1. Новини
  2. Новини Нікопольської ОДПІ (доповнення)

Новини Нікопольської ОДПІ (доповнення)

Новини Нікопольської ОДПІ (доповнення)
Сільгоспвиробник, який надав нерухомість в оренду, з 01.01.2019 сплачує податок на нерухоме майно
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01 січня 2019 року не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, за умови, що такі об’єкти не здаються власниками в оренду, лізинг, позичку (оновлений п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Отже, з 01 січня 2019 року сільськогосподарські виробники, які здають в оренду, лізинг або позичку будівлі або споруди сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, є платниками податку.
Вищевказані зміни внесено до ПКУ Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Туристична діяльність: визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту у туристичного оператора
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які надають туристичні послуги, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.
Норми передбачені п. 207.6 ст. 207 Податкового кодексу України.

Юрособа, яка здійснює видобуток корисних копалин для забезпечення власних потреб, не може бути платником єдиного податку
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Абзацом п’ятим п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Слід зауважити, що вищезазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).
Отже, якщо юридична особа здійснює видобуток корисних копалин, у тому числі за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб), то така особа не може бути платником єдиного податку.

Підприємницька діяльність ГО, спрямована на фінансування своєї основної діяльності: що зі статусом неприбутковості?
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Міністерство фінансів України щодо правомірності включення громадських організацій, які здійснюють підприємницьку діяльність, спрямовану на фінансування своєї основної діяльності, до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомило наступне.
Пунктом 5 ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4572) встановлено, що громадське об’єднання (далі – ГО) може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. ГО зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону № 4572 до принципів утворення і діяльності ГО відноситься, зокрема принцип відсутності майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) ГО не мають права на частку майна ГО та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) ГО не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) ГО, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).
ГО зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом ГО, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) ГО та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності ГО включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 2 ст. 21 Закону № 4572).
ГО зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов’язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону. Надання ГО, створеним ними юридичним особам (товариствам, підприємствам) пільг, у тому числі з оподаткування, здійснюється на підставах та в порядку, визначених законом (п. 3 ст. 23 Закону № 4572).
Водночас, відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій можуть бути віднесені, зокрема ГО, які одночасно відповідають вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. ПКУ).
Підпунктами 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ передбачено заходи, що здійснюються неприбутковою організацією або контролюючим органом у випадку використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Зокрема, встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, чим передбачені п.п. 133.4.2 п.133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ.
Таким чином, положення ПКУ не обмежують можливість здійснення ГО, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Результати підприємницької діяльності ГО відображають у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами та відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ подають його разом із фінансовою звітністю контролюючому органу за місцем реєстрації ГО як платника податків.

Нерухомість в Україні фізичної особи – нерезидента надається в оренду виключно через ФОП – резидента або юрособу – резидента
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду регулюється п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нерухомість, яка розташована на території України і належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця (ФОП) або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ встановлено, що вищезазначені доходи оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків бази оподаткування.

До уваги платників податку на прибуток!
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств ПКУ.
Так, зокрема, п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився: нарахування роботодавцем ЄСВ
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ (частина п’ята ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями).
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Прощений (анульований) іпотечний кредит: зобов’язання з ПДФО можливо розстрочити
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за кредитом, отриманим для придбання житла (іпотечним кредитом), платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) мають право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення терміну позовної давності, протягом 3-х років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання (абзац другий п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання, платник ПДФО разом із податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) повинен подати до контролюючого органу заяву довільної форми, яка містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків по ньому), підтверджену відповідними документами кредитора, а також коротке пояснення обставин, які призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Відповідно до положень абзацу третього п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником ПДФО самостійно, згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Крім того, відповідно до абзацу 1 п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника ПДФО – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ до закінчення терміну його подання
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує.
ДФС України повідомила, що згідно з п. 1 розділу V Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), у разі виявлення помилки у Звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці Звіту за поточний звітний період із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Тобто у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення терміну його подання, страхувальник (у тому числі ФОП та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що подають звітність самі за себе) повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку.
Одночасно нагадаємо, що відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 435, cтрахувальники – це платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зазначені в п. 1 частини першої ст. 4 (роботодавці) Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), на яких покладено обов’язки нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, а також платники ЄCВ, які зазначені, зокрема, в підпунктах. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 435 встановлено, що:
► роботодавці зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду;
► ФОП, у тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом;
► особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/367258.html

Туристичний збір: зміни 2019 року
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2019 змінився порядок справляння туристичного збору, а саме: набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору.
Туристичний збір є місцевим збором, основні елементи якого визначаються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
З 01 січня 2019 року ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).
Згідно з рішенням рад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
● готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих, хостелах, будинках відпочинку, туристичних базах, гірських притулках, таборах для відпочинку, пансіонатах та інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах;
● житлових будинках, прибудовах до житлового будинку, квартирах, котеджах, кімнатах, садових будинках, дачних будинках, будь-яких інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).
Справляння збору здійснюється податковими агентами. Їх перелік та інформація про таких податкових агентів оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.
Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Зміни внесені до Податкового кодексу України Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

До уваги платників екологічного податку!
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у 2019 році відбулись суттєві зміни у податковому законодавстві щодо справляння екологічного податку, які з одного боку, зменшують податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, а з іншого – підвищують економічну зацікавленість великих промислових підприємств у зменшенні викидів в атмосферу парникових газів.
Зазначені зміни спрямовані на зменшення викидів основного парникового газу, двоокису вуглецю (СО2), який спричиняє глобальне потепління та інші негативні наслідки пов’язані з ним (розтоплення полярної криги, підвищення рівня світового океану, зростання площі пустель, зниження врожайності, загибель певних видів тварин тощо).
Зміни полягають у тому, що з 01.01.2019 платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю є платники, у яких річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, тобто у 2019 році підприємства, річний обсяг викидів яких не перевищує 500 тонн, не будуть платниками екологічного податку. Таким чином, підприємства, у яких викиди двоокису вуглецю утворювались внаслідок експлуатації невеликих котлів, технологічних нагрівальних пристроїв та іншого обладнання, не повинні здавати відповідний звіт та сплачувати податкові зобов’язання.
Одночасно, з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЕС з 01 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецюстаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.
Крім того, відбулися законодавчі зміни у розподілі екологічного податку. З 01.01.2019 у місцевих бюджетах залишається 55 % цього платежу (крім тієї частини, що справляється за викиди плати двоокису вуглецю, яка повністю потрапляє до держбюджету).
Відповідно до п. 16¹ ст. 29 Закону України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» запроваджено особливий порядок розподілу коштів екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в частині зарахування викидів двоокису вуглецю до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 %, а від інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 %.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування: застосування пільг з податку на прибуток підприємств
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст.30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 30.1 ст. 30 ПКУ).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку № 1233).
Отже, у Звіті відображається сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Положення п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
У випадку, якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток має позитивне значення, сума пільги, передбаченої п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ, розраховується таким чином:
«Σ від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду» Х «розмір базової ставки податку» /100.
У випадку, якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

Коли операція з виплати заробітної плати фізичним особам – нерезидентам вважається контрольованою
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерство фінансів України стосовно правомірності віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб – нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих, повідомило наступне.
Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток (далі – платник) і здійснюються:
а) з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Норми визначені п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інші терміни для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ використовуються у значеннях, визначених Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XVI «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
Законом № 996 визначено, що господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 із змінами, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ по таким операціям необхідно подавати звіт про контрольовані операції.
Разом з тим, необхідно зауважити, що будь-які детальні висновки щодо віднесення конкретних господарських операцій до контрольованих надаються лише за результатами детального вивчення умов, аналізу суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та первинних документів.

Деклараційна кампанія 2019: сплачуємо податкові зобов’язання своєчасно
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на строки сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) за звітний (податковий) 2018 рік.
Так, строки сплати для:
- фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – не пізніше 21 лютого 2019 року;
- фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;
- громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – не пізніше 31 липня 2019року.
Крім того, звертаємо увагу на порядок сплати податкових зобов’язань.
Так, платник податку – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує ПДФО та військовий збір за кодами платежу:
► «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
► «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО,але звільнені від подання декларації(при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують ПДФО та військовий збір за кодами платежу:
► «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
► «11011000» – «військовий збір».

До уваги платників рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів!
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України.
Об’єктом оподаткування рентною платою:
- для нафти та нафтопродуктів є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді;
- для аміаку є сума добутків відстаней відповідних маршрутів його транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги аміаку, транспортованого (переміщеного) кожним маршрутом транспортування.
Ставки оподаткування рентною платою:
► 0,56 долара США за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами;
► 0,56 долара США за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами;
► 2,4 долара США за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.
У разі зміни тарифів на транспортування до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім ставки рентної плати за транзитне транспортування аміаку та за транспортування нафти магістральними нафтопроводами для споживачів України.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати обчислюється як добуток відповідного об’єкта оподаткування, визначеного у п.п. 256¹.2 ст. 256¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на відповідну ставку оподаткування, визначену у п. 256¹.3 ст. 256¹ ПКУ, та з урахуванням коригуючого коефіцієнта, визначеного в установленому порядку.
Сума податкових зобов’язань з рентної плати за податковий (звітний) період сплачується виходячи з:
● фактичних обсягів аміаку і відстані відповідних маршрутів його транспортування територією України;
● фактичних обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України.
Норми визначені ст. 256¹ ПКУ.

Декларуємо доходи у 2019 році
Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі - декларація) у випадках передбачених розділом IV розділом Кодексу.
Разом з тим, відповідно до п. 179.2. ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
від податкових агентів, які згідно з IV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до IV розділом Кодексу;
у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
При цьому п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках - за її податковою адресою, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Декларування 2019. Які громадяни повинні подати декларацію про майновий стан і доходи?
Нікопольське управління ГУ ДФС У Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).
Податкова декларація про майновий стан і доходи обов’язково подається при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;
- іноземного доходу;
- в інших передбачених Кодексом випадках.
Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
При цьому, обов’язок щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо отримані, зокрема, доходи:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Сімейні фермерські господарства – платники єдиного податку групи 4
Нікопольське управління ГУ ДФС У Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», внесено зміни до Податкового кодексу, зокрема:
- статтю 298 Податкового кодексу доповнено:
- п.п. 298.8.7 «Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку»;
- п.п. 298.8.8 – «Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу».
Також п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу «Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: доповнено підпунктом 5) – «якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу».

Щодо технічної можливості подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік за новою формою
Нікопольське управління ГУ ДФС У Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2018 року за № 1303/32755 (далі - наказ № 842), розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі - декларація за новою формою).
Враховуючи, що видання наказу №842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.
Інформаційні системи ДФС забезпечують приймання декларації за новою формою за ідентифікатором J0100117 як за наявності позначки «базовий звітний період квартал» - для платників податку, що складають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, так і за наявності позначки «базовий звітний період рік» - для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.
Поряд з цим, до 01.04.2019 буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 №467), а саме:
за базовий звітний період рік - за ідентифікатором форми J0108104;
за базовий звітний період квартал - за ідентифікатором форми J0100116.
У разі необхідності внесення змін до податкової звітності за минулі податкові (звітні) періоди у порядку, визначеному ст. 50 Кодексу, до 01.04.2019 платники податку матимуть можливість подавати уточнюючі декларації за ідентифікаторами форм J0108104, J0100116 та J0100516.
Після 01.04.2019 уточнюючі декларації прийматимуться тільки за новою формою (за ідентифікатором J0100117).
Детальні роз’яснення по вищезазначеному питанню наведено у листі ДФС від 13.02.2019 №4622/7/99-99-15-02-01-17.

Справляння у 2019 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом
Нікопольське управління ГУ ДФС У Дніпропетровській області нагадує, відповідно до п.254.4.ст.254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом встановлено окремо для кожного виду користування радіочастотним ресурсом України у гривнях до одиниці виміру залежно від діапазону радіочастот та виду радіозв’язку.
При цьому, Кабінет Міністрів України має щороку до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів цін виробників промислової продукції з рентної плати.
Однак, відповідні зміни до ПКУ на 2019 рік не внесено, тому ставки рентної плати залишаються на рівні 2018 року.
Порядок обчислення та сплати рентної плати у 2019 році не змінився.
Податкові декларації рентної плати та розрахунками, подаються платниками контролюючим органам до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за звітний період, що дорівнює місяцю (протягом 20 календарних днів) за місцем податкової реєстрації, а сплата податкових зобов’язань проводиться до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Никополя

19.02.2019 11:31