Новини Волноваської ОДПІ

Новини Волноваської  ОДПІ

Зіпсований товар – за рахунок власного доходу

Як відомо, кожен харчовий продукт має свій термін зберігання. Час від часу товар псується. А ще може розбитися або просто випаруватися. Саме для того, аби платник знав що робити, ще в далекому 1987 році наказом Міністерства торгівлі за № 88 було затверджено норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцію з їх застосування. Тож коли товар, приміром під час транспортування, втратив свої якості, то, у визначених даним наказом обсягах, його вартість списується на витрати підприємства. Проте це привило діє лише для юридичних осіб.
Розберемо дану ситуацію. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачений ст. 177 Кодексу.
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.
Підпунктом 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат, що виникли внаслідок природного убутку. Саме тому, фізичні особи-підприємці не можуть віднести втрати у межах норм природного убутку до складу витрат, а покривають за рахунок власного доходу.

Експорт зернових: особливості оподаткування
Починаючи з 01.01.2016 року операції з постачання зернових та технічних культур на митній території України оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків, а операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур підлягають оподаткуванню за ставкою 0 відсотків.
База оподаткування товарів, що експортуються, визначається за загальними правилами п. 188.1 Податкового кодексу України – у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не нижче:
• ціни придбання – для придбаних товарів;
• звичайної ціни – для самостійно виготовленої продукції;
Наразі актуальним є питання сільськогосподарських товаровиробників, які вивозять або планують вивозити за кордон сільгосппродукцію - на яку дату нараховувати податкові зобов’язання по ПДВ та виписувати податкову накладну – на дату оформлення вантажної митної декларації чи на дату фактичного перетину кордону?
Дійсно, на практиці такі події досить часто припадають на різні дати, а інколи навіть на різні звітні періоди.
Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Таким чином, з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.
На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни постачання з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.
Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка «07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».
У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000». У графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ - 901. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема: тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:
з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Як було вже зазначено, податкова накладна на вивезення товару за межі митної території України виписується на дату виникнення податкових зобов’язань. Тобто якщо першою подією є отримання передоплати від покупця, то така операція не призводить до виникнення податкових зобов’язань і податкова накладна на таку дату не виписується.
Постачальник-платник ПДВ при вивезення товарів за межі митної території України, податкову накладну повинен заповнювати державною мовою. У разі неможливого перекладу платником ПДВ на державну мову найменування нерезидента, в такій податковій накладній заповнення рядка «Отримувач (покупець)» допускається без перекладу на державну мову.
У разі зміни суми компенсації вартості раніше вивезених у митному режимі експорту товарів постачальник повинен скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, а також відобразити коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України у складі податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.
Операції з постачання товарів (в т.ч. і безоплатного постачання) за межі митної території України у митному режимі експорту, за якими ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) оподатковуються за нульовою ставкою.
Необхідність складання окремої податкової накладної на суму перевищення експортованих товарів відсутня.
Для операцій з експорту товарів (послуг) нормами Податкового кодексу України не передбачено сплати ПДВ суб’єктом господарювання, який не є платником ПДВ.
Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
Право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник (комітент).
Комісійна винагорода, отримана комісіонером - експортером від комітента, включається до бази оподаткування за основною ставкою та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.
При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.
У разі зміни суми компенсації вартості раніше вивезених у митному режимі експорту товарів постачальник повинен скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, а також відобразити коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України у складі податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Якщо у громадян реєстраційні дані зазнали змін
Якщо у вас змінились реєстраційні дані, зокрема місце проживання, Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області нагадує, що у такому випадку, згідно з вимогами ст.70 Податкового кодексу України, громадяни зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних оновлених даних у Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.
Роз’яснимо, чому цей момент є досить важливим для кожного, у кого відбулись такі зміни? Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку, адресати обов’язково отримають у визначений законодавством термін. Таким чином, своєчасно отримавши повідомлення-рішення, зможуть виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати, та уникнути фінансових санкцій.
Щоб не потрапити у перелік податкових боржників радимо не баритись та у разі зміни своїх реєстраційних даних, зокрема прізвища, імені, по батькові або місця проживання (реєстрації), невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).


Волновасці сплатили більше 19 млн. грн плати за землю
Протягом шести місяців цього року від власників землі та землекористувачів бюджету Волноваського району надійшло 19,2 млн грн плати за землю з приростом до минулорічних надходжень - на 1,8 млн.гривень.
Вагому частку надходжень у вигляді плати за землю, а це майже 87 відсотків, сплатили власники земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачі - юридичні особи. Від них до бюджету надійшло 16,7 млн. грн. Ще 2,5 млн грн перерахували фізичні особи.
Волноваська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку для фізичних осіб звільняються: інваліди першої і другої груп; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком) та ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до оновленої редакції абзацу першого п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки для відповідної категорії фізичних осіб поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Таким чином, з 01.01.2018 скасовано обмеження застосування пільги до однієї ділянки зі сплати земельного податку фізичними особами.
Так, у разі, якщо фізична особа, визначена пунктом 281.1 статті 281 Кодексу, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п. 281.4 ст.281 ПКУ).
Волноваська ОДПІ наголошує на необхідності своєчасної сплати до бюджету земельного податку та орендної плати за землю, адже ці кошти спрямовуються до місцевого бюджету та йдуть на розвиток району, вирішення соціально-економічних питань.


Покинули спрощену систему оподаткування. Дізнайтесь, коли можна знову сплачувати єдиний податок
Перехід на спрощену систему суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може здійснити один раз протягом календарного року.
Отже, якщо суб’єкт господарювання в поточному році вже перебуває на спрощеній системі, після переходу за власною ініціативою, наприклад, з 01.07.2018 року на загальну систему оподаткування, він не має права повернутись у цьому ж році на спрощену систему, оскільки вже скористався своїм правом на її застосування.
Разом з цим, суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 січня 2019 року, за умови відповідності вимогам, встановленим п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу.
Зазначена норма передбачена пп. 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу.


Штрафи за порушення правил застосування РРО
Якщо при проведенні фіскальною службою перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлено:
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок (РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
- невідповідність у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, а в разі використання юридичною особою РК - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, то, якщо протягом календарного року порушення вчинене вперше, - застосовується штраф у розмірі 1 гривня.
За кожне наступне вчинене порушення застосовується штраф у розмірі 100 % вартості проданих з зазначеними порушеннями, товарів (послуг).
Зазначена норма передбачена п. 17 Закону України від 06.07.1999 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Фізична особа продає нерухоме майно. Хто нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб і подає податкову звітність
Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта нерухомого різькій області майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані:
- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
- подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (за формою № 1 ДФ), до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.
Отже, якщо стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна є суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), то такий суб’єкт повинен виконати всі функції податкового агента, а саме, нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб і військовий збір та надавати податковий розрахунок за формою №1- ДФ.
Відображення нотаріусами інформації про проведені операції з продажу об’єктів нерухомості проводиться у випадку, коли сторонами відповідного договору є фізичні особи.
Зазначений порядок визначений п. 172.4, п. 172.7 ст. 172; п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу.

Вводиться реєстр екземплярів РРО
Кабмін спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування. Відповідна постанова від 13 червня 2018 року № 496 набуває чинності з дня опублікування.
Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.

Змінили місцезнаходження – внесіть зміни до відомостей, зазначених у виданій ліцензії
Відповідно до частини тридцять третьої ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами і доповненнями) у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Для отримання ліцензії, оформленої на новому бланку, суб’єктом господарювання подаються:
- заява (довільної форми);
- документи, що підтверджують зміну відомостей.
Довідково: з інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами», які надаються органами ДФС України, можливо ознайомитись на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (http://sfs.gov.ua), у розділі «Діяльність» → «Адміністративні послуги».



Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Волновахи

06.07.2018 16:16