У прямому ефірі онлайн-платформи «Без границ» обговорили проблеми отримання паспорта
Безвізова лихоманка: несвідомість любителів заготовок про запас або чиясь неготовність і неросторопність?
Безвізовий режим став реальністю для України з червня 2017 року. Народ масово пішов до міграційної служби для отримання заповітної скориночки, яка приємно спрощує процедуру поїздок за кордон. І вже у липні-серпні з'явилися повідомлення про те, що виготовлення біометричних паспортів не встигає за попитом. Замість прийнятих 30-ти днів, очікування стало розтягуватися до 3 місяців. Підвищений тариф за «швидкість», який передбачає отримання документу через 7 днів, насправді дозволяв отримати паспорт лише через 30-40 днів.
Соціальні мережі закипіли від обурення. У геометричній прогресії збільшувалися історії про зірвані відпустки або поїздки на важливі спортивні заходи. ЗМІ зарясніли незграбними поясненнями чиновників про те, що однією з причин паспортного «стовпотворіння» стала стурбованість і бажання отримати закордонний паспорт про запас, на всяк випадок. Згадувався і поліграфічний комбінат "Україна", потужності якого виявилися не готові до такого напливу безвізово-спраглих. На екранах телевізорів і з сайтів у терміновому порядку побігли повідомлення про адресу Державної міграційної служби. З поясненням дій на випадок, якщо квитки куплені або житло заброньовано, а видача паспорта затримується. Таким громадянам пропонувалося надіслати документи на вказану адресу, щоб міграційна служба змогла їх передати до поліграфічного комбінату. Однак ніяких гарантій на прискорення процесу ніхто не давав.
А що крім рекордної черги за безвізом?
400 тис. громадян України в'їхали до країн Європейського Союзу у рамках безвізового режиму. Зараз вже оформлено понад 4 млн. біометричних закордонних паспортів. Тих, хто стоїть у черзі - понад 700 тис. громадян. Історія з термінами отримання триває, хоча півроку тому представники Державної міграційної служби називали проблему тимчасовою. Проблема ця властива не тільки Донецькій та Луганській областям. Вона торкнулася всієї країни. Загострює цю проблему ще один факт: умови, в яких громадянам доводиться отримувати послугу, а працівникам - працювати. Злидні та відсутність елементарних умов у паспортних столах стали притчею во язицех. Чи існують вимоги та норми до таких установ, ми запитали у Вікторії Харенко, директора Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. «Якщо говорити про людей з інвалідністю або про маломобільні групи, то відповідні нормативні акти передбачають облаштування всіх приміщень, як і наявність пандусів. Повинні бути створені такі умови, щоб ці категорії громадян мали можливість безперешкодного доступу до послуг. Якщо говорити про всіх громадян, то правила обумовлюють такі обов'язкові умови - зручність, доступність, комфортність. Але реальний стан справ і фінансування змушують нас працювати в умовах, що існують. І якби були інші можливості, то, безумовно - все могло б бути набагато краще», - відповіла вона.
Який же він, реальний стан справ? Приклад Дружківки
Журналісти «Без кордонів» побували у Дружківському міському відділі Державної міграційної служби. На вході табличка про години роботи: з 8 ранку до 17 вечора. Вражаючі цифри, які свідчать про те, що людині, яка працює, потрапити на прийом практично неможливо. Для таких розсудливо відведена субота. Але судячи з усього, в цей день теж проблематично потрапити на прийом. Мешканець Дружківки Артем поділився, що зайняв чергу для дружини, яка працює і не може сюди потрапити. Як тільки буде підходити черга, він повідомить їй по телефону, щоб вона відпросилася з роботи на годинку, приїхала на таксі і здала документи. «Йдучи на такі хитрощі, втрачаючи час в очікуваннях, врешті-решт потрапляєш до кабінету - і натикаєшся на роздратований робочий персонал, у розпорядженні якого один комплект необхідної техніки для оформлення документів. Зрозуміло, що з таким оснащенням неможливо обійтися без черг. Люди висловлюють невдоволення, працівники нервують, все це тільки додає проблем і теж додає затримки у часі», - додав Артем. Відвідувачі також розповіли, що змушені приходити сюди рано вранці. Не дивлячись на заявлений час початку робочого дня, перший відвідувач потрапляє до кабінету не раніше 9-ї ранку. «Найперша відвідувачка, яка зайняла чергу о 5 ранку, вийшла з кабінету тільки о 10:20. Я прийшов до початку робочого дня, виявився 14-м. Не впевнений, що з такими темпами зможу потрапити сьогодні на прийом. Доведеться завтра брати таксі і приїжджати сюди до 5-ї ранку або раніше. Відсутність консультанта, який би міг зрозуміло пояснити процедуру або відповісти на питання по конкретному випадку - теж великий недолік. Та й про яку організацію процесів тут говорити, якщо для нас у них немає туалетів! Ось так приїдеш на весь день, а тобі відповідають, що туалету для відвідувачів немає», - резюмував Микола Іванович, який прийшов за закордонним паспортом.
Горлівчанка Ірина поділилася, що людям з тимчасово окупованих територій найпроблематичніша процедура з паспортами. З першого разу навіть здати документи не завжди виходить. Декому доводиться вдаватися до огляду особистості, для цього потрібні п'ять свідків. Адже це пов'язано з поїздками та довгим перебуванням на КПВВ. У неї ж історія в наступному: дитина інвалід надірвав першу сторінку паспорта й Ощадбанк відмовляється здійснювати виплати. «Якщо зміна паспорта затягнеться на 2-3 місяці, фактично це означає, що я залишуся без допомоги весь цей час», - поскаржилася вона.
А як з реаліями у Краматорську й у Торецькому?
Олександр Попурій, заступник начальника Краматорського міського відділу ГУДМС України в Донецькій області, заявив, що ситуація у цьому місті «Більш-менш краща». Розповів він і про те, що «у зв'язку з реорганізацією Державної міграційної служби відсутня штатна одиниця прибиральниці. Про цю проблему знають усі. Це ситуація тимчасова. Але всі зусилля спрямовані на вирішення цієї проблеми». Олександр Попурій також сказав, що одна робоча точка зі спеціальним апаратом обслуговує в середньому 30 осіб на день. На одну людину йде приблизно 20 хвилин.
Андрій Романенко, координатор Центру громадського контролю «Краматорськ-ДІЙ» по вайберу розповів про те, що Краматорський підрозділ Державної міграційної служби чомусь був не в змозі організувати цивілізований підхід до формування черги. Довгий час існувала практика, коли декілька активних громадянок з ручками та зошитами на перевагу, з директорським виглядом проводили якісь переклички. З чуток, вони за певну плату готові були не називати ваше прізвище кілька днів, щоб ви могли, не відвідуючи чергу, отримувати заповітну позначку про присутність. Найсумніше, що все це проходило буквально під носом у керівництва паспортного столу.
На обурення мешканців міста через те, що коїлося у паспортному столі, одного разу все ж таки звернули увагу депутати міськради. Було ініційовано створення електронної черги. Але вона не вирішує проблеми з моторошним приміщенням, яка виникла не вчора і не з введенням безвізового режиму. До того ж, записатися до електронної черги рівноцінно пошуку квітки папороті. Робити це потрібно неодмінно на початку нової доби, вночі після 00:00. Як тільки оновлюються реєстри. Але зі збільшенням числа обізнаних цього «секрету», різко знижуються шанси на те, щоб реєстр відкрився або залишилися вільні місця. Спроба потрапити на прийом через «живу» чергу в паспортному столі піднесе сюрприз. Кожен день видається до 30-ти талонів. Якщо вам вдалося отримати його у перших числах лютого, на прийом ви потрапите тільки в середині березня.
Мешканець Торецька, Андрій Грудкін, розповів по скайпу, як йдуть справи по отриманню паспорта та зі зручностями у його місті. «Якщо уявити себе десь у 1963 році, то можна сказати, що в нашому паспортному столі все чудово», - почав свою розповідь активіст. З умов для очікування - побиті стільці і брудні підлоги. Великі черги, нервозність відвідувачів позначаються на стані працівників служби. Звинувачувати їх не можна, тому що вони відчувають стрес і поставлені в такі умови. Один верифікатор, зависання техніки, раптова відсутність зв'язку - додають драматичності ситуації. «О третій годині ночі ми були вже восьмі, а перша людина прийшла під паспортний стіл о 12 годині ночі. Так формується вся черга - від підлітків, які вперше отримують паспорт, до тих, хто захотів біометрику або ID », - підкреслив активіст.
Деякі тонкощі у важких історіях з документами для громадян з тимчасово окупованих територій
Ми відвідали обласне управління міграційної служби. Воно обслуговує здебільшого мешканців окупованої території, в порядку живої черги. Вікторія Вукач, головний спеціаліст Управління ДМСУ в Донецькій області, розповіла нам про специфіку оформлення закордонного паспорта в їх установі для мешканців непідконтрольних територій України. Крім паспорта потрібно пред'явити ще кілька документів, що засвідчують особу - свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, водійські права та ін. Робиться це для того, щоб відстежити прізвище за декількома документами. Така процедура обумовлена ??частою підробкою паспортів.
А ось Вікторія Харенко, директор Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, розповіла про практику, коли з наданням документів у громадян виникають складнощі. Випадки їх повної відсутності вкрай рідкісні. Але якщо таке і трапляється, то і це не безвихідна ситуація. Вона навела приклад допомоги людині, у якої не було ні дома, ні документів. Їх служба змогла знайти юридичні можливості для допомоги. Вона підкреслила, що кожен випадок дуже індивідуальний, його потрібно розглядати окремо. І по кожному випадку будуть свої шляхи виходу з ситуації. Але вони є!
Отримання паспорта через посередників - вирішення проблеми або примноження проблем?
Для жителів тимчасово окупованих територій отримання закордонного паспорта можливо тільки в Україні. Поїздка через блокпости забирає дуже багато часу. Дмитро, мешканець Донецька, розповів, що виїхавши о 5 ранку, тільки опівдні добирається до Маріуполя. Після декількох годин у черзі, йому пощастило взяти талончик, але дата прийому по ньому - майже через півроку.
Заступник директора Центру адміністративних послуг у Маріуполі Наталія Білокінь повідомила, що техніки у них багато, з кадрами проблем немає. Вона радить приїжджаючим з непідконтрольної території звертатися до маріупольського відділення міграційної служби по вул. Георгіївська, 30. Там жива черга і це набагато зручніше, підтвердила Лариса Цуприк, начальник відділення оформлення документів цієї установи. Віталій, мешканець Донецька
розповів, що чекав свій паспорт рівно місяць.
За статистикою маріупольське відділення міграційної служби видало паспортів у 8 разів більше, ніж Центр адміністративних послуг Маріуполя. Однак мешканці непідконтрольних територій погано поінформовані про можливості, процедури та необхідний пакет документів. Тож не дивно, що тема переповнена оповіданнями про нескінченні поїздки за черговими довідками або свідоцтвами. Це все час і гроші. Тому люди вважають за краще звертатися до фірм-посередників.
Вартість цієї послуги трохи більша за півтори тисячі гривень. Але при цьому тобі досить виїхати за документом всього лише один раз. Поліція все частіше фіксує випадки підробки паспортів фірмами-посередниками. Тому рекомендує оформляти документи тільки особисто, інакше поїздка за кордон для власника такого «паспорта» може обернутися кримінальним терміном. Олена Зубар, заступник начальника відділу централізованого оформлення документів ГУГМС України в Донецькій області, підтвердила, що звертаючись до таких посередників, люди стають жертвами шахраїв. Оформлення заявки та отримання паспорта можливо тільки при особистій присутності.
Субвенція: чи все вона вирішує у питанні паспортизації громадян?
У 2017 році в Україні було прийнято рішення - про субвенції 15 млн. з держбюджету місцевим бюджетам міст. Одна з цілей - придбання необхідного обладнання з виготовлення внутрішніх, закордон-, біометричних паспортів. Від територіальних громад та органів місцевого самоврядування приймалися заявки на участь у придбанні такого обладнання. Їх надійшло три - від Дружківки, Сєвєродонецька та Покровська. Досвід виявився дуже вдалим. На початку року у Покровську вже запрацювали два комплекти такого обладнання. Сєвєродонецьк теж придбав два комплекти та найближчим часом вони будуть запущені в дію.
На жаль, Дружківка не встигла реалізувати проект до кінця бюджетного року, гроші були повернуті до держбюджету. Тому що такі умови - реалізація проекту та витрачання коштів рік у рік. У 2018 році держава знову виділить гроші на подібний проект. Тому висока ймовірність, що ті міста, які знаходяться вздовж лінії розмежування та страждають від напливу людей, відгукнуться і візьмуть участь у проекті. Про все це поінформувала Алла Назаренко, завідувачка сектора Міністерства з питань тимчасово окупованих територій в Донецькій області.
До діалогу скайпом підключився журналіст і керівник громадського ТБ Донбасу Олексій Мацука. Він повідомив, що журналісти з його команди часто бувають в Донецьку, чують думки людей. Зараз збільшилася кількість оголошень про оформлення паспортів і пенсій, аж до того, що навіть виїжджати нікуди не потрібно. По суті це бізнес і він непогано процвітає. «Таке стало можливим завдяки корупції на українських теренах. До цього ще можна додати серйозні проблеми при отриманні документів на українській частині Донбасу. Додайте до цього складнощі поїздок і перетин КПВВ. Чому не можна обладнати такі точки прямо у Зайцевому? Або проводити верифікації через скайп? Чиновники не створюють гнучкі умови для реінтеграції населення тих територій. Окрема історія з підлітками 14-ти років, які вперше отримують паспорт. Їхати обов'язково потрібно з батьками або хоча б одним з них. В останньому випадку потрібно, окрім купи документів, мати ще й дозвіл від другого з батьків. На КПВВ дитину починають тероризувати, щоб назвав по батькові відсутнього з батьків », - сказав Олексій Мацука. На його думку, такі нюанси сприяють тому, щоб люди «йшли» від України, не довіряли органам влади і дозвільним центрам. Резюмуючи, журналіст наголосив, що все це - демонстрація ставлення держави до своїх людей.
Чи відрізняються вимоги до порядку оформлення паспортів для громадян по обидва боки лінії розмежування?
Олена Зубар, заступник начальника відділу централізованого оформлення документів ГУДМС України в Донецькій області, наголосила, що для всіх жителів України правила однакові і немає якихось особливих вимог до мешканців непідконтрольних територій. Тим більше, закордонний паспорт не обов'язково отримувати у прив'язці до свого міста. Можна скористатися будь-яким підрозділом міграційної служби. Можна звернутися до ЦНАПів, що вже працюють. «Якщо говорити про найскладніший момент, то це процедура ідентифікації особи. Вона не така страшна та цілком здійсненна», - запевнила чиновниця. Якщо у вас ID картка, то ви апріорі є в базі Єдиного державного реєстру, та ніяка ідентифікація вам не потрібна для отримання закордонного паспорта. Якщо у вас паспорт старого зразка, то служба зобов'язана перевірити ще раз дані, тому що ці паспорти дуже погано захищені від підробки. Якщо паспорт виходив на українській території, то з перевіркою немає проблем. У відповідних органах запитується довідка певної форми і ідентифікацію на цьому закінчено.
Якщо ж паспорт виданий на тимчасово непідконтрольній території, то у зв'язку з тим, що немає доступу до картотеки, людину просять надати додаткову інформацію про себе. У кожному конкретному випадку це різні запити. Завдання служби самій знайти необхідні підтвердження, зробивши запити до різних реєстраторів.
Головним підсумком діалогу від учасників пролунала надія на те, що у квітні 2018 року очікується спад кількості черговиків на закордонні паспорти. Державна міграційна служба запевняє, що на державному рівні докладається максимум зусиль для цього. Так це чи ні - покаже весна. А вона вже не за горами.
Джерело: guru.ua
Категорії: Новости Краматорска
13.02.2018 16:15