Чернігів багатшає і змінюється. Але для кого?

Засідання виконкому, що відбулося у четвер 16 листопада, цілком заслуговує того, щоб називатися бюджетним. З одного боку управління фінансів звітувало про його виконання за попередні 9 місяців, з іншого — презентувало проект бюджету на наступний 2018 рік. Та й це ще не все. На виконкомі приймалися зміни до програм, положень, попередніх рішень, більшість з яких теж стосувалася фінансів на наступний рік.

 

Спочатку про бюджет сьогоднішній. За 9 місяців міська скарбниця поповнилася на 2 мільярди 327 мільйонів гривень з яких 948 мільйонів — це власні надходження міста, переважно від податків. Найбільша частка — 496 мільйонів — це податок на доходи фізичних осіб. Друге місце у земельного податку та оренди землі — 155 мільйонів гривень, третє — у єдиного податку, 122 мільйони гривень. Акцизи на паливо, алкоголь та тютюн принесли місту майже 69 мільйонів гривень. 52 мільйони принесло місту розміщення вільних коштів на депозитних рахунках в Приватбанку та Укргазбанку.
 

Ще 1 мільярд 297 мільйонів Чернігів отримав з державного бюджету, які були використані в тому числі для надання соціальної допомоги (227 мільйонів), субсидій (643 мільйони), заробітну плату вчителям (206 мільйонів), медичним працівникам (198 мільйонів). 

 

Що стосується бюджету наступного року, то очікується, що місто отримає 3 мільярди 48 мільйонів гривень. З них власні надходження у вигляді податків плануються в розмірі 1 мільйрда 345 мільйонів, неподаткові — ще 172 мільйони гривень. З державного бюджету на медицину, освіту, субсидії та соціальну допомогу Чернігів розраховує отримати 1 мільярд 523 мільйони гривень. Видатки плануються трохи вищі — 3 мільярди 56 мільйонів, але зважаючи на досвід цього року, коли є і перевиконання плану по надходженнях і залишки з попереднього року — вцілому має бути реалістичним.



Звітувала про виконання поточного бюджету і презентувала новий на наступний рік начальник фінансового управління міської ради Олена Лисенко. 
 

Це попередній проект, розрахований на тих даних, які є на сьогодні. Але, поки що не прийняті ні державний ні обласний бюджети, а тому можуть бути зміни. Тим не менше міські чиновники сподіваються, що істотних змін не відбудеться. Але, у будь-якому разі, остаточний проект бюджету на наступний рік прийматимуть депутати на сесії міської ради і, очевидно, вже після того як загальнодержавний прийме Верховна Рада.

 

Тепер стосовно прийнятих Програм

 

На Програму поліпшення екологічного стану міста на 2018-2020 роки, прийняту виконкомом, місто планує витратити трохи більше 49 мільйонів гривень, майже 19 з яких — саме у 2018-му. Більше всього уваги як і нині передбачено на річку Стрижень, її очистку та експлуатацію, а також на боротьбу зі скиданням туди побутовиз та каналізаційних стоків. Трохи більше ніж півтора мільйони гривень буде витрачено на очистку на території Центрального парку. А от найбільша стаття видатків — на сміттєвий полігон на Масанах, де планується реконструкція фільтраційних каналів.
 

Ще одна програма — Безпечне місто Чернігів, яка теж розрахована на 2018-2020 роки, коштуватиме бюджету міста більше 42 мільйонів гривень, з яких 13 з половиною буде витрачено наступного року. Всі ці кошт йтимуть на встановлення у місті відеокамер (за планом — щороку по 100), причому такої якості, щоб читалися автомобільні номери і риси обличчя людини.

Основні напрямки видатків по програмі розвитку ЖКГ Чернігова

Виконком прийняв і нову редакцію Програми  розвитку житлово-комунального господарства на 2017-2020 роки. Вона наймасштабніша і найдорожча з усіх. За 4 роки планується витратити на її реалізацію 4,3 мільярди (!) гривень, з яких наступного року — 1,2 мільярди, майже вдвічі більше ніж цього року. Левова частка всіх витрат — ремонт доріг, на які планується витратити 822 мільйони гривень. На об'єкти благоустрою, в тому числі фонтани і зупинки місто розраховує витратити 161 мільйон гривень, на капітальні ремонти житлових будинків — майже 28 мільйонів, на освітлення вулиць — 49 мільйонів, на утримання зеленизх зон — 39 мільйонів.
 

Коментуючи закладені у проекті кошториси, міський голова Владислав Атрошенко вказав, що цифри ставились вищі, максимально реалістичні. Фінансуватися ж усі заходи будуть по мірі можливостей, залежно від наявності в бюджеті грошей. 

 

Урок математики від міського голови

Певною мірою фінансів стосується і рішення про фінансування за бюджетні кошти проїзду у тролейбусах лікарів і медсестер, працівників муніципальної варти та ще ряду соціальних працівників (загалом 208) у наступному році. Це теж бюджетні кошти, тим не менше 200 проїзних квитків для тих, кому вони дійсно потрібні (для прикладу — медичні парцівники — це переважно дільничні лікарі які їздять на виклики) це аж ніяк не 80 тисяч пенсіонерів. 

 

Майже 3 мільйони гривень витратить міський бюджет на реалізацію Програми підтримки громадських організацій Чернігова. Ці кошти спрямовуються переважно на оплату комунальних та інших послуг. 
 

Окремо обговорювався проект громадської організації “Логос” “Соціальне таксі”, який два роки поспіль отримував фінансування через Бюджет участі, але цього року не зміг перемогти і на 2018 рік залишився без фінансування. Представники організації намагалися переконати членів виконкому виділити їм кошти — 300 тисяч гривень — по програмі Підтримки громадських організацій. Безуспішно. Якщо вірити даним, озвученим представниками організації, послугами “соціального таксі” користується близько 200 чоловік які здійснили близько 2 тисяч поїздок. Порахувавши вартість однієї (вийшло 150 гривень), члени виконкому остаточно відмовились фінансувати проект. Тим не менше вирішили прорахувати можливості створення чи фінансування подібного таксі при територіальних центрах соціальної допомоги.



Чи отримає "Новий Чернігів" бажане фінансування наступного року вирішать депутати після звіту його керівника Ольги Капустян

 

Не можна не згадати про Програму підтримки та розвитку телерадіоагенства “Новий Чернігів” на 2018-2020 роки. І не тільки через кошти, заплановані на це, хоча і йдеться про суму з міського бюджету в 13 мільйонів гривень. Потреба в грошах, за словами генерального директора підприємства Ольги Капустян викликана необхідністю переходу з ефірного на цифрове мовлення і не меншою необхідністю в існуванні протягом певного часу одночасно двох каналів — ефірного і цифрового. Слова директорки розкритикував Юрій Власенко, який вказав, що коли нова програма майже один в один повторює стару, що приймалась кілька років тому, відрізняючись лише сумами коштів. За його словами там так само був прописаний перехід на цифрове мовлення, що, тим не менше, зроблено не було. Крім того, стара програма ще буде діяти протягом 2018 року, а тому його пропозиція — не поспішати і спочатку заслухати звіт про те, що ж було виконано по програмі.
 

Члени виконкому все ж прийняли програму підтримки “Нового Чернігова”, але з умовою, що звіт має бути на сесії міської ради. І вже міська рада має визначатися з подальшою долею Програми.

 

А от економити місто буде на Програмі сприяння створенню ОСББ та підтримки будинків ОСББ та ЖБК про зміни до якої ми вже розповідали. Як і очікувалося, частка міста у капітальних ремонтах в рамках співфінансування по ній зменшиться з 80 до 70 відсотків. 


 

Економити місто планує і на районних Деснянській та Новозаводських радах. Їх утримання коштуватиме місту наступного року 60 мільйонів гривень, але при цьому планується скорочення архітектурних відділів і ряду окремих посад по інших відділах. Але цим справа може не закінчитися. Є ідея до наступних місцевих виборів, що відбудуться в 2019 році, обидві ради розформувати, залишивши там лише соціальні служби. За попередніми розрахунками на цьому вдасться зекономити близько 20 мільйонів гривень. Це поки що не рішення, але очевидно, що в наступному році міські урдовці всерйоз над цим працюватимуть.

 

Чернігів багатшає і розбудовується, але всі ці цифри і зміни можуть виявитися непотрібними, принаймні багатьом нинішнім мешканцям, які все частіше виїжджають на роботу за кордон. Про це вкотре говорили на виконкомі, а міський голова Чернігова в черговий раз зробив акцент на проблемі нестачі робочих рук, наголосивши, що наступного року може статися так, що всі заплановані роботи просто нікому буде робити. Так само як і згадав про те, що сьогодні ніхто й приблизно не знає скільки мешканців насправді живе у Чернігові — єдині достовірні цифри є по кількості пенсіонерів та інвалідів, які отримують пенсіїї. Якщо не зупинити міграцію за кордон, за кілька років тут тільки вони і залишаться...