Діло пахне «трубою»

Проведено обшуки у кабінеті та вдома у начальника Прилуцького районного відділення Національної поліції Руслана Крахмільця. Працювали на досить серйозному рівні: озброєні «маски-шоу», слідчі з департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та Генеральної прокуратури України. Що шукали і що знайшли столичні «силовики» у провінційних Прилуках? Чи не пахне діло нафтовою трубою?



В масках і з автоматами! Про наліт співробітників департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та Генеральної прокуратури України на Прилуцький райвідділ поліції можна знімати голлівудський бойовик. Головна ціль столичних «силовиків» - начальник районної поліції Руслан Крахмілець. Підготувалися перевіряючі досить суттєво, адже ще до закінчення обшуків була проведена справжня інформаційна спецоперація. Інформація про подію розійшлася по головних ЗМІ країни. Столичні «силовики» звинуватили Руслана Крахмільця у тому, що він покриває крадіжку нафтопродуктів і отримує з рук бандитів чималий відсоток. У своєму звіті працівники департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції звинуватили посадовця у тому, що його статки не відповідають заробітній платі.

Що спонукало столичних «силовиків» покласти обличчям на підлогу прилуцького колегу та чим закінчилася історія з обшуком, ми спробували розпитати у самого Руслана Крахмільця.

- Руслане Петровичу, на всю країну розійшлася інформація про обшуки у вашому кабінеті, а також причетність до злочинів із розкрадання нафти. Як ви це прокоментуєте ?

- Обшуки проводили за надуманим приводом. Слідчі вдерлися з постановою Печерського суду столиці про проведення обушків за місцем моєї роботи, проживання та за місцем мешкання моїх родичів у Кременчуці. В ухвалах вказано про те, що я нібито не задекларував майно, яке начебто набув злочинним шляхом. Обшук проходив за класичним сценарієм, із спецпідрозділом та зброєю. Під час спілкування з працівниками департаменту внутрішньої безпеки я поцікавився, яке майно вони мають на увазі. Мені відповіли, що знайшли на сайті якогось реєстру інформацію про те, що я маю нерухоме майно в Кременчуці. У Кременчуці, де я жив і працював, у мене дійсно була квартира. Цю службову квартиру я отримав на себе, свою дружину та сина. Приблизно років п’ять років тому ми її продали. Потім, я знаю, її ще раз продавали. Оскільки це було давно, то у 2016 році в своїй декларації я не міг її вказати, бо вона мені на той час фактично не належала.

- Тобто, підставою для спец-операції послугувало начебто незадеклароване майно?

- Формально - так. Шукали, де тільки могли: у мене в кабінеті, вдома, у будинку, де проживають мої тесть та теща в Кременчуці.

- Знайшли щось?

- З мого дому забрали мобільний телефон, в якому зберігалися особисті сімейні фото. На роботі вилучили платіжні квитанції про сплату благодійних внесків, у батьків дружини забрали домову книгу. Знаєте, я та моя дружина вісім років тому заснували благодійний фонд. Коли я після Майдану поновився на посаді, то вийшов із засновників цього фонду. Наразі ми допомагаємо хлопчику, хворому на онкологію. Квитанції про перерахунок коштів лежать у мене на столі, дивлюсь на них - і вони мені зігрівають душу. Можливо, слідчі подумали, що то якісь хабарі.

- Вам закидають, що живете не по статках.

- Мої мама з татом - одні з перших підприємців Полтавщини, мама займається підприємницькою діяльністю з 1991 року, у неї у власності три магазини, де працюють наймані працівники. Моя дружина-такожуспішний підприємець. Разом із батьками вони декларують щороку чималі кошти.

Мені дійсно закидають, що живу не по статках.

Але ж у мене родина підприємців. У чому крамола?

- Руслане Петровичу, а, можливо, річ не в статках і не в деклараціях?

- Я прочитав у засобах масової інформації про те, що до мене нібито ведуть шляхи нафтопродуктів. Так от скажу вам офіційно: коли я прийшов на посаду начальника Прилуцького відділу НПУ у 2015 році, то проаналізував стан речей. Увесь Прилуцький край «сидів на трубі», простими словами - крав нафту.

Так, у 2013 році було зафіксовано 22 незаконні врізки, у 2014 році - 32 врізки, у 2015 році - 46.

За чотири місяці кро-піткої праці ми перекрили «кран» бандитам. У 2016 році зафіксовано тільки одну врізку. Зараз, у 2017 році, зафіксовано також всього одну врізку. Якщо я «кри-шую» врізки, то де вони? Для того, щоб їх «кришувати», треба затримання, а їх немає. Немає затримань, немає врізок, ми перекрили «краник».

- Ви говорите про організоване злочинне угрупування, хто ці люди?

- Тут діяла злочинна група під умовною назвою «Л», справжні прізвища ватажків мені публічно заборонено називати. Так от, один із ватажків цього ОЗУ нині перебуває на Кіпрі. Увесь цей час вони сиділи на «трубі». Мене неодноразово попереджали і погрожували, щоб я не рив і не влазив у їхні справи, щоб дав їм можливість красти. Хочу офіційно повідомити про те, що з 1991 по 2015 рік не лише прилуцька, але й чернігівська поліція боялися сюди навіть дивитися, бо в цієї групи «Л» були високі покровителі у владних кабінетах. Керівництву правоохоронців просто давали вказівки не чіпати банду. Коли ж начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області став Едуард Альохін, то все змінилося. Він сказав: «Мені по барабану, я з Майдану», - і доручив мені «накрити» банду. Я сам прийшов з Майдану і тривалий час займався громадською діяльністю, був кандидатом у нардепи. Коли я прийшов на посаду, то заявив підлеглим, що прикрию «краник» і не дозволю красти. Щоб ви розуміли, що, починаючи з 1991 року, жодного разу не затримували групу. За 25 років жодної справи не було направлено до суду. За моєї каденції ми затримали три групи. Три особи засуджені до реальних термінів покарання. Нами затримано п’ять «КаМазів», до цих пір ми їх не повернули. Тривають суди...

- Чи можна припустити, що вас замовили саме ці люди?

- Поза сумнівом! Від самого початку мене смикали в різні інстанції на заслуховування, але попри це, всі справи пішли до суду. Згідно з оперативними даними, ця група «Л» крала щомісяця близько однієї тисячі тонн нафти. Це колосальні суми! Два основні фігуранти нині мешкають за кордоном і мають три будинки на узбережжі океану. Один із них взагалі сюди не їздить. Ніхто з п’яти фігурантів жодного дня ніде не працював, але усі мають у власності майно на мільйони доларів. Від початку 90-х на це злочинне угрупування працювало понад сто осіб. Ми їх усіх розігнали. Хочу зауважити, що «копають» не лише під мене, а й під Едуарда Альохіна. Злочинців влаштує, коли звільнять когось із нас, тоді вони зможуть домовитися. Вони розуміють, що з кожним місяцем зростає невідворотність відновлення їхньої вакханалії. Втім, вони, можливо, не розуміють того, що вкрасти нафту вже нереально - нині всюди стоять датчики.

- Руслане Петровичу, на обшук приїздив доволі поважний десант. Чи не означає це, що ці люди зберегли свій вплив?

- Цей рівень постійно підвищувався: мене тільки минулого року викликали до Головного офісу Національної поліції з десяток разів, ще десяток разів - до департаменту внутрішньої безпеки НГІУ. Але я їм не по зубах, я вже це проходив. Вони не розуміють, що часи змінюються: ми всі були громадськими активістами, пройшли Майдан і не маємо морального права перед тими людьми, що загинули за справедливість, покривати злочини.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №46 (655) від 16 листопада 2017

Джерело: gorod.cn.ua

Категорії: Новости Полтавы Новости Чернигова

17.11.2017 13:43