Новини Нікопольськoї ОДПІ

Новини Нікопольськoї ОДПІ
ДФС: До місцевих бюджетів цього року надійшло 335 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
У 2017 році (станом на 01.10.2017) фізичним особам-платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДФС сформовано понад 900 тисяч податкових повідомлень-рішень. Від сплати за ними до місцевих бюджетів вже надійшло близько 335 млн. грн., що у 2,1 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (157 млн. грн.). Про це повідомив Директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб Павло Дроняк.
За його словами, збільшення надходжень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відбулось, зокрема, внаслідок зростання розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Також збільшенню надходжень сприяло розширення переліку даних, необхідних для розрахунку податку, що надаються до ДФС органами державної реєстрації прав на нерухоме майно (з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та платниками податків (на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності).
«Також у поточному році спостерігається позитивна динаміка сплати визначених сум податку, що свідчить про високий рівень платіжної дисципліни власників нерухомого майна – фізичних осіб», - наголосив Павло Дроняк.
Він зазначив, що найбільші надходження у поточному році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в Одеській, Харківській, Львівській, Київській, м. Києві та Дніпропетровській областях.
(Інформація прес-служби ДФС України).

ДФС зацікавлена у співпраці з бізнесом для забезпечення прозорості ринку нафто- та газовидобування
ДФС та бізнес посилюють співпрацю для забезпечення рівних та конкурентних умов функціонування ринку нафтопродуктів. Про це йшлося під час зустрічі в. о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками галузі нафто- та газовидобування – членами Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності, Громадської ради ДФС та профільних асоціацій.
П’ята зустріч із циклу секторальних робочих нарад, ініційованих керівництвом ДФС та членами Інвестради, була присвячена проблематиці нафто-газовидобувної промисловості.
За словами Мирослава Продана, проблемні питання, які порушуються бізнесом на подібних зустрічах, оперативно вирішуються, якщо вони знаходяться у площині адміністрування податків. В інших випадках за результатами обговорення цих питань надаються відповідні доручення структурним підрозділам ДФС та готуються звернення до органів виконавчої влади та законотворців з консолідованими пропозиціями ДФС і представників бізнесу.
«Ми зацікавлені у створенні сприятливих умов для ведення бізнесу на ринку пального. Адже представниками цих галузей до бюджету з початку року спрямовано понад 50 млрд. грн. податкових платежів. Саме забезпечивши рівні конкурентні умови для всіх учасників ринку та зруйнувавши тіньові схеми, ми забезпечимо належні надходження до бюджету», - зазначив Мирослав Продан.
За останні два роки перевірено понад 500 суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж паливно-мастильних матеріалів через АЗС. За результатами проведених документальних перевірок донараховано податків та штрафних санкцій на суму 3,2 млрд. грн.
«Податковою міліцією за 8 місяців цього року припинена діяльність більше 200 АЗС, які працювали з порушенням вимог чинного законодавства», - підкреслив в. о. Голови ДФС.
Крім того, учасники зустрічі обговорили поточні проблемні питання, які виникають у окремих підприємств галузі та визначили спільні заходи для їх вирішення, розглянули актуальні для компаній-трейдерів питання зберігання в українських газосховищах газу у режимі митного складу, а також висловили сподівання на продовження ефективного діалогу.
(Інформація прес-служби ДФС України).

Наталія Рубан: По всіх завершених документальних перевірках АЗС встановлені порушення
Згідно з інформаційними базами ДФС в Україні 1,4 тис. суб’єктів господарювання здійснюють продаж паливно-мастильних матеріалів через 7,3 тис. АЗС та повинні сплачувати акцизний податок з роздрібного продажу. Про це повідомила директор Департаменту аудиту ДФС Наталія Рубан.
За її словами, у 2017 році завершено 23 документальні перевірки зазначених суб’єктів господарювання, у всіх випадках встановлено порушення.
Донараховані суми податків та штрафних (фінансових) санкцій складають близько 11 млн. грн., у тому числі 2 млн. грн. акцизного податку.
«Основне порушення, встановлене під час проведення перевірок, – неправомірне відображення в декларації з акцизного податку реалізації через АЗС підакцизних товарів (паливно-мастильних матеріалів), як продажу для комерційного використання», - зазначила Наталія Рубан.
Крім того, у 2017 році проведено 513 фактичних перевірок, за результатами яких застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 8,6 млн. гривень.
Проведеними фактичними перевірками встановлено:
- неоприбуткування отриманих готівкових коштів в половинні проведених перевірок;
- продаж товарів, не облікованих у встановленому чинним законодавством порядку – у кожній четвертій перевірці;
- невідповідність суми коштів, зазначених у денному звіті, на місці проведення розрахунків, незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) тощо – у кожній третій перевірці.
(Інформація прес-служби ДФС України).

З початку року надходження податкових і митних платежів та ЄСВ від дніпропетровських платників склали майже 62 млрд. грн.
Органами ДФС у Дніпропетровській області у січні - вересні 2017 року забезпечено надходження в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 53 млрд. 861,6 млн. грн., що на 15 млрд. 295 млн. грн., або на 39,7 % більше, ніж за дев’ять місяців 2016 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж трьох кварталів 2017 року мобілізовано 39 млрд. 103,2 млн. грн., що на 12 млрд. 118,1 млн. грн., або майже на 45% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області склали 14 млрд. 758,4 млн. грн. Це на 3 млрд. 176,9 млн. грн. (або на 27,4%) більше фактичних надходжень січня - вересня минулого року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 8 млрд. 118,5 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли майже на 42%, або на 2 млрд. 396,3 млн. грн.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

Про єдиний соціальний внесок
Станом на 01.09.2017 по Дніпропетровській області борг платників, які повинні сплачувати єдиний соціальний внесок - складає 299 млн.грн. При цьому розмір боргу комунальних підприємств становить 55 млн.грн. та боргу фізичних осіб-підприємців – 62 млн.грн.
Єдиний внесок є основним джерелом соціальних виплат на фінансування державних гарантій для незахищених верств населення. Своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.
Перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська нагадала, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», обчислена органами доходів i зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.
Платникам єдиного внеску, які мають недоїмку - орган доходів i зборів надсилає вимогу про її сплату.
При цьому слід наголосити, що вимога вважається належним чином врученою:
юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено посадовій особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця проживання з повідомленням про вручення.
Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місця проживання, вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми недоїмки, орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає вимогу до органу державної виконавчої служби.
При цьому, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Крім того, сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

У вересні Дніпропетровська митниця ДФС забезпечила надходження до держбюджету у сумі майже 1,9 млрд. грн.
«Це є найкращим результатом діяльності митниці у 2017 році. Вересневі надходження на 51,4%, або на 641,9 млн. грн. більше, ніж у дев’ятому місяці 2016 року та на 10,5%, або на 179,7 млн. грн. більше, ніж у серпні 2017 року», - повідомив в. о. начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сергій Сличко.
Доведений індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету на вересень 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС виконала на 102,1%. Перевиконання становить 39,6 млн. грн., що дозволить залучити на ремонт доріг 19,8 млн. грн.
У вересні поточного року середньоденні надходження митних платежів до Державного бюджету становлять 90,1 млн. грн., що на 58,6%, або на 33,3 млн. грн. перевищує середньоденні показники вересня 2016 року.
(Офіційний портал ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

Наповнення державної та місцевих скарбничок від платників Нікопольського регіону
Як повідомив в.о. начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський платниками Нікопольського регіону за дев’ять місяців 2017 року сплачено податків та зборів у зведений бюджет більше 1 млрд 209 млн грн, що на 274,3 млн грн більше аналогічного періоду минулого року. У тому числі, до державного бюджету надійшло 429,4 млн грн та до місцевого – майже 780 млн гривень (м. Нікополь та Нікопольський район – 512,1 млн грн, м. Покров – 122,4 млн грн, м. Марганець –82,2 млн грн, смт. Томаківка – 63,2 млн грн).
Володимир Малиновський дякує платникам за своєчасне та повне внесення податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.

З початку року роботодавці Нікопольщини спрямували на соціальні потреби 365,6 мільйонів гривень ЄСВ
За дев’ять місяців 2017 року роботодавці Нікопольського регіону сплатили до державних цільових фондів 365,6 мільйонів гривень єдиного соціального внеску. Додатково на соціальні потреби надійшло 52,2 мільйони гривень ЄСВ.
Якщо порівнювати з відповідним періодом 2016 року, то надходження на «соціалку» зросли на 90,1 мільйонів гривень. Про це повідомив в.о. начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський.
Cвоєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує громадянам право на соціальний захист на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати. ЄСВ для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановленого у розмірі 22 відсотки, і він підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частину коштів, сплачених за навчання, можна повернути у вигляді податкової знижки
Як повідомив в.о. начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, громадяни України, які є платниками податку на доходи фізичних осіб і в 2016 році платили за своє навчання або члена сім’ї першого ступеня споріднення (який не одержує заробітної плати), мають право на податкову знижку за навчання (ст.166 Податкового кодексу України). Для цього достатньо подати до податкового органу за місцем податкової адреси (реєстрації) декларацію про майновий стан і доходи та копії підтверджуючих документів.
Перелік документів, які необхідно мати при заповненні декларації:
- договір (контракт) з вищим або професійно-технічним закладом;
- документи, що підтверджують оплату за навчання;
- паспорт та ідентифікаційний код платника податку;
- паспорт та ідентифікаційний код члена сім’ї першого ступеня споріднення платника податків (у разі якщо право на податкову знижку заявляє така особа);
- свідоцтво про народження або свідоцтво про шлюб платника податків (у разі, якщо право на податкову знижку заявляє член сім’ї першого ступеня споріднення платника податків);
- довідка з роботи про отриманий у минулому році дохід і сплачені податки.
Взагалі, за дев’ять місяців вже скористалися правом на податкову знижку 1162 громадянина Нікопольського регіону, яким до повернення підлягає податок на доходи з фізичних осіб в загальній сумі майже 1,7 млн гривень.

Обладнали автомобіль газовою установкою – скористайтесь правом на податкову знижку!
Як повідомив в.о. начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, громадяни, які у минулому році переобладнали свій власний транспортний засіб з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива, мають право включити до податкової знижки суму фактично сплачених коштів на таке переобладнання.
Це передбачено статтею 166 Податкового кодексу України.
Переобладнання підтверджується сертифікатом відповідності, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, актом технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного засобу, актом приймання - передачі транспортного засобу, актом виконаних робіт по встановленню газового обладнання.
Понесені витрати враховуються відповідно платіжним та розрахунковим документам, зокрема квитанціям, фіскальним або товарним чекам, прибутковим касовим ордерам, копіям договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Для отримання податкової знижки необхідно заповнити та подати Декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації в паспорті) до кінця поточного року.

Чи необхідно сплачувати єдиний внесок підприємцю – інваліду III групи?
Як нагадав в.о. начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Тобто, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є, зокрема, інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Електронна звітність: оновлено бланки податкових декларацій
Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників, що 28 вересня 2017 року вийшло оновлення «Єдиного вікна (EDZV)» до версії 1.25.22.0
Перелік змін та доповнень (версія 1.25.22.0) (станом на 28.09.2017 р.):
1. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за №116/29984) із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 року №495, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.05.2017 за № 675/30543 додано нові документи (початок дії з 01.10.2017):
F/J0302004 – Податкова декларація екологічного податку та додатків(розрахунків) до неї (F/J0320104 – Додаток 1, F/J0320204 – Додаток 2, F/J0320304 – Додаток 3, F/J0320404 – Додаток 4, F/J0320504 – Додаток 5, F/J0320604 – Додаток 6).
2. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, із змінами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.17 за №778/30646 додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):
F/J0800105 – Податкова декларація з рентної плати та додатків(розрахунків) до неї (F/J0810105 – Додаток 1; F/J0810205 – Додаток 2; F/J0810305 – Додаток 3; F/J0810405 – Додаток 4; F/J0810505 – Додаток 5; F/J0810605 – Додаток 6; F/J0810705 – Додаток 7; F/J0810805 – Додаток 8; F/J0810905 – Додаток 9; F/J0811005 – Додаток 10; F/J0811105 – Додаток 11);
F/J0800204 – Податкова декларація з рентної плати (місячна) та додатків(розрахунків) до неї (F/J0820204 – Додаток 21; F/J0820404 – Додаток 41; F/J0821004 – Додаток 101; F/J0821104 – Додаток 1111).
3. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу МФУ від 28.04.2017 №467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):
J0100516 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств та додатків до неї (J0150316; J0150616; J0151316; J0151416; J0151516; J0151616; J0151716; J0151816; J0152816).
4. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04. 2017 за №478/30346) додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):
F0103306 – Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця;
J0103507 – Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).
Електронні документи розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

ДФС отримала високий рівень за результатами моніторингу діяльності центральних органів виконавчої влади як розпорядників публічної інформації
Державна фіскальна служба України отримала високий рівень забезпечення доступу до публічної інформації за результатами моніторингу, проведеного Центром демократії та верховенства права у рамках Платформи «Омбудсман плюс». Його підсумки були оголошені 29 вересня 2017 року на конференції «День права знати: забезпечення доступу до публічної інформації».
(Інформація прес-служби ДФС України).

ДФС: За 9 місяців до зведеного бюджету забезпечено 605,8 млрд. гривень
За оперативними даними протягом січня-вересня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 605,8 млрд. грн., що на 135,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше відповідного періоду минулого року. До державного бюджету забезпечено 472,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 133,7 млрд. гривень.
Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-вересні2017 року склали 693,3 млрд. грн. (+159,4 млрд. грн., або +29,8 відс. до січня-вересня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету –559,7 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-вересні 2017 року склали 461,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 103,7 відс., додатково забезпечено 16,6 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 112,4 відс. (+19,6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 102,7 відс. (+1,4 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 111,1 відс. (+4,8 млрд. грн.), ввізного мита – 101,7 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 111,4 відс. (+0,8 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-вересні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 37,8 відс. (+48,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,5 відс. (+11,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 33,5 відс. (+12,1 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 17,5 відс. (+7,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 17,2 відс. (+6,8 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 37,9 відс. (+9,9 млрд. грн.), ввізного мита – на 10,9 відс. (+1,6 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 0,5 відс. (+0,04 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 87,6 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 129,2 млрд. грн., що на 34,7 млрд. грн. більше січня-вересня 2016 року.
(Інформація прес-служби ДФС України).

Протягом 9 місяців ДФС забезпечено майже 223,6 млрд. грн. митних платежів
Протягом січня-вересня поточного року до державного бюджету ДФС перераховано майже 223,6 млрд. грн. митних платежів, що на 10,8% перевищує індикативні показники, доведені Міністерством фінансів України. До бюджету додатково надійшло майже 22 млрд. гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 34%, або майже на 56,7 млрд. гривень.
Зокрема, у вересні 2017 року до державного бюджету перераховано 27,3 млрд. грн., що на 455 млн. грн. перевищує заплановані показники та на 5,9 млрд. грн. показники відповідного періоду минулого року.
У вересні цього року середньоденні надходження склали 1,3 млрд. грн., що на 33,6%, або на 326 млн. грн.. перевищує середньоденні надходження відповідного періоду минулого року.
У цьому році 10% від перевиконання загального збору митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати працівників. Протягом січня-серпня 2017 року ця сума складає 2,1 млрд. грн. у тому числі: січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень – 178,6 млн. грн., серпень – 28,2 млн. грн., вересень – 36,5 млн. грн.
(Інформація прес-служби ДФС України).

З 1 квітня заборгованість минулих періодів з відшкодування ПДВ скорочено на 94%
Протягом січня-вересня 2017 року платникам відшкодовано 87,6 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 88,9 млрд. грн. (Протягом січня-вересня 2016 року платникам відшкодовано 63,7 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 65,3 млрд. грн.). Це на 37,5%, або на 23,9 млрд. грн., перевищує відповідний показник минулого року.
Протягом вересня 2017 року платникам відшкодовано 9,7 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 10,5 млрд. грн. Майже 95% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.
Із загальної суми цьогорічного відшкодування майже 69% повернуто платникам протягом квітня-вересня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 60,7 млрд. грн. відшкодовано 60,3 млрд. грн. ПДВ.
З початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 94% або на 14,37 млрд. грн. Якщо на початок квітня – на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то на 1 жовтня цей показник вже склав 0,93 млрд. грн.
(Інформація прес-служби ДФС України).

За результатами самостійного коригування податкових зобов’язань з метою ТЦО за 2016 рік платники скоротили збитки на понад 1,1 млрд. грн.
Платниками податків в цілому по Україні за 2016 рік самостійно задекларовано та збільшено фінансовий результат шляхом коригування податкових зобов’язань з метою трансфертного ціноутворення на загальну суму 2,6 млрд. грн. Це в 1,5 раза, або на 0,8 млрд. грн. більше, ніж за 2015 рік.
Завдяки цьому окремими суб’єктами господарювання за 2016 рік скорочені збитки на загальну суму понад 1,1 млрд. грн. Водночас є платники, які донарахували податок на прибуток на загальну суму майже 0,3 млрд. гривень.
(Інформація прес-служби ДФС України).

У пункті пропуску «Бориспіль» митниками попереджено незаконне ввезення 67 кг тютюну для кальянів
Чергову спробу незаконного переміщення тютюну для кальянів через митний кордон України зафіксували працівники Київської митниці ДФС. 134 пачки тютюну для кальяну по 500 г у кожній пачці (загальна вага – 67 кг) намагався незаконно ввезти українець, який прилетів з Туреччини.
Для проходження митного контролю він обрав спрощену систему «зелений коридор». Цим наш співвітчизник автоматично засвідчив, що не має предметів, обов’язкових до декларування або обмежених для переміщення через митний кордон України.
Громадянин та його багаж через аеропорт «Бориспіль» прямував трансфером до Харкова. Згідно з правилами, пасажири даної категорії, які у пункті відправлення зареєстрували багаж до кінцевого пункту призначення та прямують трансфером через аеропорт «Бориспіль», проходять необхідні формальності, передбачені при перетині державного та митного кордону (паспортний контроль, митний контроль та митне оформлення).
Зокрема, багаж пасажирів даної категорії набуває статусу внутрішнього після завершення митного контролю та доставки багажу цієї категорії до зони комплектування багажу відповідного внутрішнього рейсу.
Три дорожні валізи з тютюном для кальянів торгової марки «Serbetli» було виявлено у багажному відділенні із застосуванням технічних засобів.
На момент проходження митного контролю митну декларацію громадянин не оформлював та не подавав, з приводу декларування переміщуваних ним товарів до інспекторів митниці не звертався.
Товари, ввезення яких здійснив громадянин, належать до категорії, на яку встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України відповідно до ст.ст. 376, 378 Митного кодексу України.
Весь товар вилучено за протоколом до винесення судом рішення у справі.
Усього з початку 2017 року це вже 10-й протокол про порушення митних правил, складений працівниками Київської митниці ДФС, де предметом порушення став тютюн для кальянів, загальною вагою 466 кгі вартістю приблизно 250 тисяч гривень.
Довідково: згідно з ч.2 ст. 376 Митного кодексу України, громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.
(Інформація прес-служби ДФС України).

Платники податків сплатили до місцевих бюджетів 133,7 млрд. гривень
Протягом січня-вересня поточного року платниками податків спрямовано до місцевих бюджетів 133,7 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 28,1%, або на 29,3 млрд. грн.
За 9 місяців 2017 року до зведеного бюджету перераховано майже 132 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб (у т. ч. до місцевих бюджетів надійшло 78,3 млрд. грн.). Це на 33,5 млрд. грн. або 34% більше, ніж за відповідний період 2016 року. Лише у вересні було сплачено 15,8 млрд. грн. ПДФО. Приріст до минулого року склав майже 4 млрд. грн.
Зокрема, у вересні місцеві бюджети отримали на 20,2% коштів більше, ніж у вересні минулого року. Так, за перший місяць осені 2017 року до місцевих бюджетів було спрямовано 13,7 млрд. грн., тоді як за відповідний період 2016 року ця сума складала 11,4 млрд. гривень.
(Інформація прес-служби ДФС України).

Відбувся черговий семінар для посадових осіб органів ДФС з питань захисту персональних даних
У рамках реалізації спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи «Посилення імплементації європейських стандартів прав людини в Україні» в Одесі відбувся семінар-тренінг для посадових осіб органів ДФС з питань обробки та захисту персональних даних.
У навчанні, яке проводили провідні фахівці Управління з питань захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, взяли участь 22 представники ДФС та її територіальних органів.
Під час заходу роз’яснювалися ключові положення законодавства про захист персональних даних, обговорювалася робота ДФС щодо приведення внутрішніх процедур обробки персональних даних у відповідність до вимог зазначеного законодавства. Крім того, розглядалися актуальні проблеми обробки та захисту персональних даних в органах ДФС.
Це вже другий навчальний захід для посадових осіб органів ДФС з питань захисту персональних даних, який проведено у співпраці з міжнародними організаціями під егідою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Так, 19 - 21 липня 2017 року відбувся навчальний курс з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у межах проекту «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя».
(Інформація прес-служби ДФС України).

Актуально для платників податків!
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).

Щодо розділу «Ставки податків і зборів»
Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

Заповнюємо правильно поле «Призначення платежу»
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для того, щоб суми нарахованих та сплачених платниками податків, зборів, інших платежів до бюджетів та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) відображалися саме по конкретному платнику, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі – Порядок №666). Порядком №666 надано рекомендації як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».
Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
◄поле № 1:
друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
◄поле № 2:
друкується розділовий знак «;»;
друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);
◄поле № 3:
друкується розділовий знак «;»;
друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);
◄поле № 4:
друкується розділовий знак «;»;
друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.
При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачено відповідальність
Нікопольська ОДПІ інформує, відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із п. 5 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених ПКУ, починають застосовуватиcя до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту по ЄCВ
Відповідно до п.7 частини одинадцятої ст.25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, органом Державної фіскальної служби здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.
Згідно з частиною першою ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податок на додану вартість при отриманні гарантійних внесків, які згідно з умовами договору в оплату за послуги повертаються отримувачу таких послуг
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до підпунктів «а» і «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору в оплату за товари/послуги не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то ця сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг. Податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Земельні відносини: строки сплати податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 ПКУ).

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплачених податків, зборів та витрат, понесених на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для провадження господарської діяльності?
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 ГКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно з п.177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 177.4.3 п.177.4 ст.177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.
Враховуючи вищевикладене, платежі, сплачені фізичною особою – підприємцем за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з його господарською діяльністю, включаються до складу витрат по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 104.05).

Введення нового пункту реалізації пального: терміни подання заяви платником акцизного податку з позначкою «Зміни»
Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №113 (далі – Порядок), реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за №405/28535.
У разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації чи зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо таких пунктів платник податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін. Заява надсилається та приймається у порядку, встановленому для реєстрації (п.12 розд. ІІ Порядку), а саме:
у разі введення в експлуатацію нових пунктів, зміни місцезнаходження пунктів з реалізації пального тощо платник податку подає Заяву з позначкою «Зміни» не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального через пункти із зміненими даними.

Індивідуальна письмова податкова консультація: порядок отримання
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
● найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
● код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
● зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
● підпис платника податків;
● дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Слід зауважити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).
Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx

Неподання документації з трансфертного ціноутворення
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Відповідно до п.п. 39.4.8 п.39.4 ст.39 ПКУ на запит Державної фіскальної служби (далі – ДФС), платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у п.п. 39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ.
У разі, коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному в п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПКУ, або належного обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до п.п.39.4.6 п.39.4. ст.39 ПКУ та/або обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація або обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.
Відповідно до абзацу п’ятнадцятого п.73.3 ст.73 ПКУ запит вважається врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.
У разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обгрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п.120.3 ст.120 ПКУ.

Чи включаються до складу доходу та яким чином відображаються у Книзі обліку доходів і витрат внесені власні кошти фізичною особою-підприємцем на розрахунковий рахунок згідно з нормами Податкового кодексу України?
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
● виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
● виручка в натуральній (негрошовій формі);
● суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Таким чином, власні кошти, які фізична особа – підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 104.04).

Увага! Нові Довідники для подання Звіту про пільги за 9 місяців 2017 року
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом господарювання відповідно до п.30.6 ст.30 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
Облік зазначених коштів платники ведуть відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Постанова №1233).
Слід зазначити, що з 2017 року Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт), форму якого затверджено Постановою №1233, отримав статус податкової декларації.
Звіт подається щоквартально (за три, шість, дев’ять та дванадцять календарних місяців) протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового періоду.
Суб’єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, зазначає в ньому код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та інших податкових пільг.
При поданні Звіту за дев’ять календарних місяців 2017 року використовується Довідники пільг станом на 1 жовтня поточного року.
Державною фіскальною службою України 27.09.2017 оновлено довідники пільг. Отже, за 9 місяців 2017 року суб’єкти господарювання для складання Звіту за 9 календарних місяців 2017 року використовують Довідник №84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник №84/2 інших податкових пільг
Додатково: Довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Оподаткування роялті на користь нерезидента
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності.
При умові, що роялті виплачуються на користь нерезидента, необхідно враховувати вимоги п.п.«в» п.141.4 ст.14 ПКУ, згідно з якими, роялті відносяться до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.
Підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ визначено, що у випадку виплати роялті нерезиденту, резидент зобов’язаний утримати податок з доходу (з роялті) за ставкою 15% від суми доходу і за рахунок такого доходу та сплатити цей податок до бюджету під час такої виплати.
Якщо правила оподаткування під час виплати роялті нерезидентам передбачені положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, оподаткування відбувається згідно вимог таких міжнародних договорів.

Застосування податкової соціальної пільги до суми допомоги, яка виплачується за лікарняними листами
Відповідно до пп.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму.
Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, і у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Зміна суми компенсації вартості товарів/послуг: складаємо розрахунок коригування
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН. РК складається на дату доплати/повернення коштів.

До уваги платників єдиного податку: оновлена форма декларації подається за 9 місяців!
Нікопольська ОДПІ нагадує, що 05.05.2017 (з дня офіційного опублікування), набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 (опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 05.05.2017 №36), яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, керуючись нормами ПКУ, оновлені форми декларацій використовуються платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, починаючи з 01.10.2017.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 108.01.05).

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування набрав чинності
Нікопольська ОДПІ доводить до відома платників, що 29.09.2017 (з дня офіційного опублікування, опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 29.09.2017 №76) набув чинності Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №651 та постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 №16-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за №1017/30885) (далі – Порядок №651).
Порядок №651 розроблено відповідно до частини п’ятої ст.17 розділу V Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами.
Вищевказаним Порядком №651 визначаються:
◄процедура формування та надання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників) на запит платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або застрахованих осіб;
◄ форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників;
◄ форми витягів з реєстру страхувальників;
◄ форма довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників.

Витрати на лікування: чи можливо включити до податкової знижки?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Зокрема, до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Відповідно до п.1 розд. ХІХ ПКУ п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2016 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тобто податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2016 року платникам не надається.

Релігійні установи та організації зобов’язані привести у відповідність установчі документи до 01 січня 2018 року
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до норм п.35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), релігійні організації до 01.01.2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.
Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ та п.7 Порядку.
Слід зазначити, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності милосердя.
Контролюючий орган здійснює перевірку відомостей, які містяться у поданих неприбутковою організацією документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та у встановленому порядку приймає рішення про включення, відмову щодо включення до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру.

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за працівників неуповноваженого відокремленого підрозділу
Військовий збір сплачується згідно з п.16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ.
Відповідно до п.29.2 ст.29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VІ зі змінами та доповненн

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

06.10.2017 15:06