Найбільшій в області сільраді не дозволили стати самостійною громадою. Вона втричі більша за найменшу об’єднану громаду
Макіївка: відділ освіти, фінансовий відділ. Буде комунальне підприємство і відділ охорони здоров'я
Однією з перших на Чернігівщині об’єднаних громад стала Макіївська. Об’єднавшись з Ганнівською сільською радою. Макіївська сільрада включала тільки село Макіївку, з населенням 1600 чоловік. Ганнівська сільрада складалася з сіл Ганнівка, Степове, Вербове, Кленове — всього 270 жителів. Тепер Макіївська громада налічує 1870 мешканців. Площа —105 квадратних кілометрів.

— Чи збираєтесь приєднувати когось іще?
— Софіївська, Калинівська, Степово-Хутірська сільські ради входили в перспективний план об’єднання громади. Але зразу вони не приєдналися, бо в районній раді захотіли перекроїти по-іншому. Тоді з Носівського району збиралися об’єднуватися три громади: Носівська, Мринська і Макіївська. А замість громади з центром у Макіївці районна рада рекомендувала створити Рівчак-Степанівську громаду. Але ми відстояли свою. Історично і споконвічно центром була Макіївка. Ще до революції існувала Макіївська волость, — говорить сільський голова Макіївської об’єднаної громади Петро Баклан. — При об’єднанні ми пропонували приєднатися до нас і Рівчак-Степанівці, вони не схотіли. Маємо надію, що до нас приєднаються ті сільради, що планувалися спочатку.
— І з кожним приєднанням будуть видавати державні кошти на розвиток новоствореної громади?
— Думаю, субвенція видаватиметься тільки на села, що приєднуються.
— Ви вже створили свій відділ освіти. Які ще відділи є чи будуть?
— Намагаємося все мінімізувати. Наприклад, не відділ освіти, а «Відділ освіти, культури, сім’ї, молоді і спорту». Об’єднує чотири структури. Поки що там дві посади: начальник відділу (зараз опікується освітою) і соцпрацівник (по дітях, проблемних сім’ях). Ще будемо брати, за потреби, методиста з питань освіти.
У подальшому буде відділ охорони здоров’я. На території громади є три медичні заклади: амбулаторія в Макіївці і два ФАПи — в Ганнівці і Пустотиному. Але щоб отримати ліцензію, потрібен лікар, а в нашій амбулаторії обов’язки головного лікаря виконує фельдшер. Наш лікар, у зв’язку з реорганізацією лікарні, пішов на пенсію. Ми давали заявку в МОЗ, і з обласного управління охорони здоров’я повідомили, що з січня наступного року пришлють молодого лікаря первинної медицини, з Вінницького медичного університету. В нас з 2006 року на лікаря чекає двокімнатна квартира. Ванна, теплий туалет — всі умови. До будинку підведений газ, як тільки приїде лікар, підключимо. Поки що наші ФАПи і амбулаторія — підрозділи районної лікарні. І з мільйона субвенції, що виділяється щорічно на нашу громаду, 84,5 тисячі гривень перераховуємо в район на медичне обслуговування жителів громади. Коли приїде лікар і в нас буде центр первинної медицини, він буде підпорядковуватись громаді і фінансуватися громадою, ця частина субвенції залишатиметься на місці.
Крім того, в сільраді є ЦНАП — центр надання адміністративних послуг. І фінансово-бухгалтерський відділ. Будемо створювати ще й комунальне підприємство, що контролюватиме надання комунальних послуг населенню.
Хотіли самостійності — не вийшло
Найбільша сільська рада в Чернігівській області — Володькодівицька. Так, після декомунізації повернулась колишня назва села Червоні Партизани Носівського району. Сільрада об’єднує сім населених пунктів: села Дослідне, Коробчине, Криниця, Ставок, Сулак і сама Володькова Дівиця. У 2016 році — офіційно 5110 жителів. Чи думають з кимось об’єднуватися?
— Цілий рік ми добивалися, щоб бути самостійною об’єднаною громадою. Але нас «відфутболили». Не вписуємось у закон, — говорить сільський голова Володькової Дівиці Микола Павленко. — Я виступав на всіх чернігівських форумах по децентралізації, в Київ писали звернення. Сказали: приєднайте хоча б одне село. Ми «сватали» Данине і Ніжинське (колишня Григоро-Іванівка). Спочатку не дозволяли, бо це села Ніжинського району. А тоді кажуть, як захочуть, то хай приєднуються, це ж справа добровільна. Данине від нас за 8 кілометрів, але з них 4,5 кілометра полем. А до Лосинівки 9 кілометрів, дорога зтвердим покриттям. Якби приєдналися до нас, дорогу б зробили. Не хочуть ні до нас, ні до Лосинівки. На землях Ніжинської сільради розміщені чотири заправки, вони з них живуть і ні до кого приєднуватися не хочуть. З сільрад Носівського району до нас найближча Тертишницька. Але вона так розташована, що село Ясна Зірка цієї сільради за 2 кілометри до Носівки, Яблунівка — 6 кілометрів від нас. А сільрада, за законом, не повинна ділитися. Хоча це адміністративно-територіальна реформа. Тобто всі кордони упадуть і постануть нові. Але ж ні.
Професор Барановський* вирахував, що по Чернігівщині економічно спроможна громада буде починатися з 5 тисяч жителів. Обласна держадміністрація наполягає на тому, щоб громади були економічно спроможними. Я пропонував, якщо більш 5 тисяч жителів і більше трьох населених пунктів, то щоб така громада вже могла мати статус об’єднаної.
За перспективним планом розвитку громад, який розробила районна адміністрація, нас планували приєднати до Носівки. А ми б краще приєдналися до Ніжина, відстань рівновелика, однак там більш розвинена інфраструктура.
Але виявилося, що це складно. Ми прийняли пропозицію Носівки приєднатися до них. 18 грудня відбудуться вибори голови громади та депутатів.
Надіємось, буде краще фінансування. 16 мільйонів 32 тисячі виділили в цьому році п’ятьом об’єднаним громадам, а нашій сільраді — лише 64 тисячі на дитячий майданчик. Це при тому, що одна Володькодівицька сільрада більша за чотири об’єднані громади разом. У наступному році планують на розвиток громад виділити 7 чи 8 мільярдів. Я пішов на об’єднання, щоб якісь кошти йшли на село.
На голову об’єднаної громади свою кандидатуру виставляти не буду. Хіба що на старосту.
На папері — можна
— Чому Володькодівицьку сільраду не можна було приєднати до Ніжина?
— Питання про створення громад навколо міст обласного підпорядкування до кінця не вирішене. Ніжин і Ніжинський район — це дві різні адміністративно-територіальні одиниці за сферою управління. Володькова Дівиця — Носівський район.
Поки що жодна громада не створена з порушенням адміністративних меж районів. Це доволі клопітно, — пояснює експерт Офісу реформ у Чернігівській області Микола Силенко. — До того ж Володькова Дівиця з Ніжином не межують напряму. Можливо, є ще якийсь населений пункт, наприклад, село Ніжинське, яке не хоче приєднуватися до Ніжина. Перед тим як приєднати Володькову Дівицю, Ніжину потрібно приєднати Ніжинське, щоб була точка дотику. Об’єднання ж передбачає неперервність території.
*Микола Барановський — доктор географічних наук, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №45 (1592)
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова
14.11.2016 10:56