Новини Волноваської ОДПІ

Розпломбування РРО центром сервісного обслуговування

Згідно з п. 9 розд. II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 року № 547 (далі —Порядок), розпломбування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та вилучення довідки про опломбування здійснюються центром сервісного обслуговування (ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, у таких випадках:

- необхідність доступу до внутрішніх вузлів РРО для проведення ремонту, якщо це передбачено експлуатаційними документами виробника;

- за рішенням контролюючого органу;

- перед скасуванням реєстрації РРО (крім випадків виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника);

- порушення цілісності пломб та/або засобів контролю, закінчення строку використання засобів контролю;

- припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО;

- перехід на технічне обслуговування до іншого ЦСО.

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

Власна сільгосппродукція у платника спецрежиму ПДВ — єдино податника

Для спецрежиму ПДВ сільськогосподарськими є товари, зазначені у товарних групах 1 — 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником ПДВ — їх виробником.

Своєю чергою, для єдиноподатників четвертої групи сільгосппродукція — це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД. При цьому такі товари/продукція мають вирощуватись, відгодовуватись, виловлюватись, збиратись, виготовлятись, вироблятись, перероблятись безпосередньо виробником цих товарів/продукції. А продукти обробки та переробки цих товарів (продукції) відносять до сільгосппродукції, якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Тож на операції з реалізації великої рогатої худоби живою вагою або у вигляді продуктів переробки, отриманих у результаті забою худоби, розповсюджується дія спецрежиму за умови підтвердження, що молодняк, придбаний у інших суб’єктів господарювання, вирощувався та відгодовувався безпосередньо платником податку відповідно до технічних умов.

Відровідно доходи, отримані від реалізації такої продукції, включаються до суми доходу сільгоспвиробника — єдиноподатника четвертої групи, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки.

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

Порядок розрахунку та сплати єдиного внеску новоствореними ФОП – платниками єдиного податку

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.

ФОП – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст.9 Закону №2464).

Згідно з п.п.2 п.6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Для зазначеної категорії платників єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.4 розділу ІІІ Інструкції №449).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 частини першої ст.1 Закону №2464).

Обов’язки платників єдиного внеску виникають, зокрема, у ФОП – платників єдиного податку з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України від 15.05.2003

№755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (абзац другий частини четвертої ст.5 Закону №2464).

Враховуючи викладене вище, новостворені ФОП – платники єдиного податку сплачують за себе єдиний внесок у розмірі, який самостійно визначили, але не менше мінімального страхового внеску на місяць, у термін до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

При цьому, платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансових платежів до 20 числа кожного місяця поточного кварталу, які враховуються ними при остаточному розрахунку, що здійснюється за календарний квартал.

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

До уваги ФОП – платників єдиного податку, які є пенсіонерами за віком або інвалідами: про сплату єдиного внеску!

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та пунктом 4 розділу II Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), ФОП – платники ЄП звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Абзацом другим пункту 4 розділу ПІ Інструкції №449 визначено, що ФОП – платники ЄП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Зазначеною нормою передбачено, що такі особи мають право на добровільне нарахування, сплату єдиного внеску у порядку, передбаченому для ФОП – платників ЄП, визначеному абзацом першим пункту 4 розділу III та пунктом 6 розділу IV Інструкції №449, а також подання звітності відповідно до пункту 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435).

Для цієї категорії платників зобов’язання зі сплати єдиного внеску виникають виключно за умови подання звітності у строки, визначені законодавством, та за формою, визначеною Порядком №435.

У ФОП – платників ЄП, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу, та які самостійно визначили для себе базу нарахування та сплатили єдиний внесок, у інтегрованій картці платника виникає позитивне сальдо.

З 01.01.2016 на ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, розповсюджується дія частини 5 статті 8 Закону №2464, якою передбачена сплата єдиного внеску у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Водночас у зазначеної категорії платників після сплати єдиного внеску виникає право на отримання будь-якого виду соціальних виплат.

Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 визначено, зокрема, процедуру повернення платникам, на яких згідно із Законом №2464 покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі – кошти). Враховуючи строки виникнення у зазначеної категорії платників права на будь-який вид соціальних виплат та спеціальні строки виникнення зобов’язань щодо сплаченого єдиного внеску, з метою запобігання незаконного отримання соціальних виплат, задоволення заяви такого платника про повернення йому коштів здійснюється тільки після отримання органом фіскальної служби від фондів соціального та пенсійного страхування підтвердження щодо неотримання соціальних виплат такими платниками.

При підтвердженні інформації щодо отримання платниками, зазначеними у пункті 4 розділу II Інструкції №449, які добровільно сплатили єдиний внесок, будь-яких соціальних виплат, підрозділ органу фіскальної служби, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, відмовляє у задоволенні заяви такого платника щодо повернення коштів.

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

Фізичні особи звільняються від сплати земельного податку за паї, що передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи

Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за

умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Водночас п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

У п. 2921.3 ст. 2921 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи на підставі договору оренди.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у ЗІР ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.04).

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здавати в оренду частину нерухомого майна як фізична особа, а іншу частину як ФОП?

Відповідно до п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які надають в оренду:

- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів;

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Згідно із п.1 ст.320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, фізична особа, якій належить нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення), загальна площа якого не перевищує норми, встановлені п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Кодексу, не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як ФОП на спрощеній системі оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення) в оренду як ФОП на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

Щодо подання декларації екологічного податку

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

До податкової декларації екологічного податку додаються додатки, які є її невід’ємною частиною.

У разі відсутності у платника відповідних об’єктів оподаткування, відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації екологічного податку прокреслюються.

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у

нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, платник екологічного податку, який повідомив відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про те, що з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів, склавши заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку, має право не подавати податкові декларації. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові декларації. Також платник екологічного податку, який у звітних періодах поточного року не мав об’єкта оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів) зобов’язаний за ці звітні періоди (квартали) подавати податкову декларацію, до якої відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації прокреслюються.

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

Про сплату земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними будинками власники квартир у таких будинках

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п.14.1.34 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згідно зі ст.42 Земельного кодексу України від 27.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Волноваська ОДПІ

ГУ ДФС у Донецькій області

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Волновахи

27.10.2016 09:42