Податкова інформує

Роман Насіров: За місяць за зниженими ставками акцизу розмитнено більше 1300 автомобілів
Після зниження ставки акцизного збору на вживані автомобілі було розмитнено більше 1300 імпортних авто. Про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
«З моменту набуття чинності закону України №3251 про тимчасове зниження ставки акцизу на вживані автомобілі процедуру розмитнення за новими правилами вже пройшли 1315 вживаних авто. Найбільше оформлень авто за зниженими ставками відбулося на митницях західних областей. Зокрема, з 1 серпня Львівська митниця оформила 199 таких автомобілів, Івано-Франківська – 161, Волинська – 118», - зазначив Роман Насіров.
Нагадаємо, відповідно до Закону №1389, тимчасово до 31 грудня 2018 року встановлені знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувалися. На такі авто під час їх митного оформлення у графі 36 митної декларації зазначається код пільги з оподаткування товару акцизним податком «172».
Нормами Закону №1389 встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Роман Насіров: За принципом «єдиного вікна» оформлено понад 300 заявок
З 1 серпня за принципом «єдиного вікна» оформлено 315 заявок. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
За його словами, найбільше заявок подано на Київській та Київській міській митниці, Чернівецькій, Львівській та Житомирській. Жодної заявки на оформлення через систему «Єдиного вікна» не подали на Закарпатській та Кіровоградській митницях.
«Тільки за 29 серпня через «Єдине вікно» відбулося 21 оформлення. Більшість заявок подаються та оформлюються переважно на митницях центральних та західних регіонів», - додав очільник відомства.
Нагадаємо, з 1 серпня 2016 року на пунктах митного контролю запрацювала автоматизована система «Єдине вікно», яке має на меті пришвидшити оформлення експортно-імпортних операцій. Це - один з елементів реформування митниці.
Система є повністю автоматизованою, дозволяє подавати документи один раз в одне місце і мінімізує контакти з держслужбовцями. «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України і про результати його державного контролю.

Роман Насіров: З початку року до місцевих бюджетів надійшло 77,9 млрд гривень
Протягом січня-липня поточного року надходження до місцевих бюджетів становили 77,9 млрд грн. Про це зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
«При цьому у липні до місцевих бюджетів сплачено 12,8 млрд грн, що на 47,8% більше від фактичних надходжень у липні 2015 року», - підкреслив очільник відомства.
Серед регіонів за сумою сплати податкових платежів до місцевих бюджетів станом на 1 серпня 2016 року лідирує Київ. Столиця збільшила відрахування в січні-липні 2016 року порівняно з відповідним періодом минулого року на 40,5% – з 6,8 млрд грн. до 9,5 млрд грн. На друге місце за розміром надходжень вийшла Дніпропетровська область. За 7 місяців 2016 року областю до місцевого бюджету сплачено 7,6 млрд грн., що на 39%, або на 2,1 млрд грн., більше у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року.
Роман Насіров додав, що основним бюджетоформуючим платежем для місцевих бюджетів є податок та збір на доходи фізичних осіб: «По податку та збору на доходи фізичних осіб надходження за січень-липень склали 42,6 млрд грн., що на 46,8% або 13,6 млрд грн. більше, ніж у січні-липні 2015 року».

Павло Дроняк: «Тіньові» зарплати своїм працівникам виплачують 60,6 відс. перевірених підприємців
Під час перевірок платників податків на дотримання податкового законодавства щодо повноти нарахувань і виплат заробітної плати та інших доходів своїм працівникам порушення зафіксовано в 60,6 відс. перевірених платників. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, найпоширенішими порушеннями залишаються «тіньові» зарплати та використання необлікованої праці робітників.
«Несумлінні роботодавці завдають шкоди не лише бюджету, оскільки не сплачують відповідні податки та єдиний внесок, а, у першу чергу, самим працівникам, позбавляючи їх права на соціальний захист та достойну пенсію. За результатами перевірок до бюджетів донараховано близько 272 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 61 млн. грн. єдиного внеску та понад 6 млн. грн. військового збору», – зазначив Павло Дроняк.
Посадовець також розповів, що завдяки вжитим заходам протягом січня-липня поточного року співробітниками ДФС було виявлено понад 92 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася без укладання трудових угод. До бюджетів сплачено понад 28 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та понад 31 млн. грн. єдиного внеску.
Крім того, виявлено понад 32 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. Вони сплатили до бюджету близько 15 млн. грн. податків.

Особливості оподаткування місцевими податками
Днями, в прес-центрі Інформаційного агентства "Мост-Днепр" відбулася прес - конференція заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненко на тему: «Особливості оподаткування місцевими податками».
Він повідомив, що місцеві податки характеризують важливі суспільні фактори, а саме розвиток територіальних громад, вміння формувати свій фінансовий ресурс та використовувати наявний потенціал.
«До їх складу належать 4 платежі: 2 податки (податок на майно і єдиний податок); 2 збори (збір за паркування транспортних засобів, туристичний збір). Зазначу, що місцеві бюджети продовжують формуватись, в переважній своїй частині, за рахунок надходження до них загальнодержавних податків. Так, у січні-липні поточного року від суб’єктів господарювання, які обліковуються у ДПІ (ОДПІ) області, надійшло 7,6 мільярдів гривень платежів до місцевих бюджетів, з яких 31 відсоток припадає на місцеві платежі, решта - на загальнодержавні податки. У порівнянні з відповідним періодом минулого року частка місцевих платежів була меншою і складала 21 відсоток».
Провідну роль у формуванні місцевих бюджетів відіграють:
- податок з доходів фізичних осіб – з початку року до місцевих бюджетів надійшло 3,9 мільйонів гривень;
- плата за землю – 1,6 мільярда гривень;
- єдиний податок – 719 мільйонів гривень;
- акцизний податок – 513,5 мільйонів гривень;
- екологічний податок 330 мільйонів гривень;
- рентна плата за користування надрами -296,6 мільйонів гривень.
«Слід відмітити, що надходження до місцевих бюджетів з початку року, у порівнянні з відповідним періодом 2015 року зросли на 2,2 мільярда гривень» - підкреслив Віталій Мироненко.

Про надання послуг платникам та про електронні сервіси державної фіскальної служби під час тренінгу для внутрішньо переміщених осіб
Днями, 26 серпня 2016 року відбувся тренінг для підприємців із числа внутрішньо переміщених осіб на тему: «Бізнес-інтеграція внутрішньо переміщених осіб у Дніпропетровській області» за участю начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової.
Учасникам тренінгу доведено широкий спектр інформаційних, консультативних і адміністративних послуг для платників, що надаються центрами обслуговування платників державних податкових інспекцій області, а також інформація про електронні сервіси Державної фіскальної служби України.
Також, враховуючи переваги електронного документообігу та визначені законодавством випадки надання звітності, винятково, в електронному вигляді, проінформовано щодо використання зареєстрованого в установленому порядку електронного цифрового підпису (ЕЦП).
В даний час одержати безкоштовно ключі ЕЦП можна у пунктах реєстрації користувачів акредитованого центру сертифікації ключів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
За словами Манушак Осипової: «Робота органів Державної фіскальної служби усіх рівнів направлена на прозорі і партнерські відносини з платниками податків. Кожен платник повинен бути упевнений, що наша служба – це партнер бізнесу, сервісна служба. Процеси адміністрування та електронні сервіси, що надаються платникам, стосуються, як великих холдингів, так і середнього бізнесу та окремих підприємців. У цьому – суть усіх реформ, що проводяться у фіскальній службі протягом останніх років. Основне завдання реформ органів ДФС – повне перетворення з контролюючого органу у сервісну службу. Розвиток сервісів для платників податків – одна з важливих задач, визначених ДФС України».

Новий електронний сервіс розмитнення вантажів за принципом «єдиного вікна» набирає оберти на Дніпропетровщині
З першого серпня на Україні запрацював новий сервіс розмитнення вантажів, що перетинають кордон України. В дію вступив принцип «єдиного вікна», за яким суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності отримали можливість розпочати процедуру отримання дозвільних документів ще під час руху вантажу від кордонів України до митного посту.
«Після перетину кордону вантаж упродовж десяти діб повинен прибути до посту розмитнення. І за цей час митний брокер має можливість надати в електронному вигляді документи до служб, які відповідають за радіологічну, екологічну, санітарно-епідеміологічну безпеку вантажу. До моменту прибуття вантажу кожна зі служб або надає дозвіл на розмитнення товару, або надає підстави для його огляду і експертизи» - прокоментував заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба про новий сервіс.
Загалом, вся процедура розмитнення за принципом «єдиного вікна» не вимагає присутності митного брокера, або власника вантажу. Всі дозволи отримуються шляхом проставлянням відміток в електронній декларації. І, якщо у митників, або у контролюючих органів є підстави для огляду вантажу - це відбувається в присутності його власника на митному посту.
За словами начальника відділу організації контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача: «Фактично, робота митників зводиться до узгодження часу на огляд вантажу між державними органами і власниками. В той же час, не має необхідності перевіряти помітки на товарно-транспортних документах, що супроводжують вантаж. Достатньо орієнтуватися на електронну базу даних».
Можна відмітити, що перші два розмитнення в Україні за принципом «Єдиного вікна» пройшли саме у Дніпропетровській області. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість розмитнювати вантажі і за звичною для себе схемою.
«Працювати за новими стандартами повинні звикнути і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, і представники державних контролюючих органів. Але ми впевнені, що найближчим часом більшість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності оцінять переваги електронного оформлення дозвільних документів і принцип «єдиного вікна»» - додав Ігор Диба.

На черговій прес-конференції йшлося про надходження від реалізації конфіскованого майна
Нещодавно, 26 серпня 2016 року у медіа-центрі "ДНЕПР ПОСТ" відбулася прес-конференція на тему: «Надходження від реалізації конфіскованого майна».
У прес-конференції взяли участь: завідувач сектору складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської митниці ДФС Галина Плетенець та головний державний інспектор відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Дніпропетровської митниці ДФС Віталіна Мілянець.
За словами Галини Плетенець: «Ця тема є актуальна, оскільки кошти від реалізації конфіскованого майна надходять відразу до державного бюджету України. При переміщенні товарів через митний кордон країни відбуваються певні митні процедури і їх порушення призводить до того, що складаються протоколи про порушення митних правил. За деякими протоколами предмети порушення (майно) вилучаються на склад митниці для зберігання. Санкції деяких статей Митного кодексу передбачають конфіскацію цього майна. Конфіскація відбувається за рішенням суду України. А розпорядження конфіскованим майном, згідно Закону “Про виконавче провадження” здійснює Державна виконавча служба. Тому, отримуючи постанову суду про конфіскацію, митниця, відповідно до статті 541 Митного кодексу України повинна передавати органам Державної виконавчої служби конфісковане майно, а державний виконавець здійснює розпорядження ним".
Взаємодія митних органів і органів ДВС направлена на мобілізацію коштів до державного бюджету від реалізації цього майна. Завданнями митниці є збереження цього конфіскованого майна, своєчасне відправлення документів до органів виконавчої служби і представники митниці приймають участь у подальшому розпорядженні — тобто реалізації. Після того, як проведена реалізація, кошти надходять до органів Державної виконавчої служби (ДВС). Та частина митних платежів, які нарахувала митниця, спрямовуються державним виконавцем на рахунки митного органу, який перераховує ці кошти до державного бюджету, як митні податки та збори, які були б сплачені при перетині митного кордону України.
«На початок 2016 року залишок конфіскованого майна, переданого органам державної виконавчої служби для подальшого розпорядження, склав понад 1 мільйон 300 тисяч гривень. Зазначені суми наведені з урахуванням митних платежів.
Протягом 2016 року на рахунок митниці надійшло від реалізації конфіскованого майна органами ДВС у розмірі майже 14 тисяч гривень, в тому числі митні податки і збори. Зазначені кошти перераховані до Державного бюджету України.
На теперішній час залишок конфіскованого майна, переданого органам ДВС складає майже 900 тисяч гривень, та включає товари, які підлягають подальшому розпорядженню та проходять процедуру реалізації відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №985. Органи ДВС здійснюють реалізацію через електронні торги, розміщені на офіційному сайті ДП «СЕТАМ». Після запровадження єдиної системи електронних торгів арештованим майном відзначається позитивна динаміка зменшення залишків конфіскованого майна» - зазначила Віталіна Мілянець.

"Спрощенці" Нікопольського регіону сплатили до місцевих бюджетів понад 40 млн гривень єдиного податку
Платники єдиного податку Нікопольського регіону за січень – серпень 2016 року поповнили місцеві бюджет майже на 40,4 млн грн, проти минулого року надходження зросли на 13,9 млн гривень.
Як повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський, юридичні особи – платники перерахували 10,3 млн грн єдиного податку, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої та другої груп – 21,0 млн гривень. Представники четвертої групи, до якої відносяться сільськогосподарські товаровиробники, з початку року сплатили 9,0 млн гривень.
Нагадуємо про те, що Кабінет Міністрів України Постановою від 13 липня 2016 р. №439 затвердив Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку другої і третьої груп обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.
Вказаним пунктом встановлено законодавчу норму, завдяки якій підприємці, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп, не застосовують реєстратори розрахункових операцій за умови, що обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищить 1 млн гривень.
Зокрема, для визначення фактичного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.
Для отримання податкової інформації органи ДФС мають право звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовими запитами про подання податкової інформації, необхідної для здійснення податкового контролю, проведення зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку та проводити документальні позапланові або фактичні перевірки щодо визначення фактичного отриманого обсягу доходу протягом календарного року.

Щодо розгляду звернень громадян за січень-серпень 2016 року
Як повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, з початку року до Нікопольської ОДПІ надійшло 15 письмових звернень громадян, що на 13 звернень менше, ніж за відповідний період 2015 року. За результатами розгляду звернень надано відповідь на 15 звернень, у тому числі 2 звернення вирішено позитивно, на 8 звернень надано роз’яснення, 1 звернення повернуто автору відповідно до ст. 5 і 7 ЗУ «Про звернення громадян», 3 звернення направлені для розгляду за належністю, 1 анонімне звернення. Найчастіше громадяни порушували такий тематичний перелік питань:
- Інформування про ухилення від сплати податків;
- Контрольно-перевірочна робота;
Порушень під час розгляду звернень громадян не зафіксовано. До Нікопольської ОДПІ громадяни повторно не зверталися, неодноразових звернень громадян не надходило.

Центр обслуговування платників – до послуг платників податків
Як повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, в Нікопольському регіоні найбільш запитуваною адміністративною послугою є послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина його реєстраційного номера з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Станом на 01.09.2016 року таких послуг надано 6,2 тис. Це майже 56,4 відсотків від загальної кількості адміністративних послуг.
Загалом впродовж січня-серпня 2016 року Центрами обслуговування платників Нікопольської ОДПІ було надано 11 тис. адміністративних послуг.
Додамо, для зручності платників кожна послуга має інформаційну картку, в якій зазначено інформацію про суб’єкта, що надає адміністративну послугу, нормативно-правові акти, які це регламентують, та умови її отримання. Так, зокрема, з інформаційної картки платники можуть дізнатися про перелік документів, необхідних для отримання довідки, порядок та спосіб їх подання, термін її видачі, способи отримання результату тощо.

З початку року платники податків Нікопольської ОДПІ сплатили до бюджету 33,7 млн. грн. військового збору
Це перевищує минулорічні показники відповідного періоду на 1,9 млн грн або на 5,8 відсотків. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Нагадаємо, що платниками збору є фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Збір сплачується з усіх доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.
Не є платниками військового збору громадяни, які отримують пенсію у розмірі нижче десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 10740 грн.) та платники, які працюють на спрощеній системі оподаткування.
Також військовим збором не оподатковуються доходи, визначені ст. 165 Податкового кодексу України.

С початку поточного року на Дніпропетровщині зібрано 34,6 млрд. грн. податкових і митних платежів та 8,6 млрд. грн. єдиного внеску
На протязі січня - серпня 2016 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 34 млрд. 583,3 млн. грн.
Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців поточного року спрямовано 24 млрд. 175,7 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 10 млрд. 433,2 млн. грн.
До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками сплачено 10 млрд. 407,5 млн. грн. Це на 2 млрд. 597,4 млн. грн. (або на 33,3%) більше фактичних надходжень січня - серпня 2015 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 8 млрд. 580,3 млн. грн.

Понад 6 тисяч суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зареєстровано на Дніпропетровщині
Кількість взятих Дніпропетровською митницею ДФС на облік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.08.2016 складає 6 тисяч 381. Ними з початку року оформлено 84 тисячі 252 митні декларації.
Щодо співвідношення експорту та імпорту, то експорт у Дніпропетровській митниці ДФС по оформленим вантажам у ваговому показнику за липень 2016 року склав 76,27%, імпорт - 23,73%. Співвідношення оформлених митних декларацій: експорт - 52,71%, імпорт - 47,29%.
Серед розподілу обсягу ввезених іноземних товарів у структурі імпорту Дніпропетровської митниці ДФС складають енергетичні матеріали (14 мільярдів 581 мільйон 523 тисячі гривень) та промислове устаткування (5 мільярдів 603 мільйони 676 тисяч гривень).
Серед загального обсягу вивезення українських товарів у структурі експорту по Дніпропетровській митниці ДФС складають залізорудний концентрат та руда залізна (17 мільярдів 393 мільйони 58 тисяч гривень), а також вироби з чорних металів (1 мільярд 477 мільйонів 621 тисяча гривень).

В Дніпропетровській області викрито підпільне виробництво пива. Вилучено ТМЦ на 5,7 млн. грн.
Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в ході проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України в м. Дніпро та в одному з населених пунктів області ліквідовано підпільний цех з виробництва пива.
В складських приміщеннях, які орендували фігуранти провадження та за місцями реалізації товару проведено 3 обшуки.
Під час обшуків викрито підпільне виробництво солодового пива торгівельних марок „Сухобальське”, „Чеське” і „Хмільний Бондар”.
В результаті проведених заходів з незаконного обігу вилучено 1,1 тис. дал фальсифікованого пива (660 тис. грн.) та обладнання для його масового виготовлення і розливу (5 млн. грн.), загальною орієнтовною вартістю 5,7 млн. гривень.
Слідчі дії тривають.

Електронний цифровий підпис спростить подання звітності
Електронний цифровий підпис (ЕЦП) дає можливість платникам податків оптимізувати процедуру подачі звітів, швидко та без перешкод звітувати до податкових, митних органів не витрачаючи свій час, замовляти довідки, тощо.
Тож серед основних переваг представлення звітності в електронному вигляді варто виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на черги при поданні звітності тощо.
Необхідними умовами для платника податків, який виявив бажання подавати податкову звітність в електронному вигляді, є наявність:
– комп’ютера з операційною системою Windows із доступом до мережі Інтернет;
– спеціалізованого програмного забезпечення для формування, підписання та подання податкової звітності до органів ДФС;
– чинних посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису посадових осіб, які підписують звітність, що слугує аналогом власноручного підпису в електронному вигляді, який забезпечує цілісність документів, конфіденційність, достовірність даних та ідентифікацію особи, яка відправила документ.
Щоб розпочати подання податкової звітності в електронній формі платнику податків необхідно укласти Договір «Про визнання електронних документів» з контролюючими органами. Такий договір укладається в електронному вигляді за допомогою обраного платником податків програмного забезпечення (онлайн-сервісу) для підписання та подання електронної звітності.
З інформацію про безкоштовне програмне забезпечення, яке можна використовувати при формуванні та підписанні звітності та з повним переліком необхідних реєстраційних документів (зразками їх заповнення) для кожної категорії платників податків та іншою корисною інформацією можна ознайомитися на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС України http://acskidd.gov.ua/
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.

На офіційному веб-сайті ДФС запроваджується відкритий доступ до Реєстру неприбуткових установ та організацій
На офіційному веб-сайті ДФС України запроваджується відкритий доступ до відомостей, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій.
Реєстр включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові організації, зокрема: - код згідно з ЄДРПОУ; - найменування неприбуткової організації; - дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; - ознаку неприбутковості; - дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; - дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; - дату скасування ознаки неприбутковості; - дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; - найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу.
При цьому, в реєстрі не передбачається відображення довідкових відомостей про місцезнаходження організації, даних про керівників, головних бухгалтерів, засновників та фінансово-економічних показників господарської діяльності неприбуткової організації.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440.

«Реєстр платників єдиного податку» один із 40 сервісів, який діє на офіційному веб-порталі ДФС України
Суб’єктам господарювання, які мають господарські відносини з фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, необхідно на дату виплати доходів таким платникам пересвідчитись в наявності відомостей про них в реєстрі платників єдиного податку.
На офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) створений банер «Реєстр платників єдиного податку», який знаходиться на головній сторінці веб-порталу.
Для перевірки відомостей, що містяться в реєстрі платників єдиного податку, достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням (ПІБ) платника податків.

За допомогою нового електронного сервісу ДФС держслужбовці зможуть отримати відомості про свої доходи
Нікопольська ОДПІ доводить до відома державних службовців та осіб, уповноважених на виконання державних функцій, що Державною фіскальною службою запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису», який дає можливість в режимі он-лайн здійснити отримання фізичними особами відомостей про свої доходи. Вказаний сервіс особливо буде в нагоді державним службовцям при поданні ними декларацій, у тому числі і електронного декларування.
Для отримання відомостей про свої доходи необхідно лише мати електронний цифровий підпис та сформувати запит за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС»», яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС України («Головна сторінка» – «Фізичним особам» – «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичнихосіб – платників податків про суми ви плачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді»).
Вказаний сервіс запрацював у штатному режимі з 1 вересня 2016 року. Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.
Для полегшення користування спеціалізованим програмним забезпеченням розроблено та розміщено на офіційному веб-сайті ДФС України «Порядок формування запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису та отримання відповіді на запит з ДФС».

Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

Щодо формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі допущення продавцем товарів/ послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Отримання контролюючим органом такої заяви із скаргою на продавця/покупця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця/покупця з метою з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за вказаною операцією.
При цьому така заява із скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, щодо якої таку скаргу складено.
(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15).

Щодо амортизації вартості малоцінних необоротних матеріальних активів
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Таким чином, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи (вартість яких не перевищує 6000 гривень) не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не виникають.
(Лист ДФС України від 02.08.2016 р. № 16691/6/99-99-15-02-02-15).

Щодо подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток та відображення сум ПДВ у бухгалтерському обліку
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N996).
Щодо подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, то відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абзац 2 п. 50.1 ст. 50 Кодексу).
(Лист ДФС України від 28.07.2016 р. № 16199/6/99-99-15-02-02-15).

Податковий календар з 1 по 15 вересня 2016 року
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 8 вересня, четвер, останній день сплати
- податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2015 по 30.06.2016;
9 вересня, п’ятниця, останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі (форма №1-ОА) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі (форма №1-ОТ) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма №1-РТ) за серпень 2016 року;
- попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку на листопад 2016 року;
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на вересень 2016 року;
15 вересня, четвер, останній день подання:
- заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 4-го кварталу 2016 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за серпень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;
- довідки про використані розрахункові книжки за серпень 2016 року.

Щодо ведення Реєстру неприбуткових організацій
Нікопольська ОДПІ нагадує, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова).
Державною фіскальною службою України листом від 25.08.2016 №28602/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440» (далі – лист ДФСУ №28602) надані роз’яснення з питання належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Постанова прийнята на виконання вимог Закону України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» відповідно до підпункту 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та визначає дії контролюючих органів та неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації) у перехідний період, з метою встановлення відповідності установчих документів неприбуткових організацій вимогам Кодексу для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), затвердженого Постановою.
У листі ДФСУ №28602 визначено алгоритм дій та особливості перебування у Реєстрі у перехідний період до 1 січня 2017 року, а саме стосовно:
- направлення запитів неприбутковим організаціям;
- розгляду наданих неприбутковими організаціями копій документів;
- включення неприбуткової організації до нового Реєстру;
- приведення установчих документів у відповідність до вимог Кодексу;
- виключення неприбуткових організацій з Реєстру;
Крім того, надані роз’яснення щодо основних положень нового Порядку, а саме стосовно:
- зміни структури кодів ознаки неприбутковості;
- зменшення обсягів даних та відкритого доступу до Реєстру;
- подання документів для включення до Реєстру;
- контролю за достовірністю та актуалізацією даних Реєстру;
- реєстрації змін щодо неприбуткової організації;
- форм додатків до Порядку.

Затверджена нова інструкція з оформлення фіскальними органами матеріалів про адміністративне правопорушення
Нікопольська ОДПІ інформує, що 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.07.2016 №566 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративне правопорушення» (далі – Наказ №566), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за №1046/29176.
Відповідно до Наказу №566 визнано такими, що втратили чинність накази Державної податкової адміністрації України:
- від 28.10.2009 №585 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за №1262/17278;
- від 05.04.2011 №193 «Про внесення змін до Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.04.2011 за №490/19228.
Затверджена зазначеним Наказом Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Інструкція) встановила, зокрема:
- порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;
- процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення;
- процедуру розгляду справ про адміністративні правопорушення органами доходів і зборів;
- порядок ведення діловодства у справах адміністративного правопорушення;
- порядок забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення.
Інструкція не поширюється на провадження у справах про порушення митних правил, порядок якого визначений Митним кодексом України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Наказ №566 опубліковано у газеті «Офіційний вісник України» від 19.08.2016 №63.

Щодо сплати транспортного податку
Нікопольська ОДПІ інформує щодо сплати транспортного податку фізичною особою, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досяг 5 років.
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу).
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику – резиденту
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України та визначається відповідно до ст.186 Кодексу.
Місцем постачання транспортно-експедиторських послуг згідно з пп.«ж» п.186.3 ст.186 Кодексу вважається місце в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно із Законом України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами та доповненнями платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Враховуючи зазначене, надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику - резиденту є об’єктом оподаткування, незалежно від того резидентом чи нерезидентом виступає перевізник.
Правила оподаткування послуг, наданих нерезидентами на митній території України, зареєстрованими платниками ПДВ встановлені ст.208 Кодексу.
Статтею 208 Кодексу визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 Кодексу.
Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період. При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку.
Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатку до податкової декларації з ПДВ.

За будівлі промисловості приватні підприємці сплачують податок на нерухоме майно
Платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Тобто, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно виробничі корпуси саме промислових підприємств.
Об’єкти нерухомості фізичних осіб, в т.ч. тих, які здійснюють підприємницьку діяльність в будівлях цеху з виробництва продукції, не визначені як об’єкти нерухомості, що не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно.
Отже будівля цеху з виробництва продукції (складські приміщення), що належать фізичній особі, яка займається підприємницькою діяльність є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно.
Зазначена норма визначена пп. 266.1.1 та пп. 266.2.2 є) ст. 266 Податкового кодексу України.

Сплата транспортного податку за легкові автомобілі фізичними особами
Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5-ти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2016 році - 1 033500 грн).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою КМУ, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Кабінет Міністрів України постановою від 18.02.2016 р. № 66 затвердив Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.
Методика №66 встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком.
Середньоринкова вартість легкових автомобілів розміщується на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Зазначена норма визначена ст.267 Податкового кодексу України.

Якщо порушено термін сплати податків, застосовується штраф
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.
Крім того після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначена норма передбачена ст. 126 та пп. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Якщо підприємець надає документ про його реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, податок на доходи фізичних осіб не утримується
Юридична особа є податковим агентом до доходів, які вона нараховує та виплачує самозайнятій особі.
Якщо приватний підприємець надає копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою N 1-ДФ.
В такому розрахунку N 1-ДФ податковий агент зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу з ознакою доходу "157".
Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів не утримується і не сплачується, оскільки приватний підприємець здійснює оподаткування такого доходу самостійно.
Отже, якщо підприємець надає документ про його реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, податковий агент податок на доходи фізичних осіб не утримує.
Зазначена норма визначена пп. 14.1.180 ст.14, пп. 165.1.36 ст. 165 та п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України.

Подання заяви 1- ПДВ у разі зміни платником єдиного податку 3-ї групи ставки єдиного податку 5% на 3%
Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву за формою 1-ПДВ.
У разі добровільної зміни платником єдиного податку третьої групи ставки податку 5% на ставку 3%, що передбачає сплату податку на додану вартість, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
Зазначена норма передбачена п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України.

Податки та плата за навчання працівника
Кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2016 році 1930 грн. за кожний місяць навчання, за умови дотримання інших норм, визначених у п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включається до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника). При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначених п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюється до додаткового блага та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Щодо участі працівника у семінарах та конференціях, то якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового благо, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Про несправність РРО повідомляйте контролюючий орган
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані при виявленні несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.
Нормами зазначеного Закону не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання при не повідомленні контролюючого органу про виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю.
Зауважимо, що за не проведення розрахункових операцій через РРО застосовуються фінансові санкції, передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.

За серпень необхідно звітувати за новою формою декларації з ПДВ
Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.16 №503 „Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” внесено зміни, зокрема до форми податкової декларації з податку на додану вартість.
Подання податкової звітності за новою формою, яка враховує такі зміни, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).
Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість.
З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від'ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.
Деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.
При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.
Детальніше про внесені зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість можна ознайомитися у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17.

У разі відсутності ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією платник не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку
Якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.
Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс ( категорія 116.07).

Батьки мають право на податкову знижку якщо студент працював та отримував доходи, відмінні від заробітної плати
Якщо студент працював та отримував доходи, відмінні від заробітної плати, то батьки мають право на податкову знижку.
Згідно з п.п. 14.1.170 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
При цьому, ПКУ установлено обмеження щодо неперевищення сум нарахованої платником податку податкової знижки понад суму загального оподатковуваного доходу платника, одержаного протягом року як заробітна плата (п.п.164.4.2 п.164.4 ст.164 ПКУ).
Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Ці відносини регулюються трудовим законодавством, зокрема Кодексом законів про працю. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу, на підставі якого у трудовій книжці цього працівника робиться позначка про прийняття його на роботу на відповідну посаду.
Таким чином, якщо студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру, які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.06.03).

Якщо податкова накладна не включена до податкового кредиту
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що ДФС України у листі від 15.08.2016 р. №17646/6/99-95-42-01-15 надала роз’яснення щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ, відображеної у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів.
Зокрема нагадаємо, враховуючи норми п.198.6 ПКУ, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ.
Окрім того повідомляємо, якщо платник податку не включив до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів відображену суму ПДВ у податковій накладній, яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН і з дати складання якої не минуло 1095 днів, він може включити таку суму ПДВ у податковий кредит, подавши уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, які визначені ст. 102 ПКУ.

Як правильно підприємцю розрахувати авансовий платіж
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Зауважимо, що надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Сектор організації роботи

Джерело: Нікопольська ОДПІ

Категорії: Новости Житомира Новини Львова Новости Сум

07.09.2016 10:55