БЕЗПЕКА ПРАЦІ – ЦЕ НЕОБХІДНІСТЬ.

           Більшість підприємців і роботодавців підприємств наголошують, що працювати стало значно легше. Безперечно, за відсутності перевірок  керівництво та спеціалісти підприємств не відволікаються від повсякденної діяльності, на них не накладають штрафи за порушення вимог законодавства, не видають приписів щодо обов’язкового усунення порушень, інше. І, на перший погляд, в цьому можна побачити значну економію робочого часу, матеріальних та фінансових ресурсів і, навіть,  нервової енергії керівників та їх підлеглих.

           Але чи  є це все правдою? І чи дійсно все це корисно для держави, а не тільки для бізнесу? А що працівники? Вони відчувають себе захищеними? Питань багато, але не на  всі відповіді можна сказати «так».  

           Розглянемо ситуацію з охороною праці та промисловою безпекою. На відміну від інших контролюючих органів, діяльність яких здійснюється у двосторонньому форматі (держава - суб’єкт господарювання), наглядовий орган з охорони праці здійснює свою діяльність у тристоронньому форматі держава – підприємець – найманий працівник. А, отже, зворотна формула для розвиненої та успішної держави вибудовується така: здоровий та захищений найманий працівник – успішний та ефективний бізнес – здорова та успішна держава. Виникає питання - хто в період дії мораторію на перевірки повинен відповідати, щоб формула працювала? Безумовно, роботодавець. Адже, від останнього залежить безпека, здоров’я та захищеність найманого працівника. І ось ту виникає питання -  чи готовий на сьогодні роботодавець самостійно «іти у вільне плавання», самостійно брати на себе повну відповідальність за дотримання та виконання вимог охорони праці? Щоб відповісти на це питання - перейдемо до практики та цифр.

           Як показує досвід роботи ДП «Чернігівський ЕТЦ» з проведення експертизи щодо спроможності суб’єкта господарювання - забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування), машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки для отримання дозволу Держгірпромнагляду України на їх виконання, відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування), машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10 2011 року №1107, за останній рік із  близько 300 обстежених підприємств майже жодне з першого разу не отримало позитивного результату (можна тільки догадуватись, який стан охорони праці у суб’єктів господарювання, на яких дія зазначеної постанови не розповсюджується). Також, спостерігається  тенденція щодо зменшення за останній рік майже вдвічі кількості замовлень на проведення навчання, атестації робочих місць, експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки інше. Невже кількість такого устаткування  зменшилась, чи відмінили потребу у навчанні з питань охорони праці. Цифри та проведений моніторинг свідчить про те, що роботодавці, знаючи, що діє мораторій, свідомо не приділяють належної уваги до виконання вимог нормативних документів з охорони праці та промислової безпеки, а в деяких випадках ігнорують їх.  Але вимоги нормативних документів - це не примха авторів. За кожним рядком правил стоїть життя і здоров'я людей. Майже кожний рядок написаний кров'ю. І це гірка правда. Окрім того, ці правила  ще  базуються на законах природи, які набагато сильніше наших примх і побажань. Дійсно, ви ж не накажете металу не старіти і не скасуєте тяжіння Землі, дію електричних і магнітних полів, поширення звукових хвиль і багато чого іншого. Тому ви або дбаєте про безпеку виробництва і спокійно працюєте, або економите на безпеці, але тоді в будь-який момент можете отримати значні неприємності. І, як тільки такі неприємності виникають, лише тоді роботодавець все це починає розуміти і йде на все, аби проблему вирішити.
 

           Менталітет нинішнього роботодавця чи суб’єкта господарювання базується на отриманні прибутку любою ціною, в тому числі за рахунок витрат на охорону праці. А в період економічного спаду, більшість з них взагалі впевнені, що не час займатись охороною праці, і тому зовсім нею не переймаються, чекаючи підйому економіки. Керівники підприємств, що пояснюють свою бездіяльність відсутністю коштів сьогодні, у зв'язку з важким економічним становищем у країні, все так само не зможуть знайти необхідні для охорони праці суми завтра, коли економіка почне відновлюватися. Тут не може бути ніяких ілюзій, все це ми вже проходили і в 90-ті, і в 2000-і роки. А ось ті, хто налаштований серйозно працювати, вже зараз думають про те, що буде завтра. І такі приклади є. Більш ніж за 20 років існування ЕТЦ я замітив таку цікаву закономірність – на тих підприємствах, інженери з ОП який бувають найчастіше в стінах ЕТЦ, проблем з питань охорони праці як найменше, і вирішуються вони гнучко і, що найцінніше, у найкоротші терміни. Адже постійний контакт спеціаліста підприємства, який безпосередньо відповідає за охорону праці, з висококваліфікованими технічними експертами з промислової безпеки та з керівниками структурних підрозділів центру дають можливість отримати консультації та підказки на різні питання та вирішити любі проблеми. Як приклад – високий рівень охорони праці ПАТ «Словянські шпалери-КФТП», КЕП «Чернігівська ТЕЦ «ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА», ТОВ «Прилуцький завод –«Білковин», ПАТ СанІнБев Україна», ПАТ «Укрнафта» Гнідинцівський ГПЗ та інші, спеціалісти з ОП яких бувають по декілька разів на місць в стінах ЕТЦ. Вони постійно у курсі всіх справ та змін, що дає їм можливість тримати руку на пульсі. Це ще раз підтверджує про дієвість та необхідність тісної співпраці підприємств як з наглядовим органом так і з експертно-технічним центром (спільної співпраці держави й роботодавця), що в кінцевому результаті дасть позитивний результат для найманого працівника. 
 

          Є приклади коли тісна співпраця держави й роботодавця приносила останнім крім вирішення проблем з питань охорони праці та промислової безпеки, ще й певну фінансову вигоду. Так кілька років тому в  ЕТЦ звернулося підприємство з проханням зробити експертизу фундаменту адміністративної будівлі на предмет зведення на ній додаткового (третього) поверху. Експерти виконали роботу і за її результатами запропонували підприємству зовсім інший, нестандартний принцип збільшення  площі. За їх  підрахунками, такий варіант не тільки забезпечував більшу надійність конструкції, але був і менш витратним. Саме його і втілили в життя.

         
          Звичайно, такий швидкий і наочний ефект від перевірки або експертизи буває не кожного разу. Але їх відсутність  спричиняє зовсім інші, важкі та горесні наслідки:  незважаючи на спад активності в деяких галузях, рівень виробничого травматизму на Чернігівщині не тільки не зменшується, але навіть зростає. І якщо за 8 місяців минулого року в області на виробництві загинуло 7 осіб, то цього року таких випадків вже 8. А всього цього року травмувалися 85 працівників (торік травмованих на виробництві було 66). Причини цих випадків криються не тільки в неналежній організації робіт, але і в незадовільному стані машин, механізмів, будівель і споруд.

          І навіть відомо, чому це відбувається - багато підприємств використовують на знос свою матеріальну базу, не бажаючи її оновлювати. Розумію, що брак коштів затримує вирішення даної проблеми, але чому тоді не проводяться експертні обстеження для визначення можливості для їх подальшої безпечної експлуатації. Ці кошти значно менші. Застарілість обладнання визначається в середньому 35 річним показником, будівель – 50-70 річним показником при цьому додамо, що у 90% будівель за останні 20 років не проводились капітальні ремонти. Безсумнівно, якась частина всього цього цілком може бути придатною до подальшої експлуатації. Але, щоб точно це знати, потрібно періодично проводити експертні обстеження , технічне діагностування, огляди та інші необхідні процедури. Так, вони коштують грошей. Але це дає результат. Як кажуть, попереджений - значить, озброєний. Інформація, отримана в результаті таких обстежень, дає можливість власнику бізнесу та керівнику підприємства оцінити ризики і перспективи, спланувати майбутнє бізнесу. У той же час, відсутність такої інформації про підприємство багате самими непередбачуваними наслідками.

         Більшість виробничих потужностей області було створено майже одночасно, або за короткий відрізок часу з 1960-х по 1975-ті роки.  А це означає,  що старіння  цих потужностей йде також одночасно, і їх  остаточна «відмова», тобто  раптовий вихід з експлуатації, також відбудеться  спільно. Як приклад – проблема з ліфтами у житлових будинках міст області. Відказ майже одночасний. 

У нас у всіх на слуху техногенні аварії та катастрофи останніх років, що трапилися не тільки в Україні, але і за кордоном. Глибинні причини цих подій завжди були однакові - нехтування безпекою виробництва на всіх етапах його існування, експлуатація несправного та застарілого обладнання, будівель та споруд.  А наслідки також були схожими: численні жертви,  величезні збитки, часом до повної зупинки виробництва та ліквідації бізнесу. 

        Про що треба добре пам'ятати нашим керівникам підприємств і їх власникам, так це про нерозривний зв'язок безпеки виробництва з його ефективністю. І, відповідно, з прибутковістю. Адже перші в історії перевірки на заводах були не фінансові, а з виробництва. Власникам була важлива надійність обладнання, їм були потрібні гарантії безперебійної роботи машин, механізмів, парових котлів і так далі. Так чому ж зараз, через майже 300 років після початку промислової революції, наш бізнес не зацікавлений в надійній роботі свого виробництва? 

           
        Посилаючись на вищенаведене, я ще раз хочу зауважити, для того, щоб працював  формат держава – підприємець – найманий працівник – необхідний комплексний підхід як з боку держави, так і з боку підприємців. Перевірки з боку держави повинні бути, але вони повинні містити статус не караючих з плановим показником штрафів, а превентивними, інформаційно - консультативними. А з боку підприємців повинно бути безумовне їх виконання. Також існує інша альтернатива вирішення проблем в період дії мораторію.
       Так ДП «Чернігівський ЕТЦ Держпраці» запроваджує новий вид діяльності – аудит охорони праці та промислової безпеки суб’єктів господарювання, служб охорони праці щодо дотримання ними законодавства про працю з наданням за результатами аудиту звітів з відповідними рекомендаціями,  а також надання послуг інформаційного та консультаційного характеру з питань охорони праці, гігієни праці, промислової безпеки з розробкою технічних умов, регламентів, положень, інструкцій та інших документів. Хто сьогодні заважає звернутись керівникам підприємств за отриманням допомоги у вирішенні тих чи інших питань. Це надасть можливість службам з охорони праці менше витрачати часу на розробку того чи іншого документу, а безпосередньо займатись безпекою виробництва. Тим більше, що Україна йде по шляху Європейської інтеграції. Досвід такої співпраці існує майже у всіх ведучих європейський країнах та підкріплена міжнародними конвенціями з охорони праці. Безсумнівно, конфлікт інтересів роботодавця і працівника був і буде завжди. Завдання держави - забезпечити їх баланс, враховуючи при цьому, що найвищою соціальною цінністю нашої країни є людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека. А ось про прибуток в конституції України не сказано ні слова. І про це треба пам'ятати роботодавцям і власникам підприємств.