Полонений Юрій Сова: «Мам, пап, я хочу додому, я за вами скучаю!»
21 січня в Донецькому аеропорту в полон потрапили 16 українських бійців. Один з них — 25-річний Юрій Сова з Прачів Борзнянського району. Його мобілізували 14 серпня. На Схід потрапив у листопаді. В аеропорту — з 12 січня.
Юра «світиться» на двох відео з українськими полоненими. Виглядає понуро, стомлено. Зйомки відео проходять у якомусь порожньому ангарі, українські військові сидять просто на підлозі, спершися спинами об стіну. На одному з відео їх 10. Кожен говорить декілька слів про себе. «21 січня 2015 року я, Сова Юрій Олександрович, житель Чернігівської області Борзнянського району (80 бригада, 3 батальйон), попав у полон. Звертаюсь до всіх, хто мене знає: зверніться до моїх рідних і близьких, щоб допомогли обміняти мене. Мам, пап, я хочу додому, я за вами скучаю!».
— Про полон нам повідомили львівські волонтери, — розповідає рідний брат Юрія 29-річний Сергій Сова, живе у Борзні. — Подзвонили ранком 22 січня.
Після мобілізації Юра проходив підготовку у селі Старині Яворівського району Львівської області. Потім його зарахували у третій батальйон 80 аеромобільної бригади.
Останнього разу з братом говорив у суботу, 17 січня. Мама з ним змогла зідзвонитися ще й ранком наступного дня. Опісля зв'язок обірвався. Коли говорили з ним, Юра нічого особливо не розказував про стан справ в аеропорту. Перекинулися декількома словами, зв'язок постійно обривався. Для нас головне було почути голос Юри, що він живий-здоровий.
Перемовини зараз на початковій стадії. 22 січня я зв'язався з Володимиром Рубаном. Він був небагатослівний. Сказав тільки, що це не одноденна робота.
23 січня я говорив із заступником комбата. Він запевнив, що перемовини почалися ще 22 січня. Але ж слова — це тільки слова.
Зараз переговорами про обмін займаються волонтери і військовослужбовці.
Свого часу строкову службу брат проходив у Президентському полку в Києві. Там служив і я. Але мені повістка не приходила, бо я працівник міліції.
Мама Юрія, Тетяна Анатоліївна, — техпрацівниця у Прачівській школі. Говорити про сина не може. Переживає.
Тато, Олександр Іванович, з мамою розлучений. Живе у Борзні.
Дружини та діток Юрій ще не має.
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова
02.02.2015 15:19