Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Питання: Чи потрібно при виплаті авансу одночасно нараховувати та перераховувати в бюджет ПДФО?
Відповідь: Відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Питання: Чи може територіальний орган Міндоходів нарахувати податкові зобов’язання по ПДФО, якщо фізичною особою не подано річну декларацію про майновий стан та доходи, а податковий агент подав розрахунок за ф. №1ДФ та зазначив суму нарахованого (сплаченого) доходу?
Відповідь: У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.
При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Кодексу до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 25% або 50% суми донарахованого податкового зобов’язання) та до ст.164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративна відповідальність.

Питання: Підкажіть, будь ласка, як обкладати матеріальну допомогу на оздоровлення, яку видають працівникам до відпустки?

Відповідь: Оподаткування матеріальної допомоги на оздоровлення залежить від того, відносять її до зарплатної чи незарплатної виплати.
Зарплатною вважають матеріальну допомогу, що має систематичний характер і надається всім або більшості працівників. Якщо виплату допомоги на оздоровлення працівників передбачено в трудовому (колективному) договорі та її проводять щорічно до відпустки — це зарплатна виплата. Відповідно, її обкладають податком на доходи та єдиним внеском як зарплату.
Коли допомогу на оздоровлення не передбачено трудовим (колективним) договором і її виплачують лише окремим співробітникам за рішенням керівництва, таку матеріальну допомогу відносять до незарплатної. Якщо її сума у 2013 році не більша ніж 1610 грн на рік, її не обкладають податком на доходи (пп. 170.7.3 Податкового кодексу України). А із суми перевищення утримують податок на доходи за ставками 15% (17%). Єдиним внеском таку матеріальну допомогу не обкладають незалежно від її розміру (п. 14 р. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170).

Питання: Чи правомірним буде застосування податкової соціальної пільги з податку на доходи  до заробітної плати працівника підприємства якщо такий працівник зареєстрований як фізична особа – підприємець, але доходів від підприємницької діяльності не отримує (діяльність не ведеться)?

Відповідь: Відповідно до підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (зі змінами та доповненнями) податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Таким чином, Податковим Кодексом передбачено обмеження на застосування податкової  соціальної пільги лише в частині доходу самозайнятої особи від провадження  підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Отже, фізичні особи – підприємці, які працюють за трудовим договором та отримують доходи у вигляді заробітної плати, з 01.01.2011 року набули права на застосування податкової соціальної пільги.
Крім того, податкова соціальна пільга може застосовуватися до заробітної плати незалежно від того, чи отримує чи ні така особа дохід від заняття підприємницькою (або іншою незалежною професійною) діяльністю.

Питання: Які строки рогзляду звернення податковим органом?
Відповідь: Відповідно до ст.20 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше 15-ти днів від дня їх отримання.Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його рогзляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока пяти днів.
Таким чином, загальний період розгляду звернень громадян становить один місяць, але він може бути як подовжений ще на 15 днів в разі виникнення обставин, які потребують додаткового вивчення, так і зменшений на 15 днів у разі невідкладного вирішення питання.

Питання: Скажіть, будь ласка, якщо до інспекції надходить звернення без зазначення місця проживання заявника, чи буде воно розглянуто?
Відповідь: Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлено вимоги до форми звернення. А саме, у зверненні має бути зазначено: прізвище, ім'я та по батькові громадянина; місце проживання громадянина; суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги; підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати; надруковано або написано від руки розбірливо і чітко. Якщо звернення оформлене без дотримання зазначених вимог, воно повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями у термін не пізніш як через десять днів від дня його надходження.
Письмове звернення без зазначення місця проживання та не підписане заявником, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним та не підлягає розгляду (ст. 8 зазначеного Закону).