Юнака призвали до армії із вродженою вадою серця

Збройні сили України давно очікують переходу на повністю контрактну основу. Причини цього, що би не розповідали чиновники від армії про ефективність, оптимізацію і пристосування до нових умов, передусім економічні. Держава просто не в змозі прогодувати своє військо, яке налічує на сьогодні 184 тисячі осіб, із них безпосередньо військовослужбовців 139 тисяч. Тож і скорочують кожен рік призови, а президент Віктор Янукович у своїй передвиборчій програмі гарантував перехід на контрактну армію ще у 2011 році.
До невиконання передвиборчих обіцянок партією влади ми вже давно звикли. Але зараз, на відміну від ситуації хоча б десятирічної давності, знайомі уже розповідають історії про те, що їм доводилося давати хабар, щоб відправити чадо служити. Надалі це може надати кар’єрні переваги юнакові при виборі деяких професій, але потрапити до армії, виявляється, не завжди просто.
Реформа Збройних сил, розрахована до 2017 року, передбачає, що до цього часу вони взагалі будуть скорочені до 120 тисяч чоловік, на цілу третину менше, ніж зараз. А в призив на строкову службу в українській армії, який відбудеться цієї осені,  підуть всього 5 тисяч юнаків.

Задавалося б, для тих, хто в силу різних причин не хотів віддавати борг Батьківщині, умови для того, щоб "закосити" на цілком законних підставах на сьогодні ідеальні. Воєнкоматам немає сенсу "мести" до армії всіх підряд, навпаки, вистачило б місця для тих, хто хоче служити. Основних зусиль армійська пропаганда зараз докладає до того,  щоб залучити до війська якнайбільше контрактників. Тим більш незрозумілою виглядає історія із молодим хлопцем Юрієм Глазковим, батько якого Анатолій Євгенійович звернувся до нашої редакції з проханням надати можливість розповісти про те, як на службу призвали його хворого на вроджену ваду серця сина.





- Я сам прапорщик у відставці, служив все життя, 25 років. У мене п’ятеро дітей, із них чотири сини. Я знаю, що таке армія, і завжди був за те, щоб мої діти по можливості відслужили в ній і дізналися, що таке армійське життя.
Після направлення до воєнкомату дві медичні комісії, які пройшов син, незважаючи на результати обстеження, які він їм надав, визнали його придатним. Всі аргументи і медичні довідки, які Юрій показував, і в яких було видно, що у нього вроджена вада серця, про яку знали лікарі, ніякої дії не мали. Голова комісії сказав, що з таким діагнозом служать.
Раз уже дві комісії визнали його придатним, то будемо служити - вирішили ми. У нас в сім’ї про його хворобу знали все життя, вона у нього вроджена. Але Юра особливо ніколи на здоров’я не скаржився, грав у волейбол, тому особливо я і не хвилювався, думав, що лікарям видніше. Ми навіть зраділи, що вже переріс хлопець свою хворобу, якось вона з віком вилікувалася сама собою.

Але радіти батькам Юрія довелося недовго, у армії зі здоров’ям хлопця почалися серйозні проблеми. Вже через три місяці він почав скаржитися на сильні головні болі, і скоро був вимушений госпіталізуватися для лікування у кардіологічному відділенні. Вроджену ваду серця, яку не хотіли помічати медкомісії у Чернігові, військові лікарі знайшли одразу, і вже через декілька днів Юрій був виписаний із лікарні із резолюцією "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

 Коли сина поклали до госпіталю, лікарі взялися за голову: як взагалі можна із таким діагнозом забирати до армії, це заборонено!" - дивується Анатолій Євгенійович. "Я цю історію розповідаю не для того, щоб пожалітися, поскаржитися, судитися з кимось. Зовсім ні! Я хочу, щоб люди знали, що може бути така ситуація, і ставилися до свого здоров’я обережно. А лікарі повинні добросовісно перевіряти призовників. А то у нас хворих забирають, а здорові платять гроші і "косять" від служби". Я ніколи не займався вигороджуванням своїх дітей. Треба - повинен служити. Але ж не тоді, коли людина хворіє!

Сам Юрій зараз не в Чернігові. Після того, як його комісували зі служби, він поступив до одного із київських ВУЗів, де і навчається зараз. Направлення на лікування до інституту серцево-судинної хірургії ім. м. Амосова, яке він отримав по результатам обстеження, поки відклав на час вступу і початку навчання. Каже, що облаштується, а тоді буде лікуватися. Ми зв’язалися з хлопцем по телефону і отримали його коментарі щодо призову, проходження військової служби і причин її залишення.





- На першу медкомісію, районну, яка була сьомого березня цього року, я прийшов із електрокардіограмою серця і УЗД, на яких було видно, що я маю ваду серця. Комісія довго дивилася на ці документи, але врешті-решт вирішила, що я придатний до служби. Вже на обласній комісії мої розповіді про те, що мені не можна служити, взагалі ніхто не слухав. Двоє лікарів похилого віку сказали, що у дев’яностих всі з такими діагнозами служили, от і ти будеш.
У армії почалися великі фізичні навантаження, ще й крім того постійно тиснуло
начальство. Витримати я зміг лише три місяці, після цього почалися такі головні болі, що не можна було терпіти. Військові медики, які мене обслідували, сказали, що такі навантаження мені строго протипоказані, і одразу підтвердили мій діагноз, який у мене був все життя.
Зараз я почуваю себе цілком добре, голова болить дуже рідко. Навантажень у мене ніяких, хіба що пробіжка зранку невелика. Тому все зі здоров’ям добре.

Військові запевняють: всі призовники проходять строгий відбір, і в умовах, коли є з кого вибирати, хворих людей до армії ніхто не бере. Заступник військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату підполковник Лапа Олександр Анатолійович розповів про те, що на сьогодні кількість юнаків, яких призивають на строкову службу, скорочується кожен призов майже на 20%, і тому до війська потрапляють далеко не всі, кого можна було б забрати за станом здоров'я. Люди, які із якихось причин мають відстрочку, до армії не йдуть, і таких хлопців зараз дуже багато. А випадки, коли медична комісія може помилково дозволити проходження служби, назвав дуже рідкісними.



- Можна говорити про те, що стан здоров'я призовників останні роки стає гіршим. Більшість юнаків замість того, щоб проводити час на свіжому повітрі, зараз сидять у комп'ютері.
Коли цивільні медики кажуть, що людині служити не можна, але наша медкомісія визнає її придатною, це може свідчити про те, що цивільні медики не знають всіх тонкощів. Людина може мати стан здоров'я, який не дозволяє служити у високомобільних десантних військах, але може бути, наприклад, зв'язківцем. Наша медична комісія обов'язково враховує ці фактори і направляє призовника до тих військ, які є для неї підходящими.
Вимоги до призовників визначені у Наказі Міністра оборони №402, який визначає порядок медобстеження і вимоги до стану здоров'я, діє вже з 2008 року. Щодо того, що лікарі могли пропустити якусь хворобу, це може свідчити лише про те, що так швидко не змогли обстежити призовника. Але під час служби у армії хвороба спливає, і після обстеження у закладах при Міністерстві оборони така людина звільняється від її проходження. Але я можу сказати, що подібні випадки трапляються у нас дуже рідко.

Перехід українських Збройних сил на повністю професійну основу відкладено ще на чотири роки. Осінній призов-2013, який мав завершити епоху примусової служби у армії, останнім не буде. Цілковитий перехід на контракт відкладено до 2017 року. Кажуть, у держави не вистачає "всього" 131 млрд. гривень, щоб завершити військову реформу. А поки наші хлопці і далі будуть одягати форму незалежно від того, хочуть вони цього чи ні.
Чи буде при цьому держава належним чином піклуватися про їх здоров’я? Навряд чи із хворого призовника може вийти гарний воїн.
Можливо, служба за контрактом, яку активно пропагують серед молоді у військових комісаріатах, дасть можливість служити лише тим, хто цього дійсно хоче і впевнений у своїй змозі нести службу. Тим більше, особливо після останніх підвищень зарплатні, яка у рядового стрільця, який не має ніякої спеціальності і досвіду служби, уже із першого вересня становить більше 2000 грн., а із першого липня наступного року складатиме майже 3000 грн.
А поки що хотілося б, щоб військові медкомісії уважніше ставилися до своїх обов'язків, і хлопці ішли до армії, щоб гартувати дух і тіло, а не лікуватися в госпіталях.

Богдан Гуляй

Джерело: gorod.cn.ua

Категорії: Новости Чернигова

04.09.2013 16:32