Як визначаються і прогнозуються погодні умови на Чернігівщині

Чернігівський обласний центр з гідрометеорології. Метеорологічна станція Прилуки
23 березня своє професійне свято відзначають всі метеорологи світу.
Більшість людей перед тим, як піти зранку з дому, цікавиться прогнозом погоди. Бо ж нікому не хочеться мокнути під дощем без парасолі чи мерзнути за низьких температур. Та, мабуть, мало хто знає, як саме визначаються і прогнозуються погодні умови? Поцікавитись цим вирішила кореспондент «Чернігівщини», яка завітала до Чернігівської метеостанції.

Вона працює...

Сьогодні на території нашої області працює сім метеостанцій - в Ніжині, Прилуках, Семенівці, Щорсі, Острі, Чернігові та в селі Покошичі Коропського району. На кожній станції є метеорологічний майданчик розміром 26x26 метрів, де встановлені різні прилади. Чернігівська метеостанція знаходиться на території колишнього аеродрому, неподалік від села Шестовиця Чернігівського району, у двадцяти п'яти кілометрах від обласного центру.
- Саме ця станція діє з 1986 року, - розповідає начальник метеостанції «Чернігів» Микола Глущенко. - За весь час існування вона змінювала не лише свою назву та призначення, а й місцезнаходження. З червня 1944 року станція стала називатися авіаційною метеостанцією і розташовувалася на аеродромі в селі Количівка Чернігівського району. Разом з кліматичними спостереженнями там проводилося метеорологічне забезпечення польотів авіації. А в 1990 році нас перевели на аеродром поблизу с. Шестовиця. У 2003 році аеропорт припинив своє існування. Люди були звільнені, літаки - розпродані. Сьогодні ми орендуємо тут приміщення.
Але умов для комфортної роботи немає. Разом зі зникненням аеропорту всі будівлі відключили від опалення, на території навіть води не має. Тому метеорологи взимку гріються біля грубки, а воду для чаю приносять із собою. Але скоро, сподіваємось, ситуація зміниться на краще - почалося будівництво нової метеостанції поблизу села Киїнка. Вже влітку плануємо переїзд. Та як би скрутно не було зараз, наші спеціалісти проводять фактично увесь комплекс метеорологічних робіт і спостережень.

Справжні фанати своєї професії

В дружньому колективі метеорологічної станції трудяться досвідчені, закохані у свою професію люди: начальник метеостанції «Чернігів» Микола Глущенко; техніки-метеорологи Світлана Вахрушева, Алла Кузьменко, Марія Ляшенко, Наталія Тимошенко та Ольга Чміль. Вдень і вночі, під шквалами вітру і в дощові зливи, в спеку і в мороз проводять вони свої спостереження. Щоб дістатися до місця роботи, цим відважним жінкам треба їхати рейсовим автобусом у напрямку селища Гончарівське, а потім йти пішки два кілометри за будь-якої погоди в будь-яку пору року. Та ще й добу без сну необхідно відчергувати.
Метеорологічні спостереження включають цілий комплекс процедур. Вісім разів на добу, тобто кожні три години в один і той же час техніки-метеорологи роблять усілякі заміри. Знімають показники з приладів, записують їх, кодують спеціальним метеорологічним кодом і передають інформацію у Київський гідрометцентр, а також в обласний центр гідрометрології. Вже там, на місці, фахівці аналізують ці дані і складають прогнози.
- Коли працював аеропорт, то показники приборів знімали щогодини, а за необхідності і через кожні 15-30 хвилин, - розповідає Микола Федорович. - На станції ми спостерігаємо за станом хмар, кількістю опадів, атмосферним тиском, температурою повітря й ґрунту, видимістю й вологістю повітря, швидкістю і напрямком вітру, атмосферними явищами.

Світлана Вахрушева, яка працює тут вже 39 років, після закінчення школи пішла працювати на метеостанцію, яка тоді розташовувалася в аеропорту поблизу Количівки. Згодом жінка вступила до гідрометеорологічного технікуму в Ростові-на-Дону, але не закінчила його, бо народила дитину, а за нею - і другу. Та після декретної відпустки Світлана знову повернулася на станцію. Там постійно проходила курси перепідготовки, курси підвищення кваліфікації.
- Подобається мені ця робота, - каже Світлана. - Я навіть ніколи не думала про зміну професії. Щоправда зарплата не висока, та й добиратися сюди важкувато, але звикла вже за стільки років. І до того, що цілу добу не спиш, теж звикла. Та ось тільки ніяк не звикну до низько літаючих супутників. Буває, супутники опускаються дуже низько, а коли вийдеш вночі для запису показників, дивишся, летить на тебе щось ще й мигає. Перша думка в голові - НЛО!

Чому синоптики припускаються помилок

Прогнози погоди бувають короткострокові (на день наперед), довгострокові (на три дні) і орієнтирні (на тиждень, місяць або сезон).
- Звичайно ж, найточніші прогнози - короткострокові, - говорить Микола Глущенко, - вони справджуються, як правило, на 98- 99%, довгострокові виправдовують себе на 75%. Досить точних довгострокових прогнозів погоди, що охоплюють період у більш ніж 10 днів, немає у всьому світі. Звісно, можна покластися на народні прикмети, але вони вже не справджуються, бо клімат міняється. Крім спеціальних служб, які використовують наші дані, буває, дзвонять до нас і пересічні громадяни й запитують, яким буде прогноз погоди на завтра, або ж навпаки скаржаться, що прогноз неправильний.

- Чому погода з Інтернету часто не підтверджується?
- Звідки в Інтернеті береться детальний прогноз погоди строком на місяць, уявлення не маю. Ми ніколи не надаємо дані для інтернет-ресурсів. Прогноз погоди на місяць теж буває, але виглядає він зовсім не таким, як на день чи два: в цьому прогнозі вказуються очікувані середньомісячні показники у співвідношенні з нормою, тобто з середнім багаторічним значенням метеорологічних параметрів за роки спостережень.

- Де готують синоптиків і метеорологів?
- В радянські часи цю професію можна було опанувати в декількох вузах. Зараз в Україні метеорологів готують в Одеському національному політехнічному університеті і Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка, а також у технікумах Харкова і Херсона, - розповідає Микола Глущенко. - На сьогодні майже всі наші співробітники - це люди пенсійного віку. Ми б і раді новим кадрам, але ніде їх брати. Професія серед молоді не дуже популярна. Та й ті, хто проходив практику, у нас довго не затримувався. Самі розумієте, умови «ще ті». Хто захоче ходити пішки по чотири кілометри на добу, потім ще ніч сидіти в полі... Така перспектива не радує нашу молодь.
Ось така вона - ця робота. Нелегка і дуже відповідальна. А якщо задуматися, то й незамінна. Адже на її результати орієнтуються мільйони людей. Метеорологи намагаються виправдовувати цю довіру.

Марія Савіна, тижневик «Чернігівщина» №12 (392)

Джерело: gorod.cn.ua

Категорії: Новости Чернигова

26.03.2013 12:26