Яким має бути режим дня школярів

Держсанепідслужба Полтави та Полтавського району провели аналіз захворювання дітей шкільного віку. За словами Зої Безпалої, заступника начальника Полтавського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Полтавській області, одним із факторів виникнення захворювань серед дітей є неорганізований режим дня. А також — систематично короткий сон і пасивний відпочинок, мала питома вага щоденної рухової активності на свіжому повітрі, щоденне високе учбово-розумове навантаження.

Так, Зоя Безпала дала читачам «Полтавщини» пару порад щодо організації раціонального режиму дня учнів.

— Раціональний режим дня — це чіткий розпорядок дня, який передбачає певну тривалість діяльності і відпочинку з врахуванням індивідуальних особливостей дитини (підлітка). Вночі, як відомо, знижуються показники функцій усіх систем організму, вдень, навпаки, інтенсивність обміну речовин, активність вегетативних систем значно зростає, — розповіла Зоя Безпала.

За словами останньої, працездатність людини поступово зростає у вранішні години, досягаючи найбільшого рівня до 10-13 годин. Після 14 год. працездатність знижується, до 17-18 години вона зростає. Умови життя, навчальна і трудова діяльність школярів, їх стан здоров’я і нахили звичайно різні. А тому єдиного добового режиму дня для усіх бути не може. Основні гігієнічні константи раціонального дня учнів: виконання різних видів діяльності в суворо визначені часи, правильне чергування навчальної, трудової діяльності і активного відпочинку, регулярне харчування в одні і ті ж години, заняття фізичною культурою і спортом, корисне проведення часу (культура розваги), достатньо тривалий і повноцінний сон.

Розподіл уроків протягом тижня повинен узгоджуватися з особливостями динаміки змін працездатності учнів. Так, найбільший рівень працездатності спостерігається в школярів у вівторок, середу та четвер, в ці дні й необхідно давати найбільше навчальне навантаження, значно менший — у понеділок, п’ятницю та суботу. Першими уроками повинні бути предмети, які не вимагають великого розумового навантаження та напруження (література, історія, географія). Такі предмети, як математика та іноземна мова, що є найбільш важкими, належить планувати на 2-3-4 уроках. 5-ий і 6-ий уроки, коли рівень працездатності суттєво знижується, слід відводити для предметів, які характеризуються середнім і незначним рівнем розумового напруження (біологія, валеологія, малювання), та уроків праці та фізичного виховання.

Перерви між уроками є необхідним і дуже ефективним видом активного відпочинку, що забезпечує збільшення рухової активності учнів під час перерви, перебування їх на відкритому повітрі, організоване приймання їжі тощо. Тривалість звичайних перерв у школі повинна становити 10 хвилин, великих — 20-30 хвилин.

Після школи, пообідавши, учень повинен відпочити. Найліпшим відпочинком є активний — рухова діяльність на відкритому повітрі. Для учнів початкових класів нормальна тривалість такого відпочинку 2-2,5 год., для учнів старших класів — 1-1,5 год., для шестиліток, дітей з ослабленим здоров’ям бажаним є денний сон тривалістю 1 — 1,5 год. Активний відпочинок добре знімають втому, яка виникає під час занять і, окрім того, сприяє використанню продуктивного для роботи післяобіднього часу.

Розповіла Зоя Безпала і про нормативи часу на виконання домашніх завдань. Так, в 1-ому класі Д/З не має займати більше 1 год. У 2-ому — не більше 2 год., у 5-6-ому — не більше 2,5 год., у 8-11-ому — не більше 3 год. Щоб вкластися у цей час, школяр повинен завчасно потурбуватись про своє робоче місце (хороше освітлення, належний повітряно-тепловий режим тощо), постійно підтримувати на ньому робочий порядок. Спочатку рекомендується виконувати більш важкі письмові завдання, тоді — усні. Через кожні 45 хв. варто влаштовувати активні перерви (10 — 15 хв.).

Час, вільний від занять в школі і приготування уроків, Зоя Безпала радить учнями використовувати у відповідності до власних побажань (заняття в різних кружках і спортивних секціях тощо). Систематичні недосипання негативно позначаються насамперед на функціональному стані нервової і серцево-судинної систем, знижує фізіологічну резистентність організму проти втоми, успішність навчання школярів.

За даними Зої Безпалої, вікові нормативи сну мають бути наступними. Для дітей 6-10 років — 11 год., 11-12 років — 10 год., 13-16 років — 9 год., 17-18 років — 8,5 год. Для старших — 7-8 год.

— Особливий день для школяра — неділя. Вона повинна бути днем повного відпочинку: у цей день ніяких уроків, — наголосила Зоя Безпала. Домашні навчальні заняття краще приготувати в суботу після обіду, а тим, хто вчиться в другу зміну, — у понеділок зранку. Вихідний день слід присвятити улюбленим заняттям і розвагам, а час, що залишився після вечері, присвятити підготовці до наступного навчального дня. Пам’ятайте, що здоров’я вашої дитини залежить повною мірою від способу життя, який вона веде.

Олеся КРОШИНА, «Полтавщина»

Джерело: www.poltava.pl.ua

Категорії: Новости Полтавы