Закриття сільських лікарень – людський біль
Закриття сільських лікарень – людський біль
«Замість системної роботи, направленої на забезпечення належних умов та матеріально-технічного забезпечення діяльності медичних установ, реформування в Україні зводиться до масового закриття медичних закладів та скорочення кількості їх працівників», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
«Будь-які дії щодо зменшення обсягів надання медичної допомоги та скорочення мережі закладів охорони здоров’я суперечать статті 49 Конституції України», – заявив Іван Куровський.
На Рівненщині люди протестують проти закриття Варковицької дільничної лікарні, що у Дубенському районі… На Тернопільщині має зникнути одне з пологових відділень у Гусятинському районі… На Київщині, у Вороньках, селяни готові з вилами в руках захищати місцеву лікарню, адже тепер у них буде лише амбулаторія сімейної медицини. Ані стаціонару, ані рентген-кабінету, ані акушерки. Через нерозчищені дороги «швидка» до села не доїде, і доведеться хворим, малим і старим добиратися аж до Борисполя на… підводі… І так по всій Україні.
Не оминула медична реформа й Чернігівщину. Чи не у кожному районі нашої області закривають стаціонари і перепрофільовують медичні заклади.
Нещодавно до редакції «Деснянки вільної» надійшов лист, а точніше його копія, від жителів сіл Макіївка та Пустотине Носівського району, адресований народному депутату України Івану Куровському. Підписалося під зверненням понад 700 людей. У своєму посланні селяни з останньою надією просять допомогти вирішити дуже важливе для них питання – посприяти забороні закриття стаціонарного відділення Макіївської дільничної лікарні. Пропонуємо кілька рядків з цього листа:
«Станом на перше січня 2013 року у Макіївці проживає 1163 людини, у Пустотиному – 432, у Ганнівці – 322. Населення за останні вісімдесят років скоротилося у п’ять разів, і нині тут живуть переважно пенсіонери.
У стаціонарі нашого медичного закладу лише 20 лікарняних ліжок, які ніколи не пустують. До того ж, 10-11 ліжок розраховано для одиноких немічних людей, котрі, як кажуть, ні за які гроші не бажають залишати свої рідні місця та їхати доживати свій вік навіть у вишукані будинки-інтернати.
Нашим вимираючим селам уже не довго залишилося… А «допоможе» жителям Макіївки, Пустотиного та Ганнівки скоріше піти на той світ саме закриття стаціонару дільничної лікарні. Шановний Іване Івановичу! Підтримайте нас. Бо, якщо не Ви, то хто?..»
Новації медичного реформування не подобаються не лише макіївцям чи пустотинцям. У нашій області, що найбільше постраждала від Чорнобильської катастрофи, закриття загрожує десятьом медичним закладам. Це, зокрема кабінет дитячої консультації при державному закладі «Вузлова поліклініка станції Бахмач Південно-Західної залізниці», Комарівська дільнична лікарня Борзнянського району, Рубанівська дільнична лікарня, що на Бахмаччині, Орлівська дільнична лікарня Куликівського району…
Не оминула медична реформа й Ніжинський район. Окрім перепрофілювання Лосинівської районної лікарні у медичний центр первинної медико-санітарної допомоги, закриття «світить» ФАПам у селі Степ Вікторівської сільради, селі Зруб Кукшинської сільради та селі Титівка Вертіївської сільради.
– Розумію, що медицину Міністерство охорони здоров’я фінансує недостатньо, – зазначає сільський голова Вертіївки Олександра Теслик. – Отож сільська рада взяла на себе обов’язок підтримувати медичні заклади, що розташовані на нашій території. Виділяємо кошти на ліки, ремонт, пальне і все, що потрібно... Медичка Титівського ФАПу обслуговує сто людей, переважно похилого віку. Для них вона, як повітря! Сподіваюся, що це зрозуміють районні депутати і не допустять закриття вкрай потрібного медичного закладу.
У Носівському районі закриття стаціонарного відділення загрожує не лише Макіївській дільничній лікарні. У недалекому майбутньому 20 ліжко-місць зникне у Червонопартизанській лікарні, яка обслуговує більше ніж чотири тисячі чоловік зі свого села, а також жителів сіл Коробчине, Сулак, Дослідне, Ставок та хутора Криниця.
– Стаціонари закривають скрізь, по всій Україні, – каже Червонопартизанський сільський голова Микола Павленко. – Дійшла черга й до нас... Люди обурені, медичний персонал мають скоротити. Хто на пенсію піде, інші ж – на біржу праці. Нам нічого не залишається, як змиритися…
Але люди з таким миритися не можуть. Вони стукають в усі двері, збирають підписи, роблять усе можливе, аби відстояти свою лікарню. У листі народному депутату України Івану Куровському червонопартизанці написали, що в їхньому селі не просто медичний заклад закривають, а ще й хочуть забрати машину швидкої допомоги, яку він, Іван Куровський, їм подарував.
«Куди звертатися за допомогою такій кількості пенсіонерів та як закриття лікарні покращить медичне обслуговування сільського населення?» – питають розгублені селяни.
Торкнулося медичне реформування і Срібнянщини. За словами Дігтярівського селищного голови Лідії Герасімової, звістка про перепрофілювання лікарської амбулаторії у фельдшерсько-акушерський пункт нещодавно збурила місцевих жителів.
– Ви навіть не уявляєте, як болісно реагують люди на реформування, – розповідає Лідія Герасімова. – Наша амбулаторія обслуговує понад три тисячі пацієнтів! Що чекає на них – не уявляю. Втім, переконана: без медицини на селі нині не вижити! Така ж доля очікує й Сокиринську лікарську амбулаторію, до речі, кількість населення й там чимала – близько тисячі…
В Ічнянському районі мають реорганізувати Івангородську лікарську амбулаторію в фельдшерсько-акушерський пункт, а Сваричівський ФАП узагалі ліквідувати.
Ні медичним працівникам, ні пацієнтам чинити опір реформуванню не під силу. Тому надія лише на депутатів, які можуть порушити це питання в парламенті.
Так, 6 лютого нинішнього року було зареєстровано проект Закону «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я». Його ініціатори – народні депутати України Іван Куровський та Олег Ляшко пропонують ввести мораторій на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності:
– безпосередню ліквідацію лікарень, поліклінік, амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів (а також ті, що розташовані на території сільських та селищних рад) та інших медичних закладів державної та комунальної форм власності;
– реорганізацію закладів охорони здоров’я, що призводить до зміни їх головного призначення та/або скорочення кількості працівників і зменшення кількості ліжко-місць;
– інші форми реорганізації, направлені на закриття закладів охорони здоров’я та зменшення обсягів медичної допомоги населенню;
– скорочення режиму роботи медичних закладів.
Крім того, варто зазначити, що будь-які дії щодо зменшення обсягів надання медичної допомоги та скорочення мережі закладів охорони здоров’я суперечать статті 49 Конституції України. Так, згідно з положенням цієї статті держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, а існуючу мережу медичних закладів скорочувати не можна. Водночас, усупереч цьому конституційному припису, у різних реґіонах України масово закривають лікарні, пологові будинки та інші лікувально-профілактичні заклади.
Ніжинський район, селище Лосинівка. Найбільше головного лікаря Лосинівської районної лікарні Івана Бондара турбує те, що через реформи у медичній галузі їхній заклад найближчим часом втратить свій статус і перетвориться на медичний центр первинної медико-санітарної допомоги, де хворим надаватимуть лише первинну медичну допомогу. А деякі стаціонарні відділення, які поки що залишать, підпорядковуватимуться Ніжинській районній лікарні. Іван Бондар вважає, що медичну реформу потрібно проводити так, щоб вона не нашкодила ні медикам, ні хворим.
– Своїм колективом пишаюся! – з гордістю каже Іван Бондар. – І лікарнею також. Нині заклад обслуговує 17 населених пунктів, а це понад 10 тисяч населення. У стаціонарі лікується в середньому дві тисячі хворих. Медперсоналу – 114 чоловік, з них – 14 лікарів. Лікарня і за оснащенням, і за якістю медичної допомоги на рівні не те, що з районними, а навіть із деякими обласними медичними установами.
Понад десять років тому в нас працювало навіть пологове відділення, де народжували жінки з Лосинівки та ближніх сіл. Умови були наближеними до домашніх. Найсучаснішого обладнання, звісно, ми не мали, але пишалися спеціальним апаратом, завдяки якому прослуховували серцебиття плоду… Наразі два лікарі-гінекологи приймають жінок лише у поліклініці. Народжувати ж майбутні матері їдуть аж у Ніжин. Коли я став головним лікарем, – розповідає далі Іван Бондар, – у лікарні було 140 ліжко-місць! Працювали терапевтичне, неврологічне, гінекологічне, хірургічне, дитяче і пологове відділення. Служба швидкої допомоги, лабораторія, рентген-кабінети… Але згодом розпочалася, як то кажуть, «різня», тобто відбувалося і досі відбувається зменшення кількості ліжко-місць у відділеннях та скорочення працівників.
Куди подітися медикам після реорганізації, навіть не знаю. Я, наприклад, шукатиму роботу не за фахом. А колеги, мабуть, підуть на вулицю, у степ широкий, – зітхає головний лікар. – Нині залишилося терапевтично-неврологічне відділення (звели два в одне) на 30 місць, дитяче на п’ять ліжок та хірургічне, де можуть перебувати 5 пацієнтів. Чув, що у Михайло-Коцюбинській лікарні Чернігівського району, яка обслуговує 14 тисяч населення, медики також за голову схопилися. Реформування торкнулося і їх.
За словами Івана Бондара, у їхньому медичному закладі пацієнти можуть зробити рентген, флюорографію, ультразвукове обстеження внутрішніх органів, електрокардіограму серця та отримати точні результати аналізів.
– Хіба ж доїдуть до Ніжина старі та немічні дідусі й бабусі, якщо щось серйозне потурбує? – долучилася до розмови лікар загальної практики сімейної медицини першої категорії Тетяна Петрик, яка працює у Лосинівській райлікарні 24 роки. – Просто так, без огляду та направлення, хворих у Ніжині не прийматимуть. Ми ж не відмовляємо жодному пацієнту. Буває, що за день оглядаю по 25 діточок. Найчастіше малеча страждає від застудних захворювань та вірусних інфекцій. Серед дорослих – хворі на гіпертонію, пневмонію, бронхіт… Працюємо і вдень, і вночі. Інколи потрібно й оперативно зробити лабораторне обстеження, кардіограму. Знаєте, бути лікарем – це неабияка відповідальність!
Ліквідація стаціонарів у дільничних лікарнях, перетворення цих медичних закладів на селі в амбулаторії триває вже не один рік. Під мітлу потрапляють і ті лікарні, що могли б іще працювати на повну силу. Один із гірких прикладів на Корюківщині – Перелюбська дільнична лікарня у сільській глибинці з дуже поганими шляхами. Її було відкрито ще в 1944 році, після звільнення краю від німецько-фашистських загарбників. Ця лікарня обслуговувала жителів не лише Перелюбської сільради, а й Прибинської, Шишківської, Білошицько-Слобідської, які віддалені від райцентру на 45 і більше кілометрів.
Прибинський сільський голова Петро Рябець розповів, що дільничну лікарню закривали і перепрофілювали хитро… рішенням сесії районної ради понад десять років тому.
– Стаціонар ліквідували – люди одразу «посипалися». Раніше полежать у своїй лікарні, підкріпляться, дивись, ще кілька років протягнуть. Зросла смертність серед людей віком до 60-ти років.
Петро Рябець цікавився статистикою. За рік до перепрофілювання у їхньому медичному закладі лікувалося по 210 хворих протягом 12-ти місяців. Середній вік пацієнтів – 40 років. Чи ж тепер стільки поїде до Корюківки?
Недалечко від Перелюба – Семенівський район. На противагу тут досі працює дільнична лікарня у селі Погорільці. Виявляється, її відкрили ще в 1910 році як земську. Очолює медичний колектив Ганна Сташко. Приїхала сюди 26 років тому з чоловіком лікарем-стоматологом. Працюють із повною віддачею. Лікарі для селян – цінні фахівці.
Закриттям дільничної лікарні Ганну Сташко лякають часто. Але вона каже, що її ніколи не залишає надія на краще. Тим паче, є велика підтримка голови райдержадміністрації, який по-справжньому вболіває за сільську медицину.
– Ми обслуговуємо 14 населених пунктів, де проживає понад дві тисячі людей, – каже Ганна Сташко. – Якщо комусь вистачить глузду реформувати наш заклад, то смертність набагато зросте. На Семенівщині вже мають гіркий урок перепрофілювання у великому селі Жадове.
Нині законопроект «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я» направлено на розгляд Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я.
Якщо його підтримає більшість народних обранців у парламенті, наші громадяни отримуватимуть вчасну і якісну медичну допомогу, пацієнтам не доведеться їхати світ за очі у районні поліклініки, тяжкохворі не помиратимуть удома, не дочекавшись лікарів, а медики не шукатимуть собі роботу.
А щодо адресованого листа до редакції від макіївців та пустотинців, то 14 лютого журналісти нашої газети мають відвідати Макіївку Носівського району, де відбуватиметься сход села, під час якого розглядатимуть питання закриття стаціонарного відділення Макіївської лікарні. На зустріч із селянами завітає і народний депутат України Іван Куровський.
Лариса Галета, газета «Деснянка вільна» №13 (416)
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова
20.02.2013 10:24