Колекціонування: дорога забаганка або справа всього життя?
Колекціонування: дорога забаганка або справа всього життя?
Марки сьогодні вже майже не збирають
Ще якихось 20—30 років тому наше місто неможливо було уявити без філателістів. Марки колекціонували і піонери, і пенсіонери. Ними обмінювалися, їх продавали й купували. Отримати рідкісну марку було щастям і кращим подарунком для будь-якого школяра. Колекціонери зі стажем пригадують, що в 60-ті роки рідкісну марку можна було обміняти на новий «Москвич». Але часи минають, сьогодні марки вийшли з моди, і не тільки в Чернігові, а, мабуть, у всьому світі. «Старі завзяті філателісти йдуть із життя, молодь марками мало цікавиться, — вважає відомий чернігівський колекціонер Костянтин Ягодовський. — Мабуть, зараз в Україні справжніх колекціонерів залишилося не більше десятка». Приблизно така ж тенденція спостерігається і з колекціонуванням листівок (мається на увазі не postcrossing, він якраз на піку популярності, а саме колекціонування листівок).
Книги — поза модою
Поза модою — старовинні книги. За словами чернігівських букіністів, старовинні книги — це не тільки об’єкт колекціонування, але і прекрасне вкладання грошей. Причому, за словами продавців антикваріату, користуються попитом не тільки раритети XVI—XVIII, але і книги кінця XIX—середини XX сторіч. Купують книги як за окремою тематикою (історія, богослов’я, картографія тощо), так і цілі домашні бібліотеки. Часто це прагнення нуворишів створити у своїй домівці атмосферу спадковості поколінь та імітація родини з багатою сімейною історією.
Українці купують антикваріат
За версією інтернет-аукціону «Aukro.ua», на якому можна купити-продати раритетні речі, загальна кількість покупок антикваріату за минулий рік (у порівнянні з 2011 роком) зросла більш ніж уполовину. На думку антикварів, українці все частіше розглядають придбання антикваріату як засіб гарного вкладення грошей, адже старовині раритети згодом тільки зростають у ціні. Так, стабільно популярним (природно, серед багатих людей) залишається колекціонування полотен відомих майстрів та ікон. Останнім часом зріс інтерес до творчості представників школи українського соцреалізму — художників 30—80-х років Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Сергія Шишка, Олександра Лопухова тощо. Експерти відзначають, що роботи українських художників стабільно дорожчають. Тільки за останні роки ціни на них піднялися на 100—300% і продовжують зростати.
Взагалі, антикварний ринок миттєво реагує на попит. Наприклад, підвищилася цікавість до старовинного фарфору, і ціни на нього різко пішли вгору. Зараз тарілка виробництва «Товарищество производства фарфоровых и фаянсовых изделий М.С. Кузнецова» — одного з найбільших фарфорово-фаянсових виробництв Російської імперії кінця XIX—початку XX сторіч, коштує в антикварних магазинах близько 300 доларів, хоча декілька років тому її ціна не перевищувала 100 грн.
Монети завжди в ціні
Стабільно популярним залишається і колекціонування монет, особливо золотих і срібних, до речі, не тільки старовинних. Сучасні інвестиційні срібні й золоті монети, що випускаються Нацбанком України, теж у ціні. Так, наприклад, за срібну монету «Козак Мамай» номіналом 20 грн. вже зараз на аукціонах просять
26 тис. грн. і більше. Трохи поступається Мамаю ювілейна монета «Україна 2001», котру пропонують купити за 20 тис. грн. Тож наш «Спас» за 410 грн. на тлі таких цін — зовсім недорого.
Користуються популярністю серед любителів старожитностей, хоча і набагато меншою, у порівнянні з монетами, і банкноти. Вже протягом декількох років великий інтерес у колекціонерів (і не тільки українських) викликають екзотичні грошові знаки «смутних часів»: «катеринки», «думки», «керенки», «п’ятаковки», гривні Скоропадського, петлюрівські «козаки» тощо. Антиквари розповідають, що росіяни та білоруси вже почали цікавитися й українськими купонами та купоно-карбованцями часів початку незалежності України.
Подарунок від «чорних археологів»
А ось мода на трипільські горщики, що ввів Віктор Ющенко під час свого президентства, пішла на спад, хоча їх досі пропонують придбати на різних інтернет-аукціонах. Але варто знати, що купуючи омріяний лот, можна вскочити в халепу — часто за виставленими речами стоять так звані «чорні археологи». «Вони для України стали справжнім лихом. Риють усе: і старі кургани, і поховання часів Вітчизняної війни. Особливо в цьому плані потерпають південні пам’ятки археології. Там бувають випадки, коли за ніч зникають цілі кургани», — розповідає начальник обласної інспекції з охорони пам’яток археології та монументального мистецтва Головного управління культури, туризму і охорони культурної спадщини обл-держадміністрації Валентина Мултанен. За її словами, пам’ятки давніх культур, що пропонують через різні сайти, часто мають кримінальне походження.
Що колекціонувати?
За словами Костянтина Ягодовського, сьогодні мода на колекціонування переживає друге народження, особливо серед молоді. Найбільш популярний у молодих колекціонерів період Великої Вітчизняної війни. Особливим попитом користуються документи військових часів: щоденники, листи, фотографії, документи, нагородні листи. Молоді люди намагаються відтворити атмосферу військових років, зрозуміти мотиви вчинків людей, які жили, воювали, боролися і гинули 70 років тому. Адже істинного колекціонера від простого збирача і відрізняє доскональне знання предмета колекціонування та епохи, з якою він пов’язаний.
Олена Березкіна, тижневик «Чернігівські відомості» №6 (1144)
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова
12.02.2013 10:13