Екстрена медична допомога. Якою їй бути?
Екстрена медична допомога. Якою їй бути?
Йшлося про одне з ключових завдань медичної реформи, адже від оперативності та якості екстреної медичної допомоги безпосередньо залежить життя людини, яка потрапила в біду. Новим законодавством про екстрену медичну допомогу передбачено централізацію управління і фінансування служби на обласному рівні на засадах екстериторіальності, тобто надання медичних послуг незалежно від територіальної приналежності станцій швидкої допомоги і місця проживання хворого. А це потребує створення єдиної диспетчерської служби, поліпшення технічного, технологічного і кадрового забезпечення екстреної медичної допомоги, з чим у нас не все гаразд.
До речі, на останній сесії обласної ради в порядку реалізації закону, який набув чинності з 1 січня нинішнього року, депутати створили лікувально-профілактичний заклад «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», як юридичну особу в підпорядкуванні обласного управління охорони здоров’я. Засновник – облрада.Про нинішній стан реалізації закону про екстрену медичну допомогу на теренах області учасникам засідання доповіла начальник управління охорони здоров’я ОДА Галина Василькова. Основні принципи функціонування екстреної медичної допомоги, – постійна готовність до термінового надання медичних послуг, оперативне цілодобове реагування на виклики бригад швидкої медичної допомоги, доступність та безоплатність, своєчасність, якість і пріоритетність, послідовність та відповідність вимогам екстериторіальності.
База реформування
Як поінформувала головний медик області, управління провело аудит станцій швидкої допомоги. Наведемо лише деякі його результати. Укомплектованість служб екстреної медичної допомоги лікарськими кадрами становить 57,6%, середніми медичними працівниками та водіями – 97,9 і 95,2% відповідно. Близько сімдесяти працюють за сумісництвом. П’ята частина працівників – люди пенсійного віку, 4 відсотки з яких – старше 75-ти років. Кваліфікація медперсоналу, за показниками атестації, на достатньому рівні. Середня зарплата у лікарів на станціях швидкої 3519 грн, середнього медичного персоналу – 2620, у водіїв – 2231 гривня. Вартість виїзду на обслуговування однієї бригади щороку зростає на 20-22 відсотки переважно за рахунок підвищення зарплат та подорожчання пально-мастильних матеріалів.
Автопарк станції швидкої допомоги налічує 118 одиниць, а це лише 48,8 відсотка від нормативної потреби. Серйозний недолік. Майже 30 відсотків санітарних авто вичерпали свій моторесурс. Конче потрібен сучасний санітарний транспорт новоствореним пунктам швидкої медичної допомоги, на що треба буде 14 мільйонів гривень. Аудит показав також, що з наявних «швидких» світловими та сигнальними пристроями обладнано 75 одиниць, із яких дозвіл на застосування мають лише 45.
У планах – створити в області єдину диспетчерську службу з використанням сучасних засобів зв’язку. Структура екстрених викликів загалом відповідає державним. Та близько 13,5 відсотка до екстрених не належать. Питома вага вчасного доїзду бригад швидкої до пацієнтів становить 81 відсоток, а в сільській місцевості 20-хвилинний доїзд забезпечено лише у 75-ти відсотках випадків. Хоча, зважаючи на наші дороги та доступність до зв’язку, можна припустити ще нижчий відсоток. Таким він і є в окремих районах.
Через це розроблено план оптимізації мережі станцій та визначено лікарсько-профілактичні заклади первинної ланки надання медичної допомоги, на базі яких діятимуть пункти екстреної допомоги та розраховані зони їх обслуговування. Можливі ризики закону Галина Василькова вбачає у проблемах, пов’язаних із фінансуванням центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, його структурних підрозділів, реконструкцією приміщень центру, забезпеченням спецодягом єдиного зразка, створенням та оснащенням єдиної диспетчерської служби сучасними телекомунікаційними та інформресурсами, оновленням санітарного парку та його дообладнанням виробами медичного призначення, забезпеченням пально-мастильними матеріалами і запчастинами. Та й кількість бригад екстреної медичної допомоги потрібно збільшити на 30 відсотків, чітко розмежувати поняття екстреної та невідкладної допомоги, своєчасно надати центрам усі дозволи на діяльність тощо.
Крок правильний і своєчасний
На думку головного лікаря Бобровицької центральної районної лікарні Федора Тодоріка, створення центрів екстреної медичної допомоги і медицини катастроф – крок правильний і своєчасний. Адже коли сільські медичні заклади – ФАПи, сільські лікарські амбулаторії та інші – були під юрисдикцією місцевих територіальних громад, траплялися випадки, що на санітарне авто «швидкої» меддопомоги виділяли по 700 грамів бензину на добу. Зрозуміло, і після перепідпорядкування залишилися проблеми, та їх на Бобровиччині намагаються вирішувати. Тут проведено оптимізацію мережі. Через закриття деяких ФАПів та сільських лікарських амбулаторій доступ жителів до екстреної медичної допомоги погіршився. Раніше в районі працювали чотири бригади швидкої медичної допомоги. З 1 квітня минулого року відкрили два пункти «швидкої» при Кобижчанській сільській лікарській амбулаторії, а також – Вороньківській. Відтак станції і пункти екстреної швидкої допомоги відповідають вимогам часу доїзду до хворих, які її потребують.Крім того, за словами Федора Тодоріка, обласному центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф санітарний транспорт прагнемо передати з приміщеннями і теплими гаражами, аби працівники швидких мали нормальні умови для роботи. Бо що означає завести санітарний автомобіль після 20-градусного морозу, водії добре знають, якщо приміщення не опалюється. До речі, на облаштування автомобілів задіяні переважно спонсорські кошти. Допомагають сільгосппідприємства, фермерські господарства.
Забезпечення структурних підрозділів центру пальним віднині перестане бути головним болем головного лікаря ЦРЛ. Відповідальність за це візьмуть і керівники місцевої влади. А коли будуть сформовані госпітальні округи, то на погляд Федора Тодоріка, диспечерські пункти варто було б створити у кожному районі де працює по 5-6 бригад екстреної медичної допомоги, щоб люди не нарікали потім, що не можуть додзвонитися у разі невідкладної потреби.
Оптимізували мережу
– Раніше чотири бригади швидкої медичної допомоги не могли якісно забезпечити послугами 39 тисяч чоловік з 54-х населених пунктів району, – зазначив голова Менської РДА Анатолій Соломко. – Тому з ініціативи головного лікарі Петра Хомича у 2009 році у Стольному та Бірківці створили додатково дві фельдшерські бригади швидкої допомоги. Укомплектовані вони були кадрами, свого часу звільненими зі штатів сільських лікарських амбулаторій. Нині бригади швидкої медичної допомоги можуть приїжджати у найвіддаленіші населені пункти за 15-20 хвилин. Райдержадміністрація вишукала можливості забезпечити швидку безкоштовно пальним і медикаментами. За останні роки скарг на роботу її працівників не надходило.Проблеми, звичайно, були і є. Особливо із санітарним транспортом, більшість якого застаріла. Потрібно, зокрема, замінити засоби зв’язку. А до роботи на засадах екстериторіальності менським медикам, за словами Анатолія Соломка, не звикати. Протягом минулого року вони прооперували понад 60 пацієнтів з інших районів області. Депутати райради одноголосно передали у спільну власність територіальної громади області санітарний транспорт, майно і приміщення, які були у станції швидкої допомоги раніше.
Що непокоїло депутатів міськради
На жаль, певні перипетії виникли на сесії Чернігівської міськради, про що повідомив її секретар Олег Шеремет під час засідання регіонального комітету з економічних реформ. Пов’язано це з тим, що міська станція швидкої медичної допомоги – самостійний підрозділ, який не підпорядкований жодній лікарні, і має статус юридичної особи. Немало коштів було вкладено в її розвиток. Депутати засумнівалися, що через передачу станції в розпорядження центру екстреної медичної допомоги обслуговування населення міста може погіршитися. А, по-друге, процедура ліквідації і передачі триватиме довго. Адже, перш ніж щось передати, потрібно ліквідувати юридичну особу. А чи не зашкодить це роботі швидкої? Нова організаційна структура почала працювати з 1 січня ц.р., а приміщення і транспорт підпорядковані іншій... Виникає немало організаційно-правових питань. Зрештою, голова ОДА Володимир Хоменко заявив, якщо це консолідоване рішення міськради, облуправління охорони здоров’я, обласного центру екстреної медичної допомоги – то це одна справа, а якщо лише депутатів – дещо інша. За період ліквідації і передачі може статися всяке, а хто нестиме відповідальність?Справді, не все так просто. Чи ми вже звикли самі собі створювати перепони, щоб опісля їх успішно долати?..
Підсумки і висновки
Новообраний директор обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф 35-річний Ігор Даниленко, до речі, донедавна, з 12-го квітня минулого року – головний лікар станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міськради, зосередився на основних проблемах майбутньої діяльності центру, а саме: поповненні санітарного транспорту, обладнанні його по-сучасному, безперебійному забезпеченні ліками та виробами медичного призначення для надання кваліфікованої медичної допомоги. Це також і сучасний зв’язок з усіма авто для контролю та інформаційного супроводу бригад, кваліфікація персоналу. Він вважає їх однаково важливими. Адміністрація центру уважно прислуховуватиметься до пропозицій головних лікарів ЦРЛ та очільників станції ШМД стосовно персоналу, який переходить у штат центру.Підсумовуючи сказане на засіданні регіонального комітету, голова ОДА Володимир Хоменко наголосив: на першому етапі реалізації закону найважливіше, принаймні, не погіршити ситуацію і якнайшвидше вирішувати проблемні питання, які можуть виникнути всупереч прогнозам. І тут фактор особистості очільника кожної зі служб може відіграти вирішальне значення.
Олекса Дорош, тижневик «Деснянка вільна» №3 (406), фото Віктора Кошмала
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова
14.01.2013 12:23