Чернігівські довгобуди: непривабливі та небезпечні?

Довгобуди, як культурне явище, мають давню історію. Десятиліттями зодчі будували єгипетські піраміди та Велику китайську стіну, так само тривалий час тривало будівництво багатьох соборів у середньовічній Європі. Проте українські довгобуди - то явище унікальне, оскільки б спадком померлого Радянського Союзу з його плановою системою господарювання та повальним дефіцитом.

Попри капіталізм, що запанував у нашій державі після отримання Україною незалежності, довгобуди продовжують існувати, а їхнє «життя» підтримується не тільки й не стільки браком коштів, а подекуди й причинами. що мають незрозумілий, дещо навіть протизаконний характер.

Чернігівські довгобуди є не лише ганебною машкарою міської архітектури, а віднедавна ще й перетворилися на потенційну загрозу для жителів міста. Так. влітку на одному з будмайданчиків загинуло два юнаки, котрі, вирішивши звести рахунки із життям, не-знайшли кращого виходу, аніж здертися на стрілу крана, звідки разом і плигнули донизу. Та резонансна історія сколихнула суспільство, і вперше постало запитання: а ни такі вже вони безпечні, ці довгобуди?

Найпримітніші довгобуди Чернігова

Чернігівські довгобуди скрізь й усюди впадають в око жителям міста та його гостям. Найпримітніший серед усіх - Будинок дворянських зібрань на Валу, що зводиться вже не один рік і має відтворити однойменну споруду в усіх деталях. Саме сюди найперше ідуть туристи й гості міста, і щиро дивуються цьому об'єкту, який незрозуміло з яких причин і досі недобудований. А от розібраний будинок неподалік Катерининськоїцеркви, навколо проблеми зведення тут нової висотної будівлі точилася неабияка суперечка, радше викликає радість. Адже його відсутність відкриває чудовий вид на Лісковицю.


Два будинки стоять біля «Мега-центру» по вул. Київській: так звана «етажерка» і ще щось незрозуміле через дорогу навпроти. Великий довгобуд розташований на вул. 0. Молодчого. Ще два - на Масанах та на вул.Войкова. Оригінальні, зарослі бур'яном фундаменти цієї осені проступили на вул. Любецькій, коли там нарешті впав паркан. А із запілля Чернігівської митниці на вул. Жабинського вже давно стирчать ще одні «фундаменти», котрі теж хочуть отримати життя у вигляді повноцінної будівлі.

Міськвиконком у курсі справ

З'ясовувати причини наявності в Чернігові такої кількості довгобудів вирушаю до заступника Чернігівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександра Сердюка, який опікується будівництвом і земельними відносинами. За словами Олександра Вікторовича, раніше у Чернігові довгобудів було багато. Проте, починаючи з 2002 року, їх в основному було ліквідовано, насамперед завдяки тому, що довгобуди прийняли у міську власність. Разом з тим за цей же час у місті з'явилися і нові, які потребують уваги.

Питання щодо давнього довгобуду на вул. Жабинського фактично вирішене: замовником будівництва буде КП «Чернігівбудінвест», тож вже найближчим часом там почнуть розбирати фундаменти під ведення нової забудови. Щодо нових довгобудів, то найбільш світла перспектива у 16-по-верхового будинку, що стоїть на вул.Войкова, 27. За словами 0. Сердюка, після трьох років затримки там зараз активно триває будівництво. Так само міській владі вдалося зрушити з місця будівництво біля обласної наукової бібліотеки ім. В. Короленка: принаймні фасад торгового комплексу, що виходить на проспект Миру, там звели швидко.

Гірша ситуація на довгобудах біля «Мегацентру». Зокрема в будівлі, яку охрестили «етажеркою», кілька разів змінювалося цільове призначення - готельний, діловий, торговий - разом із власником. Але оскільки це не житлове будівництво і воно перебуває у приватній власності, то міська влада не має достатньо повноважень, аби вплинути на будівництво. Заступник мера зазначив, що дозвіл на будівництво видає зараз Інспекція державного будівельного контролю. Міська влада може регулювати лише питання щодо договору оренди землі. Але ж забрати землю під недобудованим будинком, не забравши при цьому власність, означає створити патову ситуацію і не дати можливості навіть за наявності коштів продовжити це будівництво в тому самому місці. Єдиний механізм. який може задіяти міська влада щодо власників довгобуду, - це підвищити плату за оренду землі.

Поряд з «етажеркою» стоїть ще один довгобуд, де мав би бути меблевий сапон. За словами Олександра Вікторовича, на одній з останніх сесій міськради порушувалось питання, щоби взагалі відмовити власнику будівлі в оренді. Проте представник інвестора узяв зобов'язання знайти кошти і продовжити будівництво.

Складніша ситуація з Будинком дворянських зібрань. 0. Сердюк зазначив, що міська влада неодноразово намагалася вийти на власника, спробувати звести його з іншими інвесторами, які згодні сьогодні викупити будівлю. Проте питання поки що не вирішується. Між тим Чернігів, як туристично привабливе місто, конче потребує нових готелів.

Під питанням перебуває завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку сері? «Аркос», що будується на Масанах. Цей збір-но-каркасний будинок на 16 поверхів, який зводиться домобудівельним комбінатом у рамках експериментального будівництва, надзвичайно цікавий для міста об'єкт. Але про причини зупинки будівництва, на думку Олександра Сердюка, краще знає керівництво комбінату.

Невизначене становище і з будівництвом ча вул. 0. Молодчого, 6. Заступник мера зауважив, що коли київський інвестор розпочинав це будівництво, то хотів побудувати будинок підвищеної поверховості - у 16 поверхів. Але для цього потрібно було розробити містобудівне обгрунтування на перебудову всього кварталу: на той час це було дозволене законом, а зараз такого документа вже немає. За словами 0. Сердюка, інвестор обґрунтування розробив, але чомусь не подав на обговорення і затвердження сесії. Відтак містобудівна документація не затверджена, а саме будівництво було призупинене. Щоби продовжити Спорудження будівлі, потрібно вирішити питання відселення мешканців сусідньої п'ятиповерхівки, оскільки зведення нової висотки взагалі затемнятиме територію, де й так порушено норми інсоляції. 0. Сердюк наголосив, що київський інвестор іноді телефонує і пропонує вирішення питання, та попри те, що міська влада готова йти назустріч, конкретних дій поки що немає.

Охорону забезпечує інвестор

Під час спілкування зайшла розмова і про охорону довгобудів. Адже історія із загибеллю юнаків вимагає ретельнішого контролю за будмайданчиками, де відсутні бригади зодчих. За словами Олександра Сердюка,охорону має забезпечувати інвестор, який вкладає кошти в будівництво. Адже в його підпорядкуванні перебуває земельна ділянка, сама недобудова, а також техніка, що знаходиться на території. Зобов'язання з охорони усне, але воно покладає на інвестора певну відповідальність. Бо ж одна справа, якщо хтось цікавий просто схоче погуляти по недобудованій споруді, а інша - коли мисливці за металом на будмайданчику почнуть розбирати на металобрухт, приміром, висотний кран, який просто впаде на голову перехожих.

Непростим запишаєтеся і питання довіри до інвестора. Олександр Вікторович навів приклад, коли виділяли землю під будівництво Будинку дворянських зібрань, то виходили з досвіду попередньої співпраці. Адже інвестор до того збудував два великих житлових будинки на вул. Шевченка навпроти Міського саду. Тож міська влада була впевнена в його фінансовій спроможності. Відтак виділила землю, надала містобудівні умови, погодила фасад, генплан, загальний вигляд будівлі, що мала бути ідентичною історичній споруді. Те, що трапилося потім, вийшло з ловноважень міської влади і перейшло до повноважень держави. Тож якось вплинути на ситуацію із довгобудом на Валу зараз дуже складно.

Аби позбавитись довгобудів як таких, на переконання заступника мера, варто вдосконалити законодавство, яке регулює стосунки між міською владою та інвестором. А ще запровадити систему страхування будівництва, що існує в західних країнах. Причому страхування проекту в цілому - від проектування до реалізації. Це зобов'язало б страхову компанію в разі незакінчення будівництва його дофінансувати. А вже потім вирішувати, що робити із збудованою спорудою - продавати, віддавати в оренду чи щось інше. Адже жителів і владу міста не повинно турбувати, з яких причин заморозилось будівництво.

Унікальний будинок на масанах

Щоби з'ясувати причини, з яких у Чернігові стоять довгобуди, вирушаю на пошуки інвесторів та будівельників. Справа не проста, проте цілком реалістична. Долею унікального об'єкта, що його зводить на Масанах ВАТ «Домобудівник», цікавлюсь у голови правління підприємства Анатолія Рогового. За його словами, багатоповерхівки такого типу вже давно й успішно зводять у Росії й Білорусі, й навіть в Україні, зокрема в Києві й Донецьку. Тож цей проект можна вже вважати випробуваним і надійним, відтак варто створити всі умови для його реалізації. Проте на практиці есе вигпядає дещо інакше. Наприклад, через непорозуміння з «Обленерго», яке не надало технічних умов, не вдається підвести до нового будинку електричну мережу. Також для реалізації проекту «Аркос» бракує грошей. «Домобудівник» вже вклав у спорудження будинку п'ять мільйонів гривень, і ще 20 мільйонів було вкладено у виробництво. Але потому комбінат потрапив у хвилю економічної кризи і будівництво зупинилось. Зараз для його завершення. а також для реконструкції самого комбінату потрібно загалом близько 100 мільйонів гривень. Держава нібито вирішує питання щодо виділення кредитів на модернізацію будівельної галузі України. А. Роговий впевнений, що такийкредит протягом п'яти років комбінат зможе погасити. Що стосується самого будинку, то цю зиму він ще стоятиме в нинішньому стані, а у 2012-му його планується ввести в експлуатацію.

«Ватес» відмовчується

«Етажерка», що стоїть навпроти «Метацентру» на розі вулиць П'ятницької та Київської, привертає увагу всіх перехожих. Ще б пак, такий розмах, така велич майбутньої будівлі! От тільки вона вже досить давно обнесена високим парканом і навіює хіба що сум своїм зарослим бур'янами двором. Проте з'ясувати долю недобудови в її власників в особі директора ТОВ «Ватес» Олександра Ковтуна не вдалося. Півтора місяця телефонних перемов і прохань дати офіційний коментар щодо довгобуду закінчилися пшиком. Все обмежилось обіцянками про зустріч, які чомусь увесь час відкладалися та переносилися і врешті-решт так і не втілилися в життя. Заклопотаний власними справами підприємець не знайшов у своєму щільному графіку 10 хвилин, щоби поспілкуватися із журналістом...

Будівництво на вул. 0. Молодшого: суцільна змова?

Пошук інвестора, котрий будує на вул. 0. Молодчого, 6, виявився тривалим, але плідним. Якщо у викладі Олександра Сердюка історія з цим довгобудом виглядає простою і зрозумілою, то думка інвестора виявилась досить несподіваною. Несподіваною в тому плані, що, на думку інвестора, історія з гальмуванням цього будівництва насправді виглядає як справжня змова чернігівської міської влади проти людей, котрі хочуть звести у місті над Десною нову ошатну багатоповерхівку і переселити туди жителів найближчих «хрущовок».

За словами генерального директора ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» Лариси Гетьман-Гнідунець, історія з будівництвом почалася ще в 2006 р. Тоді рішенням Чернігівської міськради товариству видали дозвіл на будівництво багатоповерхового житлового будинку з підземною автостоянкою. Проте скористались з необізнаності інвесторів щодо реконструкції застарілого житлового .фонду відповідно до Закону України «Про спеціальні режими інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області» від 2003 року.

Відтак зобов'язали розробити проект цілого житлового кварталу в межах вулиць 0. Молодчого - Савчука - Воїнів-інтернаціоналістів - Шевченка. Як наслідок, інвестор виконав значний обсяг робіт, вклав у проект реконструкції цілого житлового кварталу власні кошти, але необхідної кількості голосів на черговій сесії міськради його містобудівне обґрунтування так і не отримало. Крім того, власним коштом інвестор викупив будівлі, де мало розпочатися будівництво, і здійснив відселення мешканців з наданням їм рівнозначної житлової та нежитлової площі. Після чого міська влада примудрилася цю вже придбану інвестором земельну ділянку віддати йому ж в оренду, чим порушила чинне законодавство.

На думку Лариси Гетьман-Гнідунець, суперечить словам 0. Сердюка і висновок Інституту гігієни та медичної екології ім. 0. М. Марзєєва АМН України щодо умов інсоляції та природної освітленості навколишньої забудови у зв'язку з проектуванням цього житлового будинку. В офіційному документі чорним по білому зазначено, що запроектований 16-поверховий житловий будинок «не порушує вимог діючих санітарних та будівельних нормативних документів стосовно умов інсоляції та природної освітленості існуючої навколишньої забудови».

Загалом інвестор має чимало претензій до міської влади, оскільки, на його думку, на стадії реалізації свого проекту зіштовхнувся з цілою низкою порушень і штучно створених перешкод з боку різних посадових осіб. Зокрема численні порушення закону були допущені управлінням земельних ресурсів, фондом комунального майна Чернігівської міськради, покійною головним архітектором міста Л.В. Павлінською, обласною службою «Укрінвестек-спертиза» та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області. Л. Гетьман-Гнідунець надіслала Чернігівському міському голові 0. Соколову офіційне звернення з проханням вивчити і перевірити усі факти та усунути порушення, які гальмують будівництво.

По кому дзвонить дзвін?

Аналізуючи ту тяганину, яку Чернігівський міськвиконком вчинив навколо будівництва, мимоволі виникає запитання: «З якою метою це робиться?» Чи не тому, що наші чиновники вже давно відучилися працювати за зарплатню, а прагнуть отримувати ще й «премії» - за кожний свій підпис, за кожен дозвіл, який видають підприємцям та інвесторам? А може, хтось більш впливовий та заможний поклав око на будмайданчик біля міського саду? Місце вдале і перспективне, і будівництво напевне дасть можливість отримати тут неабиякі прибутки. Адже можна не лише переселити у новий 145-квартирний будинок жителів старих «хрущовок», а й вирішити житлове питання працівників кількох силових структур, що розташовані біля Красного мосту. Звичайно, це лише авторські припущення, проте, як відомо, диму без вогню не буває...

Ми не випадково почали цей матеріал зі згадки про загиблих на будівництві юнаків. Адже їхня смерть певною
мірою на совісті тих. хто свідомо і не один рік гальмує будівництво на вул. 0. Молодчого. Якби не дивна позиція керівників Чернігівського виконкому, котрі з незрозумілих причин не дають інвестору будувати, можливо, цих двох смертей можна було б і уникнути. Бо ж якби на будмайданчику йшла жвава робота, то юнаки навряд чи наважились лізти на той високий будівельний кран. Та й ще невідомо, чи був би там кран взагалі, адже сучасні технології дозволяють будувати швидко. Поки що можна констатувати лише одне: поки дорослі дядьки грають у незрозумілі ігри, прикриваючись статтями законів, над їхніми молодшими за віком земляками дамокловим мечем висить загроза - спокуса пошукати щастя на одній із численних чернігівських недобудов. Як тут не згадати слова поета Джона Донна: «Не запитуй ніколи, за ким дзвонить дзвін: він дзвонить за тобою»!

Тож якою буде доля чернігівських довгобудів, покаже час. Поки що вони залишатимуться незугарною «окрасою» привабливого міста над Десною, таким собі архітектурним рудиментом на тлі старовинних храмів.

Володимир Сіверський, "Главная черниговская газета" №44 (074) от 24.12.12

Джерело: gorod.cn.ua

Категорії: Новости Чернигова

25.12.2012 16:24