У Срібному збирали кошти на будівництво пам’ятників

–У наступному році Срібнянський район відзначатиме 90-річчя від дня створення, а й досі у Срібному немає пам’ятника Тарасу Шевченку, – каже заступник голови райдержадміністрації з гуманітарних питань Олександр Коваленко. – Скільки вже років минуло від Чорнобильської катастрофи, а пам’ятника ліквідаторам аварії на ЧАЕС також немає, як і пам’ятника «афганцям». За бюджетні кошти не збудувати, тож вирішили звернутися до громади, спонсорів.
Щоб розв’язати проблему коштів (а це майже 50 тисяч гривень), керівництво району організувало благодійний концерт під промовистою назвою «За чисті роси і ясні зорі». Він відбувся 27 червня у місцевому будинку культури.

Проекти обох пам’ятників уже є. Вони чимось подібні, і не лише тому, що працювала над ними одна людина. Теми схожі. Як прозвучало на вечорі: «То була війна видима (Афганістан) і невидима (Чорнобиль)». Працював над проектами заслужений майстер народної творчості України з Сокиринців, працівник аграрного ліцею Леонід Гомон. У Леоніда Івановича досвід подібних робіт уже є. Він автор пам’ятника жертвам Голодомору у Сокиринцях, скульптури кобзаря Вересая. Прославився ще реставрацією статуї римської богині Флори, голову якої вкрали варвари. Мармурова статуя прикрашає Сокиринський панський маєток.
Концерт зібрав повну залу. Півторагодинне дійство мало дві частини. Одна була присвячена Афганістану, інша – Чорнобилю. Перша вдалася більш насиченою, бо неабияку роль відіграв той факт, що перші особи району – колишні воїни-інтернаціоналісти.

У своїй промові голова Срібнянської РДА Олег Власенко зазначив:
– Два роки очолюю район. І коли наближаються свята, пам’ятні дати, немає куди покласти квіти, де постояти, схиливши голову, згадати бойових побратимів...
Олег Власенко оголосив суму, яку він передає на будівництво пам’ятників – свою місячну зарплату, а це 3,5 тисячі гривень.

Голова районної ради Григорій Голдовський теж афганець. Він у когорті трьох сотень призовників із Чернігова вже через два тижні після введення обмеженого контингенту радянських військ (таке тоді було формулювання цієї військової операції Радянської армії) опинився у складі Московського прикордонного загону на території сусідньої країни. Вісім місяців – загальний стаж перебування Григорія Голдовського в Афганістані.
– Ці пам’ятники – не лише данина пам’яті тим, хто ризикував життям, вони матимуть і виховний характер. Все, що можу, – мовив пан Голдовський, і передав конверт, – це мій перший внесок...
Помічник народного депутата України Івана Куровського Наталія Селецька зачитує послання Івана Івановича: «Інші чекають, коли їм хтось зробить, ви ж молодці! По п’ять тисяч гривень на кожен пам’ятник. І запевняю, що у Верховній Раді не голосуватиму за урізання пільг «афганцям» і «чорнобильцям».

Слово також мали голова районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Олександр Вольвач, голова районної громадської організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Ганна Гуріненко.
Кожен виступ межував із піснею, художнім номером. Концерт влаштували колективи художньої самодіяльності району. Але родзинками того вечора були виступи Олега Власенка, Олександра Коваленка, Олександра Вольвача. Пісні у їхньому виконанні звучали проникливо, зачіпали за живе. А літературна композиція у версії Ганни Гуріненко «Площадь Маяковского, третий пролет справа» вразила до сліз. Браво!
Найвищою нагородою для них («афганців» і «чорнобильців») є життя, а для загиблих – пам’ять. А пам’ять потрібно берегти!
...Було зібрано 23 тисячі 600 гривень.

Віталій Адруг, тижневик «Деснянка вільна» №53 (352), фото з сайту «Срібнянщина»

Джерело: gorod.cn.ua

Категорії: Новости Чернигова

11.07.2012 13:56