Як журналісти у гості до фермерів їздили
Пересічний українець вже звик до того, що коли мова йде про село – перше, що спадає на думку – занедбані хати, які покинули люди, а ті що лишилися – спиваються, такі ж занедбані хазяйства, дороги, повна відсутність будь-якої роботи. Такою картинкою нас ледве не щодня жахають по телевізору, в газетах майже всі новини, що присвячені сільським жителям – про побутові вбивства, крадіжки посадовців, знехтувальне ставлення влади до проблем села.Про шикарні ферми та угіддя ми чуємо тільки з новин про закордон, або про найближчих сусідів – білорусів. Тим більше було здивування, коли отримали запрошення до тепличного комплексу, що на Чернігівщині.
Невеличке, але чисте і красиве село Свердловка Коропського району – місце, де знаходиться найбільший тепличний комплекс Чернігівщини. Свердловські помідори куштують у 4 областях України, навіть експортують до Російської Федерації. На відміну від більшості сіл області, вражає вигляд самого села: заасфальтовані дороги, чепурні будиночки, відсутні занедбані колгоспні будівлі, є діючий дитячий садочок, центральна садиба Мезинського Національного природного парку.
На в’їзді до села на 4,5 гектарах побудований тепличний комплекс ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний», керівником якого є Олександр Григорович Боровик. З усієї площі тепличного комплексу 4 га зайнято під томатами, 0,5 га під огірками.
Про технологію вирощування томатів розповіла завідуюча тепличним комплексом Олеся Олександрівна Ворожбит:
«Помідори ми вирощуємо вже 16 сезон, в основному сорту «Раїса», брали інші випробувальні сорти, але вони себе не виправдали. На різних етапах вирощування вони уражались або верхівковою гниллю, або шкідниками. У цьому році висіяли насіння помідорів 13 грудня, висадили на постійне місце 10 січня, а плодоносити рослини почали з 15 квітня. Насіння ми щороку закуповуємо з Голландії, висаджуємо його в спеціальні касети. Касета має відсіки (пальчики), в них вирощується розсада до 14-денного терміну.
Після цього пальчики переміщають в кубики з мінеральної вати, що дозволяє не ушкодити кореневу систему, і рослина в них добре укорінюється. Через 30 днів після розміщення розсади в кубиках її перевозять безпосередньо на виробничі площі – гектари (кожний гектар має свій номер). Там, в попередньо підготовлених матах з отворами, поміщають рослини. Мати заздалегідь просочуються поживним розчином, до кожного з них підключена крапельниця, через яку до рослини будуть надходити вода і необхідні елементи: калій, фосфор, магній, залізо, цинк та інші.
На фото - кубики з крапельницею
Мати як і кубики зроблені з мінеральної вати, кожен рік їх необхідно міняти. Раніше помідори висаджували в перліт (гірська порода), і щороку по закінченню сезону пропарювали його для стерилізації на предмет шкідників, чи хвороб. Але термічна обробка не завжди стовідсотково стерилізує, а також дуже дорога через велику витрату енергоносіїв. Тому ми перейшли на мінеральну вату. Щорічне її придбання дешевше і вигідніше від пропарювання, до того ж вона виготовлена з тієї ж гірської породи – базальту, тільки за іншою технологією.
Коли рослини зацвітають – для їх опилення обов’язково купуємо джмелів, яких нам поставляють з Ізраїлю. Щомісяця потрібно 2-3 вулика на 1 гектар, в одному вулику 60 осіб. Джмелі запилюють рослини набагато краще ніж бджоли: вони вилітають і в дощову погоду і при температурі до +8. Бджоли ж більш вибагливі: в дощ, після обіду, та при температурі нижче +16 не вилітають взагалі. Джмелі не кусають працівників, харчуються цукровим сиропом, який знаходиться у вулику.
Ізраїльські «джмелі»
Стебла томатів плодоносять з середини квітня і до кінця жовтня. Нижня частина стебла після кожної вибірки очищується від листя у укладається вниз, верхня постійно росте вгору, цвіте. На початку вересня верхівки рослин прищипується для припинення росту, а також для того, щоб останні плоди які зав’язались налилися до розміру 1 сорту.
Полив і живлення через крапельниці здійснюється комп’ютеризовано, всі елементи подаються нормовано. Якщо відбувається якийсь збій – полив автоматично відключається, система видає аварійну помилку. Ми завжди дотримуємося всіх норм живлення – і наші помідори не мають нітратів. Перевіряємо кожну партію помідорів, лабораторний аналіз робимо в Коропі і в Чернігові.
Газ – це найголовніша стаття витрат, за рік на обігрів теплиць йде близько 3 млн. кубометрів, його ціна 600$/тис.м3. куб. Вже третій рік наше підприємство через ціну на газ нерентабельне. Щороку держава обіцяє дешевший газ для тепличних господарств, але після того, як господарства висіють насіння і почнуть роботу – обіцянки припиняються. Невідомо скільки ми ще протримаємося, можливо це останній рік нашої роботи. Хоча, окрім газу, умови непогані: по якості помідорів нам немає рівних не тільки за кордоном але й в Україні, постійні оптові покупці розкуповують для таких регіонів як: Суми, Київ, Полтава, Чернігів, влітку багато купують для Москви, Санкт-Петербургу. Ми використовуємо новітні Голандські технології, обладнання, і в нас дуже якісна вода. Турецькі помідори не складають нам конкуренцію по своїм смаковим якостям, але вони збивають ціну вітчизняним через дешевизну и невелике використання у технологічному процесі енергоносіїв. Вітчизняні тепличні комплекси можуть повністю забезпечити Україну своїми помідорами, але політика країни така, що їх імпортують.
Якість наших овочів висока, ми не використовуємо стимуляторів росту, хімічні обробки рослин робимо в крайніх випадках, якщо вже всі інші біологічні методи не допомагають. Наприклад для боротьби з шкідливими комахами ми закуповуємо комах-ентамофагів. Вони поїдають шкідників. Для знищення личинки білокрилки купуємо енкарзію, кліща павутинного – фітосейлюса. Такі методи дозволяють вирощувати екологічно чистий урожай. Добрива для вирощування томатів застосовуються по чітким нормам, і їх використання не означає, що продукція не якісна. Ми даємо тільки те, що необхідне для росту рослини. Кожному живому мікроорганізму, в тому числі і людині потрібні для росту і розвитку дані елементи».
За кожним гектаром теплиць закріплено 8 майстрів-овочівників. Всі вони жінки з навколишніх сіл та самої Свердловки. Два автобуси підприємства щоранку забирають по населених пунктах своїх працівників, ввечері відвозять додому. Така послуга для них безкоштовна. Отримують майстри-овочівники в сезонний період 2500-3500 грн./міс., в інші місяці – мінімальну заробітну плату.
Робочий день починається о 8.00, закінчується о 17.00, працюють 5 днів на тиждень. Іноді доводиться працювати з переробітком – понаднормово. Під час обідньої перерви працівників годують у власній столовій. Порції вражають, ціна смішна – 0,25 грн. за обід:
Не в кожному селі на Чернігівщині є така можливість заробити гроші, але й охочих до такої роботи мало. Має вона свої труднощі: тяжка фізична праця, підвищена вологість повітря, спекотно.
Майстер-овочівник Наталія ділиться особливостями своєї роботи:
- Працюю тут вже 9 років. Наша робота вся ручна: садимо розсаду, висаджуємо її. Після того як розсада підросте – підв’язуємо стебла на крючки, які попередньо самі ж і розвішуємо. Найважче працювати взимку, коли йде підготовка до нового урожаю. Вибірку помідорів робимо через день. Наступного дня після вибірки робимо догляд: підрізаємо листя, кладемо стебла, прибираємо територію. Відпусток у сезон ми не беремо, але якщо хтось захворіє – обов’язково виплачується лікарняний, і ставлять підмінного працівника. Це найбільш грошова робота в селі, але і працювати тут треба добре.
Дане господарство є гарним прикладом для багатьох сіл: створено багато робочих місць, люди мають соціальний захист і підтримку. Свою продукції підприємство час від часу безкоштовно у вигляді благодійної допомоги надає Понорницькій лікарні, чоловічому монастирю в с. Рихли Коропського району.
Створена система премій на підприємстві заохочує кожного працівника у вирощенні якісного урожаю. Сподіватимемось, що цей сезон не стане останнім для ТОВ «Агрокомбінат «Тепличний», і якісна вітчизняна продукція буде завжди у нас на столі.
Сфотографувалася на згадку
Ольга Кунтиш
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Полтавы Новости Сум Новости Чернигова
03.07.2012 21:38