Книша впіймали через 16 років і засудили на 15, а хто вбив 4 людей, досі не відомо
Книша впіймали через 16 років і засудили на 15, а хто вбив 4 людей, досі не відомо
«Тьху, тьху, афганський пісок»
Толя Книшенко ріс міцним хлопцем. Відслужив армію, де отримав травму, слід від якої залишився на тілі. Він хизувався ним перед товаришами, казав: «Я був у Афгані». На підтвердження слів мав звичку часто спльовувати і казати: «Тьху, тьху, афганський пісок». Здається, у свою легенду і сам щиро вірив. Працював Анатолій на заводі токарем. А потім почалися бурхливі 90-і. Амбітний чоловік хотів більшого, ніж злиденне життя робітника. Не сидів і не чекав, доки хтось йому створить райське життя, а узявся до справи,злигався з крутими. Якраз у той час у Прилуки після багаторічних відсидок повернулися Бандера, Лисий, Сиво, Помідор, Жук. Це були блатні зеки. На той час у Прилуках не було ні смотрящого, ні положенця (людина, яка керує всім кримінальним життям і тримає общак (касу), куди всі злочинці здають гроші на підтримку сидільців на зонах, на адвокатів для затриманих, на підкуп правоохоронців, на підтримку сімей .ув'язнених тощо). Своєю завзятістю Книш покорив Жука і Лисого. І вони, як представники злочинної спільноти, повезли його у Харків до злодія у законі, грузина.
Це був перший і, певно, єдиний на пострадянському просторі випадок, коли чоловік ніколи не судимий і який нікого не вбив, зміг стати значимим у кримінальному світі. Адже посада положенця вища, ніж смотрящого. Як уже Жук і Лисий переконали грузина, та він дав Книшу ксиву (довідку). «Я, вор такой-то, ставлю на положеніє у Прилуках Книша Молодого». Про таке більшість злочинців, які жили по понятіях (злочинних правилах), і мріяти не могли. Своє рішення злодій у законі обгрунтував так: «Он молодой, но дерзкий». Так у 24 роки Книш став положенцем і всі бандитські гроші тримав у себе. А ксиву носив у медальйоні на шиї і дуже пишався.
І пішло красиве життя. Щодня ресторани, круте авто, золота печатка на півпальця і ланцюг. Усі атрибути нових українців 90-х. На той час у Прилуках діяло багато злочинних угруповань. Вони збивали бабки з базарних торговців, валютників, робили врізку у нафтопровід, бензовозами крали пальне тощо.
Книшу тільки гроші в общак здавали. Справи йшли добре. Фактично нікого з тих, хто добував ці гроші, міліція не садила. Від тюрми відкуповувалися, свідків і потерпілих залякували. А потім почалися розбірки між угрупованнями. Урегулюванням спірних питань мав займатися Книш, та красиве життя, гульки, випивка засмоктали. Братва почала вбивати один одного. Більше десятка людей зникли безвісти.
Ледь не став злодієм у законі
Кажуть, саме в цей час фортуна знову усміхнулася Книшу. До Прилук зачаїтися з Криму приїхала бригада татар-рекетирів. Книш прийняв їх, забезпечив і житлом, і їжею, «роботу» самі знайшли. Щоб віддячити, татари повезли його до Москви, до свого татарського злодія у законі, щоб він Книша коронував.
Нібито супроводжував Книша Сергій Кунцевський (нині покійний. Його у 2008 році у Прилуцькому УБОЗі закатували на смерть міліціонери). Щоб породити нового злодія у законі, двом старим достатньо назвати його братом. Злодій подивився на Книша і сказав:
— Ти повинен зробити злодійський вчинок, сам.
— Запросто, — відказав Книш.
— А ще мені треба порадитися з людиною, яка ставила тебе на «положеніє». Поставить у курс дєла, — продовжив злодій.
— А можна його не курсовать? — перепитав Книш, бо знав, той дуже ним незадоволений.
Це так обурило законника, що він мовчки встав і пішов. Так зірвалася коронація.
«Стрілка» і чотири трупи
Був 1995 рік, літо. Керівник бандитського угруповання, яке сиділо на крадіжці бензину Гнідинцівського газопереробного заводу, на прізвисько Синяк щось не поділив із Вітею Лисим. Тим самим, що протегував Книша на положения. «Стрілку» (зустріч) забили у лісосмузі біля озера, що неподалік села Удайці Прилуцького району. Розсудити братву поїхав і Книш. Прилуцьких братків наїхало кілька машин.
Лисий взяв із собою двох друзів з Пирятина Полтавської області. Там найняли авто, його водій, молодий мужчина, навіть не знав, кого везе. ЗЧхалися, поговорили, а потім накрили «поляну». І так повпивалися, що поснули, кого де зморило.
Пирятинські хропли у машині. Світало. До авто підійшов «хтось» (слідство не встановило, хто, сказав адвокат Книшенка) і наказав Лисому: «Виходь». Той вийшов під прицілом пістолета. Не очухавшись від сну, спитав: «Можна ґудзик на сорочці застібну?» Застебнув і отримав кулю в лоб. Звалився біля машини. Двох пирятинських братків, які були в авто на задньому сидінні, застрелили сплячими. Водій від тих пострілів прокинувся і давай тікати. Та йому підніжку підставив бандит на прізвисько Армян. Втекти не вдалося. Бідного таксиста змусили копати яму собі і Лисому. Він плакав, просився, молив пощадити його, бо має маленьку дитину. Та його не слухали. Як тільки могила була готова, його застрелили. І тоді, кажуть, щоб випендритися, нібито Книш взяв автомат Калашникова і дав чергу по трупах. Лисого і водія закопали. Потім прилуцька братва поїхала по домівках.
Минуло кілька днів. Одна тітонька, яка торгувала квітами у Прилуках, забрела у ліс за заячим холодком (трава для букетів). Спочатку унюхала трупний сморід, а потім побачила убитих. Від страху зомліла. Коли прийшла до тями, заявила в міліцію. З тієї братви, яка була у день розправи під Удайцями, затримали Армяна. Його засудили на 15 років, за убивство. Хоча вина його була у тому, що поставив підніжку водію і не дав втекти. До речі, молодик упав і зламав тоді ногу Армяну. Армян уже відсидів своє. Посадили також Глобуса, дали 14 років. Він вийшов умовно достроково. Куц (прізвисько Кец) зник. Його міліція нині розшукує як убивцю. Хоча ще 2008 року Прилуцьким судом він був визнаний померлим. В біги подалися Книш та інші.
Він ховався 16 років. Кажуть, був і в Західній Україні, і в Росії. А торік влітку міліцейські стукачі запримітили його в Яблунівці на батьківській дачі.
Приїхала опергрупа. Підкралися, а на дверях ланцюжок і замок. Облом.
А інформатор з-за рогу показує пальцем — Книш у хаті. Ті до замка, а він — «накидушка» з просунутим ланцюжком зсередини. Заскочили, Книш опору не чинив. При обшуку знайшли пістолет воєнних часів, і той недіючий.
Нема підстав для строку давності
З часу скоєння злочину минуло більше 15 років. У такому випадку винного мають звільнити від покарання за строком давності. Але Прилуцький суд не знайшов підстав. І Книша засудили за вбивство, мотивуючи тим, що коли нібито стріляв по тілах, міг стріляти у ще живих людей, які не померли після розстрілу. Майже рік із 15-и він уже відсидів у СіЗО. Нині з адвокатом вони подали апеляцію на вирок Прилуцького суду.
А що ж ті, хто привів Книша у кримінальний світ? Лисий був розстріляний у лісі під Удайцями. Жук загинув ще лютішою смертю.
У ресторані «Удай» сиділи бандити Лисий, Жук, Бандерата Ігорьок. Зайшли повечеряти далекобійним. Зняли шкіряні куртки, повісили на спинки стільців. Жук вкрав одну куртку, у внутрішній кишені знайшов 20 тисяч доларів. Це були шалені гроші. В той час однокімнатна квартира у Прилуках коштувала лише півтори тисячі баксів. Вирішила четвірка їх розділити по-братськи, по 5 тисяч. Потім згадали про общак. Порахували по чотири на брата і 4 в общак. Жук повіз їх у Одесу, ніби віддати там. Та нікому не віддав. Прогуляв по ресторанах. У Прилуках про це дізналися. Повідомив Петрик (виходець з Прилук), він тримав у страху всю Одесу, курував порт, торгівлю героїном. (Його розстріляли під під'їздом).
І коли Жук повернувся у Прилуки, до нього в кафе «Синяя птица» прийшли братки, вивели. Більше Жука ніхто не бачив. Кажуть, його вивезли у ліс і відрубали лопатою голову.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №19 (1357)
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова
11.05.2012 16:16