Альтернативне паливо: чи вартує шкірка вичинки
Альтернативне паливо: чи вартує шкірка вичинки
Багато вугілля і трішки газу
Втім, спочатку про звичайні газові котельні. Їх у Чернігові 103, і вони мали б бути розраховані на два джерела палива. Так вимагають усі нормативні вимоги. Але факт: жодна з цих котелень не здатна працювати на вугіллі. Починаючи з відсутності залізничної колії для підвезення вугілля, закінчуючи непридатним для його спалювання котельним обладнанням. Втім, навіть якщо це побудувати, уявіть собі, який смог стоятиме над Черніговом!
На Чернігівській ТЕЦ не чекали, поки криза досягне свого піку. З п’яти котлів чотири комбіновані, здатні працювати як на вугіллі, так і на газу. Цього достатньо, щоб виробляти електроенергію і тепло в необхідних обсягах. Але для переробки вугілля потрібна потужна інфраструктура для його розвантаження, зберігання, транспортування. Для цього на підприємстві у 2009 році закінчили спорудження «тепляку» — приміщення для підігріву вагонів з вугіллям взимку та вагона-перекидача для швидкого вивантаження вагонів. Звичайно, і в цих умовах для «підсвітки» потрібно трохи газу, але ТЕЦ до викликів часу практично готова. Багатьом іншим підприємствам цей шлях треба пройти.
Не все одразу
Головна біда нашої економіки — що нема достовірної інформації про споживання газу окремими галузями. При тому, що міністр Ю. Бойко обіцяє зекономити, завдяки переводу ТЕС та ТЕЦ на вугілля, 6 млрд. м3 газу за рік, за даними його ж Міненерговугілля, «Нафтогаз України» реалізував у 2011 році енергетикам лише 500,8 млн. м3 газу, промисловості — 14,7 млрд. Плюс 5,53 млн. м3 на свої підприємства окремо придбав Дмитро Фірташ і невідомо скільки (а «Укрнафта» видобула за рік 2,146 млрд. м3) своєму «Дніпроазоту» Ігор Коломойський. Населення спожило 17,264 млрд., підприємства комунальної теплоенергетики — 10,627 млрд. і 909 млн. — бюджет. Звідки з’явилася цифра 6 млрд. — невідомо. А уявіть, що справді треба замінити газ в енергетиці. 6 млрд. м3 газу — це десь до 10 млн. тонн вугілля. Так, у 2011 році був великий приріст видобування, але чи буде він надалі? А якщо буде, де взяти вагони для перевезення такої кількості вугілля? До того ж не всі побудували такі засоби для вивантаження, як Чернігівська ТЕЦ. До речі, коштують вони десятки мільйонів кожний.
Прийняти рішення про зменшення закупівель російського газу до 27 млрд. м3 легко, але на чому воно базується? На 2012 рік заплановано зменшити споживання для промисловості на 3,027 млрд. і закачування газу в підземні сховища з 12 до 5,8 млрд. А що, зиму вже відмінили? Нинішня була теплою до половини, і були підстави для економії, але вже з 20-х чисел січня споживання складало понад 250 млн. м3 на добу. 4 дні — мільярд, а це 416 млн. доларів. Теплого лютого не обіцяють, а значить всі залишки з підземних сховищ витратять.
Тепер про інші альтернативи. Зріджений газ з Азербайджану — справа далекого майбутнього. Проект терміналу для його приймання — мінімум рік, будівництво — чотири. Крім того, нема поки зайвого газу в азербайджанців. І взагалі, основним імпортером є Туреччина.
Розмови про сланцевий газ поки з області фантастики. Хай би хто добув хоч кубометр. По-перше, треба знайти ті сланці, а щоб налагодити промислове видобування, треба багато мільярдів доларів. По-друге, нинішній спосіб видобування (гідродинамічний) завдає шкоди ґрунту і залишає в ньому шкідливі речовини.
Не йдеться сьогодні й про швидкий «біогаз». Пані Юля обіцяла 10 млрд. м3 біогазу, а де він є? Власний газ із морського шельфу — справа перспективна, придбали дві сучасні платформи. Але потрібні величезні кошти, і мирова угода з американською компанією Vanco International, яку Тимошенко протизаконно «витурила» з України.
Тобто морський газ буде, але років через три, а часу в нас нема.
Звичайно, є ще програми енергозбереження. Німецькі фахівці проекту GTZ вважають, що навіть без суттєвих витрат можна було б скоротити споживання енергоресурсів для опалення на 20—30%. Мова йде про ті заходи, що застосовуються в чернігівських закладах освіти. Але й це — справа не одного дня. Треба час і кошти.
Тож залишається один реальний шлях — домовлятись із Росією. При цьому не треба наголошувати, що газотранспортний консорціум, оренда або продаж частини «труби» — це здача національних інтересів. Національні інтереси — це, насамперед, інтереси громадян. А це достойна зарплата, соціальні виплати та помірні ціни. При високих цінах на газ цього не буде. Якщо чіплятись за застарілу ГТС, через кілька років це буде лише металобрухт. Її ціна, на жаль, не 200 млрд. доларів, як каже пані Юлія. У 1995 році її оцінювали від 20 до 26 млрд. доларів. Зараз порядок цифр вже інший, і в менший бік. До того ж вже побудували «Північний потік», попереду продовження. А зиму ніхто не відмінить.
Андрій Нестор, тижневик «Чернігівські відомості», 8 лютого 2012 року
Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова Новости Коломыи
16.02.2012 13:24