Ліквідація «диких ринків» у Чернігові: тяжкий шлях до цивілізації

Ліквідація «диких ринків» у Чернігові: тяжкий шлях до цивілізації
Не один рік як городяни, так і гості Чернігова є свідками того, що у нас, як виявляється, є речі, важливіші за красу, здоров’я та гігієну. Перелік пріоритетів можна продовжити ще й призабутим постулатом «закон рівний для всіх», адже йдеться про стихійну торгівлю, якою обростає обласний центр.

Машини, лотки, збиті ящики на землі — це в нас, так би мовити, імпровізовані прилавки для торгівлі рибою, овочами і фруктами та іншим крамом. Місця такої торгівлі скрізь присутні: біля ринку, проїжджих частин та навіть зелених зон деяких шкіл. Щодо продуктів та дозволів на бізнес — жодних відповідних документів.

Загалом, проблема для міста не нова, і все ж актуальна, тим паче, що медична статистика харчових отруєнь свідчить, що більшість із них провокують саме «дикі ринки».

Як «цивілізувати» несанкціоновану торгівлю, обговорювали представники депутатського корпусу Чернігівської міської ради, профільних управлінь та міліції 24 лютого під час круглого столу в експертному клубі «Чиста політика».

«У нас, на жаль, немає стратегії, котра б вирішила питання про ліквідацію стихійних ринків»

За словами депутата міськ-ради Валентини Трахтенберг, у Чернігові існує більше 270 точок несанкціонованої торгівлі, 50 кіосків, зокрема, працюють без дозволів та необхідної документації. І хоча місяць тому створена робоча група (у її складі представники міської СЕС, управління архітектури, управління торгівлі), що займатиметься питанням ліквідації незаконних торгових точок, досі місця для розташування об’єктів виносної та виїзної торгівлі також не визначені. «Є місця під сезонну торгівлю квасом, морозивом. Але цього недостатньо. Вирішити це питання заважає позиція, згідно з якою проблема стихійних ринків — справа виключно міліції. Але якщо покласти все на міліцію, питання просуватися буде повільно й остаточно не вирішиться», — зазначила депутат.

На думку пані Валентини, вирішуючи питання, можна використовувати досвід інших міст України, де були прийняті заходи для впорядкування «диких ринків». Прикладом можуть стати Львів та Суми, що пішли шляхом складання договору земельного сервітуту між власником землі й підприємцем, що зобов’язує останнього жорстко дотримуватись правил і виконувати всі умови, прописані в документі.

«Потрібен черговий суддя, для того, щоб у той же день виносив рішення»

Так вважає начальник відділення міліції ринків Олександр Ященко і підкріплює цю пропозицію щоденною практикою складання адмінпротоколів. Адже за законом, склавши протокол на порушника у сфері незаконної торгівлі та передавши справу до суду, міліція повинна вилучити незаконний товар та зберігати до рішення суду. Продукти, як правило, швидко псуються, а вердикт Феміди можна чекати місяць-півтора. Відповідних місць для зберігання вилученого товару немає, а тому міліція вимушена залишити його продавцю і той переходить, скажімо, за сотню метрів, і продовжує торгувати. Згідно із законом, того ж дня виписати повторно протокол працівник міліції не має права. «На мою думку, для більш ефективної роботи повинен бути черговий суддя, щоб протоколи розглядались у той же день, а також при сприянні міської влади забезпечені місця для зберігання вилученого товару». Як повідомив пан Ященко, за минулий рік відділом було складено 1132 протоколи, з них 37 — за торгівлю в невстановлених місцях і 143 — за порушення Правил благоустрою. Як правило, штрафні санкції мали місце лише в 30% випадків.

Потрібні зміни до Правил благоустрою міста

Так вважає начальник управління ЖКГ Вадим Антошин. «Проблема в тому, що організаторів тієї ж незаконної торгівлі овочами (а таких чоловік 5-6 по місту) притягнути до відповідальності неможливо, адже в Правилах благоустрою такої норми немає, — зауважив він. — Тому в нас немає таких повноважень, щоб притягнути, в першу чергу, підприємця, а не людину, яка хай і працює нелегально, але вимушена йти на це, щоб хоч якось поправити своє матеріальне становище», — зауважив він.

Також пан Антошин вказав на причини колізії, з якою, зазвичай, стикаються контролюючі органи. «Щоб вилучити товар, потрібне рішення суду, але практика судових рішень показує: у більшості випадків приймається рішення про попередження і повернення товару продавцю». Тому, на його думку, правильним виходом із такої ситуації було б внесення змін до Правил благоустрою міста. Власне, проект змін до цих правил вже готується, і є підстави сподіватись, що депутати його приймуть.

«У законі України є стаття про незаконну підприємницьку діяльність»

Від цього пропонує відштовхуватися голова правління ЗАТ «Ринковий комплекс «Нива», депутат міської ради Олег Мороз. «Адже якщо на одну людину, яка працює без відповідних документів та дозволів на право здійснення підприємницької діяльності, неодноразово складаються протоколи, врешті-решт, це вже причина, щоб відкрити кримінальну справу, — вважає він. — Для вирішення проблеми потрібен системний підхід. Якщо продовжувати складати по три протоколи в день, то стихійна торгівля буде процвітати й надалі».
Зокрема, пан Мороз, ділячись досвідом з упорядкування торгових точок біля ринку «Нива», зазначив, що, завдяки саме системному підходу та постійному контролю цього питання, на прилеглих територіях останнього незаконна торгівля не практикується. З іншого боку, зазначив він, завдяки податковій політиці в країні, люди закривають свою підприємницьку діяльність і йдуть на вулицю. Тому є всі шанси повернутися в 90—ті роки, коли процвітала вулична торгівля і торговцям було вигідно сплачувати по 20 грн. контролюючим органам, щоб їх не чіпали.

«Немає таких проблем, котрі не можна вирішити»

Так вважає депутат міської ради Олександр Мельник. «Якщо якийсь чиновник розказує про непереборні проблеми з вирішенням якогось питання, це означає, що ця людина в мафії і крапка, — вважає він. — Наша міліція працює набагато краще, ніж колеги в інших містах».

На думку пана Мельника, закон має бути один для всіх, у тому числі для недбалих комерсантів. Також, зазначив він, стосовно проблеми стихійної торгівлі існує не один спосіб її вирішення, зокрема можливість надати необхідні повноваження управлінням за допомогою рішення депутатського корпусу.

Тож поки профільні управління висловлюються з приводу припинення «рибно-овочевого» безладу в місті, здоров’я чернігівців залишається заручником у цій ситуації. І все ж, сподіваємось, що, врешті-решт, від мудрувань колись-таки відбудеться перехід до конкретних справ. Адже варіантів вирішення ситуації, як бачимо, вистачає.

Інга Вітковська, тижневик «Чернігівські відомості» №115

Джерело: gorod.cn.ua

Категорії: Новости Сум Новости Чернигова

15.03.2011 12:36