Районний бюджет виживання. Виживемо?

Стахановськими темпами обговорили і ухвалили в мені програму соціально-економічного розвитку та бюджет району на 2011-й рік. В один день провели спільне засідання колегії райдержадміністрації та президії райради, працювали постійні депутатські комісії, відбулася друга сесія райради шостого скликання. Депутати не зважили на ухвалений ними ж регламент, у якому йдеться, що голова райради або його заступник надають проекти програм соціально-економічного розвитку і бюджету для ознайомлення депутатам для попереднього розгляду і підготовки висновків по них у постійні комісії не пізніше, як за два тижні до сесії». можливо, іноді, як виняток, цей термін можна б було зменшити, але ж не так, щоб депутати навіть не встигли переглянути матеріали сесії. Тобто, нинішні обранці діяли за принципом: коли не можна, але дуже хочеться, то все можна. І що ж дав такий авральний режим ухвалення найважливіших документів ради?

Обговорили – просльозились

Виконання будь-якої програми залежить від її фінансування. Наведу кілька цифр. Загальний обсяг видатків райбюджету на минулий рік після внесених змін становив 92,3 млн грн, а відповідний показник за 2011-й рік – 93,7 млн грн. Район завжди був дотаційним, і без розширення промислової інфраструктури та залучення інвестицій ситуація не поліпшиться. Мінфін обіцяє виділити лише 70,9 млн грн, а це тільки 89 відсотків від потреби. Реально це виливається у більш-менш терпиме фінансування медичної галузі. А от на освіту, виплату зарплат не вистачає грошей на 1,9 місяця, на культуру – на 4,5 місяця. Який може бути ремонт районного Будинку культури або читальної зали райбібліотеки? Культпрацівникам обіцяють оптимізацію – скорочення посад або зарплат. Хочете мати роботу – отримуйте по 0,5–0,25 ставки і не ремствуйте, бо і цього не буде. Хоча ця економія може дати певні результати – відправити пенсіонерів на заслужений відпочинок. Тоді не буде анекдотичних ситуацій, коли до керівника райдержадміністрації приходить завідувач музею зі скаргою на те, що його працівники «підсіли» на «косинку» і «павука» і неможливо їх відтягнути від цього заняття. Йшлося не про якусь шкідливу звичку, а про картярську гру. Від нудьги пенсіонери гралися, наче малі діти, хоча реальної роботи в музеї вистачало.

У сфері освіти оптимізація дозволить скоротити кількість малокомплектних шкіл. Підраховано, що у таких закладах на одного учня витрачається до 12 тисяч гривень щорічно, а у міській школі – лише 3,5 тис. грн. Автобусів для підвезення дітей достатньо, то які ж можуть бути малокомплекти за мізерного фінансування освіти?

Гуртожитком – по вакансіях лікарів

З 1 січня нинішнього року чотири сільські лікарські амбулаторії та 27 ФАПів переходять у спільну власність територіальних громад міста, селищ та сіл Менського району і фінансуватимуться з райбюджету. Так вимагає законодавство України. Чи поліпшиться від того реальне фінансування закладів охорони здоров’я на селі, важко сказати. Як і про те, що будуватимуться гуртожитки для лікарів. Намір такий є, а от ще б гроші. Тим часом, вакансій лікарів давно вже більше ніж тридцять. Розповідають про випадок, коли один з молодих ескулапів втік із роботи, навіть не забравши трудової книжки... Що поробиш – зарплати мізерні, житла немає, перспективи туманні.

40 тисяч гривень на радіомовлення

Є така програма збереження місцевого дротового радіомовлення на 2011-й рік у Менському районі. Але йдеться лише про допомогу редакції через виділення 40 тисяч гривень на зарплату, донарахування та на вихід радіопередач. Коштів же на ремонт чи підтримку апаратури, мереж між селами як не було, так і немає ні у місцевому, ні в державному бюджетах. Тож радіо в районі може ще протягнути з рік, але тільки у кількох населених пунктах.

І райцентр не розкошуватиме

У цьому переконаний обраний на минулих виборах Менський міський голова Федір Фесюн. Не вистачає коштів на утримання дитсадків протягом двох місяців. А на ремонт доріг виділено лише 40 тисяч гривень. Тоді як міськрада досі не розрахувалася з Березнянським заводоуправлінням за виконані ще у минулому році роботи. Втішитися він може хіба тим, що «будемо виходити із ситуації, бо вона кругом однакова». Планували організувати комунальне господарство при міськраді (Менський комунгосп ще у 90-х роках приватизовано), але ніяк не вдається знайти належної бази. Хоч є у Мені залишки колишніх підприємств, які не використовуються. Вихід один: брати з таких приватизаторів максимальний податок за землю. Загалом, у районі на цей податок покладають великі надії. Саме він має компенсувати скасування деяких інших податків і зборів відповідно до нового Податкового кодексу.
Тож можна стверджувати, що цьогорічний бюджет району також буде дуже напруженим.

Валерій Магула, депутат Менської райради, тижневик «Деснянка вільна» №6 (190)

Джерело: gorod.cn.ua

Категорії: Новости Чернигова Новости Стаханова

19.01.2011 16:40