Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Порядок оподаткування іноземних доходів податком на доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

 

Чи може суб’єкт господарювання використовувати декілька таких електронних печаток або для кожного ПРРО?

При застосуванні електронної печатки суб’єкта господарювання на програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальним сервером ДПС не встановлено обмежень її використання кількома ПРРО одночасно.

Тобто, якщо суб’єкт господарювання має декілька ПРРО, то такий суб’єкт господарювання може використовувати одну електронну печатку для декількох ПРРО одночасно. За бажання суб’єкт господарювання може використовувати декілька таких електронних печаток або для кожного ПРРО окрему.

 

Чи зобов’язані музеї при продажу квитків застосовувати РРО або ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів, мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО та РК.

Статтею 1 Закону України від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР «Про музеї та музейну справу» визначено, що музеї – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

У разі віднесення музеїв до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, на таких суб’єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону №265 щодо незастосування РРО та/або ПРРО та РК.

При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.

 

Про порядок взяття на облік за основним місцем обліку ФОП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що взяття на облік за основним місцем обліку фізичної особи – підприємця контролюючим органом здійснюється у день отримання відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та проводиться датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб.

Дані про взяття на облік фізичної особи – підприємця передаються до ЄДР у день взяття на облік за основним місцем обліку.

Відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді:

1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР;

2) оприлюднення публічної інформації з ЄДР у формі відкритих даних;

3) безоплатного доступу через персональний кабінет;

4) документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі;

5) виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі;

6) витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату;

7) прямого доступу до ЄДР в електронному вигляді у режимі реального часу на платній основі на підставі договорів, укладених з технічним адміністратором.

 

База нарахування збору з одноразового добровільного декларування для іноземної валюти

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) для іноземної валюти є її грошова вартість, яка зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Довідково: пункт 7 підрозділу 9 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Так, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для валютних цінностей визначається відповідно до п. 7.1 підрозділу 9  розділу ХХ ПКУ. 

 

Чи відображати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

З огляду на зазначене вище та зважаючи на те, що сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.

 

Про базу та ставку оподаткування ПДВ операцій з постачання особою-нерезидентом електронних послуг згідно Закону України № 1525

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що починаючи з 01.01.2022, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 3 червня 2021 №1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон №1525) запроваджується оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом, за правилами, встановленими ст.208 прим.1 ПКУ.

Базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ відповідно до п. 208 прим1. 2 ст. п. 208 прим1 ПКУ, є квартал.

Останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається першим днем кварталу, в якому анульовано реєстрацію як платника податку особи-нерезидента, та закінчується днем анулювання реєстрації як платника податку особи-нерезидента.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг.

База оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку, електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг.

ПДВ становить 20% бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.

База оподаткування і сума податку визначаються в іноземній валюті (євро або долар США).

Особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, не здійснює формування податкового кредиту з ПДВ та не складає податкові накладні на операції з постачання електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

 

Про реєстрацію книг обліку розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що реєстрація книг обліку розрахункових операцій здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. Книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої КОРО є дата реєстрації РРО.

Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304), яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електроній формі, можуть подавати заяви про реєстрацію КОРО на РРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

 

Як фізична особа – громадянин, яка не є СГ, може отримати інформацію про наявність (відсутність) у неї податкового боргу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).

При цьому червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.

Крім цього, у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:

за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку.

Для проведення звірки щодо плати за землю фізичні особи мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

 

Розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

 

Нові правила відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно Закону України 1914-ІХ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) змінив підхід до визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків: запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»).

Так, починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Нагадаємо, що великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період.

Реєстр великих платників податків на 2022 рік  включає 1340 юридичних осіб. Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до зазначеного Реєстру, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

 

Як подається заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

 

Алгоритм дій для подання заяви за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Нікопольський регіон) інформує, що для внесення змін до облікових даних стосовно малолітньої особи (до 14 років) (зміна ПІБ, реєстрації місця проживання, тощо) одному з батьків необхідно:

1. Заповнити, протягом місяця з дня виникнення змін, заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненням) на дитину віком до 14 років та подати її:

– до контролюючого органу (далі – податковий орган) за місцем його реєстрації;

– до будь-якого податкового органу якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Заяви за ф. 5ДР використовуються дані свідоцтва про народження дитини, паспорта одного з батьків з відміткою про реєстрацію місця проживання/перебування та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, така особа пред’являє:

довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та видані документи, що складається у формі витягу;

довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Єдиного державного демографічного реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

2. Звернутися до податкового органу, до якого подавалась Заява за ф. 5ДР, для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків у разі пред’явлення: свідоцтва про народження дитини, паспорта одного з батьків з відміткою про реєстрацію місця проживання/перебування, в окремих випадках: довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/матері, який/яка подає відповідну заяву.

Термін видачі документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі: до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання; до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

 

Закон України від 30 листопада 2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»

Метою запровадження Закону України від 30 листопада 2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914) є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства.

Зокрема,  змінено підходи до справляння окремих податків, які спрямовані на:

- створення більш ефективних механізмів справляння цих податків;

- недопущення безпідставного користування податковими пільгами;

- сприяння підвищенню добровільності сплати податків;

- створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків;

- забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому обсязі.

Запровадження норм Закону № 1914 забезпечить:

- приведення розмірів ставок податків у відповідність до інфляційних процесів в економіці;

- підвищення ефективності справляння окремих податків та погашення податкового боргу.

Зміни, запроваджені Законом № 1914, у першу чергу стосуються ренти за видобуток корисних копалин, що дозволить вилучити частину надприбутків надрокористувачів. Основні зміни також стосуються аграрного сектору, який має значний рівень тінізації.

 

Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання

Відділ комунікацій з громадськістю у

Источник: guru.ua

Категории: Новости Днепропетровска Новости Никополя

23.02.2022 19:43