1. Новини
  2. Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Новини ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Платники податків сплатили до зведеного
бюджету 67,7 млрд грн акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За січень – серпень 2021 року до Зведеного бюджету України надійшло 67,7 млрд грн акцизного податку. Індикативний показник виконано на 109,2 відс., додаткові надходження склали 5,7 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 16 відс., або на 9,4 млрд гривень.
До загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму 52,6 млрд гривень. Індикативний показник виконано на 104,5 відс., додатково надійшло 2,2 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 15,3 відс., або на 7 млрд гривень.
Позитивної динаміки надходжень акцизного податку до бюджету досягнуто, зокрема, у розрізі основних видів підакцизних товарів, а саме з вироблених на території України та ввезених на митну територію України лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.
Так, надходження акцизного податку від лікеро-горілчаної продукції у січні-серпні 2021 року склали 5,6 млрд грн, що на 22,9 відс. більше індикативного показника, додатково до бюджету надійшло 1,0 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 13,7 відс. (0,7 млрд гривень).
Надходження від тютюнових виробів за січень-серпень 2021 року склали 40,3 млрд грн. Це складає 102,6 відс. виконання індикативного показника, додатково до бюджету надійшло 1 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 18,4 відс. (на 6,3 млрд гривень).
У серпні 2021 року до Зведеного бюджету України надійшло 10,1 млрд грн акцизного податку, що забезпечило виконання індикативного показника на 117 відс., додаткові надходження склали 1,5 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 24 відс. (на 1,9 млрд гривень).
До загального фонду Державного бюджету України за серпень 2021 року надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів на суму 7,8 млрд грн, виконання індикативного показника склало 111,4 відс., додатково надійшло 0,8 млрд гривень. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 23,5 відс. (1,5 млрд гривень).
Надходження акцизного податку від лікеро-горілчаної продукції у серпні 2021 року склали 0,8 млрд грн, що на 15,6 відс. більше індикативного показника. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 10,1 відс. (0,07 млрд гривень).
Надходження від тютюнових виробів у серпні 2021 року склали 5,9 млрд грн, що становить 111,5 відс. виконання індикативного показника, додатково до бюджету надійшло 0,6 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 32,7 відс. (1,5 млрд гривень).
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – серпні 2021 року надійшло 9,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 145,4 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 2,9 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 24,9 відс., або на 1,8 млрд гривень.
У серпні 2021 року до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло 1,4 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), що становить 167,9 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 0,6 млрд гривень. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 34,2 відс. (0,4 млрд гривень).
До місцевих бюджетів у січні – серпні 2021 року надійшло акцизного податку 5,9 млрд грн, що склало 111 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 0,6 млрд гривень. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 10 відс. (0,5 млрд гривень).
Протягом серпня 2021 року до місцевих бюджетів надійшло 0,9 млрд грн акцизного податку, що становить 111,9 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 0,09 млрд гривень. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 12,8 відс. (0,1 млрд гривень).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/500934.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Увага! Шахраї!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/501294.html повідомила наступне.
До Державної податкової служби України надходять повідомлення про телефонні дзвінки суб’єктам господарювання невідомих осіб, які представляються посадовими особами ДПС, її територіальних органів, та просять про надання фінансової допомоги.
Шахраї можуть використовувати різні номери телефонів, розрахункові рахунки, картки різних банківських установ.
Наголошуємо, що посадові особи ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.
Просимо платників податків бути обережними та уважними. У разі надходження таких звернень від нібито «податківців» радимо звертатися до органів Національної поліції (тел. 102) або на «гарячу» телефонну лінію ДПС «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 5).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


На Дніпропетровщині протягом року до бюджетів усіх рівнів
надійшло 435,9 млн грн акцизного податку

У Дніпропетровській області станом на 01.09.2021 обліковується 6 385 платників акцизного податку, у тому числі:
5 927 суб’єктів господарювання, які сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів;
344 суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з пального;
79 суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;
35 суб’єктів господарювання – виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
«Протягом січня – серпня 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло 59,2 млн грн акцизного податку, у тому числі акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – 36,6 млн грн, акцизного податку з ввезених в Україну підакцизних товарів – 22,6 млн гривень.
До місцевих бюджетів у 2021 році надійшло 376,7 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів», – зазначила заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Про оподаткування доходів нерезидента, отриманих за договором надання транспортно-експедиційних послуг при здійсненні міжнародних перевезень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Норми встановлені частиною першої ст. 909 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними Кодексами (статутами) (частина третя ст. 909 ЦКУ).
Слід також зазначити, що положеннями глави 65 ЦКУ регулюються взаємовідносини, що виникають за договорами транспортного експедирування.
Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України від 01 липня 2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1955).
Згідно зі ст. 9 Закону № 1955 у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема, встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
З урахуванням п. п. «к» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, не вважаються доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними пунктом 141.4 статті 141 ПКУ, зокрема, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Отже, у разі якщо нерезидент надає послуги з організації перевезення вантажу (без використання власних транспортних засобів), то компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Водночас, якщо нерезидент здійснює перевезення вантажу власним транспортом, то такі послуги перевезення розглядаються як фрахт.
За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам (частина перша ст. 912 ЦКУ).
Тобто, фрахтування за своєю суттю є орендою відповідного транспортного засобу для здійснення перевезень.
Згідно з п. п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
► перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;
► перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Підпунктом 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою – підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
► базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
► особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п. п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, якщо послуги з перевезення здійснюються безпосередньо нерезидентом, то такі послуги розглядаються як фрахт і підлягають оподаткуванню за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів щодо звільнення від оподаткування або зменшення ставки для оподаткування.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Чи є об’єктом оподаткування компенсація втрати частини
заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями передбачено виплату компенсації працівникам за втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати.
Нормами ст. 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» із змінами і доповненнями визначено, що компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців.
Підпунктом 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності п. п. 1.6.2 п. 1.6. розділу І Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Дохід від підприємницької діяльності ФОП на загальній системі оподаткування не отримувався: звітність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Разом з тим, абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Крім того, відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Отже, якщо протягом звітного періоду ФОП на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, проте має інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то вона подає податкову декларацію та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслює.
У разі, якщо протягом звітного періоду ФОП на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, та не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то в неї не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації та додатку Ф2 до неї.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


До уваги юридичних осіб – платників податку на нерухомість!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в складі податку на майно належить до місцевих податків.
Норми встановлені п. п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п. п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 № 756 внесені зміни до довідника місцевих бюджетів.
Для реалізації механізму нарахування та сплати місцевих податків і зборів у податкових деклараціях з місцевих податків і зборів міститься реквізит «код за КОАТУУ органу місцевого самоврядування», зокрема, у рядку 1 розділу І додатків 1 або 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) – неосновне місце обліку.
Законом України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) не обмежено право створення об’єднаної територіальної громади з громад, розташованих у суміжних районах.
Юридична особа – сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов’язків всіх юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися (абзац другий частини четвертої ст. 8 Закону № 157).
У разі розташування адміністративного центру територіальної громади на території юрисдикції іншого контролюючого органу, платником податків мають бути дотримані вимоги п. 63.3 ст. 63 ПКУ щодо реєстрації за новим неосновним місцем податкового обліку.
За наведених обставин платники місцевих податків і зборів, які дотримались вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, у рядку 1 розділу І додатків 1 або 2 до Декларації зазначають код за КОАТУУ об’єднаної територіальної громади (громади, яка розміщена в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади).
У іншому разі у перехідний період у 2021 році у рядку 1 розділу І додатків 1 або 2 до Декларації рекомендується зазначати код органу місцевого самоврядування, на території якого знаходяться об’єкти оподаткування, до створення об’єднаної територіальної громади, тобто код, який платники зазначали при наданні Декларацій у 2020 році.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Юрособа перейшла на сплату єдиного податку: чи є доходом фінансова допомога, отримана нею під час перебування на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Норми передбачені п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ. До складу доходу платників єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Згідно абзацу першого п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
При цьому чинними нормами ПКУ не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги.
Враховуючи зазначене, датою отримання доходу платника єдиного податку є надходження коштів юридичній особі як платнику єдиного податку.
Таким чином, юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в період перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Про коефіцієнти індексації, які застосовуються до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, з метою обчислення єдиного податку
для юросіб – «спрощенців» четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базою оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю.
Норми визначені п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 відсотків.
Тобто, з метою обчислення єдиного податку на 2021 рік юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи застосовується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь або водного фонду, з урахуванням коефіцієнта індексації за 2020 рік – 1.
Слід зазначити, що для отримання більш детальної інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельних ділянок.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Які суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Визначення терміну використання легкового автомобіля
з метою оподаткування транспортним податком

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Норми встановлено п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.
Новий транспортний засіб – транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п. п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п. п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.
Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.
У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Коли члени садівницького товариства сплачують земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Громадяни – члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).
Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).
Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.
Статтею 281 ПКУ встановлено, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Заповнення кількісних показників звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв, якщо протягом звітного періоду вони відсутні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що звіти за формами: № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту», № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв», № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів», № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі», № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі» (далі – Звіти) та порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470 (далі – Наказ № 49).
Порядками щодо заповнення зазначених Звітів, затверджених Наказом № 49, передбачено, що Звіти в електронній формі подаються засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
У Звітах платник податку повинен зазначати усі передбачені в них кількісні показники. Якщо будь-які графи Звітів не заповнюються через відсутність інформації щодо кількісних показників, то у таких графах проставляються нулі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Імпортовані алкогольні напої не підлягають маркуванню марками акцизного податку: чи відображати в декларації акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами.
Норми встановлені п. 224.2 ст. 224 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п. п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації (п. п. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПКУ).
Для одержання марок акцизного податку імпортер повинен подати продавцю таких марок заявку-розрахунок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету (п. 226.14 ст. 226 ПКУ).
Таким чином контроль за сплатою акцизного податку з підакцизної продукції, яка не маркується марками акцизного податку, здійснюється Державною митною службою (далі – Держмитслужба).
Форма декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Формою Декларації передбачено декларування лише ввезеної на митну територію України маркованої продукції.
Тобто відображення імпортером алкогольних напоїв (в т.ч. пива), які не підлягають маркуванню марками акцизного податку в декларації акцизного податку не передбачено.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


РНОКПП, які надаються фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам), зберігаються за ними протягом усього їх життя

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка) та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Норми передбачені п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України далі – ПКУ).
Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера Облікової картки, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.
Для заповнення Облікової картки використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера Облікової картки) використовуються дані паспорта.
Форма Облікової картки та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера Облікової картки) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, держану податкову політику.
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
Згідно з п. 6 розділу ІII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), громадяни України подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу. Документи також можуть бути подані через центри надання адміністративних послуг.
Пунктом 11 розділу VII Положення № 822 визначено, що у разі виявлення помилок, порушень чи неточностей щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо, допущених при реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі, виправлення даних здійснюється шляхом внесення змін до Державного реєстру на підставі заяви про внесення змін до Державного реєстру. Після виправлення помилок реєстраційний номер Облікової картки не змінюється.
Контролюючий орган може змінити реєстраційний номер Облікової картки, якщо порушення чи неточності не можна усунути шляхом внесення змін відповідно до абзацу другого п. 11 розділу VII Положення № 822. Така зміна проводиться після перевірки чи з’ясування обставин допущення помилки, виявленої контролюючим органом самостійно чи за результатами розгляду звернення фізичної особи – платника податків. Про виявлення такого факту або про результати розгляду звернення контролюючий орган інформує фізичну особу – платника податків.
За зверненням (у довільній формі) фізичної особи – платника податків контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня отримання звернення видає фізичній особі довідку про зміну реєстраційного номера Облікової картки за формою, наведеною в додатку 5 до Положення № 822.
Відповідно до п. 15 розділу. VII Положення № 822 Обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності ПКУ зареєстровані в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків – фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності ПКУ, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів Облікових карток, не підлягають обов’язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі.
Отже, реєстраційні номери, що надаються фізичним особам (як резидентам, так і нерезидентам) зберігаються за ними протягом усього їх життя та у разі отримання такими особами іншого громадянства чи зміни громадянства не підлягають скасуванню та заміні, за винятком якщо після видачі Облікової картки встановлені порушення чи неточності при формуванні реєстраційних номерів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Про об’єкт оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:
► зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
► витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
► вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
► зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
► провадження інших видів господарської діяльності.
Норми встановлені п. 253.1 ст. 253 Податкового кодексу (далі – ПКУ).
При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).
Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ визначено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:
► за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;
► за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Норми встановлені абзацом першим п. 46.1 ст. 46 ПКУ.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (абзац четвертий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Пунктом дванадцятим розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами) (далі – Порядок № 557) зазначено, якщо платником податків надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.
Згідно з Порядком № 557 немає обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями.
Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA


Яким чином має бути вручений акт камеральної перевірки
поштою або особисто платнику податків в контролюючому органі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Норми визначені абзацом першим п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).
Документи вважаються належним чином врученими, зокрема надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://dp.tax.gov.ua/;
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

15.09.2021 10:52