Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Особливості
складання податкових накладних, які не підлягають врученню покупцям
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нарахування
податкових зобов’язань по ПДВ та складання податкових накладних, які не
підлягають врученню покупцям (в тому числі виписаних на власне підприємство)
передбачене, зокрема, вимогами п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Такі податкові
накладні виписуються (складаються), реєструються та включаються до складу
податкових зобов’язань в декларації по ПДВ у наступних
випадках:
- у разі, коли
товари (роботи, послуги) почали використовуватися в операціях, що не є об’єктом
оподаткування;
- у разі, коли
товари (роботи, послуги) почали використовуватися в операціях, що звільнені від
оподаткування;
- у разі, коли
виробничі основні засоби переводяться до складу невиробничих;
- у разі, коли
товари (роботи, послуги) використовуються не в господарській діяльності.
Також, існують і
інші випадки складання податкових накладних, які не підлягають врученню
покупцям, а саме:
- продаж товарів
(робіт, послуг) неплатнику податку кінцевому споживачу (зокрема кінцевому
споживачу);
- ліквідація
основних засобів;
- вивезення
товарів за межі митної території України;
- отримання послуг
від нерезидента;
- анулювання
свідоцтва платника ПДВ;
- за щоденними
підсумками операцій (реалізація товарів у магазинах роздрібної торгівлі);
- реалізація
товарів (робіт, послуг) за ціною нижчою за фактичну ціну постачання.
Звертаємо увагу,
Порядком складання податкових накладних, зареєстрованим наказом Міністерства
фінансів України від 31.12.2015 № 1307 передбачено, що при складанні податкових
накладних, які не підлягають врученню покупцям, у їх верхній лівій частині у
графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» обов’язково робиться
помітка «X» та зазначається тип причини.
Не зазначення
позначки «X» та типу причини може призвести до не вірного відображення суми
ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ.
В які терміни
юридичній особі необхідно подати уточнюючу декларацію з податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки, у разі зміни бази оподаткування
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі зміни бази
оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а
саме:
- набуття права
власності на новостворений (нововведений) об’єкт нерухомості,
- перехід права
власності на об’єкт,
- зміна cтавок або
кодів типу об’єкта,
-
введення/скасування пільг,
- скасування права
власності,
- зміна частки у
праві власності на об’єкт тощо, уточнююча податкова декларація з податку на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надається протягом 30
календарних днів з дня зміни бази оподаткування.
Довідково:
відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі –
ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, –
юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного
року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням
об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), з розбивкою річної
суми рівними частками поквартально за формою затвердженою наказом Міністерства
фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів
України від 15.11.2018 № 897).
Щодо
новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової
нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів
з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з
місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу
права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом
календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1
січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на
зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в
якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
Оскільки для інших
випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта,
введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві
власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не
визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки
поширюється норма п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, згідно якої уточнююча
Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази
оподаткування.
Разом з тим зазначаємо,
що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне
від земельної ділянки, юридичними особами сплачується авансовими внесками
щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які
відображаються в річній Декларації.
Визначення дати
виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у туристичного
оператора
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що датою виникнення
податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні
туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що
засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).
Датою виникнення
права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при
придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту
(туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою
накладною.
Норми визначені
п.207.6 ст.207 Податкового кодексу України.
Податкові
агенти зобов’язані надавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму
виплаченого на його користь доходу
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків
зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі –
Декларація) за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів
України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про
майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про
майновий стан і доходи» із змінами.
На вимогу
контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством,
платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти
документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання
податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними
документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з
ПДФО.
Норми встановлені
п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, фізична
особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію відповідно до вимог ПКУ,
або має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу
надає разом із такою Декларацією, зокрема, відомості про отримані у звітному
році доходи.
При цьому, п.п.
«в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають
статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО
відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих
соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.
Отримати
довідку про відсутність заборгованості зі сплати платежів можна як у паперовій
так і в електронній формі
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом
Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у
Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554) затверджено Порядок
надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за
справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733).
Довідка про
відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено
на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку №
733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних
систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний
внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених,
відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на
контролюючі органи.
Для отримання
Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність
заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на
контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку №
733.
Заява подається
платником (на його вибір):
● у паперовій
формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого
платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати
заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).
● в електронній
формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного
кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнямhttps://cabinet.tax.gov.ua/login,
з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний
документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Вхід до приватної
частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після
ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та
надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної
частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми
документа.
Заява повинна
містити, зокрема:
- обов’язкове
посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність
підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням
яких покладено на контролюючі органи, та
- найменування
суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде
подано.
Відповідно до
пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або
електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або
відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих
днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було
подано.
Довідку у
паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує
безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в
електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з
дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний
документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки
становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково
зазначається термін її дії.
Використовуєте
РРО: чи поширюється обмеження граничної суми готівкового розрахунку?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить, що готівкові
розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і
фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані
послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією
продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Норми встановлені
п.п. 5 п. 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, затвердженого постановою Правлінням Національного банку
України від 29 грудня 2017 року № 148
(далі – Положення № 148).
Згідно з п. 6
розділу ІІ Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати
розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними
документами:
1) між собою – у
розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними
особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти
господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою
здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на
запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких
здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для
вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад
установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові
установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на
переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу
коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи
небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки
в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими
здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження,
установлене у п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під
час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок
готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Отже, обмеження
щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10 000 (50 000) грн
поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою
та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги),
які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів
розрахункових операцій (розрахункових книжок).
Про право на
податкову знижку за навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних
навчальних закладах
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для
фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена
сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) –
резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів –
фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється
зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за
наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках,
визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені
п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Згідно з п.п.
166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової
знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного
податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ,
фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді
суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів
дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної
(професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття
відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого
ступеня споріднення.
Статтею 28 Закону
України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон №
1556) визначено типи вищих навчальних закладів.
Інтерн – особа,
яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається
з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності
відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури
(ст. 61 Закону № 1556).
Згідно з
Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і
фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних
факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я
України від 19.09.1996 № 291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою
післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і
фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних
факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності,
після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) –
спеціаліста певного фаху.
Таким чином,
інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу
підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за
напрямом професійного спрямування.
Враховуючи
вищевикладене, суми коштів, сплачені платником ПДФО на користь вищих медичних і
фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого
платника ПДФО, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у
інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у
розрахунок податкової знижки такого платника ПДФО за звітний рік.
Договір
управління майном: складання податкової накладної
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей
оподаткування ПДВ платником ПДВ, зокрема, є особа – управитель майна, яка веде
окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з
використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей
оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської
діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на
основі окремих цивільно-правових договорів.
Норми встановлені
п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми п.п. 5 п.
180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють
управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського
управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю,
створених відповідно до закону.
Взяття на облік
договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік
управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та
внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Управителю майна
при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний
реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для
сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором
окремо від власної діяльності.
Цей номер згідно з
п. 1.6 розділу I Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який
зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із
змінами, є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи –
управителя майна.
Відповідно до п. 1
Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №
1307), при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна,
отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна
складається особою – управителем майна, яка веде окремий облік з ПДВ таких
господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення ПДВ до бюджету.
При цьому у такій
податковій накладній у графі «Постачальник (продавець)» – зазначається найменування управителя
майна, а у графах «Індивідуальний податковий номер» та «Податковий
номер» – зазначається присвоєний 9-ти значний номер.
Суб’єкт
господарювання за придбані джерела іонізуючого випромінювання сплачує
екологічний податок
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Згідно зі ст. 1
Закону України від 08 лютого 1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної
енергії та радіаційну безпеку» зі змінами та доповненням джерело іонізуючого
випромінювання – це, зокрема, фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить
радіоактивну речовину.
Відповідно до
підпунктів 240.1.4 та 240.1.5 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання,
юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність,
бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації,
постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські
(представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під
час провадження діяльності яких на території України і в межах її
континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються,
зокрема:
► утворення
радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
► тимчасове
зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими
умовами ліцензії строк.
Орган державного
регулювання ядерної та радіаційної безпеки до 01 грудня року, що передує
звітному, подає до контролюючого органу переліки підприємств, установ,
організацій, фізичних осіб – суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної
енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть
утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад
установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 250.4 ст. 250 ПКУ).
Платники
екологічного податку – суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії
обчислюють суми екологічного податку, що справляється за утворення
радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності
радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10
відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного джерела іонізуючого
випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього
джерела. Вартість здавання накопичених до 01 квітня 2009 року радіоактивних
відходів для таких суб’єктів визначається за договорами між виробниками
радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з
радіоактивними відходами (абзац сімнадцятий п. 249.7 ст. 249 ПКУ).
Контролюючі органи
залучають за попереднім погодженням працівників органу державної
санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та
радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних
обсягів радіоактивних відходів (абзац другий п. 250.12 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт
діяльності у сфері використання ядерної енергії є платником екологічного
податку у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного
джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання
(купівлі-продажу) цього джерела.
Водночас, у
кожному окремому випадку суб’єкт господарювання повинен з’ясувати питання
віднесення джерела іонізуючого випромінювання до об’єкта оподаткування
екологічним податком з відповідною регіональною державною інспекцією з ядерної
та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України.
Адвокат, який
не провадить самостійну діяльність, а перебуває у трудових відносинах з
роботодавцем, не є самозайнятою особою
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що самозайнятою
особою є платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою –
підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що
така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної
професійної діяльності.
Незалежна
професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така
особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як
чотирьох фізичних осіб.
Норми встановлені
п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.
63.2 ст. 63 ПКУ та п. 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із
змінами взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі
платники податків.
Взяття на облік у
контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також
самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати
того або іншого податку та збору.
Якщо адвокат
здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем
(адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання
правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги
адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен
ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну
професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з
вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у
контролюючому органі, як самозайнята особа.
Про граничний
термін для подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податку
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно
обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого
цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням
об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно,
відмінне, від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у
порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками
поквартально.
Норми визначені
п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Тобто, граничним
терміном подання Декларації є 19 лютого звітного року.
Якщо останній день
строку подання податкової Декларації припадає на вихідний або святковий день,
то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за
вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Програмний РРО
вийшов з ладу: дії платника за новими правилами
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України
від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»
(далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №
265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями,
зокрема до ст. 5.
Так, відповідно до
внесених змін, на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових
операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
На період
відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого
органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із
створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні
номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером
контролюючого органу.
Суб’єкт
господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних
номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168
годин протягом календарного місяця.
Порядок визначення
діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що
присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного
РРО в режимі офлайн,
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган
на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹
Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності
розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання,
господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового
документа.
Використання
програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним
сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону
фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу,
забороняється.
Протягом години
після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу
здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з
присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального
сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані
до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального
звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.
Такі розрахункові
документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від
контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.
У разі виходу з
ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з
торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між
програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з
торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових
документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Оподаткування
новорічних подарунків
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування
доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України
(далі – ПКУ).
Для фізичної особи
– резидента об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі –
ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п.
163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ
встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема вартість
дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх
вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на
місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком
грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, не
включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника
ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання,
який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної
плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.
Зауважуємо, якщо
дитячі подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого
доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків
обчислюватиметься, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої на 01.01.2020.
Крім того, деякі
питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних
свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада
2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які
спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання
дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117).
Норми Закону № 2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15
січня наступного року.
Так, зокрема,
звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими
підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на
новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових
комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При
цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання
сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат
і до податкового кредиту не включаються (ст. 2 Закону № 2117).
Пільги щодо
сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки - паї не
передбачені
Пільги щодо сплати
земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок
переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені
і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних
підставах.
Разом з цим від
сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за
умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику
єдиного податку четвертої групи.
Статтею 281
Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та
доповненнями (далі – ПКУ) чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають
право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік
видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних
осіб мають право скористатись пільгами.
Водночас до даного
переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за
рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Фізичні особи –
підприємці – платники єдиного податку, які були демобілізовані, не сплачують
єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані
Фізичні особи –
підприємці – платники єдиного податку, які були демобілізовані (закінчили
лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації,
на особливий період), за умови виконання вимог п. 25 підрозд. 10 «Інші
перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу
України, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були
демобілізовані.
Відповідно до п.
25 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення»
Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та
доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного
податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову
службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо
мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час
особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року №
3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх
військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та
подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV
«Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є заява
самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа,
виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої
особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації
самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована
самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням
обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового
квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом,
подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного
податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення
авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Повідомлення
про прийняття на роботу працівника – обов’язок роботодавця
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих
місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого
громадянина
Відповідно до норм
Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та
доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового
договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним
органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної
служби.
Роботодавець до
початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про
прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про
прийняття працівника на роботу складають при укладанні безстрокового трудового
договору, строкового трудового договору та контракту.
Повідомлення
подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним
органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС
за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку
роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами
електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису
відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного
документообігу та електронного підпису;
- на паперових
носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових
носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Здійснювали
незалежну професійну діяльність і вирішили припинити її – вам варто звернути
увагу
Фізична особа, яка
провадить незалежну професійну діяльність, у разі її припинення, зобов’язана
самостійно до
1 серпня року, що
настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій
нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Зверніть увагу, що
внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної
професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли
під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків,
порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Фізичні особи, які
провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про
майновий стан і доходи за результатами звітного року у строки, передбачені для
платників податку на доходи фізичних осіб. Тобто, до 01 травня року, що настає
за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.
49 Податкового кодексу України).
Остаточний
розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік
здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій
декларації.
Відсутність інвестиційного прибутку не звільняє фізичну особу від подання
декларації
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що отриманий фізичними
особами протягом календарного року інвестиційний дохід (крім сум доходу, які не
оподатковуються) підлягає обов’язковому відображенню в податковій декларації
про майновий стан та доходи за звітний рік з визначенням загального фінансового
результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку), навіть якщо
продаж інвестиційного активу здійснено через торговця цінними паперами.
Що таке
інвестиційний дохід та особливості його оподаткування
Відповідно до
законодавства термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних
паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери,
формах, випущені одним емітентом.
При продажу,
обміну, зворотному викупі інвестиційного активу, поверненні особі коштів або
майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних
прав, громадяни отримують інвестиційний дохід.
Інвестиційний
дохід не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного
доходу фізичної особи у разі, якщо сума такого доходу, отриманого платником
податків протягом звітного року від продажу інвестиційних активів не перевищує:
у 2018 році – 2470,00 грн, у 2019 році – 2690, 00 грн.
До складу
загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи включається позитивне
значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами
за наслідками такого звітного (податкового) року.
Інвестиційний
прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником
податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової
різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально
підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів
170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 По
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя