Новини Нiкопольської ОДПІ
До уваги
суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю виключно столовими
винами
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 19
грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів
та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначає основні
засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту,
оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та
зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом
етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем
плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним,
забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення
боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових
виробів та пального на території України.
Дія Закону № 481
не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків,
передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і
плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами
в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з частиною
двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім
столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися
суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за
наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Враховуючи
вищевикладене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись
суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі
алкогольними напоями.
Водночас, при
здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15² та
15³ Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу та споживання
столових вин.
Індексація
заробітної плати звільненому працівнику за минулі періоди: визначення бази
нарахування єдиного внеску
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що індексація
заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 року
1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів
населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня
2003 року № 1078 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Об’єктом
індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як
грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який
не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).
Згідно з п. 1
частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із
змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового
договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума
нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які
включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та
компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються
відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату
праці» із змінами та доповненнями.
Визначення видів
виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших
заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску
передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом
Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі –
Інструкція № 5).
Суми виплат,
пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду оплати праці у
складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.7 п. 2.2 розділу 2
Iнструкції № 5) та є об’єктом для нарахування єдиного внеску.
Водночас, частиною
2 ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що для осіб, які, зокрема, отримують
заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання
яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що
визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за
результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок
нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з
роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.
Відповідно до
частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у
розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума
єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки
єдиного внеску.
Обчислення єдиного
внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів,
згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують
нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464
нараховується єдиний внесок (частина 3 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 3
розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями,
якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема, у
зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми
нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у
якому були здійснені такі нарахування.
Отже, база
нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної
плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається
шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та
включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування.
Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то
сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та
ставки єдиного внеску.
ФОП на
загальній системі оподаткування отримав поворотну фінансову допомогу: наслідки
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що поворотна фінансова
допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за
договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів
компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою
до повернення.
Норми визначені
п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. 177.1
ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі –
ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської
діяльності.
Враховуючи те, що
отримання ФОП поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов
договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії
договору сума поротної фінансової допомоги не включається до складу доходу
такого суб’єкта господарювання.
При цьому, слід
зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений
у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується
на загальних підставах.
Особливості
повернення сум помилково сплаченого єдиного внеску
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що єдиний внесок
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок),
починаючи з 01 жовтня 2019 року перераховується виключно на рахунки ДПС для
зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового
державного соціального страхування, відкриті Державною казначейською службою
України відповідно до вимог стандарту IВАN.
Вищезазначені
рахунки розміщено у розділі «Бюджетні рахунки»на головній сторінці
субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» та у розділі «Бюджетні
рахунки»вебпорталу ДПС України.
У разі помилкової
сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу
повернути кошти.
Слід зазначити,
що:
► таке повернення
здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або
повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6;
► кошти
повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про
таке повернення;
► у разі
помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок заява подається
до органу ДПС, на рахунок якого сплачено кошти за формою, визначеною у додатку
1 до Порядку № 6;
► у разі
помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на
рахунок з обліку доходів бюджету заява подається до ДПС за місцем обліку
помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку
повернення;
► у разі помилкової
сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок фізичній особі –
підприємцю/особі, яка провадить незалежну професійну діяльність/члену
фермерського господарства, незважаючи на своєчасне і в повному обсязі
перерахування єдиного внеску, внаслідок неправильно спрямування коштів
нараховується штраф та пеня.
Декларація про
майновий стан і доходи за оновленою формою подається платниками з 01 січня 2020
року
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова форма податкової
декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та інструкція про її
заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №
177 (далі – Наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів
України від 02.10.2015 № 859.
Змінами, внесеними
Наказом №: 177, зокрема:
● рядок 8
Декларації «категорія платника» доповнено новим критерієм «особа,
яка заявляє право на податкову знижку» – застосовується громадянами, які
декларують право на податкову знижку;
● у розділі ІІ
Декларації «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково
виокремлено доходи:
- 10.2 – Дохід
нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно
до умов цивільно-правового характеру;
- 10.4.1 – Дохід,
отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної
особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних
ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на
місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової
адреси орендодавця.
Крім того, у
Декларації передбачено три додатки до неї:
► додаток Ф1 –
розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та
військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;
► додаток Ф2 –
розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та
військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;
► додаток ФЗ –
розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на
доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.
Звертаємо увагу,
що Декларація за новою формою подається платниками з 01.01.2020.
ФОП –
роботодавець за осіб з інвалідністю сплачує ЄСВ у розмірі 8,41 %
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.01.2019 для
підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у
тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють
особи з інвалідністю, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування (далі – ЄСВ) встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ
для працюючих осіб з інвалідністю.
Норми визначені
ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із
змінами та доповненнями.
Нагадуємо, що ЄСВ
сплачується із суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за
видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші
заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та
суму винагороди фізичним особам за виконання робіт.
Отже, з 01.01.2019
норма щодо застосування роботодавцями ставки ЄСВ 8,41 % поширюється і на ФОП, у
тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Наслідки для
платника єдиного внеску, який своєчасно не сплатив суму пені та штрафних
санкцій, зазначених у рішенні контролюючого органу
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний
внесок) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і
сплачувати єдиний внесок.
Норми встановлено
п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про
збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Єдиний внесок
підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9
Закону № 2464).
У разі
несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника
застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи,
винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску,
несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну
відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 8
розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями
(далі – Інструкція № 449), суми штрафів та пені, передбачені підпунктами 2, 3,
5 та 6 розділу VІІ Інструкції № 449, підлягають сплаті платником єдиного внеску
чи банком протягом десяти календарних днів після надходження відповідного
рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до контролюючого органу
вищого рівня або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про
це відповідного контролюючого органу, посадовими особами якого прийнято це
рішення.
Слід зазначити, що
нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та
пені не передбачено.
Однак, відповідно
до частини 15 ст. 25 Закону № 2464 та підпунктів 10 і 11 розділу VІІ Інструкції
№ 449 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування
штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску чи банк
отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили
зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це
рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його
оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої
служби або до органів Державної казначейської служби.
Суми штрафів та
нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування,
обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми
недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються
до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з
виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розділу VІІ Інструкції № 449).
У разі якщо
платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження
вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з
нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом, не оскаржив вимогу
в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних
днів з дня надходження узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в
порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби
вимогу про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках контролюючий орган має
право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. (частина 4 ст. 25
Закону № 2464).
За рахунок сум, що
надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби,
погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної
черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки,
штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок
сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення
(п. 8 розділу VІ Інструкції № 449).
При цьому, строк
давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та
нарахованої пені не застосовується (частина 16 ст. 25 Закону № 2464).
До уваги
платників єдиного податку четвертої групи!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом
оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа
сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних
насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків,
водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника
або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Норми встановлені
п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 4
Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та
доповненнями, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та
його територіальні органи.
Статтею 202
Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та
доповненнями визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у
Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07
липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та
доповненнями.
Відповідно до ст.
2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі
– Закон № 1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі –
Державний реєстр прав) – це єдина державна інформаційна система, що забезпечує
обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на
нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.
Міністерство
юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав,
є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 1952).
Отже,
сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних
ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у
користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних
територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за
місцем знаходження земельних ділянок.
Згідно з п.п.
298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема
юридичні особи, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного
підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного
року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем
розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку)
про наявність земельних ділянок.
У відомостях
(довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний
документ, що встановлює право власності та/або користування земельними
ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Форма податкової
декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом
Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями
(далі – податкова декларація), подається разом з додатком «Відомості про
наявність земельних ділянок».
При цьому додаток
«Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною податкової
декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі
документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними
ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі
інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або
Міністерства юстиції України.
Відомості
(довідка) про наявність земельних ділянок як окремий документ до контролюючих
органів не подається.
ФОП – платник
єдиного податку – власник земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво,
сплачує земельний податок на загальних підставах
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до
статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного
податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та
землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у
власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у
власності.
Особливості
справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1
розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Зокрема, платники
єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання
податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за
земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої –
третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Статтею 3
Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами
та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів
господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та
реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру,
що мають цінову визначеність.
Тобто, у разі
здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа –
підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої
земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника
єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, ФОП –
платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на
земельну ділянку оформлене на фізичну особу або на ФОП), на якій здійснюється
будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на
загальних підставах.
Про податкову
знижку за витратами у вигляді пожертвувань
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на
доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у
зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного
податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164
Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна,
переданих платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків
неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру
неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у
розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного
доходу такого звітного року.
Норми встановлені
п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п.
166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично
здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати,
підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема,
квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами,
копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх
покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути
відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу
(виконання, надання).
При цьому, ст. 729
Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та
доповненнями (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та
рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною
першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про
пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про
пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не
встановлено законом.
Таким чином, одним
із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником ПДФО контролюючому
органу, є копія договору про пожертву.
Нагадуємо, що
платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками 2018 року до кінця
2019 року. Податкова декларація про майновий стан і доходи для застосування
права на податкову знижку подається таким платником по 31 грудня 2019 року
(включно).
Чи впливають на
фінансовий результат нараховані штраф та пеня?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування
податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом
походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування
(збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку
або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних
стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до
положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені
п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Отже, базою для
розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до
оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Підпунктом
140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового
(звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних
штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та
цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на
користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків
відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Штрафна санкція
(фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або
відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог
податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких
покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи
вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за
наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами
бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для
збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.
Програмні
реєстратори розрахункових операцій від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися
безкоштовно
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону
України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів
України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» програмний
реєстратор розрахункових операцій – це програмний, програмно-апаратний або
програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного
рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні
функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який
призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні
послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або
реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання
готівки для подальшого переказу. Контролюючий орган забезпечує безкоштовне
програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.
Слід зазначити, що
мова йде про повнофункціональне рішення, яке будь-який продавець зможе
завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет»,
перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього
загальнодоступного рішення буде безкоштовним для платника, без плати за
обслуговування.
У той же час
суб’єкти господарювання можуть скористатися програмними рішеннями й інших
розробників, або розробити власне програмне забезпечення.
Про нумерацію
акцизної накладної
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок
заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної,
заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення
(коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства
фінансів України від 19.06.2019 № 262 (далі – Порядок № 262).
У полі «Порядковий
номер» акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки
на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення
(коригування) залишку спирту етилового зазначається цифровий номер, (не має
містити літер чи інших символів), який відповідає послідовному номеру такого
документа, складеного платником акцизного податку (філією або структурним
підрозділом платника податку) протягом певного періоду.
Порядковий номер
акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на
поповнення (коригування) залишку пального та заявки на поповнення (коригування)
залишку спирту етилового не може починатися з «0».
У клітинках
порядкового номера акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної
накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не
проставляються (п. 6 розділу І Порядку № 262).
Не допускається
складання платником акцизного податку (філією або структурним підрозділом
платника акцизного податку) документа одного виду (акцизної накладної,
розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування)
залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового)
за однією датою з однаковим порядковим номером (п. 7 розділу І Порядку № 262).
При цьому
послідовна нумерація акцизних накладних здійснюється зручним для платника
акцизного податку способом: або з першого номера в певному періоді (зокрема, місяць, квартал),
або наростаючим підсумком з початку року.
Фізична особа
протягом доби перебувала у відрядженні як на території України так і за її
межами: визначення розміру добових
Нікопольське управління
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб
(далі – ПДФО) не включаються, зокрема кошти, отримані платником ПДФО на
відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені
п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Так, згідно з п.п
170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати
на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування
інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з
таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового
(звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а
для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого
відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим
Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Суми та склад
витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що
направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які
повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів,
визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій
фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п 170.9.1 п. 170.9 ст.
170 ПКУ.
Сума добових
визначається у разі відрядження:
► у межах України та
країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи
(дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними
первинними документами;
► до країн, в’їзд
громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на
в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів
перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин
кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших
документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Основним
документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади,
підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за
рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України
та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998
№ 59 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші
підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як
допоміжний (довідковий) документ.
Згідно з п.п. 16.2
п. 16 розділу ІІІ Інструкції № 59 добові витрати за час перебування у
відрядженні відшкодовуються у межах затверджених сум, зокрема:
а) за кожний день
перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, що
встановлені для держави, до якої відряджено працівника;
б) якщо
відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з
відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в
готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то
відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України
здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.
При цьому добові
витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з
готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час
прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший
транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на
території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за
нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі якщо день вибуття у
відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи
збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні
день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для
відряджень за кордон.
У разі відсутності
такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день
відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, – за нормами, встановленими
для відряджень за кордон.
Увага! За
продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років,
можна втратити ліцензію
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статті
15 3 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі –
Закон № 481) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних,
слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не
досягли 18 років.
Відповідно до ст.
15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або
тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію,
відповідного письмового розпорядження, зокрема, і в разі порушення вимог статті
15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів
особам, які не досягли 18 років.
Порядок видачі
довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Порядок
видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток
(доходи) (далі – Порядок) та форма цієї довідки затверджені наказом
Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2155/22467.
Порядок визначає
процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на
прибуток (доходи) (далі – Довідка) за затвердженою формою особі (юридичній або
фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з
України (п. 1 Порядку).
Довідка видається
контролюючим органом за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або
постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента
будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п. 2 Порядку).
Довідка або
обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку контролюючого органу за
підписом керівника контролюючого органу протягом 5 робочих днів від дати
одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3
Порядку).
Відповідно до п. 4
Порядку письмове звернення нерезидента про надання Довідки надсилається до
відповідного контролюючого органу безпосередньо або через особу, яка здійснює
на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або
через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. Звернення
має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним
перекладом українською мовою та обов’язково повинно містити відомості про
нерезидента та відомості про джерело доходу.
До уваги
платників податку на прибуток підприємств!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для обрахунку об’єкта
оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані
бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та
фінансового результату до оподаткування.
Норми встановлені
п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 46.2
ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою
декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому
для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова
звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ,
зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з
податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Пунктом 50.1 ст.
50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків
давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за
результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше
поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він
зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою
чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків
має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники
зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період,
протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами
електронної перевірки) виявлені.
Форма податкової
декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства
фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями (далі –
Декларація).
Якщо помилка у
раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки,
зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий)
період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.
У разі, якщо при
заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь-якої
діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами
бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий
результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій
звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського
обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий)
період, платнику податку на прибуток необхідно подати виправлену фінансову
звітність.
Виправлена
фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі
подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація
подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої
фінансової звітності у паперовій формі, така фінансова звітність подається до
контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.
Крім того,
платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання
доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде
використано контролюючим органом при аналізі показників такої Д
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя