Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
Порядок взяття на облік у контролюючому
органі юридичних осіб – нерезидентів, що планують відкрити рахунок в банках або
інших фінансових установах України
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до
Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні
операції» (далі – Закон № 2473) та Закону України від 15 травня 2018 року №
2418 - VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння
залученню іноземних інвестицій», які набрали чинності з 07.02.2019 року,
нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими
законами України, мають право відкривати рахунки в банках України.
Банки та інші
фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків – юридичним
особам - нерезидентам та представництвам юридичних осіб – нерезидентів в
Україні за наявності документів, виданих контролюючими органами, що
підтверджують взяття їх на облік у таких органах.
Взяття на облік
юридичної особи – нерезидента (іноземної компанії, організації), який не
зареєстрований та не підлягає реєстрації в Україні, не має майнових прав на
нерухомість та землю в Україні, однак планує відкрити рахунок в банку або іншій
фінансовій установі України, здійснюється у будь-якому контролюючому органі за
місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в
якій відкривається рахунок.
Облік юридичних
осіб – нерезидентів у контролюючому органі здійснюється один раз до відкриття
рахунку в банках або інших фінансових установах України незалежно від кількості
рахунків та банків.
Для взяття на
облік юридичним особам – нерезидентам необхідно подати до контролюючого органу
документи, визначені п. 64.5 ст. 64 ПКУ (крім документів, зазначених в абзаці
восьмому цього пункту) разом із супровідним листом, а саме:
- заяву за формою
№ 1-ОПП (у розд. 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про
представника, а у розділі: інформація про засновників (для юридичних осіб) –
дані про іноземну компанію, організацію у країні її реєстрації);
- копію витягу з
торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації
іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо
інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим
перекладом українською мовою. Якщо у витягу не зазначені відомості про
ідентифікаційний номер нерезидента у країні його реєстрації, то додатково
подається копія документу, що підтверджує присвоєння такого номера;
- даних
представника іноземної компанії, зокрема, копії документів (з пред’явленням
оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку
та відомості, зазначені у заяві.
Взяті на облік
іноземні компанії, організації включаються до Реєстру платників податків –
нерезидентів з ознакою «іноземна компанія, що відкрила рахунок».
Під час взяття на
облік іноземній компанії, організації присвоюється реєстраційний (обліковий)
номер.
Не пізніше
наступного робочого дня після взяття на облік уповноваженому представнику
іноземної компанії довідка про взяття на облік платника податків, відомості
щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних
осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою № 34-ОПП,
у якій після рядка «(найменування та код контролюючого органу)» зазначається
«як іноземна компанія, що планує відкрити рахунок в банку».
Оподаткування суми фрахту, що сплачується
резидентом нерезиденту за договорами фрахтування
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що резидент або
постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або
уповноваженої ним особи (крім
постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його
походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження
господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в
національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.
141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах
141.4.3 – 141.4.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до
бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних
договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються
виплати, що набрали чинності.
Норми встановлені
п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ.
Фрахт – це
винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або
піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів
та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів
залізничним або автомобільним транспортом (п.п. 14.1.260 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п.
141.4.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за
договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 % у джерела виплати таких
доходів за рахунок цих доходів.
При цьому:
- базою для
оподаткування є базова ставка такого фрахту;
- особами,
уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який
виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на
прибуток підприємств, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Невірно вказано код типу об’єкта житлової
нерухомості: виправлення помилки у декларації після граничного терміну її
подання
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють
суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року
подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів
оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку,
передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою
річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені
п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
У разі уточнення
податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання
Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма
якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із
змінами, проставляється відмітка «Х».
Для уточнення
показників Декларації по житловій нерухомості:
► у розділі І «Розрахунок податкового
зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена
(правильна) інформація;
► у розділі ІІ «Уточнення
податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації:
● у рядку 4
зазначається сума податкового зобов’язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації,
що уточнюється;
● рядок 5
заповнюється у випадку, якщо у результаті виправлення помилки виникла
недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових
зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5
додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації;
● рядок 6
заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла
переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових
зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6
додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації;
● рядок 7
заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7
зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за
формулою: (колонки
з 4 по 7 рядка 5) х 3 % або 5 %. Показник
рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації;
● у рядку 8
зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із
копійками) відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст.
129 глави 12 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5
табличної частини Декларації.
Слід зазначити, що
у разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код
типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги
тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати
одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об’єктів
житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості.
Застосування штрафних санкцій за
донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за
донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –
єдиний внесок) накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за
кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але
не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Для розрахунку
зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з
місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який
донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який
припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів
або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за
результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого
(своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування
(кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI
«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та
розмірах, визначених у абзацах першому та другому п.п. 3 п. 2 розділу VІI
Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі –
Інструкція № 449).
Для дотримання
вимог щодо максимального розміру (50 відcотків) штрафу:
♦ визначається
сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;
♦ визначається
сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування
та за якими нараховано такі штрафи;
♦ здійснюється
обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та
порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі
звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати
визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру,
визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
При цьому
складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування
відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого
єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.
Підставою для
прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
Норми визначені
п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
Виправлення помилки «Індивідуальний
податковий номер покупця»: наслідки
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на дату виникнення
податкових зобов’язань з ПДВ платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову
накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у
порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису
уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових
накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ)
термін.
Норми встановлені
п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
При виправленні
помилки у полі «Індивідуальний податковий номер покупця» (далі –«ІПН
покупця») ПН продавець складає та реєструє в ЄРПН нову ПН з правильним «ІПН
покупця», у полі «Дата складання» якої зазначається дата
виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із невірним
«ІПН покупця».
Відповідальність
за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для
реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої ПН в ЄРПН (крім
податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на
постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які
оподатковуються за нульовою ставкою) передбачена ст. 120¹ ПКУ.
У разі реєстрації
з порушенням граничного терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, ПН,
складеної для виправлення помилок в полі «ІПН покупця», до
продавця/постачальника товарів/послуг застосовується фінансова
відповідальність.
Молодіжний
житловий кредит: чи є право на податкову знижку?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на
доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у
зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного
податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164
Податкового кодексу України (далі – ПКУ), такі фактично здійснені ним протягом
звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених
цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається
відповідно до ст. 175 ПКУ.
Норми встановлені
п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Платник ПДФО –
резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за
користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній
або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року
(п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Тобто, повернення
ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від
конкретного платника ПДФО у звітному році.
Таким чином, якщо
умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову
компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то
претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може
тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших
умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку.
При повній
компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не
має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
До уваги
платників ПДВ!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ на
наступне.
У разі зупинення
реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в
Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ надає документи,
необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, перелік яких
визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження
порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок
№ 117).
Пунктом 16 Порядку
№ 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.
14 Порядку № 117, платник ПДВ подає до Державної податкової служби (далі – ДПС)
в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДПС.
Згідно із п. 17
Порядку № 117 ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебсайті
відомості щодо засобів електронного зв’язку ДПС, якими можуть подаватися
письмові пояснення та копії документів.
Пояснення та копії
документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій
документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких
зупинено, за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС:
Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну
звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних
документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF (розмір кожного
додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
Подання заяви-скарги
до декларації з податку на додану вартість
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до
законодавства (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України – далі ПКУ) у разі
допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових
реквізитів податкової накладної, та/або порушення продавцем/покупцем граничних
термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної
та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг
має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із
скаргою на такого продавця/покупця за формою згідно з додатком 8 до такої
декларації (далі - Заява).
Форму податкової
декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Виходячи з форми
Заяви (додатку 8) у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати
показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до
Заяви, а також опис порушень продавця, зокрема, у разі відмови скласти
податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються
номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з
придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.
До Заяви додаються копії товарних чеків або
інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з
придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують
факт отримання таких товарів/послуг.
Копії документів
подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки,
передбачені для подання податкової декларації.
Протягом 90
календарних днів з дня надходження такої Заяви із скаргою з урахуванням вимог,
встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний
провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування
достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою
операцією.
Витрати на ремонт автомобіля:
чи буде право у підприємця на відображення
Порядок
оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177
Податкового кодексу України. Об’єктом оподаткування фізичної особи-підприємця
на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто
різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не
грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з
господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Разом з тим,
включаються до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування,
зокрема витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного
призначення, визначених ст. 177 ПКУ. Основні засоби подвійного призначення,
зокрема легкові та вантажні автомобілі не підлягають амортизації. При цьому
перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, визначений п.
177.4 ст. 177 ПКУ, не містить витрат на ремонт власного (орендованого)
вантажного (легкового) автомобіля, що належить до основних засобів подвійного
призначення.
Таким чином,
фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права
включити до складу витрат вартість ремонту власного (орендованого) вантажного
(легкового) автомобіля, що використовується в її господарській діяльності та
належить до основних засобів подвійного призначення.
Помилка у
повідомленні про прийняття працівника на роботу: як виправити
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до початку роботи
працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи,
організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів
Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску
повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Обов’язок з
подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з
працівником укладається трудовий договір). Форма повідомлення про прийняття
працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:
-
"початкове" - подання інформації про прийняття працівника на роботу;
-
"скасовуюче" - подається у разі допущення помилки роботодавцем та
необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.
У разі допущення
помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про
прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу
"скасовуюче" з помилковими даними і одночасно повідомлення типу
"початкове" з правильними даними. Накладення штрафу за подання
уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним
законодавством не передбачено.
Страховий стаж можна «докупити»
Останнім часом
тема добровільної сплати єдиного внеску набуває популярності. «Купити»
страховий стаж, якого бракує, можна на підставі договору про добровільну
сплату.
Якщо майбутній
пенсіонер не працював певний час, не отримував доходи, з яких сплачувався
єдиний внесок, то такий період у страховий стаж не зараховується.
Зауважимо,
несплата єдиного внеску, не дає працездатним громадянам права на отримання
житлової субсидії.
Допомогти у
вирішенні таких ситуацій можливо за рахунок «придбання стажу» шляхом укладання
Договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування (за попередні періоди) або договору про добровільну
участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (на
майбутній період), який можна укласти не менше ніж на рік.
Коло громадян, які
мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено статтею 10 Закону
України від 08.07.2010 року N 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Порядок укладення договору
про добровільну участь та необхідні документи визначено розділом V Інструкції «Про порядок нарахування і
сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
від 20.01.2015 року №449.
Особам, що бажають добровільно сплачувати єдиний внесок, необхідно
звернутися до
податкового органу за місцем проживання.
Для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового
державного соціального страхування необхідно надати такі документи:
- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного
соцстрахування або одноразову сплату в системі загальнообов’язкового державного
пенсійного страхування (форму заяви наведено в додатку 3 до Інструкції №449);
- копію трудової книжки (за наявності);
- виписку із системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
- копію документу, який засвідчує особу.
Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб,
які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство
в такому господарстві.
З особою, яка
подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей, у строк не пізніше ніж 30 календарних
днів з дня отримання Заяви укладається Договір за обраним
видом.
Сума сплати за
договором (сума ЄВ) визначається такими особами самостійно та розраховується
виходячи з мінімальної заробітної плати, діючої на день укладання договору. При
цьому сума сплати визначена для договорів «на майбутній період» не може бути
менше мінімального ЄВ на місяць (на сьогодні 918,06 грн), а для договорів
«одноразової» сплати - не менше мінімального ЄВ на місяць помноженого на
коефіцієнт 2 (на сьогодні 1 836,12 грн).
Звертаємо увагу,
що одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою за весь період,
за який «купується» стаж, протягом 10 календарних днів з моменту підписання
Договору.
До уваги
спрощенців, які збираються у відпустку!
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи -
підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують
працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного
календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби,
підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і
більше календарних днів.
Щоб скористатись
правом на відпустку, платникам необхідно подати до територіального органу ДФС
заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи
терміни втрати працездатності.
Слід зазначити, що
ФОП, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп і використовують
працю найманих працівників, на період відпустки не звільняються від сплати
єдиного податку.
В той-же час
зауважимо, звільнення ФОП - платників єдиного податку першої і другої груп
(якщо вони не є пенсіонерами або особами з інвалідністю), які не використовують
працю найманих осіб, від сплати єдиного внеску законодавством не передбачено.
Отже, єдиний
внесок за себе такі ФОП - платники єдиного податку сплачують за всі місяці, у
яких вони застосовували спрощену систему оподаткування, у тому числі і за
місяць відпочинку або перебування на лікарняному.
Особливості сплати єдиного
внеску та єдиного податку новоствореним платником єдиного податку 3-ї групи
Зареєстровані в установленому
законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з
дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи
оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не
передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної
реєстрації.
Тобто, за вказаних умов
новостворені суб’єкти господарювання будуть платниками єдиного податку 3-ї
групи з дня їх державної реєстрації.
Для підприємців, які обрали
спрощену систему оподаткування, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування нараховується на суми, що визначаються такими платниками
самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування
єдиного внеску.
При цьому сума єдиного внеску
не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році –
918,06 грн.).
Для новостворених суб’єктів
господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації
подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного
податку 3-ї групи, - перший звітний період починається з першого числа місяця,
в якому відбулася державна реєстрація.
База нарахування єдиного
внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими
платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного
внеску.
При цьому сума єдиного внеску
не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році –
918,06 грн.).
Платники єдиного податку, які
не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за
підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
У разі обрання платником
ведення книги обліку доходів в паперовому вигляді:
- необхідно подати до
фіскального органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів, на
титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові,
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер
паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати
будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;
- книга обліку доходів
прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в фіскальному органі,
зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника
контролюючого органу та скріплюється печаткою.
Порядок ведення книги обліку
доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є
платниками податку на додану вартість, затверджений Наказом МФУ від 19.06.2015
№ 579.
Зазначена норма визначена
п.п. 298.1.2 ст. 298 та п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу та п. 3 част.
першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Якщо вид діяльності не
внесено в Реєстр платників єдиного податку, які наслідки її здійснення?
В Єдиному державному реєстрі юридичних
осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані,
зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.
До реєстру платників єдиного
податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види
господарської діяльності.
Платники єдиного податку
зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим
кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників
єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним)
періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, підприємець – платник
єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності
види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Підприємець-платник єдиного
податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та
в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших
податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця,
наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види
діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників
єдиного податку.
У разі якщо підприємець
отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах
обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними
правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних
осіб.
Зазначена норма передбачена
п.177.6 ст.177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового
кодексу.
Квартира здається в
оренду. Чи сплачувати фізичній особі податок на нерухоме майно?
Обчислення суми податку на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об'єктів житлової та
нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється
фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника
такої нерухомості.
База оподаткування
об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у
власності фізичної особи-платника податку на нерухоме майно, відмінне від
земельної ділянки, зменшується:
а) для квартири/квартир
незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового
будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів
житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у
власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у
тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Сільські, селищні, міські
ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку, що
сплачується на відповідній території.
Водночас, пільги з податку
для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що
використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду,
лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, якщо фізична
особа-власник об’єкта житлової нерухомості, зокрема, квартири, здає її в
оренду, то пільга зі сплати податку на нерухомість до такого об’єкта
нерухомості не застосовується.
При обчисленні податку з
декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної
особи, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів,
пільги не застосовуються.
Порядок обчислення суми
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначений ст. 266
Податкового кодексу.
Путівки на відпочинок за
рахунок профспілки. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб
З метою оподаткування
податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного
доходу платника податку-фізичної особи не включається вартість путівок на
відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів,
на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які
надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною
спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена
такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України.
Зазначена норма поширюється
на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки,
до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої
професійної спілки.
Вартість безоплатної або із
знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику
податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, або не членів такої
профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб за
ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Сімейна профспілкова путівка
надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення членів
сім'ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації,
оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких
членів сім'ї.
В податковому розрахунку за
формою №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок відображається
за ознакою доходу "156".
Зазначена норма передбачена
п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового кодексу України.
Сплата єдиного внеску
підприємствами, які використовують працю найманих працівників
Платниками єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиного внеску) є, зокрема,
роботодавці – підприємства, установи та організації, утворені відповідно до
законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та
господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового
договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за
цивільно-правовими договорами.
Зазначені платники
зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не
пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані
сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28
числа наступного місяця).
Отже, підприємства та
організації, які використовують найману працю, сплачують нараховані за
відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа
наступного місяця (крім гірничих підприємств, які сплачують єдиний внесок,
нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).
При цьому, під час кожної
виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого)
нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум,
зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі,
встановленому для відповідних платників (авансові платежі).
Зазначена норма передбачена
абз. другим п. 1 частини 1 ст. 4, абз. першим частини 8, абзацем другим частини
восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Видача готівки
з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що видача готівки
з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами
(прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій
книзі.
Норми визначені п.
29 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29
грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.
Вилучення готівки
з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора
розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до
банку оформлюється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова
видача».
Документом, що
свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування
готівки у касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до
прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними
особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);
2) квитанція/чек
банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) третій
примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений
підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного
термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з
використанням платіжних терміналів.
Найманий
працівник не має можливості самостійно провести сплату єдиного внеску
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить, що частиною першою ст.
4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та
доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено: платниками єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, зокрема
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно
до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та
господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового
договору (контракту).
Відповідно до частини
дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в
установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які єдиного внеску нарахований.
Єдиний
внесок сплачується шляхом
перерахування роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку
(частина сьома ст. 9 Закону № 2464).
Отже, найманий
працівник не має можливості самостійно провести сплату єдиного внеску.
Дохід
нараховано, але не виплачено: коли сплачувати ПДФО?
Нікопольське
управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно
пп.168.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний
дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи
фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок.
Пода
Джерело: guru.ua Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя