Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

 

Операція із внесення платником ПДВ основних засобів до статутного фонду іншої юридичної особи: оподаткування ПДВ

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. «а» п.185.1 ст.185 ПКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Якщо платником ПДВ внесено основні засоби до статутного фонду інших юридичних осіб, то така операція є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (20 %).

 

Платник змінив протягом року місцезнаходження: до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Норми визначені п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

 

Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку має право надавати нерухоме майно в оренду як фізична особа

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Враховуючи вищевикладене, ФОП можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

 

До уваги платників податків!

Щодо правильності заповнення реквізитів на платіжних документах

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на дотримання платниками вимог наказу Мінфіну від 24 липня 2015 року №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення ) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».

До фіскальних органів надходять звернення платників щодо перерахування того чи іншого платежу на інший бюджетний рахунок в результаті помилкового зарахування, так як при сплаті в платіжних документах був невірно зазначений рахунок, або реквізити рахунків переплутані по територіях, чи взагалі надходження коштів відбулось не за призначенням податку. Такі помилки платників призводять до порушення граничних термінів сплати та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату до платників податків.

Разом з тим звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків, тому з метою уникнення помилкових зарахувань та нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів просимо достовірно вибирати та заповняти реквізити рахунків платежів та поле «Призначення платежу» з використанням кодів видів сплати відповідно до вищезазначеного наказу.

Реквізити рахунків для зарахування платежів до бюджету можна завантажити чи звернутись по місцю реєстрації в Центри обслуговування платників.

 

До уваги суб’єктів господарювання – платників плати за землю!

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Норми встановлені п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Отже, якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

 

Ліцензування діяльності, якщо на одній земельній ділянці розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.07.2019 запроваджено ліцензування всіх видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями  (далі – Закон № 481) визначено, що місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (частина перша  ст. 15 Закону № 481).

Водночас, згідно з ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

► підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

► підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

► суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто – та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Отже, якщо на одній земельній ділянці, за однією адресою розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального, суб’єкти господарювання отримують одну ліцензію на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання такого пального.

 

Щодо ввезення товарів на митну територію України

Дніпропетровська митниця ДФС повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 605) встановлено, що ввезення товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови та їх митне оформлення дозволяються на суму здійсненої суб’єктами господарської діяльності України передоплати за поставку таких товарів, якщо зазначена передоплата була здійснена до введення в дію застосованої цією постановою заборони та за умови попереднього отримання документального підтвердження здійснення такої передоплати Державною фіскальною службою від банківської установи за зверненням суб’єкта господарської діяльності України.

Державна фіскальна служба веде електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень здійснення передоплати за поставки товарів суб’єктами господарської діяльності України, інформує таких суб’єктів про отримання підтверджень та забезпечує доступ митниць до зазначеного реєстру.

Електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень буде вестись за допомогою веб-сервісу Державної фіскальної служби.

 

Строки, в які розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати

акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників акцизного податку, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Норми встановлені п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПКУ, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог ПКУ зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 01 липня 2019 року;

► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів, – не пізніше 01 жовтня 2019 року;

► акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів, – не пізніше 01 січня 2020 року.

 

Фінансовий лізинг легкового автомобіля: сплата транспортного податку здійснюється власником такого автомобіля

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування транспортним податком (далі – податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками податку є, зокрема, юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Отже, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

Якщо дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата за спеціальне використання води (далі – рентна плата) справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Норми визначені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

 

Хто приймає рішення про розстрочення та відстрочення сплати грошового зобов’язання або податкового боргу?

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

► стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

► стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Норми встановлені п. 100.8. ст. 100 ПКУ.

Згідно з п. 100.9 ст. 100 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

Повернення помилково сплачених коштів: з 01.08. 2019 заяву можна подавати в електронній формі

Нікопольське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 26.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Наказ № 60), яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі – Порядок).

Так, Порядком запроваджено єдину автоматизовану систему створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем.

Порядок застосовується щодо повернення платежів, які належать:

► державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування вищезазначеного наказу, тобто з 01.08.2019;

► місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу – з 01.11.2019.

Отже, починаючи з 01 серпня 2019 року, платники податків мають змогу подати заяву, у довільній формі, на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету»вибравши меню «Листування з ДФС».

Наказ № 60 опубліковано у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 26.04.2019 № 32.

 

Підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

- фізичні особи, визнані Законом України від 28.02.991№ 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу: - посвідчення інваліда першої або другої групи; - пенсійне посвідчення (за віком); - посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років); - посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»; - посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія); - посвідчення «Учасник бойових дій»; - посвідчення «Інвалід війни»; - посвідчення «Учасник війни» тощо.

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

05.08.2019 15:11