1. Новини
  2. Новини Волноваської ОДПІ

Новини Волноваської ОДПІ

Новини Волноваської ОДПІ
Про обов'язкову реєстрацію платника ПДВ
Головне управління ДФС у Донецькій області нагадує,що відповідно до п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Відповідно до п. 2.6 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 14.11.2014 № 1130, (далі – Положення № 1130), контролюючі органи та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють, зокрема:
- приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;
- обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ;
- реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ;
- формування і надання витягів з Реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр).
Пунктами 3.8 – 3.10 Положення № 1130 передбачено, що при реєстрації платника ПДВ обов’язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку – юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Згідно з п. 63.9 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.
При цьому, з урахуванням п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Пунктом 123.1 ст. 123 ПКУ визначено, що якщо контролюючий орган, зокрема, самостійно визначає суму податкового зобов’язання, на підставах, визначених п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, якщо особа, яка підлагяє реєстрації платником ПДВ, не подала протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлені документи для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подала їх з помилками, така особа несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.


Підстави припинення дії договору про визнання електронних документів та ЕЦП
Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за наявності однієї з таких підстав:
- отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) про зміну керівника;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
- наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;
- наявність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) (керівника) у зв’язку зі смертю.
Також дія Договору та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору.
Порядком визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.
Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
Слід зазначити, що відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами договір про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису вважається припиненим у день настання однієї з вищезазначених подій.
З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 135.03).
Зміни у коефіцієнтах нормативної грошової оцінки землі
Головне управління ДФС у Донецькій області повідомляє, що з 17.07.2018 набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок).
Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0.
Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України.

Реалізація суб’єктом господарювання продукції на ринках, ярмарках: чи необхідно застосовувати РРО
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п.3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
У разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.
З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.04).


Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води
Державна фіскальна служба України на виконання доручення Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства від 19.04.2018 № 04-12/13-198 (вх. ДФС № 412/2 від 23.04.2018), а також за результатами спільних обговорень за участі представників Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія» щодо надання податкових консультацій із практичного застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) у межах компетенції додатково повідомляє.
Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Кодексу, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.
Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:
обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8,
оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);
обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8,
коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу),
ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;
обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8,
оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один),
ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.

До відома органів місцевого самоврядування!
З метою забезпечення співпраці між територіальними органами ДФС та органами місцевого самоврядування, які в межах власних повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків, та отримання ними інформації про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, повідомляємо наступне.
Питання оприлюднення інформації про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, у тому числі й з місцевих податків врегульовано пп. 35.4 ПКУ, з дотриманням вимог Порядку формування і оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 «Про затвердження форм інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, та порядку їх оприлюднення».
Передбачено, що інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, суми податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів, щомісячно оприлюднюється на офіційному сайті Державної фіскальної служби України у підрозділі «Динаміка податкового боргу» розділу «Показники роботи» розділу «Діяльність» Головного порталу за адресою:http://sfs.gov.ua/diyalnist-/pokazniki-roboti/dinamika-podatkovogo-borg.

ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами
Волноваська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.
У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 відсотки на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

На свята Центр обслуговування платників Волноваської ОДПІ не працюватиме 24, 28 та 29 червня
Волноваська ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області повідомляє, що для зручності платників податків та створення комфортних умов при поданні податкової звітності Центр обслуговування платників (ЦОП) у святкові та вихідні дні працюватиме за таким графіком:
30 червня 2018 року – робочий день відповідно до затвердженого графіку роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.;
24, 28, 29 червня 2018 року – вихідні дні;
23 червня 2018 року – центр обслуговування платників буде працювати з 9-00 до 16-45 годин;
27 червня 2018 року – відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину.


Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Волновахи

05.06.2018 15:43