Новини Нікопольськoї ОДПІ

Новини Нікопольськoї ОДПІ

Мирослав Продан: У серпні середньоденний показник зупинених податкових накладних складає 0,4%
У серпні цього року середньоденна кількість зупинених податкових накладних у системі моніторингу ризиків склала 0,4%. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради в ДФС 10 серпня.
За його словами, з початку роботи СМКОР (з 1 липня) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано понад 26,8 млн. податкових накладних/розрахунків коригування. З них зупинено реєстрацію 170,7 тис. документів. Це складає 0,64% від загальної кількості податкових накладних, що реєструвалися.
До комісії ДФС загалом надійшло 64,5 тис. повідомлень із підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним, з яких рішення винесено по понад 42 тис. Позитивне рішення прийнято майже по 25 тис. повідомлень.
На розгляд комісії ДФС надіслано 24,4 тис. таблиць платника, з яких рішення прийнято по майже 19,9 тис.
«Комісія працює практично в цілодобовому режимі для того, щоб оперативно розглядати усі документи, які надаються платниками для підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним, та не затягувати час для прийняття відповідних рішень», – наголосив Мирослав Продан.
Він також доручив керівникам територіальних органів ДФС організувати на місцях співпрацю з бізнесом щодо вирішення проблем при реєстрації податкових накладних. Так, у кожній області мають щотижня проводитися зустрічі з платниками по тих питаннях, які в них виникають при блокуванні податкових накладних. Така практика вже впроваджена в ГУ ДФС у м. Києві і має позитивні результати.
«За результатами регіональних зустрічей інформація щотижнево передаватиметься до комісії, яка працює в ДФС, для того, щоб ми могли розуміти масштаб проблем у кожному регіоні і оперативно на них реагувати. Тобто платники на місцях повинні мати змогу довести інформацію по критичних ситуаціях. Я акцентую увагу на неприйнятності некоректного ставлення до платників. Якщо бачимо проблему – треба реагувати на неї», – підкреслив очільник ДФС.
Він також зазначив, що незважаючи на позитивні результати, які довела система СМКОР, є необхідність її удосконалення, зокрема, спрощення процедур та скорочення строків розгляду документів на підтвердження реальності операцій.

Мирослав Продан: Заборгованість з відшкодування податку на додану вартість скорочено на 90,5%
Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 66 млрд. грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд.грн. перевищує відповідний період минулого року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.
Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ.
Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн.
«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 серпня цей показник вже склав 1,86 млрд грн. Лише за перший тиждень цього місяця сума заборгованості зменшилась ще на 410 млн грн. Маємо надію, що до кінця року питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС. Вимагаючи від бізнесу чесних та прозорих правил гри, а система моніторингу ризикових податкових накладних лише за місяць дії перекрила більшість схем ухилення, держава повинна виконувати свої зобов'язання перед компаніями», – наголосив Мирослав Продан.

Микола Чмерук: Повідомлення для підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним подаються в електронному вигляді
Для унеможливлення впливу людського фактору на процес приймання документів Міністерством фінансів України внесено зміни до діючого наказу, якими передбачено подання повідомлень та документів на підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним виключно в електронному вигляді. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.
Він розповів, що змінами також передбачено і додатковий контроль за операціями з нульовою ставкою та тими операціями, які звільнені від оподаткування. Це, у свою чергу, дозволить зупинити подальше використання схем фіктивного кредиту з ПДВ.
Загалом, з початку дії системи моніторингу податкових накладних та станом на 11 серпня 2017 року комісією ДФС опрацьовано вже понад 40 тис. повідомлень платників податків. З них по 25 тис. повідомлень прийнято позитивне рішення.
«Якщо на початку дії системи відсоток зупинених податкових накладних складав 1,2% -1,4%, а в деякі дні доходив до 2%, то на сьогодні кількість зупинених податкових накладних суттєво зменшена. На сьогодні відсоток зупинених податкових накладних складає 0,4%-0,5%», – зазначив Микола Чмерук.
За його словами така ситуація зумовлена тим, що платники почали подавати таблиці платників, які комісія ДФС намагається у більшості випадків врахувати. Так, з початку дії системи позитивне рішення прийнято по близько 10 тис. таблиць платників від майже 3 тис. платників податків.
«Подання суб’єктами господарювання таблиць платників і врахування їх комісією ДФС власне і зумовило суттєве скорочення зупинених податкових накладних», – підкреслив посадовець.
Повідомляємо, що наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567» від 21.07.2017 №654 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» за 12 серпня 2017 року №150.

Павло Дроняк: Якщо власниками нерухомості є кілька осіб, сплачувати податок буде кожен з них за свою частку, виділену в натурі
Якщо нерухомість знаходиться в частковій власності кількох осіб і розділена в натурі, то сплачувати податок на нерухомість буде кожний власник за свою частку. Якщо ж нерухомість знаходиться в загальній спільній власності кількох осіб та не розділена в натурі, то сплачувати податок буде один із власників за їх згодою. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факты».
За його словами, пільга по сплаті податку у такому випадку надається конкретному громадянину на ті метри житлової нерухомості, які є його власністю як окремо зареєстровані у держреєстрі.
«Тобто, коли квартирою у 150 квадратних метрів у рівних частках володіють дві особи і дві частки рахуються в реєстрі як окремі об’єкти, кожному з них належить по 75 квадратних метрів. Оскільки Податковим кодексом передбачена пільга на 60 квадратних метрів для кожного власника, то сплачувати обидва будуть тільки за «зайві» 15 квадратів», – зазначив Павло Дроняк.
Він також роз’яснив, що якщо нерухомість не розділена в натурі і у реєстрі рахується як один об’єкт, яким володіють кілька осіб, тоді оподатковуватися будуть 90 квадратних метрів, оскільки 150 квадратів зменшуються на пільгові 60. При цьому пільга надаватиметься тільки одному з власників, на якого в держреєстрі зареєстрована квартира.
«Пільга надається незалежно від кількості квартир. Але при цьому пільги по сплаті податків не надаються на об’єкти, які використовуються власниками для отримання доходів. Наприклад, якщо в одній квартирі людина мешкає а іншу – здає в оренду або використовує як офіс для підприємницької діяльності, тоді за другу квартиру стягують податок без надання пільги», – підкреслив Павло Дроняк.
Нагадаємо, що цього року платники сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2016 рік. Платниками є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. У сплаті податку законодавством передбачено пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 кв. метрів для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 кв. метрів для житлових будинків та на 180 кв. метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості.
Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.
Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

Аліна Данченко: За січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів, до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів
Завдяки внесеним змінам до Податкового кодексу України для ввезення автомобілів фізичними та юридичними особами ставки акцизного податку знизилися у 10-20 разів. Про це повідомила директор Департаменту адміністрування митних платежів ДФС Аліна Данченко.
За її словами, зазначена норма діє з 01 серпня 2016 року (часу набуття чинності Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів») до 31 грудня 2018 року.
«Наприклад, ставка акцизного податку на авто з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см, що використовувалися не більш як п'ять років (код згідно з УКТ ЗЕД 8703 22 90 10) знижена у 21 раз - з 1,367 євро до 0,063 євро за 1 куб. см», – розповіла Аліна Данченко.
Зменшення ставок акцизного податку сприяло зменшенню загального податкового навантаження, яке на сьогодні складає приблизно 35-40% до вартості автомобіля. До набрання чинності закону акцизний податок був настільки великий, що податкове навантаження на вживаний транспортний засіб сягало 90% – майже стільки, скільки коштував цей автомобіль.
«Внаслідок зменшення податкового тиску у зв’язку з прийняттям закону кількість оформлених транспортних засобів зросла у рази та продовжує збільшуватись. Якщо раніше в середньому за місяць ввозилося близько 1 тисячі вживаних авто, то у поточному році – більше ніж 5 тисяч авто щомісячно, а у липні ввезено понад 6 тис. таких автомобілів», – підкреслила Аліна Данченко.
Вона також розповіла, що під час підготовки закону були здійснені попередні розрахунки, за якими було розраховано можливе зменшення надходжень митних платежів на 1 млрд. грн. в середньому за рік через зниження ставок акцизного податку. Водночас, за січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів порівняно з відповідним періодом 2016 року (до набрання чинності Законом). Внаслідок цього за неповний рік дії Закону до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів.
«Такі нормативні зміни сприяли не лише оновленню парку автомобілів та збільшенню надходжень податків, а й тому, що тепер більша кількість людей можуть собі дозволити ввезти автомобіль», – наголосила Аліна Данченко.

За користування автомобілем з іноземною реєстрацією, строк перебування якого в України минув, передбачено штрафні санкції
Власникам транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які ввезені в режимі «транзиту» або тимчасово для особистого користування, загрожують штрафні санкції за порушення термінів їх перебування на території України. Про це розповів заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін.
«Відповідальність за перевищення встановленого строку транзитного переміщення транспортних засобів передбачена ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше однієї доби, то власнику загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн. У випадку перевищення більш ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб, штраф складає 3400 грн, якщо понад 10 діб, то сума штрафу зростає до 8500 гривень», - зазначив Олексій Сівірін.
Так, за 7 місяців поточного року працівниками митниць ДФС було виявлено 8979 таких правопорушень. Власникам нараховано штрафів на суму 46,6 млн. гривень.
За порушення термінів тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст.. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші.
За перевищення не більш ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн., більш ніж на 3 доби, але не більш ніж на 10 діб та у разі, якщо протягом року ця особа вже притягалась до відповідальності за вчинення такого правопорушення – 5100 грн. За перевищення більш ніж на 10 діб доведеться сплатити вже 17 тис. грн.
За порушення ст. 481 Митного кодексу лише протягом січня-липня 2017 року порушникам нараховано до сплати 22,1 млн. грн., що вже перевищило показник всього 2016 року. Для порівняння – протягом 2015 та 2016 років ці суми складали 16,5 млн. грн.. та 16,8 млн. грн.. відповідно.
Однак найбільші суми штрафів доведеться сплатити тим громадянам., які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією в інших цілях, наприклад, комерційних. Штраф за таке порушення складає 300% несплаченої суми митних платежів. Так, протягом 2017 року було виявлено 164 таких порушення, власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн. грн. штрафів. У 2015 та 2016 роках суми нарахованих штрафів складали 44,1 млн. грн. та 155,2 млн. грн.. відповідно.

Майже 11,2 млрд. гривень податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року
За сім місяців 2017 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 11 млрд. 185,0 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 481,3 млн. гривень, або на 28,5% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 55%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 6 млрд. 138,2 млн. гривень.
Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд. 75,4 млн. гривень, а фізичні особи – 154,3 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 971,3 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 595,6 млн. гривень.

Громадяни Дніпропетровської області подали майже 43 тисячі декларацій про майновий стан і доходи
Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 42,9 тисяч на загальну суму 2,5 млрд. гривень. До бюджету за результатами декларування надійде: 92,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 14,9 млн. грн. військового збору. Це відповідно на 15,0 млн. грн. та на 1,9 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (5561 на загальну суму 685,8 млн. грн.), від продажу рухомого або нерухомого майна (585 на загальну суму 152,2 млн. грн.). Іноземний дохід в розмірі 82,9 млн. грн. задекларували 234 мешканця Дніпровського регіону.
Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 189 громадян області. За результатами декларування вони сплатять 23,8 млн. грн. ПДФО та 2,9 млн. грн. військового збору.
Разом з тим, 5992 мешканця Дніпропетровської області заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають 9,2 млн. грн.

Викрито посадовців дніпровського товариства, які завдали шкоди бюджету на 3,5 млн. гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено протиправні дії посадовців одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.
Зазначене товариство протягом 2016-2017 років неодноразово ставало переможцем державних закупівель, проведених на замовлення обласних державних установ щодо виконання робіт з реконструкції водопровідних мереж на загальну суму понад 10 млн. грн.
Як з’ясувалося, посадові особи товариства внесли до податкової звітності неправдиві відомості щодо отримання товарів (робіт, послуг) від низки підприємств, які зареєстровані на підставних осіб, для проведення безтоварних операцій.
Загальна можлива сума збитків, нанесених державі вказаними діями, становить понад 3,5 млн. грн.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

Митницями ДФС забезпечено до держбюджету майже 169,4 млрд. гривень
Протягом січня-липня поточного року митницями ДФС перераховано до державного бюджету майже 169,4 млрд. грн.. платежів при запланованих 148,4 млрд. грн. Доведені Міністерством фінансів України індикативні показники виконано на 114,2%. Бюджет додатково отримав 21 млрд. гривень.
Так, до загального фонду державного бюджету надійшло майже 162,9 млрд. грн.., що становить 114,4% від доведеного показника. Перевиконання складає 20,4 млрд. грн..
До спеціального фонду спрямовано 6,5 млрд. грн. Це складає 109,5% від доведеного показника, додатково зібрано 566 млн. гривень.
Порівняно з січнем-липнем 2016 року фактичні надходження зросли на 36,8%, або на 45,6 млрд. грн. За вказаний період 2016 року було зібрано 123,8 млрд. грн. митних платежів.
У цьому році 10% від перевиконання митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати їх працівників. Отже, за січень-липень 2017 року ця сума складає 2 млрд. грн. З них за січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень –178,6 млн. грн.

ДФС: Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 101,6 млрд. гривень
За оперативними даними протягом січня-липня 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 454,0 млрд. грн., що на 101,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше січня-липня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 352,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 101,9 млрд. гривень.
Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-липні 2017 року склали 522,2 млрд. грн. (+121,6 млрд. грн. або +30,3 відс. до січня-липня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 420,4 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-липні 2017 року склали 344,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,7 відс., додатково забезпечено 21,6 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 116,5 відс. (+19,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 109,2 відс. (+3,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 135,3 відс. (+8,7 млрд. грн.), ввізного мита – 102,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 126,6 відс. (+1,2 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-липні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 41,1 відс. (+39,2 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,4 відс. (+8,9 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 12,4 відс. (+4,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,7 відс. (+5,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 29,5 відс. (+7,6 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 23,1 відс. (+4,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 12,6 відс. (+1,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 10,7 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 99,4 млрд. грн., що на 26,2 млрд. грн. більше січня-липня 2016 року.

Надходження від великого бізнесу склали майже 18 млрд грн
У липні поточного року надходження від великого бізнесу сягнули майже 18 млрд грн, перевищивши показники аналогічного періоду минулого року на 3,4 млрд грн, або на 23,3%.
Частка податкових платежів великого бізнесу, що обслуговується Офісом великих платників податків ДФС, склала 58,6% від загального збору до державного бюджету податкових платежів по Україні.
При цьому Офіс великих платників податків ДФС обслуговує 2,8 тисячі суб’єктів господарювання, з яких 2,5 тисячі відповідають критеріям великих платників податків.
У розрізі основних податків до бюджету сплачено: податку на додану вартість – 8,4 млрд грн, акцизного податку – 5,4 млрд грн та податку на прибуток – 1,3 млрд грн.

У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів
У Дніпрі співробітники податкової міліції ліквідували центр мінімізації митних платежів з оборотом понад 103 мільйони гривень.
У ході операції «Рубіж-2017» і розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) КК, було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з незаконного заниження митної вартості імпортованих товарів.
Для ведення незаконної діяльності зловмисники зареєстрували на підставну особу компанію та, використовуючи її реквізити, здійснювали імпорт будівельних матеріалів з Туреччини. При цьому для митного оформлення при сприянні брокерів подавалися документи, що містять недостовірні відомості про вартість товарів, у результаті чого занижувалася їх митна вартість.
У подальшому імпортовані товари продавалися за готівку, а документально відображалась їх реалізація на адресу фіктивних підприємств.
Всього таким чином на територію України було імпортовано товарів більш ніж на 103 мільйони гривень. Сума несплачених податків і митних платежів становить понад 4,2 мільйона гривень. Наразі встановлено компанії – вигодонабувачі.
У результаті проведених в Дніпрі та Одесі обшуків було вилучено близько 323 тонн гіпсу вартістю близько 1,6 мільйона гривень, комп'ютерна техніка, фінансово – господарські документи, чорнові записи та печатки підприємств.
Слідчі дії тривають.

До уваги платників податків: режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні серпня 2017 року!
Нікопольська ОДПІ інформує про режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні серпня 2017 року:
- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;
- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;
- 24, 26 та 27 серпня 2017 року – вихідні дні.

Актуально для платників податків!
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що для безкоштовного отримання на електронну адресу повідомлень про зміни у законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи митному законодавстві необхідно направити електронний лист на електронну адресу idd@sfs.gov.ua з обов’язковим зазначенням у полі «Тема»: 6011.
Про це повідомила Державна фіскальна служба України на офіційному веб-порталі (електронний сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Необхідно знати»).

В ЗІР функціонує розділ з митною інформацією
Нікопольська ОДПІ нагадує, що в ЗІР функціонує розділ «Інформація з питань митної справи».
Зауважимо, що новий розділ спрямований на покращення орієнтації користувачів ресурсу в інформації за напрямом «Митна справа». Він містить графічні та текстові інформаційні матеріали з питань митного законодавства. Це – матеріали щодо заповнення граф митної декларації, довідкові таблиці стосовно завершення митних режимів та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
Варто зазначити, що на сьогодні ЗІР об’єднує в собі майже 5 тисяч чинних запитань-відповідей, 668 нормативних та інформаційних документів, 807 витягів з письмових консультацій, підготовлених ІДД ДФС на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян. Крім того, ресурс надає можливість ознайомитись зі ставками загальнодержавних і місцевих податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, змінами в законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.
Розміщена в ЗІР інформація постійно актуалізується та систематизується для оптимального сприйняття.
Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс», або за електронною адресою: http://zir.sfs.gov.ua.

У «ЗІР» функціонує розділ «Електронний цифровий підпис»
Нікопольська ОДПІ інформує, що в електронному сервісі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс» («ЗІР») функціонує розділ «Електронний цифровий підпис».
Цей розділ містить:
- актуальні запитання щодо послуг електронного цифрового підпису;
- інформацію щодо Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) за посиланням www.acskidd.gov.ua;
- місцезнаходження та режим роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС за посиланням www.acskidd.gov.ua/contacts;
- можливість переходу до усіх запитань-відповідей за напрямком «Електронний цифровий підпис».
Нагадуємо, що скористатись електронним сервісом «ЗІР» можна на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС або за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.

Щодо розділу «Ставки податків і зборів»
Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі діє розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

Про електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України діє електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Цей сервіс надає можливість отримати інформацію про назву платника податків (у разі його пошуку за кодом ЄДРПОУ) та про перебування його на обліку в органах ДФС, а також перевірити надійність ділових партнерів, як фізичних так і юридичних осіб, у частині сумлінності сплати ними податків до бюджету, тобто наявності/відсутності податкового боргу.
Для цього достатньо знати код згідно з ЄДРПОУ – для юридичної особи (реєстраційний номер облікової картки платника податків – для фізичної особи) або точну назву партнера, ввести відому інформацію в одне з відповідних полів. За цією інформацією система здійснить пошук з баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників у центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

Затверджено новий порядок використання дебіторської заборгованості та майна юридичної особи для погашення податкового боргу платника податків
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №857/30725 (далі – Наказ №585).
Цим Наказом відповідно до пунктів 87.5, 87.6 ст.87 «Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків» та п.95.22 ст.95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.
У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Наказом №585 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №569 «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1852/24384.
Наказ №585 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Затверджені нові форми документів, необхідних для продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 01.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №517 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №732/30600 (далі – Наказ №517).
Наказом №517 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджені наступні форми:
- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;
- Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;
- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;
- Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Нагадуємо, що стаття 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює питання продажу контролюючим органом майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою погашення податкового боргу такого платника.
Наказом №517 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №566 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1851/24383.
Наказ №517 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.08.2017 №60.

Про реалізацію інших перехідних положень Податкового кодексу України
Нікопольська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.
Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).
Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на Території такі об’єкти:
- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);
- земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.
Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаними нормами (далі – Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.
За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст.50 ПКУ.
Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Також повідомляємо, що позиція ДФС із зазначеного питання надана Міністерству фінансів України листом від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13, яке погодило її листом від 30.06.2017 №11230-10-10/17456, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/ediniy-podatok-dlya-yuoidichnih-osib---si/normativno-pravovi-akti/72273.html

Затверджено новий Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518, що затверджений у Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №748/30616 (далі – Наказ №518).
Наказом №518 відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком:
- майна, яке може бути згруповане та стандартизоване;
- майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів;
- цінних паперів;
- майна, щодо обігу якого встановлено обмеження законом. Продаж такого майна здійснюється на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності;
- цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації (п.2 розділу I Порядку).
Відповідно до п.3 розділу I Порядку заходи, пов’язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Якщо в переліку майна платника податків є товари, які перебувають у податковій заставі і підлягають продажу на цільовому аукціоні та щодо яких застосовується державне регулювання цін, початкова ціна реалізації таких товарів установлюється з урахуванням вимог статей 189, 191 Господарського кодексу України та статей 5, 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (п.4 розділу I Порядку).
Згідно з п.1 розділу II Порядку організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.
Організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.
Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (п.2 розділу II Порядку).
Наказом №518 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №571 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1850/24382.
Наказ №518 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)?
Нікопольська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.
Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПКУ).
Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п.46.2 ст.46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.
У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ.
Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Звертаємо увагу, що 09.08.2017 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, та квартальної фінансової звітності, складеної за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Нацбанком України затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ
Нікопольська ОДПІ інформує, що 04.08.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 01.08.2017 №73 (далі – Постанова №73).
Постановою №73 відповідно до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування. затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.
Згідно з цим нормативно-правовим документом, до таких видів операцій відносяться:
1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.
2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.
3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.
4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.
5. Операції з касового обслуговування клієнтів.
6. Операції із електронними платіжними засобами.
7. Операції з векселями.
8. Операції з використанням електронних грошей.
Постановою №73 визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011 №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за №1410/20148.

Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 28.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Постанова №480).
Зазначений перелік затверджено відповідно до п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Згідно із зазначеними положеннями ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.
Постанову №480 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59.

Затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень
Нікопольська ОДПІ інформує, що 25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.06.2017 за №786/30654) (далі – Наказ №529), яким затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до статей 89, 91, 92 та 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Цей Порядок визначає правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.
Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку податковий керуючий це – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.
Податковий керуючий призначається платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків (п.1 розділу II Порядку).
Посадова (службова) особа контролюючого органу наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про призначення такої особи податковим керуючим (п.2 розділу II Порядку).
Податковий керуючий зобов’язаний дотримуватись вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом (п.1 розділу VI Порядку).
Наказом №529 затверджено форми:
- Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (додаток 1 до Порядку);
- Рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (додаток 2 до Порядку), яке направляється податковим керуючим банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Наказом №529 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1837/24369.
Наказ №529 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

Документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН
Нікопольська ОДПІ нагадує, що Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Наказ №567), визначений наказом №567.
Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

Чи оподаткується ПДФО вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок?
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п.165.1.35 п.165.1 ст.165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.
Водночас, п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену ст.167 ПКУ (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).
Враховуючи викладене, вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Інформація з цього питання розміщена у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Нормативно-правове забезпечення роботи СМ КОР
Нікопольська ОДПІ нагадує, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.
У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР.
1. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).
2. Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації.
3. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів.
4. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

Затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №858/30726 (далі – Наказ №584).
Наказом №584 відповідно до статті 91 «Податковий керуючий» глави 9 «Погашення податкового боргу платника податків» розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Положення).
Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (далі – перевірка стану збереження заставного майна).
Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків.
Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих.
Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1 до Положення).
За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2 до Положення), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3 до Положення). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки.
Наказом №584 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №573 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1843/24375.
Наказ №584 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що не є об’єктом оподаткування
Нікопольська ОДПІ нагадує, що порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, до яких відносяться:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;
й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключенн

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

15.08.2017 13:54