Новини Нікопольськoї ОДПІ

Новини Нікопольськoї ОДПІ
У ДФС обговорили шляхи упередження зловживань під час перевезення гуманітарної допомоги
Особливості ввезення гуманітарної допомоги в Україну та шляхи упередження зловживань у цій сфері обговорювалися під час ініційованої ДФС зустрічі за участі представників органів державної влади, благодійних організацій та волонтерів.
«Сьогодні ми фіксуємо численні факти шахрайств під час ввезення гуманітарної допомоги в Україну. Чимало шахраїв використовують цей спосіб завезення товару для власного заробітку. Саме тому спільно ми маємо зробити процес таких перевезень прозорим та зрозумілим, щоб всі поставки дійшли до реального споживача», – наголосив Голова ДФС Роман Насіров.
За його словами, всі органи державної влади, які задіяні в процесі гуманітарних перевезень, мають бути зацікавлені в створенні сприятливих умов та безперешкодному ввезенню гуманітарки реальними благодійними фондами та упередженні злочинної діяльності фіктивних підприємств. Саме діяльність останніх завдає значних втрат бюджету через несплату митних платежів за рахунок ввезення на територію України високоліквідних товарів під виглядом гуманітарки, яка в подальшому реалізовується за грошові кошти.
Так, зокрема, за результатами роботи податкової міліції лише у 2016 році до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 9 відомостей щодо неправомірного використання гуманітарних вантажів. Двом особам повідомлено у скоєні кримінального правопорушення, до бюджету держави надійшло понад 1млн грн., вилучено 300 тонн майна.
«Ми маємо цілий спектр інструментів, визначених законом, для відслідковування подальшого переміщення вантажу. Наше головне завдання – максимально спростити процес ввезення такої допомоги в Україну та водночас упередити використання злочинних схем шахраями. Так, наприклад, податковою міліцією було виявлено понад 80 організацій, задіяних у фіктивному розподілі гуманітарних вантажів, у тому числі 20 благодійних фондів, які заробляли значні кошти на реалізації гуманітарки», – розповів Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.
За його словами, чимало порушень фіксується під час переміщення гуманітарного вантажу на непідконтрольні Україні території.
Під час зустрічі учасники обговорили можливості отримання дозволів на ввезення благодійних вантажів, особливості їх розподілу та порядок звітування. Так, зокрема, представники благодійних фондів звернули увагу присутніх посадовців державних органів на необхідності розробки порядку та форми звітності для подання її в електронному вигляді.
За результатами зустрічі було досягнуто домовленості щодо створення робочої групи з напрацювання змін до законодавства щодо ввезення гуманітарної допомоги, порядку звітування тощо.
«Спільними зусиллями ми можемо розробити новий законодавчий акт, який врегулює весь процес, спростить бюрократичні перепони, дозволить вдосконалити процедури надання вантажу статусу гуманітарної допомоги тощо. У свою чергу ДФС докладе максимум зусиль для створення безперешкодної діяльності чесних суб’єктів господарювання», – підкреслив Сергій Білан.
Він також закликав присутніх волонтерів та представників благодійних організацій у разі виникнення спірних ситуацій на митницях оперативно повідомляти фіскальну службу для їх швидкого врегулювання.

Роман Насіров: Сьогодні послугами «Електронного кабінету платника» користуються понад 4 мільйона українців
Державна фіскальна служба постійно вдосконалює систему адміністрування податків. Про це повідомив Голова державної фіскальної служби України Роман Насіров, презентуючи оновлений сервіс «Електронний кабінет платника» в прес-центрі ДФС.
«Модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (ЕКП) розпочав роботу з лютого 2016 року. На даний момент послугами кабінету скористалося 4,2 мільйона осіб. Сервіс надає можливість платнику безкоштовно працювати в ЕКП в режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення. Тобто, платник може працювати дистанційно, не відвідуючи центри обслуговування, а це значна економія часу та мінімізація корупційної складової», - зазначив Роман Насіров.
З українських міст до топ-10 споживачів нашого електронного продукту входить Харків, Дніпро, Львів, Одеса, Київ, Полтава, Донецьк, Вінниця, Миколаїв, Черкаси.
Географія користувачів ЕКП охоплює США, Італію, Нідерланди, Німеччину. Загалом, в ЕКП зареєстровано користувачів з-понад 70 країн.
Функціональні частини Електронного кабінету платника: відкрита (загальнодоступна) – вхід без ідентифікації користувача та приватна частина (особистий кабінет) – вхід за допомогою електронного цифрового підпису.
Нещодавно запроваджено новий сервіс у тестовому режимі - «Довідка про відсутність заборгованості». Сервіс «Довідка про відсутність заборгованості» в «Електронному кабінеті платника» надає можливість: платникам – подавати заяви та отримувати довідки; органам ДФС – підтверджувати відсутність заборгованостей довідкою; третім особам – переглядати видані платникам довідки.
Також впроваджуються ініціативи, які передбачають:
- подання заяв на видачу ліцензій; реєстр заяв на відшкодування ПДВ;
- видачу всіх довідок, витягів в електронному вигляді;
- формування та направлення електронних звернень громадян;
- запис на особистий прийом;
- створення функціоналу для обміну інформацією з ЦОВВ, правоохоронними органами;
- впровадження митної складової.
За словами Голови ДФС, наступного року очікується, що кількість користувачів сервісу значно збільшиться – насамперед, це будуть особи, які мають заповнювати електронні декларації, активні платники податків, приватні підприємці, юридичні особи.
«Можливості "Електронного кабінету платника" забезпечують потреби більше 40 мільйонів фізичних осіб від отримання відомостей про доходи і податки, створення і відсилку електронної декларації до листування з ДФС та з’ясування стану розрахунків з бюджетом», – наголосив Голова ДФС.

Роман Насіров: Співробітники «Фантому» скоро отримають можливість набуття статусу учасника бойових дій
На виконання закону «Про боротьбу з тероризмом» та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» співробітники ДФС, які виконують свою роботу у зоні діяльності АТО скоро отримають можливість набуття статусу учасника бойових дій. Про це заявив Голова ДФС Роман Насіров під час селекторної наради.
«Нарешті підписані майже усі документи для набуття цього статусу для наших колег. Це був моральний обов’язок і фіскальної служби, і держави. Наш обов’язок – захищати наших співробітників і ми все робитимемо для цього. Головне, щоб усі чесно виконували свою роботу», – підкреслив Роман Насіров.
Зазначений наказ Міністерством фінансів направлено до Міністерства юстиції України для відповідної реєстрації. Тільки після його юстування співробітники спецпідрозділу "Фантом" зможуть отримувати статус учасника бойових дій.
На виконання підписаного 14 листопада поточного року наказу Міністерства фінансів України, який ще потребує юстування, в ДФС буде створено спеціальну комісію, яка розглядатиме питання щодо надання статусу учасника бойових дій працівникам ДФС, які працюють у зоні АТО.
Під час селектору Голова ДФС також вручив Подяки працівникам спецпідрозділу «Фантом» за відданість справі, мужність, відвагу, виявлені під час виконання службових обов’язків у зоні проведення антитерористичної операції.

Роман Насіров: Покращення якості обслуговування – крок назустріч бізнесу
Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров взяв участь у панельній дискусії на річних загальних зборах членів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). Очільник відомства проінформував присутніх про результати роботи ДФС з початку 2016 року та заходи, що вживаються службою для покращання бізнес-клімату.
Зокрема, Роман Насіров наголосив на важливості впровадження електронних сервісів – Електронного кабінету платника податків та Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). Так, основний результат функціонування СЕАРП – збільшення надходжень акцизного податку. За квітень-жовтень 2016 року вони склали 23,2 млрд гривень, тоді як за квітень-жовтень 2015 року – 15,8 млрд гривень.
Роман Насіров акцентував увагу і на покращені якості обслуговування платників податків. Постійно діють 460 Центрів обслуговування платників, відбувається реформа офісу великих платників. Як результат – збільшення середньомісячного збору платежів. У січні-жовтні 2016 року середньомісячний збір склав 16,7 млрд грн., а у січні-жовтні 2015 року – 11,5 млрд грн.
«Також нам вдалося підвищити контроль та покращити сервіси на митниці. З 1 серпня 2016 року діє «Єдине вікно». За цей час вже оформлено понад 21000 митних декларацій через цей сервіс. Спрощено та переведено в електронну площину митні процедури. На даний момент практично всі митні декларації подаються в електронному вигляді», – зазначив він.
Це сприяє не тільки збільшенню надходжень до зведеного бюджету України, але є яскравим прикладом прихильності ДФС до налагодження співпраці з бізнесом.

Ліля Булковська: Оновлений Електронний кабінет платника працює безкоштовно, цілодобово та в режимі реального часу
Для покращення сервісного обслуговування платників фахівцями ДФС було спрощено роботу Електронного кабінету платника. Відтепер для роботи з кабінетом не потрібно встановлювати спеціалізованого програмного забезпечення. Він працює як за допомогою персональних комп’ютерів, так і смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет. Про це під час брифінгу повідомила заступник директора департаменту – начальник управління електронних сервісів та звітності ДФС Ліля Булковська.
За її словами, Електронний кабінет працює безкоштовно в режимі реального часу та цілодобово. Він має відкриту та приватну частини. У відкритій частині робота здійснюється без ідентифікації користувача.
«Через відкриту частину користувачі мають змогу ознайомитися з останніми актуальними новинами ДФС, а також дізнатися про нововведення та доопрацювання кабінету. Також платники мають змогу отримати інформацію про граничні терміни сплати та подання податкової звітності, дізнатися контакти та адреси центрів обслуговування платників, переглянути та роздрукувати бланки податкової звітності, в режимі реального часу отримати інформацію з понад 10 реєстрів ДФС», – розповіла Ліля Булковська.
Щоб скористатися приватною частиною платнику необхідно мати електронний цифровий підпис, який можна отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. В кабінеті платник може переглянути особисту інформацією – перш за все, це реєстраційні та ідентифікаційні дані, дані податкового обліку та реєстрів, дані щодо розрахунків з бюджетом за останні два роки.
При цьому платники мають можливість переглянути всю подану звітність незалежно від способу подання.
Фізичні особи (громадяни), суб’єкти спрощеної системи оподаткування, платники податку на додану вартість та інші платники в Електронному кабінеті також мають можливість створити та надіслати звітність в електронному вигляді, заяву для реєстрації платником окремого податку, надіслати запит та отримати витяг з реєстру або витяг з відповідної системи, до якої створюється запит.
«Через Електронний кабінет вперше надано можливість електронного листування з контролюючими органами. Для цього необхідно просто обрати податкову інспекцію чи митницю, зазначити вид листа, завантажити його та надіслати», – сказала Ліля Булковська.
Для фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті є можливість створення запиту щодо отримання відомостей про суми отриманих доходів та утриманих податків, що досить важливо в період призначення житлових субсидій та подання електронних декларацій.
Посадовець також відзначила зацікавленість платників податків оновленим сервісом.
«Після впровадження Електронного кабінету наші платники та користувачі активно брали участь в його тестуванні. Саме платниками було надіслано багато пропозицій щодо його вдосконалення, розширення спектру послуг, які й були першочергово впроваджені та реалізовані в кабінеті», – зазначила Ліля Булковська.

З 15 листопада діють нові сертифікати під час подання електронної звітності до ДФС України
Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Державної фіскальної служби України сформовано нові технологічні сертифікати шлюзу приймання та обробки електронної звітності ДФС, які необхідно використовувати з 15 листопада 2016 року при поданні електронних звітів до ДФС.
Завантажити технологічні сертифікати можна у розділі «Сертифікати АЦСК».
Підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису:
SFS_1.cer
Зашифрування повідомлень на ДФС (звітність, договори, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування:
SFS_2.cer

Готовність до співпраці висловлена під час ділової зустрічі керівника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук і Офісу ЄБА в м. Дніпро
У Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбулася ділова зустріч виконуючої обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук з представниками Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м. Дніпро. Під час зустрічі розглянуто поточний стан, перспективи удосконалення взаємодії між підприємствами – членами ЄБА і фіскальною службою, а також зміни до податкового законодавства.
Оксана Томчук пояснила присутнім свою позицію на посаді керівника фіскальної служби Дніпропетровської області: «Є закони і вони мають виконуватись, вони мають виконуватись і представниками бізнесу, і представниками державних структур». Представників бізнесу цікавила ціла низка питань, частина яких, як наприклад, проведення планових та позапланових перевірок, стосувалася дії фахівців фіскальних органів. Інші – виконання законодавчих актів, як приклад - виконання норм Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення.
«Нам імпонують ті цілі і завдання, які ставить перед фіскальною службою області її керівник, головне, що є бажання Оксани Томчук співпрацювати з бізнесом регіону», - поділилася своїми враженнями наприкінці зустрічі керівник Офісу Європейської Бізнес Асоціації в м. Дніпро Катерина Ущаповська.

На Дніпропетровщині майже 100% платників ПДВ надають перевагу електронній звітності
Майже 100 відсотків платників ПДВ та 88,3 відсотків платників єдиного соціального внеску Дніпропетровської області прозвітували у жовтні 2016 року в органи ДФС, скориставшись мережею Інтернет.
Так, із загальної кількості 17 тисяч 667 платників податку на додану вартість, у жовтні поточного року 17 тисяч 617 суб’єктів господарювання скористалися електронним сервісом ДФС, направивши звітність по e-mail. Це складає 99,72 відсотків від загальної кількості платників ПДВ Дніпропетровської області.
Також, у жовтні 2016 року з 49 тисяч 866 платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровщини 44 тисячі 035 платників прозвітували у фіскальні органи регіону засобами електронного зв’язку.
«Більшість платників не тільки звикли до зручного електронного формату, але й упевнені в його майбутньому, адже електронна звітність економить не лише час платників, а й фінансові витрати. Це – європейський курс і сучасна світова практика», – переконана перший заступник начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

На Дніпропетровщині завдяки операції «Урожай – 2016 » легалізовано працю понад 5,4 тис. робітників
З травня по жовтень поточного року на Дніпропетровщині тривала операція «Урожай-2016», мета якої - спільно з місцевими органами влади і іншими державними установами області відпрацювання сільськогосподарських виробників з питань дотримання податкового законодавства і законодавства про працю.
В рамках проведення операції фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено моніторинг всіх сільгоспвиробників, які знаходяться на податковому обліку в ДПІ області. Тож, перевірено 3625 «ризикових» суб’єктів господарювання аграрного сектору, які мають значні доходи, використовують великі площі для вирощування сільськогосподарських культур, при цьому мають незначну кількість працівників.
За результатами заходів з виявлення «нелегалів»-заробітчан, легалізації доходів громадян та підвищення рівня виплати заробітної плати роботодавці добровільно оформили трудові відносини з 5479 найманими працівниками. Легалізовано доходи у вигляді заробітної плати в сумі понад 19,3 млн. грн., що вже забезпечило додаткові надходження до бюджету податку на доходи з фізичних осіб у сумі 3 млн. 391 тис. грн., єдиного внеску – 4 млн. 370 тис. грн., військового збору - 290 тис. грн.
Кількість найманих працівників, яким підвищено розмір заробітної плати, склала 22573 громадянина. За рахунок цього підвищення легалізовано 36 млн. 600 тис. грн. доходу, а щомісячні додаткові надходження до бюджету склали: 6 млн. 595 тис. грн. ПДФО, 8 млн. 250 тис. грн. ЄСВ та 549 тис. грн. військового збору.
«Підводячи підсумки операції «Урожай - 2016» зазначу, що таких результатів ми досягли завдяки налагодженому зв’язку співпраці органів ДФС з місцевими органами влади по відпрацюванню сільськогосподарських виробників. З метою забезпечення соціального захисту громадян органами відомства ведеться активна робота з виявлення і припинення використання праці незареєстрованих найманих працівників та виплати заробітної плати у «конвертах»», - підкреслила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.

Місцевому бюджету майже 477,5 тис. грн. - від власників “елітних” авто
За десять місяців поточного року до місцевого бюджету надійшло 477,5 тис. грн транспортного податку - повідомив перший заступник начальника Нікопольської ОДПІ Володимир Малиновський.
Нагадуємо, що згідно Закону України від 24 грудня 2015 року №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» передбачено: об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо-ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом станом на 1 січня податкового (звітного) року.

За спеціальне використання води підприємства Нікопольського регіону сплатили майже 1,8 млн гривень
За десять місяців підприємства Нікопольського регіону, які у своїй діяльності використовують водні об'єкти, спрямували до бюджетів майже 1,8 мільйонів гривень рентної плати. Згідно з бюджетним розписом надходження сплати за спеціальне використання води розподілено рівними частинами між державним та місцевими бюджетами.
Як повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, фіскальна служба контролює повноту і своєчасність сплати податків з боку підприємств-водокористувачів регіону. Щодо тих суб'єктів господарювання, які упродовж півріччя не сплачують, або сплачують у неповному обсязі збір, фахівці ДФС направляють відповідні звернення до Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації щодо скасування їм дозволів на спеціальне водокористування.
Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Підприємства Нікопольського регіону сплатили понад 8 мільйонів гривень екологічного податку
З початку року від суб'єктів господарювання Нікопольського регіону, які у своїй діяльності завдають шкоди довкіллю, надійшло понад 8 мільйонів гривень екологічного податку. Згідно з бюджетним розподілом більша частина сплачених коштів спрямована до місцевих бюджетів – 6,4 мільйонів гривень, більше 1,6 мільйонів гривень перераховано до державного бюджету. Зокрема, у жовтні підприємства-забруднювачі сплатили 140,7 тис грн до місцевих скарбниць та 35,2 тисячі – до держбюджету. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.
Нагадуємо, що проіндексовано ставки екологічного податку, що діяли у 2015 р., за:
1) викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім двоокису вуглецю), на 26,71 відс., а за викиди двоокису вуглецю – на 26,92 відс.;
2) скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – на 26,72 відс.;
3) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – на 25,81-26,81 відс.;
4) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) – на 26,7 відс.;
5) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк – на 26,7 відс..
За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС з 1 січня 2016 року ставки податку становлять 100 відс. від ставок, передбачених статтями 243 - 246 Податкового кодексу України.

Від нерухомості місцеві бюджети Нікопольського регіону отримали 6,5 млн гривень
За десять місяців 2016 року Нікопольською ОДПІ забезпечено надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 6,5 млн грн, що на 3,9 млн грн перевищує показник надходження аналогічного періоду 2015 року, зазначила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Нагадуємо, що відповідно до статті 266 Податкового кодексу України платниками даного податку є фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
До 1 липня звітного року податкові органи обчислюють для фізичних осіб суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та надсилають за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити.
Відтак фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно протягом 60 днів із дня вручення такого повідомлення-рішення через установи банків та поштові відділення.
Зауважимо, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Податок сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.
«Успішне наповнення місцевих скарбниць свідчить про ефективність функціонування механізму децентралізації влади, що надає органам місцевого самоврядування можливість підвищення рівня соціальних гарантій громадян», - наголосила Юлія Пушко.

За 10 місяців поточного року громадяни поповнили місцевий бюджет на 405,1 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб
Податок на доходи фізичних осіб є основним джерелом наповнення місцевого бюджету, його питома вага в надходженнях становить 59,2 відсотки. За 10 місяців поточного року громадяни поповнили місцевий бюджет на суму 405,1 мільйон гривень. У порівнянні до аналогічного періоду минулого року надходження зросли на 97,9 млн грн. або на 31,9 відсотки. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Нагадаємо, що відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV ПКУ при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Стабільне наповнення бюджету від платників ПДВ Нікопольського регіону
Як повідомила начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Нікопольської ОДПІ Наталія Продан за січень – жовтень 2016 року від платників Нікопольського регіону в державний бюджет надійшло податку на додану вартість 147,6 млн грн або 48,3 відс. від загальної суми надходжень до державного бюджету. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 88,4 млн грн, темп росту 249,4 відсотків.
Нагадуємо Вам, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
При цьому згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

До місцевих бюджетів Нікопольського регіону спрямовано понад 38,3 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів
За повідомленням спеціаліста з питань контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Нікопольської ОДПІ Леоніда Бабкіна, це на 11,1 млн грн перевищує надходження за період січень-жовтень 2015 року.
Нагадуємо, платникам акцизного податку, що з 01.01.2016 року ставка податку становить 0,042 євро/л. реалізованого (відпущеного) товару, а для алкогольних напоїв, тютюнових виробів ставка податку залишилась незмінною у розмірі 5% від обсягу реалізації.

Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

За низку податкових порушень дніпровське підприємство сплатило до бюджету 755 тисяч грн.
Фахівці Державної фіскальної служби Дніпропетровської області за результатами перевірки одного з підприємств регіону донарахували 755 тисяч грн.
Отже, підприємством «Є», яке здійснює оптову торгівлю деталями і приладдям для автотранспортних засобів та автомобільними шинами, при отриманні транспортних послуг від постачальників не надано для перевірки товарно – транспортні накладні, а в наданих до перевірки актах отриманих послуг не вказано кілометраж маршруту, не підтверджено інформація щодо виконавців вантажно-розвантажувальних робіт та на підставі яких документів проводилось формування ціни на придбані транспортні послуги.
Крім того, перевіркою встановлено отримання підприємством «Є» товарів і транспортних послуг від решти контрагентів, по яких наявна інформація правоохоронних органів щодо їх фіктивності, та порушення термінів отримання товару по імпорту від контрагентів - нерезидентів (Китай, Індія, Польща).
Відтак, «зекономлені» податки у сумі 755 тисяч грн. підприємство – порушник сплатило до казни у повному обсязі.

Оголошення для суб’єктів господарювання
ГУ ДФС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб’єктів господарювання, які у 2017 році можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
Заяви для участі у конкурсі приймаються територіальними органами державної фіскальної служби (ДПІ) за місцем реєстрації платника податків (суб’єкта господарювання).
Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі розміщено на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням:
http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/realizatsiya-zastavnogo-ta-bezhazyaynog/274062.html

Протягом якого терміну контролюючий орган повинен підписати договір про визнання електронних документів та який термін дії такого договору?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі – Інструкція), визначено текст примірного договору про визнання електронних документів. Згідно з розділом 6 договору зазначений договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронних цифрових підписів (далі – ЕЦП), цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГК) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої статті 181 ГК і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Таким чином, контролюючий орган повинен у двадцятиденний термін з моменту отримання договору про визнання електронних документів підписати його або надати вмотивовану відмову в укладанні такого договору.
Для прискорення укладання договору про визнання електронних документів для платників податків реалізована можливість укладання електронного договору, без відвідування районних інспекцій. У такому випадку договір «Про визнання електронних документів» засобами телекомунікаційного зв’язку надсилається на електронну адресу zvit@sta.gov.ua, при цьому строк його укладення не перевищує п’яти робочих днів.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Фіскальна служба надала роз’яснення щодо подання звіту платниками єдиного внеску
Державна фіскальна служба листом від 08.11.2016 №35758/7/99-99-13-02-01-17 надала роз'яснення щодо подання звіту платниками єдиного внеску.
У листі повідомлено, що Міністерство фінансів України наказом від 07.09.2016 р. № 813 внесло зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Зокрема, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій, розрахунків, діючі до такого визначення. Отже, звітність зі змінами, внесеними наказом №813, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.12.2016. Вперше звітувати за оновленою формою необхідно за листопад 2016 року, граничний термін подання – 20 грудня п.р.

За неподання податковим агентом податкового розрахунку за формою № 1ДФ, про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь підприємця, застосовується штраф у розмірі 510 грн.
Відповідно до п. 3.2 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку» (форма 1ДФ), у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма 1ДФ), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Тобто, неподання податковим агентом податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь, зокрема фізичної особи - підприємця, є порушенням порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, і до такого податкового агента застосовуються зазначені штрафні санкції.
Дохід, нарахований (виплачений) самозайнятій особі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу "157".

Готівка під звіт видається працівнику після звітування за раніше отриманими коштами
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Отже, лише після звітування щодо використання раніше отриманих готівкових коштів працівнику можна видавати готівку.
За видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.
Зазначені норми передбачені п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 та п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Для отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, такий платник повинен звернутися із запитом до фіскального органу
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Фіскальний орган веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.
Тобто платник єдиного податку, який виявив бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинен звернутися із запитом про отримання такого витягу до фіскального органу за місцем своєї податкової адреси.
До затвердження відповідних форм запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку, подається заява на отримання витягу в довільній формі, на підставі якої видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.
Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту.
Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Зазначена норма визначена п. 299.1, п. 299.2, п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України.

Особливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ у разі переходу зі спрощеної системи, що не передбачає сплати ПДВ, на загальну систему оподаткування
Нікопольська ОДПІ нагадує, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).
Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).
Особливості надання Заяви особами, які обрали або переходять на спрощену систему оподаткування, змінюють ставки єдиного податку або відмовляються від спрощеної системи оподаткування викладені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.
Так, у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, Заява подається:
- не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, при яких реєстрація платниками ПДВ є обов’язковою;
- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 ПКУ, та вважають за доцільне добровільно зареєструватись як платники ПДВ.

Актуально для платників ПДВ: порядок подання заяви для реєстрації платником ПДВ!
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що порядок реєстрації платників податку на додану вартість (далі – ПДВ) та форми заяв про реєстрацію платників ПДВ визначаються Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233) зі змінами та доповненнями (далі – Положення №1130).
Пунктом 3.5 розділу III Положення №1130 визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1130) (далі – Заява).
Заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи – платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця далі – ФОП). Електронна копія Заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або ФОП.
У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.
Заява платника ПДВ має бути подана контролюючому органу:
а) особами, які підлягають обов’язковій реєстрації – не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
б) особами, які прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками ПДВ, або особами, які відповідають вимогам підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 ПКУ – не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних;
Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників ПДВ за угодою, такі інвестори мають подати Заяви в одному звітному (податковому) періоді до 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому інвесторами було прийнято рішення про реєстрацію. Перебіг строку у 3 робочих дні, установленого для реєстрації платника ПДВ контролюючим органом, розпочинається з першого календарного дня, що настає за днем отримання контролюючими органами Заяв від усіх інвесторів, які не діють як оператори.
Якщо з’являється новий інвестор за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, за якою всі інвестори, які не діють як оператори, вже зареєстровані як платники ПДВ, такий новий інвестор зобов’язаний подати Заяву за угодою до 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому така особа набула прав та обов’язків інвестора.
Оператор зобов’язаний повідомити контролюючі органи за своїм місцем обліку та за місцем обліку відповідних інвесторів про прийняття рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників ПДВ за угодою протягом 10 календарних днів після прийняття такого рішення;
Заява обов’язково має бути підписана заявником із зазначенням дати. Усі розділи Заяви підлягають заповненню (крім розділу 2 для юридичних осіб, які подали заяву державному реєстратору у спосіб, визначений в абзаці третьому підпункту 1 пункту 3.5 Положення №1130).
Заява подається особою, відповідальною за утримання та внесення ПДВ до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність або договору управління майном, одночасно із документами для взяття на облік договору про спільну діяльність або договору управління майном.
Особливості подання особами, що реєструються платниками ПДВ, Заяви у разі обрання ними або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку або відмови від спрощеної системи оподаткування визначені у пункті 3.6 розділу III Положення №1130.

Нова форма декларації про майновий стан і доходи вводиться з 1 січня 2017 року
Нікопольська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479 (далі – Наказ №821), внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Так, зокрема, передбачено зменшення обсягу декларації (зменшення кількості додатків з чотирьох до двох) та змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до пункту 3 Наказу №821, він набирає чинності з 31.12.2016.
Звертаємо увагу, що нова форма Декларації вводиться в дію з 1 січня 2017 року.

Внесені зміни до порядку реєстрації реєстраторів розрахункових операцій
Нікопольська ОДПІ нагадує, що 04.11.2016 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.09.2016 №837 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.2016 за №1323/29453, яким передбачено:
- можливість реєстрації (перереєстрації) наявних у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) за формами, встановленими у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1618/24150, та використання таких книг ОРО до скасування їх реєстрації;
- внесення змін до форм книг ОРО і до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі – продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій.
У зв’язку з цим вважати таким, що втратив чинність, лист Державної фіскальної служби України від 05.08.2016 №26665/7/99-99-08-01-03-17 «Про нові форми книг ОРО на РРО та книг ОРО на ГО», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69301.html
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання на дотримання встановлених порядків реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг ОРО.

Встановлено нульову ставку митного тарифу на відходи та брухт чорних металів
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 10.11.2016 набрав чинності Закон України від 04.10.2016 №1645-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури» (далі – Закон №1645).
Законом №1645 установлено нульовий митний тариф на відходи та брухт чорних металів; зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки).
Зазначений Закон опубліковано у газеті «Голос України» від 09.11.2016 №213.

До уваги платників податку на додану вартість!
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що 11.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 №788 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Постанова №788).
Зазначеною Постановою врегульовано питання щодо врахування у системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, у рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, що постачалися населенню.
Прийняте рішення забезпечить можливість зазначеним підприємствам виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка у такій системі для можливості провадження господарської діяльності.
Постанова №788 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.11.2016 №212.

Розрахунки готівкою фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, здійснюються у розмірі, що не перевищує 150 тис. грн.
Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.
Такі граничні суми розрахунків становлять:
– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;
– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;
– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.
Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.
Отже, фізичні особи для здійснення розрахунків з фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150 тис. грн., можуть внести кошти готівкою до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, для подальшого їх зарахування на рахунки отримувачів.
Зазначена норма визначена п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

Протягом якого строку платник податків може виправити помилки, допущені у раніше поданій ним податковій декларації?
Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п.102.1 ст.102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ) (з урахуванням строку давності 1095 днів, а у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 ПКУ – 2555 дня), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 135.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Податковий календар на 21 листопада 2016 року
Нікопольська ОДПІ звертає увагу, що
21 листопада, понеділок,
останній день подання:
- податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- декларації акцизного податку за жовтень 2016 року;
- податкової декларації з рентної плати за жовтень 2016 року з розрахунком:
- рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за жовтень 2016 року платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у жовтні 2016 року;
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за жовтень 2016 року;
останній день сплати:
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за жовтень 2016 року (крім гірничих підприємств).

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» – на сайті ВРУ
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що 07.11.2016 Верховною Радою України (далі – ВРУ) зареєстрований проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні) №5368 (далі – законопроект №5368).
Законопроект №5368 спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи, підвищення прозорості та якості адміністрування податків, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, усунення неузгодженостей.
Цим законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу України у частині:
- адміністрування;
- трансфертного ціноутворення;
- податку на прибуток підприємств;
- податку на додану вартість;
- податку на доходи фізичних осіб;
- єдиного податку;
- акцизного податку;
- плати за землю;
- рентної плати за спеціальне використання води;
- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
- оподаткування на тимчасово окупованій території.
Законопроект №5368 з пояснювальною запискою та порівняльною таблицею до нього розміщені на офіційному веб-порталі ВРУ за посиланням:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60443

Чи вважається податковим боргом сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до підпункту 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 134.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Яке майно фізичної особи – підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Нікопольська ОДПІ інформує, що відповідно до пункту 87.3 ст.87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 134.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

До Податкового кодексу України внесені зміни у частині благодійних телекомунікаційних повідомлень
Нікопольська ОДПІ інформує, що 06.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1665-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень» (далі – Закон №1665).
Цей Закон спрямований на реформування діючого законодавства для створення сприятливих умов із впровадження та розвитку благодійності шляхом надсилання телекомунікаційних повідомлень, що забезпечить перерахування на благодійність всієї заявленої абонентом суми.
Законом №1665 пункт 192.2 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) доповнено абзацом наступного змісту:
«Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника – оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг, дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента».
Також статтю 197 ПКУ доповнено новим пунктом 197.24, відповідно до якого звільняються від оподаткування ПДВ операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.
Закон №1665 опубліковано у газеті «Голос України» від 05.11.2016 №211.

Виплата членських внесків нерезиденту
З цього приводу Державною фіскальною службою України надано роз’яснення в листі від 13.10.2016 №22274/6/99-99-15-02-02-15, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична абр фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Зазначено, що у разі виплати членських внесків на користь нерезидента підлягає утриманню податок в розмірі 15 %їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Доходи у вигляді виграшів та призів оподатковуються під час їх нарахування за ставкою 18%
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку з доходів фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку за формою 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.
У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18%.
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею аб

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

21.11.2016 17:08