Новини Нікопольськoї ОДПІ

Новини Нікопольськoї ОДПІ
Роман Насіров: ДФС відшкодувала 48,2 млрд. грн. ПДВ
Надходження до бюджету за січень-липень 2016 року становили 322,7 млрд грн, що на 24,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це на брифінгу повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
Між тим, до місцевих бюджетів у січні-липні забезпечено 77,9 млрд грн., приріст платежів - 46,4%. Таким чином, збільшено надходження платежів на 24,7 млрд грн. При цьому у липні приріст платежів до місцевих бюджетів склав 47,8%, або +4,1 млрд грн.
За словами очільника відомства, перевиконання досягнуто за рахунок акцизного податку з ввезених та вироблених товарів на 4,5 млрд грн., податку на прибуток підприємств – 3,6 млрд грн., податку та збору на доходи фізичних осіб – на 3,0 млрд грн., ПДВ (з ввезених та вироблених товарів) – на 2,5 млрд грн. При цьому середньомісячний збір ПДВ у січні-липні 2016 року склав 11,5 млрд. грн.
«На даний момент зберігається позитивна тенденція збільшення відшкодованих сум ПДВ. Відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості, у першу чергу сум, задекларованих платниками у поточному році.
Станом на 1 серпня в цілому по Україні відшкодовано коштами 48,2 млрд грн., що у 1,4 раза більше відповідного періоду 2015 року. До кінця року всього ми плануємо відшкодувати 96 млрд. грн.», - зазначив Роман Насіров.

ДФС та громадськість обговорили напрями покращення функціонування «Єдиного вікна»
Стан функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно» в регіонах, основні проблеми, пов’язані із впровадженням цієї системи, та шляхи їх вирішення стали основними темами відеоселекторного засідання, яке відбулося в ДФС під головуванням в.о. заступника Голови ДФС Мирослава Продана. У нараді взяли участь керівники регіональних митниць ДФС та представники громадськості.
За словами Мирослава Продана, результатом зустрічі має стати напрацьований механізм вдосконалення функціонування системи «Єдиного вікна».
«На минулому тижні ми зверталися з проханням до бізнесу та громадськості долучитися до процесу вдосконалення роботи системи. Ми отримали низку зауважень та критики, тому сьогодні маємо визначити шляхи вирішення існуючих проблем для того, щоб оперативно внести зміни в постанову, якою було впроваджено «єдине вікно». Всі опрацьовані пропозиції будуть передані Міністерству фінансів», – підкреслив Мирослав Продан.
Загалом на сьогодні подано 205 заявок на оформлення товарів за принципом «єдиного вікна», з яких оформлено – 169.
Автоматизована система працює практично на всіх митницях ДФС, за винятком кількох регіонів. Як відзначили представники громадськості, для ефективного функціонування «єдиного вікна» митницями фіскальної служби докладено максимум зусиль, однак через певні технічні проблеми суміжних служб (зокрема, відсутність в деяких регіонах комп’ютерного забезпечення та мережі Інтернет) система не може запрацювати у повному обсязі.
У свою чергу, в ДФС ще раз наголосили, що представники суміжних служб безперешкодно можуть отримати необхідні паролі доступу для користування системою. Крім того, зі свого боку представники фіскальної служби у рамках компетенції готові надати допомогу колегам з інших контролюючих органів для ефективного впровадження системи.
У ДФС підтримали ініціативу громадськості щодо проведення подібної наради за участі представників суміжних служби для винайдення оптимального вирішення ситуації та пообіцяли за можливості провести її найближчим часом.
Водночас, як відзначили учасники наради, окрім технічних проблем також є і законодавчі, вирішити які можна лише за рахунок уніфікації документів та внесення відповідних змін в діюче законодавство. Однак, наголосили в ДФС, такі зміни повинні готувати і представники суміжних служб.
Представники ДФС також спростували побоювання деяких представників бізнесу щодо розголошення конфіденційної інформації. Так, за словами директора Департаменту організації митного контролю ДФС Олексія Василенка, за конфіденційність даних ДФС несе повну відповідальність, до того ж програмні продукти мають відповідну сертифікацію.
Він також зазначив, що фіскальною службою готуються роз’яснення щодо роботи «єдиного вікна», в яких будуть викладені відповіді на актуальні питання функціонування системи. Вони будуть передані на митниці для використання в роботі.

Мирослав Продан: Фінансова безпека кожного регіону залежить від ефективної протидії контрабанді
Ефективно забезпечити безпеку регіону за рахунок боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил можна лише спільними зусиллями усіх суміжних країн. Про це наголосив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час тристоронньої зустрічі делегацій митних адміністрацій України – Молдови – Румунії, яка відбулася у м. Чернівцях.
У заході взяли участь делегації ДФС на чолі з Мирославом Проданом, Національного агентства з фіскального адміністрування Румунії під керівництвом Віце-президента, координатора митних органів Румунії Дорела Фронеа та Митної служби при Міністерстві фінансів Республіки Молдова під керівництвом Генерального директора Віталія Врабіє.
Зустріч відбулася за спільної ініціативи фіскальної служби України та представників Румунії і Молдови.
«Головна мета нашого заходу – проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку співпраці у напрямі митної справи. Оскільки досвід Румунії і Молдови надзвичайно важливий у контексті євроінтеграції України», – зазначив Мирослав Продан.
Учасники зустрічі розглянули питання функціонування пунктів пропуску на суміжних ділянках кордону та розвиток їх інфраструктури за аналогією і зразком європейських країн, спрощення процедур перетину кордону для громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
«Спрощення митних процедур, розвиток сучасної інфраструктури у пунктах пропуску та удосконалення спільного контролю створить комфортні умови для перетину контролю громадян. А це, в свою чергу, сприятиме зміцненню торгівельно-економічних відносин між нашими країнами подальшій співпраці між прикордонними районами та розвитку взаємовідносин між людьми», – наголосив Мирослав Продан.
Особливу увагу сторони приділили обговоренню заходів щодо посилення співпраці у напрямі протидії контрабанді та порушенню митних правил. Також було обговорено стан та перспективи розвитку інформаційного обміну між митницями трьох держав, акцентуючи увагу на позитивних тенденціях здійснення спільного контролю, зокрема, на українсько-польському кордоні.
Крім того, учасники зустрічі домовилися розглянути можливість щодо організації спільних заходів з вдосконалення професійної підготовки фахівців митної справи. Так, було підтримано ініціативу делегації Молдови про доцільність проведення тристороннього семінару з питань вивчення митного законодавства суміжних держав та корупційних ризиків.
Підбиваючи підсумки зустрічі представники делегацій були одностайні в тому, що обмін досвідом та проведення спільних заходів забезпечить новий якісний рівень у розвитку міжнародного співробітництва з питань митної справи.
«Ми об’єднані однією метою - покрашення контролю на кордонах. Маємо шанс стати не лише партнерами, а й друзями. А друзі - це довіра та підтримка», – підкреслив Мирослав Продан.

З початку року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС розпочато 338 кримінальних проваджень
Протягом січня-липня 2016 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки розпочато 338 кримінальних проваджень, виявлено 60 випадків хабарництва та 149 фактів зловживання владою з боку працівників органів ДФС. Про це повідомив заступник начальника Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Сергій Мартинов.
За його словами, за вказаний період працівникам органів ДФС оголошено 103 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності. До суду надіслано 61 кримінальне провадження, 17 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів.
«Головну увагу у своїй роботі ми приділяємо виявленню правопорушень, пов’язаних з корупцією та притягненню винних до відповідальності. Так, за нашими матеріалами за скоєння таких злочинів складено та направлено до суду 28 протоколів, за якими 18 осіб вже визнано винними», – зазначив Сергій Мартинов.
Посадовець також розповів, що для з’ясування причин та обставин вчинення посадовцями ДФС правопорушень у сфері службової діяльності проведено 2 тис. службових розслідувань. За їх результатами керівникам територіальних органів ДФС направлено 785 подань про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень.
До дисциплінарної відповідальності притягнуто 271 службову особу, звільнено із займаних посад – 129.
«Для виявлення фактів корупції в фіскальній службі працює антикорупційний сервіс «Пульс», на який платники можуть поскаржитися на дії наших співробітників. За цей період ми перевірили 161 повідомлення, з них 27 підтвердилися. За результатами перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 5 посадових осіб, 3 – звільнено та у 3 випадках розпочато кримінальні провадження», – підкреслив Сергій Мартинов.
Також перевірено 814 скарг (звернень) фізичних та юридичних осіб щодо можливих неправомірних дій, вчинених співробітниками органів ДФС, 170 з яких підтвердилися.
Сергій Мартинов також відзначив, що працівники підрозділів внутрішньої безпеки проводять попереджувально-профілактичні заходи, за результатами яких посадовцям ДФС винесено 112 офіційних застережень про неприпустимість дій або бездіяльність, які можуть призвести до корупційних та інших правопорушень.

Кількість судових справ за участі органів ДФС скоротилася майже на третину
Протягом 7 місяців поточного року кількість судових справ за участі органів ДФС, порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротилася на 30,5 тис. справ, або на 29 відс. Про це розповів директор Регуляторно-правового департаменту ДФС Ярослав Шашенков.
За його словами, із загальної кількості судових справ за участі органів ДФС, які у січні-липні цього року перебували на розгляді в судах різних інстанцій, одну з ключових категорій становлять справи за позовами платників про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. З початку року на розгляді перебувало 42 тис. таких справ на загальну суму 153,4 млрд. гривень.
«З цієї кількості розглянуто 7 тис. справ на загальну суму 27,6 млрд. грн. З них на користь органів фіскальної служби вирішено 2,4 тис. справ на суму майже 11 млрд. грн..», – поінформував Ярослав Шашенков.
В цілому, за результатами розгляду судових справ на користь органів ДФС (у т.ч. у минулому році) з початку 2016 року (станом на 01.08.2016) до бюджету надійшло майже 2 млрд. гривень.
Посадовець також розповів, що протягом вказаного періоду на розгляді у судах перебувало 5,6 тис. справ, пов’язаних з оскарженням рішень митниць ДФС, прийнятих у зв’язку зі здійсненням митного контролю та оформленням, на загальну суму 10,2 млрд. гривень.
Розглянуто 1,5 тис. таких справ на суму 7,9 млрд. грн. З них на користь митниць ДФС вирішено 495 справ на суму 3,2 млрд. грн. Решта справ знаходиться на розгляді.

Павло Дроняк: «Тіньові» зарплати своїм працівникам виплачують 60,6 відс. перевірених підприємців
Під час перевірок платників податків на дотримання податкового законодавства щодо повноти нарахувань і виплат заробітної плати та інших доходів своїм працівникам порушення зафіксовано в 60,6 відс. перевірених платників. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, найпоширенішими порушеннями залишаються «тіньові» зарплати та використання необлікованої праці робітників.
«Несумлінні роботодавці завдають шкоди не лише бюджету, оскільки не сплачують відповідні податки та єдиний внесок, а, у першу чергу, самим працівникам, позбавляючи їх права на соціальний захист та достойну пенсію. За результатами перевірок до бюджетів донараховано близько 272 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 61 млн. грн. єдиного внеску та понад 6 млн. грн. військового збору», – зазначив Павло Дроняк.
Посадовець також розповів, що завдяки вжитим заходам протягом січня-липня поточного року співробітниками ДФС було виявлено понад 92 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася без укладання трудових угод. До бюджетів сплачено понад 28 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та понад 31 млн. грн. єдиного внеску.
Крім того, виявлено понад 32 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. Вони сплатили до бюджету близько 15 млн. грн. податків.

За сім місяців фізичні особи - підприємці, які обрали cпрощену систему оподаткування, сплатили в місцеві бюджети Дніпропетровщини 474,2 млн. грн. єдиного податку
Протягом січня – липня 2016 року місцеві громади Дніпропетровської області отримали від підприємців «спрощенців» 474,2 млн. грн. єдиного податку, що на 184,4 млн. грн., або на 63,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
На початок серпня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують майже 75,5 тисяч підприємців.
Найбільш численною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 40,7 тисяч підприємців. У першій групі перебуває понад 9,6 тисяч платників єдиного податку, у третій – 25,1 тисячі.
Станом на 11.08.2016 за І півріччя 2016 року підприємцями - платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 6351,2 млн. грн., що на 1964,8 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року (або на 44,8 %), сума єдиного податку до сплати склала 308,7 млн. грн., що на 139,2 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2015 року (або на 82,1%).

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу погашення боргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яни Валеріївни Бабець на тему: «Організація роботи щодо стягнення податкового боргу»
Питання 1. Доброго дня. Хочу спитати, яке майно фізичних осіб - підприємців не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідь. Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів; майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Питання 2. Підкажіть, будь – ласка, Чи мають право працівники контролюючого органу вилучати готівку з каси підприємства у рахунок погашення його податкового боргу без згоди керівника?
Відповідь. Відповідно до ст.95 ПКУ контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПКУ). Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244.
Питання 3. Що є джерелами погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення відповідно до ПКУ?
Відповідь. Згідно з п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом (п.87.3 ст.87 ПКУ), а також іншими законодавчими актами. Згідно з п.87.5 ст.87 ПКУ у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.
Відповідно до п.87.6 ст.87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

В Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку
Днями в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» старшого оперуповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області Павла Хороших на тему: «Профілактичні заходи щодо протидії проявам корупції в службовій діяльності підрозділів фіскальної служби області».
В процедурі спілкування з ініціаторами дзвінків, проведено обговорення проблемних складових щодо захисту персональних даних суб’єктів електронного декларування доходів, розходів і майнового стану, правильного визначення вартості об’єктів нерухомості, права власності на яких отримані в минулому (ще в період дії так званих «купонів») та шляхи отримання достовірної інформації щодо доходів родичів при умовах відсутності можливостей адже формального контакту.
Окрема увага приділена з’ясуванням розуміння межи між технічними помилками при заповненні електронної декларації, навмисними приховуваннями відомостей та проблемності визначення достовірності облікових відомостей в силу об’єктивних обставин.
Зауважень на адресу працівників фіскальної служби області від ініціаторів дзвінків не надходило.

З початку року платники Нікопольської ОДПІ сплатили понад 214 млн грн ЄСВ
За словами першого заступника начальника Нікопольської ОДПІ Володимира Малиновського, за січень-липень 2016 року платники Нікопольського регіону перерахували до бюджету 214,8 млн гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що складає 103,1 відс. до доведеного завдання, додатково бюджет отримав 6,5 млн гривень. Зокрема, у липні поточного року платниками сплачено майже 30 млн гривень ЄСВ, що на 2,1 млн гривень більше встановленого завдання.
Нагадуємо, що з 2016 року роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22% до визначеної бази нарахування єдиного внеску.
Також з початку року максимальну величину бази нарахування ЄСВ збільшено із 17 до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, відтепер ЄСВ із заробітної плати (доходу) працівників (3,6%) не утримується.

З початку року платники податків Нікопольської ОДПІ сплатили до бюджету 30,4 млн. грн. військового збору
Це перевищує минулорічні показники відповідного періоду майже на 2,9 млн грн або на 10,5 відсотків. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Нікопольської ОДПІ Юлія Пушко.
Нагадаємо, що платниками збору є фізичні особи як резиденти, так і нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Збір сплачується з усіх доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.
Не є платниками військового збору громадяни, які отримують пенсію у розмірі нижче десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 10740 грн.) та платники, які працюють на спрощеній системі оподаткування.
Також військовим збором не оподатковуються доходи, визначені ст. 165 Податкового кодексу України.

Підприємства Нікопольського регіону сплатили понад 41 мільйон гривень екологічного податку
З початку року від суб'єктів господарювання Нікопольського регіону, які у своїй діяльності завдають шкоди довкіллю, надійшло майже 4,9 мільйона гривень екологічного податку. Згідно з бюджетним розподілом більша частина сплачених коштів спрямована до місцевих бюджетів – 3,9 мільйона гривень, майже 1 мільйон гривень перераховано до державного бюджету. Зокрема, у липні підприємства-забруднювачі сплатили 107,5 тис грн до місцевих скарбниць та майже 26,9 тисяч – до держбюджету. Про це повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька.
Нагадуємо, що проіндексовано ставки екологічного податку, що діяли у 2015 р., за:
1) викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім двоокису вуглецю), на 26,71 відс., а за викиди двоокису вуглецю – на 26,92 відс.;
2) скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – на 26,72 відс.;
3) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – на 25,81-26,81 відс.;
4) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) – на 26,7 відс.;
5) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк – на 26,7 відс..
За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС з 1 січня 2016 року ставки податку становлять 100 відс. від ставок, передбачених статтями 243 - 246 Податкового кодексу України
.
Кількість звернень мешканців Дніпропетровщини на сервіс ДФС України «Пульс» зменшилась більш, як в два рази
Впродовж січня – липня 2016 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 179 заявників Дніпропетровського регіону. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зменшилась на 224 одиниці, або на 55,6%.
Майже половина дзвінків стосувались звітності та реєстрації накладних (84 звернення). З приводу організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулося 43 платника. Крім того, заявники порушували питання щодо системи електронного адміністрування ПДВ (31 звернення). З перевірками суб’єктів господарювання пов’язані 6 звернень. З інших питань надійшло 10 звернень. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 5 звернень.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що інтерактивний сервіс „Пульс” приймає звернення платників податків з податкових та митних питань. Оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю та митного оформлення можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.

Від платників Дніпропетровщини до Державного бюджету надійшло понад 11 млрд. гривень
Платники податків Дніпропетровщини протягом січня-липня 2016 року сплатили до Державного бюджету 11млрд. 102,2 млн.грн.
За сім місяців поточного року надходження платежів у розрізі джерел наповнення державного бюджету в порівнянні з 2015 роком зросли по таких основних платежах, як:
податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів – надійшло 2млрд. 011,5 млн.грн., що на 294,7 млн.грн. більше або на 17,2 відс.;
податок на доходи фізичних осіб – надійшло 1млрд.507,0 млн.грн., що на 422,8 млн.грн. більше або на 39,0 відс.;
військовий збір - надійшло 744,7 млн.грн., що на 165,7 млн.грн. більше або на 28,6 відс.;
рентна плата за користування надрами для видобування природного газу – надійшло 512,3 млн.грн., що на 121,0 млн.грн. більше або на 30,9 відс.;
акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів – надійшло 258,3 млн.грн., що на 11,6 млн.грн. більше або на 4,7 відс.).;
частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань - надійшло 83,7 млн.грн., що на 66,3 млн.грн. більше;
екологічний податок - надійшло 83,5 млн.грн., що на 33,6 млн.грн. більше.

В Дніпропетровській області викрито підпільне виробництво пива. Вилучено ТМЦ на 5,7 млн. грн.
Співробітниками податкової міліції Дніпропетровської області в ході проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України в м. Дніпро та в одному з населених пунктів області ліквідовано підпільний цех з виробництва пива.
В складських приміщеннях, які орендували фігуранти провадження та за місцями реалізації товару проведено 3 обшуки.
Під час обшуків викрито підпільне виробництво солодового пива торгівельних марок „Сухобальське”, „Чеське” і „Хмільний Бондар”.
В результаті проведених заходів з незаконного обігу вилучено 1,1 тис. дал фальсифікованого пива (660 тис. грн.) та обладнання для його масового виготовлення і розливу (5 млн. грн.), загальною орієнтовною вартістю 5,7 млн. гривень.
Слідчі дії тривають.

З початку року, за результатами перевірок, недобросовісним платникам донараховано 104,6 млн.грн.
Планові контрольно – перевірочні заходи, які проводяться податківцями Дніпропетровщини спрямовуються лише на ті підприємства, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету, використовуючи схеми мінімізації або ухилення від оподаткування.
З початку 2016 року підрозділами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1118 документальних перевірок, що в 1,3 рази менше, ніж за січень - липень минулого року (1402 перевірок). За результатами цих перевірок донараховано 104,6 млн.грн. грошових зобов’язань, які узгоджені з платниками податків.
До бюджету надійшло 105,5 млн. гривень.

Шановні клієнти АЦСК ІДД ДФС!
Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:
Реєстраційна картка (для юридичної особи);
Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);
Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 5 вересня 2016 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.

Щодо нового розділу «Ставки податків і зборів»
Нікопольська ОДПІ нагадує, що з метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі впроваджено новий розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.

Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування
Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів.
Крім того, Інформаційно-довідковий департамент ДФС надає послуги з оперативного інформування про зміни в нормативно-правових актах України, що відносяться до компетенції ДФС.
Відповіді надаються за вибором платників податків: по телефону, факсом, електронною поштою.

Інформацію стосовно бізнес-партнерів можна знайти на веб-порталі ДФС України
На офіційному веб-порталі ДФС України (www sfs.gov.ua) створений банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці веб-порталу.
Зокрема, для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або його назву.

Щодо включення до Реєстру неприбуткових організацій
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України у зв'язку з численними зверненнями неприбуткових установ та організацій щодо виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 05.08.2016р. №26635/7/99-99-12-02-01-17 було надано наступне роз’яснення.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов'язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 Кодексу);
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
- бюджетні установи;
- громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
- спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
- професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.

Щодо оподаткування податком на додану вартість орендної плати за землю
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до статті 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі" орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Тобто орендна плата за землю – це відшкодування (компенсація) отриманої (або яка буде отримана) послуги з оренди землі (плата за можливість користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі).
Отже, операція з надання земельної ділянки в оренду згідно з договором оренди землі для орендодавця є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Разом з тим підпунктом 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України встановлено, що звільняється від оподаткування податком на додану вартість орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів.
(Лист ДФС України від 04.08.2016 № 26595/7/99-99-15-03-02-17).

Щодо обмеження кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників єдиного податку
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Кодексом не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Змінено форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що з 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585 (далі – Наказ №585), яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Наказ №897), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.
Зокрема:
у графі 2 заголовної частини Декларації з’явилося поле для уточнення базового податкового періоду – квартальний або річний;
в основній частині Декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (пункт 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України);
у новій редакції викладено додатки АВ і ЗП до Декларації;
зазнали змін додатки РІ та ПН до Декларації.
З оновленим текстом Наказу № 897 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Довідково: Наказ №585 опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» від 19.08.2016 №63.

Роздрібна торгівля пальним: що з ПДВ?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, зокрема пальним, нарахована при реалізації платником ПДВ — суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі пального, до бази оподаткування ПДВ не включається.
При отриманні платником ПДВ, який не здійснює роздрібної торгівлі пальним, суми авансових платежів як оплати за пальне, яке буде поставлене у майбутньому, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з суми таких отриманих платежів. (Лист ДФСУ від 20.07.2016 р. №15702/6/99-99-15-03-02-15).

Чи подається «нульова» декларація з податку на прибуток та ПДВ, якщо діяльність не проводилась
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що у разі наявності у платника податку на прибуток будь-яких показників за 2015 р., які підлягають декларуванню (в т.ч. показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом з декларацією), платники податку на прибуток зобов’язані подавати податкову декларацію за 2015 рік та форми фінансової звітності у терміни передбачені п. 49.18 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Платники ПДВ ж мають право не подавати до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за звітні періоди, в яких не проводилась госпдіяльність та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в т. ч. суми від’ємного значення попередніх періодів).
Проте якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається (п. 49.2 ПКУ).
Але, якщо платником ПДВ госпдіяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та такий платник податку не має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період не подається. (Детальніше у листі ГУ ДФС у м. Києві від 05.08.2016 р. № 17619/10/26-15-12-05-11).

Повернення переплати по ПДВ при анулюванні платника податку
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (далі ПКУ) якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Крім того, в разі наявності переплати на момент ліквідації платника ПДВ, відповідно до ст.200¹п.8 ПКУ, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Тому платнику, разом з декларацією за останній звітний період, необхідно подати Додаток 4 «ЗАЯВА про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету» де зазначити реквізити рахунку на який буде повернуто переплату.

Прийняли на роботу нового працівника – повідомте податкову
Нікопольська ОДПІ нагадує роботодавцям про вимоги діючого законодавства інформувати податкову інспекцію щодо прийому на роботу нових працівників.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.
Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення Державної фіскальної служби для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, визначена ч. 3 та 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 до 17000 гривень), при повторному - від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 гривень)).

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей,нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи є платником плати за землю ФОП, яка має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку(свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.

З якого часу громадянин, який викуповує орендовану земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку. До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме - з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

До якої дати підприємство – юридична особа повинна сплачувати земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності?
Нікопольська ОДПІ повідомляє, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Тобто, юридична особа сплачує земельний податок до дати припинення права постійного користування земельною ділянкою, що оформлено відповідно до законодавства.

Коригування показників підрозділу "Військовий збір" Податкового розрахунку за формою № 1 ДФ
У податковому розрахунку за формою № 1ДФ, рядок "Військовий збір - виключення", призначено для коригування раніше поданої звітності.
Так, у разі подання Податкового розрахунку з відміткою "Звітний новий" чи "Уточнюючий" для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.
Зазначена норма передбачена абз. 12 п. 4.4 Наказу МФУ від 13.01.15 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".

При виплаті дивідендів, платник єдиного податку четвертої групи, сплачує авансовий внесок з податку на прибуток
Якщо юридична особа здійснює виплату своїм акціонерам (власникам) і такий платіж називається дивідендом, то він оподатковується під час виплати згідно з нормами п. 57.1 -1 ст. 57 Податкового кодексу, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток.
Тобто емітент корпоративних прав (незалежно від того, є він платником податку на прибуток, чи ні) у разі прийняття рішення про виплату дивідендів, повинен нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.
При цьому, авансовий внесок з податку на прибуток не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема, фізичним особам.
Отже, юридична особа - платник єдиного податку четвертої групи зобов'язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам) нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за ставкою 18%.
Такий авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
При цьому суми нарахованого податкового зобов'язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв'язку з виплатою дивідендів.
Зазначена норма визначена пп. 57.1- 1. ст. 57 Податкового Кодексу України.

Зовнішні сумісники відображаються в податковому розрахунку за формою № 1 ДФ в графі «Працювало за трудовими договорами»
Реквізити податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюються наступним чином, зокрема,:
- навпроти напису "Працювало за трудовими договорами" проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);
- навпроти напису "Працювало за цивільно-правовими договорами" проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
Отже, кількість зовнішніх сумісників в податковому розрахунку за формою № 1 ДФ відображається в графі «Працювало за трудовими договорами».
Зазначена норма передбачена п. 3.1 Наказу МФУ від 13.01.15 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".

Продаж фізичною особою один раз протягом року житлового будинку або квартири, що перебували у власності понад 3 роки, не оподатковується
Дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), та за умови перебування такого майна у власності понад 3 роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з зазначених об'єктів нерухомості, оподаткується за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості, який перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Такий дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 №2658-ІІІ).
Зазначена норма передбачена ст.172 Податкового кодексу України.

Податковий календар на 30 серпня 2016 року
Нікопольська ОДПІ нагадує, що
30 серпня, вівторок,останній день сплати:
- ПДВ за липень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- акцизного податку за липень;
- плати за землю за липень (фізичними особами такий податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення);
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень;
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за липень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень.
- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом за липень 2016 року (п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями);
- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за липень 2016 року (п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями);
- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за липень 2016 року
- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за липень 2016 року

Сектор організації роботи

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

29.08.2016 14:59