Новини Нікопольськoї ОДПІ

Роман Насіров: Тривають останні приготування до запуску «єдиного вікна»
«На сьогодні всі приготування для запуску «єдиного вікна» майже завершені. Наразі тривають останні роботи з підготовки до запуску електронної системи обміну даними», - повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
"Єдине вікно" покликано значно спростити та прискорити проходження митниці, а також полегшити ведення бізнесу.
"Єдине вікно" суттєво прискорює зовнішньоекономічні операції. Тепер контролюючі органи матимуть всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо рішення впродовж цього часу знайдене не буде, тоді застосовується принцип "мовчазної згоди". Тобто система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений.
Також, на думку Голови ДФС, перевагою "єдиного вікна" стане зменшення можливостей для корупції, ефективний розподіл ресурсів та зменшення витрат для бізнесу, яке пов'язують зі швидшим проходженням митниці.
На даний час фіскальною службою вже затверджено перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між органами ДФС, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації. Також затверджені: перелік пунктів пропуску через державний кордон для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів та перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органу для завершення відповідного виду державного контролю.
Завершення всіх підготовчих процедур дозволить запустити систему за графіком, тобто вже з 1 серпня.
Система “єдине вікно” передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дає змогу різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю. Рішення про запровадження “єдиного вікна” було ухвалено Кабінетом Міністрів України 25 травня 2016 року.

Роман Насіров: Найбільшу частку митних надходжень до державного бюджету забезпечує Енергетична митниця
«У порівнянні з 2015 роком бачимо істотне збільшення дохідної частини бюджету. За останні півроку до зведеного бюджету надійшло (сальдо) на 69,8 млрд. грн. більше надходжень, ніж у січні-червні минулого року. Різниця складає майже 30%. Наявні цифри свідчать у тому числі про успіх зусиль Державної фіскальної служби щодо мінімізації зловживань у податковій сфері»,- повідомив Роман Насіров.
Він підкреслив, що у І півріччі цього року до державного бюджету забезпечено 241,9 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 65,2 млрд. гривень. Більше того, індикативний показник Мінфіну з надходжень (сальдо) до загального фонду державного бюджету виконано на 106,9 %, додатково до держбюджету забезпечено 15,7 млрд. гривень.
«При цьому у розрізі митниць найбільшу частку надходжень до державного бюджету протягом січня-червня 2016 року забезпечують: Енергетична (22,5 %), Київська митниця (16,8 %) та Київська міська митниця (16,1 %)», - зазначив очільник відомства.

Сергій Білан: Ми виступаємо за об’єктивне розслідування неправомірних дій працівників податкової міліції
Позицію фіскальної служби щодо ситуації із затриманням двох співробітників податкової міліції у Шевченківському районі м. Києва прокоментував сьогодні під час брифінгу Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.
За його словами, ДФС активно сприяє і підтримує правоохоронні органи у роботі щодо викорінення корупції в органах ДФС та водночас виступає за об’єктивне розслідування всіх таких випадків. У випадку необхідності ДФС готова надати НАБУ всіляку підтримку та повне сприяння у ході даного розслідування.
«Ми впевнені в об'єктивності та неупередженості розслідування, що проводиться НАБУ, а також в тому, що антикорупційна прокуратура здійснить усі передбачені Законом дії для встановлення істини у цій справі», - наголосив Сергій Білан.
Разом з тим, він зазначив що у засобах масової інформації поширюється інформація про вилучення детективами НАБУ значної кількості грошових коштів. На сайті НАБУ міститься інформація про те, що джерело походження цих коштів перевіряється.
З цього приводу Перший заступник Голови ДФС зазначив, що вилучені під час обшуку кошти не є предметом хабара, в якому звинувачують співробітників податкової міліції, а є речовими доказами у кримінальному провадженні, що розслідується податковою міліцією, й на теперішній час за рішенням суду на них накладено арешт.
«Кошти, які були знайдені, вилучені по іншому кримінальному провадженню і процесуально оформлені. Вони зберігалися запечатаними з підписами понятих і всіма печатками, а на арешт цих коштів були відповідні ухвали суду», - підкреслив Сергій Білан.
Крім того, за словами Першого заступника Голови ДФС, в службових кабінетах працівників податкової міліції, де проводились обшуки, не було виявлено ні предмету хабара, ні інших матеріальних благ.
«Ми запевняємо про нульову толерантність до корупції будь-якого рівня співробітників ДФС і, разом з тим, виступаємо за професійну оцінку подій компетентних органів у цій ситуації», - наголосив Сергій Білан.
У зв'язку з цим він звернувся до посадових осіб НАБУ з проханням опублікувати у засобах масової інформації результати анонсованої перевірки вилучених під час обшуку грошових коштів.
Крім того, Перший заступник Голови розповів, що у ході боротьби з конвертаційними центрами, центрами мінімізації митних платежів, транзитно-конвертаційними групами податковою міліцією вилучаються значні суми готівкових коштів. Всього з початку року було вилучено близько 60 млн. грн. та понад 4 млн. доларів США.
Загалом з початку року правоохоронними органами стосовно службових осіб ДФС відкрито 314 кримінальних проваджень, з яких 285, або 91% - за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.

Українська делегація ознайомилася з функціонуванням грузинських пунктів пропуску
Триває візит української делегації на чолі з в.о. заступника Голови ДФС Мирославом Проданом до Грузії. Сьогодні, 26 липня, представники України відвідали грузинський пункт пропуску «Сарпи» та морські пункти пропуску «Поті» та «Батумі», де ознайомилися з роботою зон митного оформлення, а також з інфраструктурою портів.
«Досвід наших колег з Грузії у напрямі розвитку портової інфраструктури та пропускної спроможності є цікавим для України. Адже ми активно працюємо над впровадженням нових технологій та інвестицій в українську митницю. Міжнародні проекти, в яких залучена Україна, та досвід наших партнерів допоможе нам створити українські пункти пропуску європейського рівня», – підкреслив Мирослав Продан.
Посадовець також зазначив, що фіскальна служба України зацікавлена в підвищенні рівня інформаційного обміну між двома країнами, зокрема, у напрямі виявлення митних правопорушень та визначення митної вартості товарів.
«Сьогодні ми знаходимося на стадії погодження проекту Технічних умов організації обміну інформацією між Україною та Грузією. Фіскальна служба зі свого боку докладе максимум зусиль, щоб зазначений документ був підписаний та налагоджений дієвий інформаційний зв’язок з нашими грузинськими колегами. Ми готові надати будь-яку допомогу та консультацію нашим партнерам», – наголосив Мирослав Продан.
Наразі обмін інформацією здійснюється по запитам адміністративної допомоги для проведення перевірок та розслідувань. Так, у 2016 році в митні органи Грузії було направлено 5 таких запитів для проведення перевірки законності зовнішньоекономічних операцій. Така ж кількість запитів була отримана і від грузинської сторони, на які оперативно надано відповіді. Зокрема, під час відпрацювання інформації було встановлено факт незаконного ввезення в Україну сигарет загальною вартістю 4,4 млн. грн. При цьому в документах на товар зазначалася інша ціна, яка була заниженою в 3,6 раза. По виявленому порушенню складено відповідний протокол.
Під час візиту сторони також обговорили шляхи співпраці країн у рамках ГУАМ. Це регіональна організація за демократію та економічний розвиток, до складу якої входить Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова. Так, з 14 липня поточного року набув чинності Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про організацію обміну попередньою інформацією про товари, транспортні засоби, які переміщуються через державні кордони держав-членів ГУАМ. Однак, повний обмін інформацією почнеться лише після затвердження технічних умов всіма керівниками. З боку України ці умови затверджено Головою ДФС .
Крім того, у рамках співпраці у другому півріччі цього року планується підписання Протоколу між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через державні кордони держав-членів ГУАМ, а також Угоди про сприяння транзиту товарів та транспортних засобів через території цих країн.

До традиційних щотижневих зустрічей ДФС з бізнесом приєдналися представники тютюнової галузі
Фахівці ДФС провели робочу зустріч з представниками Асоціації «Укртютюн», під час якої обговорювалися законодавчі новації у сфері обігу підакцизних товарів та проблемні питання оподаткування підприємств цієї галузі.
Під час діалогу основним питанням, яке викликало активну дискусію серед присутніх, стало запровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів „Електронна акцизна марка”. Нещодавно Урядом було затверджено Концепцію її впровадження.
Представники ДФС розповіли присутнім про особливості та переваги, які отримає бізнес від впровадження, цієї системи. Так, за словами директора департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексія Лишенко, нова система дозволить створити ефективний комплексний контроль за рухом підакцизних товарів, який на сьогодні відсутній.
«Разом з Концепцією також схвалено план щодо її запровадження, який передбачає її реалізацію в декілька етапів і перший з них – це зміни до Податкового кодексу. Тут буде чітко виписаний механізм контролю за рухом підакцизних товарів, зокрема, і щодо тютюнових виробів», – зазначив Олексій Лишенко.
Він також розповів, що для контролю за переміщенням товару використовуватиметься електронна акцизна накладна. Вона фактично замінюватиме товаротранспортну, тому будь-якого додаткового навантаження на бізнес не очікується.
Крім того, за словами посадовця, автоматизована система надасть можливість забезпечити облік та контроль за сплатою 5% акцизного податку з роздрібного продажу. Оскільки на сьогодні, як свідчить аналіз, суб’єкти торгівлі не у повному обсязі сплачують цей податок. Електронна акцизна марка також сприятиме оперативному виявленню та упередженню фактів незаконного вивезення підакцизних товарів до Європейського Союзу.
Загалом, планується що автоматизована система запрацює у 2017 році. Олексій Лишенко підкреслив, що фіскальна служба готова до діалогу з бізнесом щодо розробки механізмів роботи системи.
Під час зустрічі також порушувалося питання щодо повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або використання (зарахування) цієї суми для погашення інших платежів перед державним бюджетом, в першу чергу в рахунок сплати акцизного податку. Було досягнуто домовленостей щодо відпрацювання ДФС спільно з Мінфіном шляхів врегулювання зазначеного питання.
Також обговорено пропозиції Асоціації щодо можливого скасування авансової сплати акцизного податку для виробників тютюнових виробів та врахування їх при відпрацюванні законодавчих змін.

Ірина Удачина: Завдяки підвищенню якості аудиту збільшено ефективність перевірок
За січень-червень поточного року підрозділами аудиту фіскальної служби проведено 1,9 тис. документальних планових перевірок. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 0,2 тис. Крім того, проведено 8,6 тис. позапланових перевірок та 8,7 тис. зустрічних звірок, що відповідно на 3,3 тис. та 21,7 тис. менше минулого року. Про це повідомила заступник директора департаменту аудиту ДФС Ірина Удачина.
За її словами, за результатами перевірок платникам донараховано до сплати майже 3,3 млрд. грн. узгоджених податкових зобов’язань.
«Ці цифри свідчать про результативність проведеної реформи підрозділів аудиту. Ми сконцентрували плановий контроль на обласних апаратах, які стали єдиними центрами прийняття рішень, тим самим зменшивши корупційні ризики. На сьогодні обласні апарати здійснюють 80% усіх планових перевірок, районні – лише 20%», – підкреслила Ірина Удачина.
Вона також зазначила, що аудитори фіскальної служби посилену увагу приділяють ризиковим платникам. Крім того, за рахунок ретельного відпрацювання усіх ризиків зросла ефективність перевірок.
Так, реальний внесок підрозділів аудиту до бюджету склав майже 2,3 млрд. грн.. До бюджету вже надійшло 1,4 млрд грн., з яких за плановими перевірками – 672 млн. грн.
Крім того, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток майже на 3 млрд. грн.., що упередило несплату податку в майбутньому на 533 млн. грн. Також зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 318 млн. гривень.

Мешканці Дніпропетровщини спрямували на обороноздатність держави понад 629 млн. грн. військового збору
За перше півріччя поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 629,3 млн. грн., що на 145,9 млн. грн., або на 30,2 відсотки більше надходжень січня – червня 2015 року.
«Загалом спостерігається стабільна динаміка надходжень військового збору. Так, якщо у січні 2016 року, відрахування на потреби Збройних сил України в Дніпропетровському регіоні складали - 89,6 млн. грн., то вже у червні поточного року - понад 109,5 млн. грн. І ми вдячні платникам Дніпропетровщини за сумлінну сплату податків», – зазначила виконуюча обов’язки начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Нагадуємо, що військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.
Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України.

Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини відстояли у судах на користь держави понад 730 мільйонів гривень
Протягом січня – червня 2016 року судові органи підтвердили правомірність дій правовиків ДФС Дніпропетровської області по 484 справах на суму 730,9 мільйонів гривень.
Загалом, з початку 2016 у судах різних інстанцій на розгляді знаходилось 10,6 тисяч справ на суму понад 11,8 мільярдів гривень за позовами органів ДФС Дніпропетровського регіону до платників та за позовами платників до органів ДФС області.
За словами начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана: «Практика досудового врегулювання суперечок між органами державної влади та платниками податків дозволяє уникати необґрунтованих претензій або малоістотних справ.
Спори за позовами платників податків про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень переважно стосуються донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість. У більшості випадків предметом спору є операції, в яких фіктивні суб’єкти господарювання виступають як контрагенти платників податків, або, як посередники в процесі постачання товару».

Податкова надає розстрочення грошових зобов’язань
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
Як повідомила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька за підсумками першого півріччя 2016 року прийнято 33 рішення про надання таких розстрочень на загальну суму 4,8 млн. гривень.
Відповідно статті 100 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним документів, наведених нижче.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Рішення щодо розстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу окремих платників податків щороку оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Розстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави.
Перелік документів, необхідних для оформлення розстрочення грошового зобов’язання:
1. Заява про розстрочення податкового зобов’язання (встановленого зразка згідно з наказом Міндоходів і зборів України № 574 від 10.10.13) зазначити суму податкового зобов’язання, сплату якого необхідно розстрочити, а також термін розстрочення.
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.
3. Перелік обставин, що свідчить про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин.
4. Графік погашення розстроченої суми.
5. Економічне обґрунтування (розрахунок прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення).
6. Копія повідомлення-рішення або податкової декларації.

"Спрощенці" Нікопольського регіону сплатили майже 27 млн. грн. єдиного податку
З початку 2016 року платники податків, які використовують спрощену систему оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 26,8 млн. гривень єдиного податку. Як зазначила заступник начальника Нікопольської ОДПІ Вікторія Радецька, порівняно з аналогічним період минулого року рівень надходжень зріс на 9,2 млн. гривень або на 52,8 відсотка.
Більше половини зі сплаченої суми надійшла від підприємців-фізичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Юридичні особи спрямували 7,1 млн. гривень єдиного податку. Платники четвертої групи, до якої належать сільськогосподарські товаровиробники, за січень-червень 2016 року забезпечили 5,4 млн. гривень.

Терміново! Для неприбуткових підприємств, установ та організацій!
Як повідомила завідувач сектору адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Нікопольської ОДПІ Людмила Кругляк, всім неприбутковим організаціям необхідно в двох місячний термін внести зміни до статутних документів у відповідності до вимог встановлених п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України та надати копії установчих та інших документів.
З 16.07.2016 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».
Одночасно, Людмила Миколаївна звертає увагу, що ст.133 Розділу ІІІ «Податок на прибуток» ПКУ визначено, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ передбачено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 р. не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 р. контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Усні консультації, надаються Нікопольською ОДПІ за адресою: м. Нікополь, просп. Трубників, буд.27, перший поверх, ІІІ зал, або телефонами 4-54-29, 4-47-84.

Викрито фінансові махінації з бюджетними коштами столичного товариства на 42,4 млн. гривень
Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м. Києві викрито факти фінансових махінацій з бюджетними коштами.
Як з’ясувалося, одне зі столичних товариств з обмеженою відповідальністю отримало від державної установи кошти за надання послуг із супроводження програмного забезпечення. В подальшому кошти були перераховані на рахунки транзитних підприємств за нібито виконані субпідрядні роботи.
Загальна сума можливої легалізації незаконних доходів складає 42,4 млн. гривень.
За вказаними фактами до юного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

На Дніпропетровщині завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано майже 24.5 млн. гривень
Протягом першого півріччя 2016 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 434 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.
Досудове розслідування закінчено зі 113 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 58. З них з обвинувальним актом – 36; для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності - 22, з яких 4 провадження - у зв’язку із повним відшкодуванням збитків.
Крім того, протягом січня - червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 73 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень – 31.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйони 494 тисячі гривень. Також, накладено арешт на майно порушників у сумі 11 мільйонів 875 тисяч гривень.

Адвокат організаторів підпільного виробництва спирту пропонував оперативнику ДФС хабар у сумі 35 тис. доларів США
Працівники податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінальних проваджень за ч.3 ст.204 та за ч.2 ст.364 КК України припинили діяльність потужного підпільного цеху з незаконного виробництва та розливу медичного спирту, а також затримали адвоката організаторів незаконної діяльності при спробі дати хабар.
Зловмисник пропонував неправомірну вигоду в розмірі 35 тисячі доларів США слідчому податкової міліції, а після отримання відмови, намагався дати зазначену суму слідчому прокуратури за закриття кримінального провадження стосовно його клієнтів.
Встановлено, що група з трьох осіб організувала на території приватного домоволодіння у Дніпропетровській і Харківській областях роботу підпільного цеху з виробництва спирту під виглядом однієї з торгових марок. На незаконному виробництві працювали 12 найманих робітників.
Щотижневий обсяг продукції, яка випускалася становив близько 30 тисяч пляшок ємністю 100 мл., вартістю 700 тисяч гривень. Спирт збувався по всій території України. В даний час встановлено одержувачів готової продукції в Кіровограді, Києві, Дніпропетровську та Запоріжжі.
За результатами проведених обшуків виявлено та вилучено 17,5 тис. літрів спирту, два вантажних автомобіля і два напівпричепа. Загальна вартість вилученого становить 4,7 мільйона гривень.
При допиті свідків у кримінальному провадженні від їх адвоката оперативному працівникові ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшла пропозиція посприяти у вирішенні питання про закриття провадження за винагороду в розмірі 35 тисяч доларів США. Співробітник ДФС відмовився. Після цього адвокат заявив, що він разом з одним з обвинувачених вирішить це питання зі слідчим прокуратури.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК. Про спробу дачі хабара також був поінформований слідчий прокуратури. Адвокат і обвинувачений були затримані під час передачі першої частини хабара за закриття кримінального провадження. Загальна сума пропозиції посадовій особі становила 35 тисяч доларів США.
В даний час вирішується питання про оголошення адвокату і фігуранту провадження підозри. Слідчі дії тривають.

Співробітник податкової міліції у Дніпрі затримав автокрадія
26 липня, старший лейтенант податкової міліції Дніпропетровської області Литвинчук Р.С. затримав грабіжника, який намагався здійснити крадіжку із припаркованого автомобіля.
Близько третьої години ночі податківцю подзвонив сусід і сказав, що двоє підозрілих чоловіків намагаються відкрити припарковані машини в одному з житлових масивів.
Вийшовши на подвір'я, працівник податкової міліції побачив, як один із невідомих намагається відкрити автомобіль ВАЗ 2104. Представившись працівником міліції, він сказав зловмисникові негайно припинити протизаконні дії і спробував його затримати. Однак той дістав із сумки мачете й почав чинити опір. Однак, завдяки чітким і впевненим діям працівника зловмисник був затриманий. Його спільник встиг втекти.
На місце події були викликані працівники Національної поліції і швидкої допомоги. Правопорушником виявився чоловік 1974 року народження.
Слідчі дії тривають, вирішується питання про внесення відомостей про подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В Дніпропетровській області викрито незаконне виробництво алкоголю
Працівниками податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінального провадження ч.3 ст.204 КК України припинено діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції.
Встановлено, що на території приватного будинку у м. Дніпро організовано незаконну діяльність з виготовлення, зберігання, транспортування та збуту алкогольної продукції, виготовленої із недоброякісної сировини, яка шкідлива для життя і здоров’я громадян.
Незаконне виготовлення здійснювалось з використанням обладнання, яке забезпечує масове виробництво. Для виготовлення горілки використовували воду, доочищену фільтрувальною установкою.
Готові лікеро-горілчані вироби розливали у раніше підготовлені пластикові 5-літрові ємності, а також скляні пляшки ємністю 0,5 л., з метою продажу їх до торгівельної мережі Дніпропетровської області. Щотижня вироблялося близько 2000 літрів фальсифікату.
На підставі ухвал суду проведено 6 обшуків в приватному домоволодінні, гаражі та автомобілі „Lexus”, складському приміщенні та торгових об’єктах фігурантів провадження. За результатами обшуків вилучено 115,5 дал (154,8 тис. грн.) готової алкогольної продукції в асортименті, 31,5 дал рідини з характерним запахом спирту (37,5 тис. грн.) та обладнання (12,7 тис. грн.) загальною орієнтовною вартістю 205 тис. гривень.
Слідчі дії тривають.

За півроку плата за землю поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини більш як на півтора мільярда гривень
Протягом першого півріччя 2016 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 1 мільярд 589,2 мільйонів гривень плати за землю, що на 488,6 мільйонів гривень більше надходжень аналогічного періоду минулого року.
Зокрема, власниками та орендарями земельних ділянок - юридичними особами в місцеві скарбниці регіону перераховано 1 мільярд 496,5 мільйонів гривень, а підприємцями - фізичними особами та громадянами – 92,7 мільйона гривень.
Нагадаємо, що відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Скасування власного посиленого сертифікату, отриманого в АЦСК ІДД ДФС
Можливість скасування власного посиленого сертифікату, отриманого в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (АЦСК ІДД), реалізована в надійному засобі електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1».
За його допомогою скасування власного посиленого сертифіката здійснюється за електронним запитом з використанням особистого ключа.
Процедура скасування посиленого сертифіката за електронним запитом не потребує відвідування відокремленого пункту реєстрації АЦСК ІДД ДФС.
Інформацію щодо скасування посилених сертифікатів за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1» можна переглянути в настанові користувача (п. 5.10).
Завантажити актуальну версію надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1» та настанову користувача можна в розділі «Програмне забезпечення»/«Інше»/«Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (acskidd.gov.ua/korustyvach_csk).

Випадки відмови у видачі АЦСК ІДД посилених сертифікатів електронного цифрового підпису
Для отримання послуги електронного цифрового підпису суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати пакет документів, перелік яких вказано в Регламенті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (АЦСК ІДД).
Згідно розділу 5 «Ідентифікація та автентифікація» Регламенту АЦСК ІДД, адміністратор реєстрації приймає рішення про відмову в реєстрації за результатом розгляду поданих документів у разі:
- відсутності всіх необхідних для ідентифікації та реєстрації документів;
- відсутності у представника/відповідальної особи документів, які засвідчують її повноваження та особу;
- ненадання підписувачем згоди на обробку його персональних даних;
- подання документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати;
- подання заявником неналежно засвідчених копій документів;
- невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника (підписувача);
- ненадання запитів на формування посилених сертифікатів відповідальною особою;
- відсутність носіїв для запису ключової інформації у підписувача на момент реєстрації.

Антикорупційний сервіс «Пульс»
З метою забезпечення відкритості й прозорості діяльності територіальних органів Фіскальної служби України нагадуємо платникам податків про функціонування антикорупційного сервісу Фіскальної служби України «Пульс», який доступний клієнтам податкової служби та митниці. Поскаржитися на неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, оперативно вирішити суперечливі запитання, які виникають у сфері адміністрування податків та під час здійснення митного контролю можна за телефоном (044) 284-00-07. Лінія працює цілодобово.
Ефективний сервіс за гарячою лінією попереджує: труднощі в спілкуванні; некоректне ставлення; перевищення повноважень; неякісне обслуговування; та працює за принципом CALL-BACK - зворотній зв’язок.

Щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів
Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів.
Порядок нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений п. 57.11ст. 57 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким з 1 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Разом з тим Кодексом встановлено, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік (п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 розділу II Кодексу).
Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.
При цьому не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.
Враховуючи зазначене, рекомендовано при розрахунку зменшення нарахованої суми податку в рядку 16.3.1 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі – Декларація №897), за 2015 рік також враховувати залишок суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою, у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, що відображена у рядку 14.5.2 Додатка ЗП до рядка 14 Податкової декларації з податку на прибуток банку, поданої за 2014 рік.
При поданні Декларації № 897 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням залишку суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

Щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном
Нікопольська ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.
Підпунктом 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом III Кодексу. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
З метою використання платниками права, передбаченого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Кодексу, рекомендуємо платникам збільшити показник рядка 16 Додатка ЗП на суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном та зараховуються під час сплати ними податку в Україні.
При поданні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням сум податку на прибуток, що сплачені за кордоном, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках
Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо порядку зарахування сплаченого за кордоном податку у зменшення зобов’язань з податку на прибуток у наступних звітних роках.
Підпунктами 13.1 та 13.2 ст. 13 Кодексу встановлено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Згідно з п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Таким чином, сума сплаченого за кордоном протягом звітного року податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел, не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних роках.
Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Кодексу.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо подання в електронній формі доповнень до декларації
Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.
Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розділу II Податкового кодексу України у разі необхідності платник податків може подати разом з Декларацією №897 доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо реалізації контролюючими органами норм ст. 126 Податкового кодексу України
Підпунктом 191.1.34 п. 191.1 ст. 191 Кодексу встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції: забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зазначена норма Кодексу узгоджується з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, а саме контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов’язань платників податків.
При цьому п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань у разі, якщо згідно з податковим та іншим законодавством відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені є контролюючий орган.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховуються контролюючим органом відповідно до ст. 54 Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факти порушень, визначені цим пунктом Кодексу (невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки).
Крім того, п. 58.1 ст. 58 Кодексу встановлено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення виноситься контролюючим органом у разі покладення на контролюючий орган згідно зі ст. 54 Кодексу обов’язку із самостійного визначення суми грошового зобов’язання або внаслідок проведення перевірок, визначених Кодексом.
При цьому, Вищим адміністративним судом України (ухвала від 04.03.2015№К/9991/82083/12) висловлено позицію, в якій визнано неправомірним прийняття податкового повідомлення-рішення із підстав ст. 126 Кодексу без проведення перевірки.
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254 (далі – Порядок).
Згідно з Порядком за порушення строків сплати грошових зобов’язань контролюючий орган складає та направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «Ш», встановленою у додатку 4 до цього Порядку.
(Лист ДФС України від 11.07.2016 №23310/7/99-99-12-02-01-17)

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з передачі майна платника податку до статутних фондів інших платників?
Нікопольська ОДПІ повідомляє.
Відповідно до пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI (далі – ПКУ) операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Згідно із п. 98.1 ст. 98 р. ІІ ПКУ під реорганізацією платника податків, зокрема, розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:
зміна найменування платника податків, а для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну їх коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України та/або податкового номера;
злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими;
поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;
виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання з ПДВ у разі медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства?
Нікопольська ОДПІ інформує.
Відповідно до пп.„б” п.185.1 ст.185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р.V ПКУ не є об’єктом оподаткуваня ПДВ операції з:
надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Враховуючи вищевикладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Щодо відображення процентів за борговими зобов’язаннями у разі отримання від’ємного значення фінансового результату до оподаткування
Нікопольська ОДПІ повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.
Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених у п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).
Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням відсотків, зазначених у п. 140.3 цієї статті.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст.140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).
Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, невраховані проценти станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2016 року.
Якщо, наприклад, проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб –нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних процентів станом на 01.01.2016, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за цей звітний період 2016 року.
Якщо при розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення за рахунок від’ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14132/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо коригування страховиком фінансового результату до оподаткування на суму страхових резервів
Нікопольська ОДПІ повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодекса України (далі – Кодекс) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Особливості оподаткування страховика встановлені п. 141.1 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
- на суму витрат на формування страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до методики, яка визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі – Методика).
Відповідно до п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму страхового резерву (технічного або математичного) сформованого в розмірі та порядку, передбачених Методикою.
Страхова компанія, керуючись абзацом другим п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування страхових резервів, сформованих у розмірі та порядку, передбаченому Методикою.
На суму коригування страхових резервів у бік зменшення відповідно до Методики фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму такого коригування.
(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14131/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток
Нікопольська ОДПІ інформує, що ДФС України надана податкова консультація щодо зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, сплачених у I кварталі 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2016 року.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено п.п. 57.1 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом п.п. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Відповідно до п.137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Таким чином, у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 року відображаються сплачені у I кварталі 2016 року авансові внески при виплаті дивідендів.
(Лист ДФС України від 24.06.2016 №13895/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо визнання господарських операцій з ціллю трансфертного ціноутворення контрольованими
Нікопольська ОДПІ повідомляє.
Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
- з пов’язаною особою – нерезидентом;
- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Як зазначено у листі господарські операції здійснені з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, під визначення контрольованих підпадають операції між резидентом та нерезидентом у разі досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо нерезидент є пов’язаною особою з резидентом або нерезидент є комісіонером.
(Лист ДФС України від 06.06.2016 №12424/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо визнання деяких операцій контрольованими
Нікопольська ОДПІ повідомляє.
Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
- з пов’язаною особою – нерезидентом;
- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.
Отже, господарські операції між резидентами не підпадають під визначення контрольованих, незалежно від того, чи є вони пов’язаними особами.
Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення таких операцій (п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).
Таким чином, обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» визначається для контрольованих операцій.
Кодексом визначено, що моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом спостереження ДФС за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу звітів про контрольовані операції та документації, будь-яких інших інформаційних джерел та шляхом отримання інформаційних матеріалів і висновків, поданих платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу.
Також з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи фіскальної служби під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації, поданих платником податків відповідно до зазначеного пункту, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.
Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1056/27501.
Таким чином, Кодексом передбачено право органів державної фіскальної служби на проведення додаткового контролю контрольованих операцій.
(Лист ДФС України від 15.06.2016 №13371/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми компенсації земельного податку у разі надання в оренду нерухомого майна
Нікопольська ОДПІ повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 Кодексу).
Питання включення до бази оподаткування податком на додану вартість залежить від умов договору, який регулює взаємовідносини орендодавця з орендарем, та потребує розгляду документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.
(Лист ДФС України від 08.06.2016 № 12648/6/99-99-12-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України).

Щодо оподаткування сум операцій з переведення боргу (грошового зобов’язання)
Нікопольська ОДПІ інформує.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму операції з переведення боргу (грошового зобов’язання).
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
(Лист ДФС Украї

Джерело: guru.ua

Категорії: Новости Днепропетровска Новости Никополя

29.07.2016 16:48